Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.
Позначка: Чехія
-
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
-
Чеські активісти подарують ЗСУ дві ракети Фламінго
У чеській ініціативі Darek pro Putina зібрали вже понад 16 мільйонів крон на покупку українських ракет Фламінго. Домовилися з виробником закупити дві такі ракети. Лідер ініціативи Мартін Ондрачек повідомив, що українська компанія Fire Point подвоїть донат. Планову суму на одну ракету закрили за дві доби. Додаткові кошти, що надійшли після цього, будуть витрачені після голосування підписників. Ракети отримають назву на честь чеської науковиці Дани Драбової – DANA 1 і DANA 2. Після оплати ракети вони будуть передані Збройним Силам України.
-
Посол України у Чехії відреагував на зняття українськкого прапору
Посол України в Чехії Василь Зварич висловив подяку чеському народові за підтримку України після того, як новий спікер парламенту Томіо Окамура зняв український прапор з будівлі парламенту. Зварич наголосив, що український прапор символізує свободу, гідність і незламність, і підтримка його важлива в боротьбі з російською агресією. Він також відзначив, що лише єдність та підтримка міжнародної спільноти можуть змусити Росію зупинити війну і сісти за переговорний стіл. Дипломат також висловив вдячність чеським громадянам за вивішування українських прапорів у Празі як прояв підтримки України в цей важливий час.
-
У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три
У Чехії новообраний голова Палати представників Томіо Окамура прибрав український прапор з будівлі, який там висів з 2022 року. Це викликало реакцію кількох фракцій нижньої палати парламенту. Деякі політичні партії, такі як ODS, STAN та Piráti, самостійно вивісили синьо-жовті прапори зі своїх вікон як протест. Вони вважають, що дія голови Палати представників є неприйнятною, оскільки це зневажає цінності солідарності та підтримки України, яка стоїть проти агресії Росії. Учасники акції повернули український прапор на будівлю Палати депутатів, висловивши підтримку Україні та її народу.
-
Проукраїнський уряд Фіали подав у відставку
Уряд Чехії під керівництвом прем’єра Петра Фіалы сьогодні схвалив свою відставку, і президент прийме цю демісію. До утворення нового уряду чинні міністри залишаться на своїх посадах тимчасово. Лідер партії ANO Андрій Бабіш працює над створенням нового кабінету, ведучи переговори з іншими партіями. Петро Фіала висловив подяку колегам і зазначив, що уряд передає владу “у гідний і спокійний спосіб”. Віцепрем’єр Віт Ракушан наголосив, що уряд успішно впорався з різними викликами, такими як російське вторгнення в Україну та міграційна криза. Новий голова палати депутатів Чехії стане лідер партії SPD Томіо Окамура.
-
Парламент Чехії очолить проросійський політик
Лідер правої популістської партії Чехії “Свобода і пряма демократія” Томіо Окамура обраний головою палати депутатів. Він переміг свого опонента з Народної партії. Після цього уряд Петра Фіали повинен піти у відставку. Окамура висловлює проросійські погляди та виступає проти українців у Чехії, вимагаючи перегляду їхніх дозволів на проживання та висловлюючи супротив українським символам на державних будівлях.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
Лідеру руху ANO доручено сформувати уряд в Чехії
Президент Чехії Петр Павел доручив сформувати уряд лідеру руху ANO Андрею Бабішу, який майже домовився про спільну платформу з правими партіями Чехії. Про це повідомляє ORF.
Зазначається, що чеський мільярдер та популіст, який вже очолював лівоцентристський уряд Чехії у 2017-2021 роках, за даними ЗМІ, наразі досяг “принципової” домовленості про спільну програму з вкрай правою партією Motoristen (Мотористи) та правопопулістською партією Свобода та пряма демократія (SPD).
Щодо формування уряду Чехії, за словами Бабіша, залишаються “два чи три” спірні пункти. Політик планує подати президенту Чехії свої пропозиції щодо майбутнього уряду у другій половині цього тижня. Павел має особисто провести консультації з усіма кандидатами на міністерські посади нового уряду Чехії. -
Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах