Кількість ФОПів із податковим боргом в Україні зросла з 670 тисяч у лютому 2022 року до 1,29 млн на початку травня 2025 року. За цей період підприємці заборгували державі понад 13 млрд гривень податків. Третина цього приросту припадає на березень 2022 року, коли кількість боржників зросла у 1,6 рази. У 2023 році приріст сповільнився до 4% за рік, але в 2024 році ситуація знову погіршилася, і кількість нових боржників зросла на 16%. На початку 2025 року 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами, що становило приріст у 3,3%. Протягом наступних місяців ФОПи почали гасити свої заборгованості, і на початок травня кількість нових боржників зросла на 2%. Загальний податковий борг ФОПів збільшився майже вдвічі з початку війни, склавши майже 6 млрд гривень. Зокрема, 3145 підприємців, які були мобілізовані, мають податковий борг. Наразі неможливо точно визначити кількість мобілізованих підприємців із боргами, оскільки дані щодо податкового боргу ФОПів вважаються критичними та закритими Податковою службою.
Позначка: Борги
-
В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком
У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами
Міністерство фінансів України прийняло рішення не виплачувати 665 млн дол. власникам ВВП-варантів – фінансових інструментів, випущених у 2015 р. в рамках реструктуризації боргу. Це стало першим дефолтом за цими зобов’язаннями з моменту їх створення.
Як це вплине на економіку України? Що таке ВВП-варанти? Україна офіційно заявила, що не платитиме понад 665 млн дол. за державними цінними паперами 2015 р. (ВВП-варанти). Про це йдеться у повідомленні на Ірландській фондовій біржі. Платіж мав відбутися 2 червня 2025 р. за результатами зростання економіки у 2023 р. Власники цих паперів чекали на виплату 205,43 дол. за кожні 1 тис. дол. номіналу.
Але український уряд ввів мораторій на виплати за ВВП-варантами з 31 травня 2024 р. Спроби реструктурувати ці зобов’язання не увінчалися успіхом: переговори з основними власниками варантів, включаючи великі хедж-фонди, завершилися без угоди в квітні 2025 р. Мораторій діятиме, доки не завершиться нове узгодження боргу. -
Україна пропустить виплату боргів на $665 млн
Міністерство фінансів України оголосило, що наступна сума виплат за державними деривативами складає понад 665 млн доларів, але поки не буде проведена. Уряд встановив мораторій на виплати за цими інструментами, який триватиме до завершення процесу їх реструктуризації. Також було вилучено положення про крос-дефолт, що означає, що дефолт за одним борговим зобов’язанням не приведе до дефолту за іншим. Мораторій є частиною стратегії реструктуризації державного боргу, спрямованої на відновлення боргової стійкості. Україна планує продовжувати конструктивний діалог з кредиторами для досягнення справедливої реструктуризації державних деривативів. Також зазначено, що держборг України на 2024 рік зріс на 1,4 трлн гривень, але став дешевшим та більш довгостроковим, наблизившись до 180 млрд доларів.
-
Ліон під ударом: ФІФА наклала трансферну заборону через борг
Футбольний клуб Ліон з Франції отримав санкції від ФІФА і тепер не може реєструвати нових гравців протягом трьох трансферних вікон до літа 2026 року. За даними L’Equipe, причиною цього стало невелике заборгованість клубу у розмірі 2000 євро за трансферну комісію, яку, за словами керівництва, вже було погашено. Незважаючи на це покарання, Ліон зайняв шосте місце у Лізі 1 у сезоні 2024/25. У той же час, інший французький клуб активно посилюється на трансферному ринку.
-
Саудівська Аравія і Катар сплатили борг Сирії перед СБ
Саудівська Аравія та Катар виплатили борг у розмірі 15,5 мільйона доларів перед Сирією. Ця інформація була оголошена представниками Світового Банку. Списання цього боргу дозволить відновити співпрацю Світового банку з Сирією та задовольнити потреби її народу в розвитку. Сирія боргувала перед Міжнародною асоціацією розвитку Світового банку, яка надає фінансову підтримку найбіднішим країнам. Цей крок був вітається Дамаском і відкриває шлях до відновлення та реконструкції країни. За даними ООН, 90% сирійців живуть у бідності, а електрика подається всього лише дві години на день. Експерти вважають, що для повного відновлення Сирії може знадобитися до 400 мільярдів доларів.
-
Обсяг держборгу України зріс на понад 100 млрд
Україна збільшила свій державний борг на 103,48 млрд грн у березні, досягнувши загальної суми 7 123,25 млрд грн. За цей період обсяг державного боргу у доларах зросла на 2,64 млрд, до 171,73 млрд доларів. Зовнішній борг становив 5 211,71 млрд грн або 125,65 млрд доларів, а внутрішній – 1 911,54 млрд грн або 46,08 млрд доларів. Державний борг склав 6 852,22 млрд грн або 165,20 млрд доларів, а гарантований державою – 271,03 млрд грн або 6,53 млрд доларів.
-
Саудівська Аравія і Катар погасять борг Сирії перед СБ
Саудівська Аравія та Катар вирішили погасити борг Сирії перед Світовим банком у розмірі 15 мільйонів доларів, щоб допомогти країні отримати фінансування для відбудови після війни та виплати зарплат працівникам державного сектору. Це стане першим фінансуванням від Саудівської Аравії для Сирії. Метою такого кроку є посилення впливу Саудівської Аравії в регіоні. У той же час, українська влада не змогла домовитися з кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму 2,6 мільярдів доларів, який прив’язаний до економічного зростання.