Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області, Олександр Пелих, був затриманий під час отримання хабара у розмірі 1300 доларів. Він пропонував місцевим підприємцям скасувати арешт на 20 кубічних метрів деревини за “конфетки”. Дії судді кваліфікували як неправомірне надання та отримання вигоди. Наразі проводиться досудове розслідування з цього приводу.
Позначка: Боротьба з корупцією
-

Обшуки у Єрмака: про які наслідки говорять
У п’ятницю рано вранці слідчі антикорупційних органів обшукали будинок керівника Офісу президента Андрія Єрмака. У якій саме справі до нього прийшли з обшуками, поки що невідомо, проте українські видання пов’язують слідчі дії зі справою “групи Міндіча”.
В свою чергу західні ЗМІ вважають, що обшук у Єрмака загострює політичну кризу в Україні, оскільки Київ стикається з тиском з боку Вашингтона, щоб він погодився на умови мирної угоди. Що відомо про обшук Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно заявили, що обшуки були “санкціонованими” та пов’язаними з невстановленим розслідуванням.
Єрмак, який є ключовою фігурою в переговорах зі Сполученими Штатами, невдовзі після цього підтвердив, що правоохоронці з питань корупції “проводять процесуальні дії” в його будинку і що він повністю з ними співпрацює.
“Для слідчих немає жодних перешкод”, – написав він.
“Їм надали повний доступ до квартири, мої адвокати перебувають на місці та взаємодіють із правоохоронцями. З мого боку спостерігається повна співпраця”, – додав Єрмак.
В результаті, за інформацією українських ЗМІ, підозру Єрмаку не огошували. Плівки Міндіча У якій саме справі до Єрмака прийшли з обшуками, поки що невідомо, проте українські видання вважають, що слідчі дії пов’язані зі схемою, в якій, за словами прокурорів, нинішні та колишні посадовці, а також бізнесмени, отримували вигоди та відмивали гроші через державну енергетичну компанію країни Енергоатом.
На початку цього місяця у зв’язку з розслідуванням було звільнено двох міністрів.
Зазначимо, що фігурантом справи є бізнесмен Тімур Міндіч, який виїхав з України напередодні оприлюднення записів розмов між нібито учасниками злочинної групи.
На плівках Міндіча називали “Карлсоном”, а його партнера Цукермана – “Шефом” або “Шугарменом”). Ексміністр Герман Галущенко нібито мав псевдонім – “Сигизмунд”, колишній віцепремʼєр-міністр Олексій Чернишов мав прізвисько “Че Гевара”, хоча сам він у суді це заперечував.
Депутат від фракції Голос Ярослав Железняк стверджує, що під псевдонімом “Алі-Баба” на записах фігурує саме голова Офісу президента. Підтверджень цієї інформації немає.
Окрім цього опозиційні діячі закликали президента України негайно звільнити Єрмака, не чекаючи результатів обшуків.
“Найскладніше після обшуків щодо Єрмака – знайти людину, яку здивує все, що стане публічно відомим”, – написав депутат Олексій Гончаренко. Наслідки для України NBC News звертає увагу, що обшуки проходять в українського високопосадовця, який зараз є у центрі мирних переговорів зі США. Журналісти вважають, що Кремль намагатиметься використати цей скандал для своєї пропаганди.
CNN також вважає, що корупційний скандал загострює серйозну політичну кризу, коли Київ стикається з новим тиском з боку США, які вимагають ухвалити мирну угоду про припинення війни, розв’язаної Росією.
“Останній розвиток подій є особливо незручним для Зеленського, враховуючи нещодавнє підвищення Єрмака на посаду керівника переговорної команди України”, – зазначає ЗМІ.
Британська газета The Guardian пише, що Єрмак вважається другою за впливовістю фігурою в Україні після Зеленського та керує Офісом президента, через який ведуться політичні справи лідера.
“Але події п’ятниці знову повернуть скандал у центр уваги саме тоді, коли Україна обережно симпатизувала Білому дому з 19-пунктною контрпропозицією, а Єрмак очолював переговори в Женеві з державним секретарем США Марко Рубіо”, – пише видання. Реакція президента Ввечері Володимир Зеленський заявив, щоб “у жодного з партнерів не було питань до України” є низка важливих рішень:
1. Андрій Єрмак йде у відставку, а сам Офіс президента чекає перезвавантаження.
2. Кабмін і депутати мають ухвалити бюджет, призначити нових міністрів енергетики та юстиції і оцінити роботу всіх діючих міністрів.
3. СБУ проведе аналіз ситуації в правоохоронній системи і в регіонах. -

В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”
Верховний суд Росії за позовом Генпрокуратури оголосив Фонд боротьби з корупцією (ФБК) “терористичною організацією”. Засідання суду відбулось в закритому режимі. Про це повідомляє провладне російське агентство Интерфакс.
Справу розглядав верховний суддя Олег Нефьодов, який свого часу оголосив “міжнародний рух ЛГБТ” та “міжнародний рух сатанізму”, яких не існує, екстремістськими в Росії.
“Позовну заяву ненпрокуратури задовольнити. Визнати некомерційну корпорацію Anti-Corruption Foundation, Inc (ACF, ACF international, “Фонд боротьби з корупцією, Інк.”) терористичною та заборонити на території Російської Федерації її діяльність та діяльність її структурних підрозділів”, – оголосив рішення суддя.
В російській Генпрокуратурі cвоєю чергою повідомили, що ACF створили лідери екстремістських та заборонених у Росії організацій Фонд боротьби з корупцією, Фонд захисту прав громадян та громадського руху Штаби Навального “з метою продовження деструктивної діяльності на території Росії”. Anti-Corruption Foundation Inc. створили влітку 2022 року після того, як російський суд визнав ФБК екстремістською організацією та заборонив її діяльність у РФ.
В грудні 2022 року організацію внесли до списку іноагентів. -

Викрило мільйонні розкрадання на відновленні Донеччини
У середу, 26 листопада, Національне антикорупційне бюро України повідомило про розкриття організованої групи, яка під керівництвом чиновника Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації заволоділа понад 140 мільйонами гривень. Ці кошти були призначені для забезпечення теплом і водою трьох населених пунктів на Донеччині. Учасники групи завищили вартість робіт та устаткування, організували фіктивні торги та перемогли підконтрольну фірму. Незважаючи на відсутність належної документації, уклали контракт на постачання та підключення котелень, які не працювали через брак. Ці схеми також були впроваджені у інших населених пунктах. У результаті держава зазнала збитків у суму понад 140 мільйонів гривень, а мешканці залишилися без опалення та води взимку. П’ять учасників цієї схеми було оголошено підозрюваними. Раніше в Міністерстві оборони також були виявлені злочинні схеми, які призвели до збитків у 2 мільярди гривень.
-

На Львівщині військові вкрали мільйони на закупівлі генераторів
У Львівській області відбулася корупційна схема, пов’язана з закупівлею генераторів для військових. Командування однієї з військових частин переплатило за обладнання понад 10 млн гривень. Злочин вчинили командир частини, начальник інженерної служби та цивільна співучасниця. Вони уклали договір на закупівлю 133 генераторів, переплативши за них в 2,5 рази більше, ніж вони реально варті. Державні кошти були привласнені через підставні фірми. Усім трьом обвинуваченим повідомили про підозру за тяжкий злочин, який передбачає до 12 років ув’язнення. Вони знаходяться під домашнім арештом, а їх відсторонили від посад. Також відомо про інші випадки корупції у Збройних Силах, зокрема, неправдиві звіти військовослужбовців та фіктивний призов.
-

“Бек-офіс” Міндіча збирав досьє на детективів НАБУ, нардепів і журналістів
Детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов повідомив про виявлення великої кількості закритих особистих даних про працівників НАБУ, депутатів, урядовців, журналістів і силовиків у “бек-офісі” Тимура Міндіча. У цих “профайлах” були адреси, паспортні дані та інша конфіденційна інформація. За даними детектива, частина цих документів була створена за кілька днів до нападу на НАБУ та САП у липні. Серед осіб, чиї дані були зібрані, були детективи НАБУ, депутати, міністри, журналісти, співробітники СБУ та інші посадовці. НАБУ встановило, що корупційною схемою керував Тимур Міндіч, який виїхав з України перед обшуками.
-

Апеляція залишила у силі запобіжний захід Чернишову
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вирішила залишити в силі запобіжний захід для колишнього Віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова. Він підозрюється у причетності до легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, і перебуванні під контролем керівника схеми з “відкатами” в Енергоатомі. Суд встановив заставу у розмірі 51,6 млн грн як альтернативу триманню під вартою. Чернишов заперечує свою причетність до цієї справи і відмовився відповідати на питання щодо своїх зв’язків з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого також підозрюють у розкраданні в Енергоатомі.
-

Чернишов подав апеляцію щодо запобіжного заходу
Колишній віцепрем’єр-міністр, міністр громад і територій, голова Нафтогазу та Київської ОДА Олексій Чернишов оскаржив рішення Вищого антикорупційного суду щодо запобіжного заходу. Його захист подав апеляційну скаргу на перегляд ухвали суду у справі про незаконне збагачення. Наразі позов перебуває на розгляді у Апеляційній палаті ВАКС, але конкретні вимоги захисту поки невідомі.
-

У Держпраці викрили масштабну корупційну схему
Правоохоронці викрили і затримали трьох топпосадовців одного з міжрегіональних управлінь Держпраці, які брали учать у корупційній схемі. Про це повідомила Нацполіція у понеділок, 24 листопада.
“Задокументовані численні факти одержання хабарів. Ціна за “вирішення питання” коливалися від 1500 гривень до 1000 доларів. Серед затриманих – начальник одного з міжрегіональних управлінь, начальник структурного підрозділу та його заступник, а також керівник товариства, яке здійснює професійне навчання працівників та оформлення документації”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що на території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей було проведено майже 40 обшуків. Було вилучено понад 1 млн гривень, 25 тисяч доларів, телефони, документацію.
За даними слідства, посадовці вимагали гроші за вирішення низки питань, що входять до сфери їх впливу. Зокрема, непритягнення до відповідальності за виявлені порушення трудового законодавства під час перевірок чи не втручання у господарську діяльність, проведення фіктивних навчань з питань охорони праці та видачу відповідних посвідчень, виготовлення декларацій-дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою та відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці, а також “належне” розслідування нещасних випадків на виробництві.
“До прикладу, фіктивне проходження навчання – 1500 гривень, видача посвідчень про перевірку знань без фактичного навчання – 4500, виготовлення та реєстрація декларацій відповідності матеріально-технічної бази – 30000, “належне” розслідування нещасного випадку на підприємстві – 40000. Проте, ціна могла зрости, залежно від складності питання”, – розповіли в Нацполіції.
Усім фігурантам повідомили про підозру за статтями про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України).
Суд обрав їм запобіжні заходи – тримання під вартою із правом внесення застави: від 400 тис до 2,9 млн гривень.
Максимальне покарання за скоєне – до 10 років позбавлення волі.
Дивіться фото: У Держпраці викрили масштабну корупційну схему

