У першому півріччі 2025 року міжнародні компанії – нерезиденти, що надають електронні послуги українцям, перерахували до бюджету 85,7 млн доларів та 76,5 млн євро. Про це повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух у п’ятницю, 22 серпня.
Це на 16,2 млн доларів (+23%) та 15,9 млн євро (+26%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про нараховані суми податку прозвітували 132 особи – нерезиденти.
Серед найбільших платників зокрема Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Окрім того, зазначила Карнаух, також зростає кількість осіб-нерезидентів, котрі надають електронні послуги фізичним особам. Станом на сьогодні їх вже 141, – на 16 більше, ніж торік.
“Це значні надходження до бюджету, які посилюють нашу стійкість в надскладних умовах. Більше того, це вирівнює умови конкуренції між українськими й міжнародними бізнесами у сфері цифрових сервісів”, – додала вона.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал.
Позначка: Бізнес
-
“Податок на Google” приніс до бюджету понад 7,2 млрд
-
Власник OnlyFans отримав рекордні дивіденди
Власник OnlyFans Леонід Радвінський отримав рекордні дивіденди – 701 млн доларів. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Зазначається, що ця рекордна виплата стала відомою зі звітності лондонської компанії Fenix International Ltd., яка керує сервісом, на тлі чуток про можливий продаж бізнесу за оцінкою до $8 млрд.
Станом на кінець 2024 року, обсяг транзакцій на платформі сягнув $7,2 млрд (проти $6,6 млрд роком раніше), прибуток до оподаткування – $684 млн (+4% р/р). Кількість акаунтів авторів виросла до 4,6 млн (+13%), а кількість акаунтів підписників збільшилася на 24%, до 377,5 млн.
Як відомо, OnlyFans отримує прибуток завдяки 20% комісії з усіх транзакцій – від відео й фото до приватних чатів.
Леонід Радвінський, який проживає у США, купив контрольний пакет акцій OnlyFans у 2018 році у британських засновників Гая і Тіма Стокелі, які заснували сайт у 2016 році. Платформа здобула пікову популярність у часи пандемії коронавірусу. -
Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist
Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.
У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.
За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.
Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.
Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.
Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.
У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.
Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.
Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.
-
Ювелрний бренд Fabergé має нового власника
Gemfields Group Limited, британська компанія, продала відомий ювелірний бренд Fabergé американській інвестиційній компанії SMG Capital LLC за 50 мільйонів доларів США. Це рішення було прийняте в рамках стратегічного фокусу компанії на основну діяльність – видобуток дорогоцінного каміння, такого як смарагди та рубіни. Fabergé, заснований у 1842 році, відомий своїми унікальними ювелірними виробами, включаючи великодні яйця для російської імператорської родини. SMG Capital поки не розкриває своїх планів щодо розвитку бренду, але експерти вважають, що новий власник може розширити присутність Fabergé на ринках Північної Америки та Близького Сходу та представити нові ювелірні колекції.
-
Ювелірний бренд Fabergé отримав нового власника
Британська компанія Gemfields Group Limited продала відомий ювелірний бренд Fabergé американській інвестиційній компанії SMG Capital LLC за 50 мільйонів доларів США. Gemfields володіла правами на бренд з 2013 року, але вирішила передати його новому власнику для зосередження на видобутку дорогоцінного каміння, зокрема смарагдів та рубінів у Замбії та Мозамбіку. Fabergé, заснований у 1842 році Карлом Фаберже, відомий своїми вишуканими ювелірними виробами, зокрема великодніми яйцями, які створювались для російської імператорської родини. Новий власник поки не розкриває своїх планів щодо розвитку бренду, але можливо планує розширити присутність Fabergé на ринках Північної Америки та Близького Сходу та інвестувати у нові ювелірні колекції.
-
Вимирання бізнесу: у РФ закриваються більше компаній, ніж відкриваються
Протягом першого півріччя поточного року в Росії кількість закритих компаній вперше з 2022 року перевищила кількість новостворених. За шість місяців закрилося майже 141 тисяча юридичних осіб, тоді як відкрилося лише близько 95 тисяч. Найбільше ліквідацій сталися у галузях торгівлі, будівництва та обробної промисловості через зростання витрат та зниження споживчого попиту. Також помітно зростає кількість банкрутств серед автодилерів та компаній мікрофінансового сектору. Серед закритих компаній є російські fashion-бренди ME і I AM Studio, а також іноземні компанії, які покинули російський ринок, зокрема H&M і Microsoft.
-
Між Україною і Японією підписано договорів на майже $1 млрд
Під час форуму в Японії між бізнесами з України та Японії було підписано меморандуми та договори на суму майже 1 млрд доларів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр Тарас Качка під час телемарафону. Українська делегація взяла участь у заході, присвяченому Національному дню України на виставці Expo 2025 в Осаці, Японія. На форумі було підписано 29 важливих угод про спільні проекти у галузі сільського господарства, харчової промисловості, інфраструктури, будівництва, технологій та інновацій між Україною та Японією.
-
В Японії підписано договорів на майже $1 млрд
Під час форуму в Японії між бізнесами були укладені угоди на майже 1 мільярд доларів. Про це повідомив Тарас Качка, віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, під час телемарафону. У серпні делегація під керівництвом віцепрем’єра Тараса Качки відвідала Японію для участі у заході, присвяченому Національному дню України на виставці Expo 2025 в Осаці. На форумі Україна і Японія уклали 29 важливих угод про спільні проєкти у сільському господарстві, харчовій промисловості, інфраструктурі, будівництві, технологіях та інноваціях.
-
Підвищено граничні ціни на електроенергію для бізнесу у вечірні години
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на засіданні 25 липня підвищила в 1,6 раза граничні ціни на ринку електроенергії (так звані прайс-кепи) у вечірні години, передає Інтерфакс-Україна.
Дане рішення набуде чинності з 31 липня.
Згідно з постановою про граничні ціни, з 17:00 до 23:00 вони встановлені:- на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000,00 грн/МВт*год (зараз – 9 000 грн/МВт*год),
- на балансуючому ринку – 16 000 грн/МВт*год (зараз – 10 000 грн/МВт*год).
У всіх інших часових проміжках прайс-кепи залишені на чинному рівні.
Зазначається, що рішення прийнято з метою забезпечення імпортного паритету для створення умов залучення максимального обсягу комерційного імпорту електричної енергії та безперебійного постачання електричної енергії споживачам.
Тарифи для населення при зміні прайс-кепів не зміняться. -
Нестача кадрів, небезпека та інфляція – головні проблеми бізнесу
В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів). За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. З якими проблемами стикається бізнес та як їх долає? Кількість ФОПів поменшало В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів. “На розвиток бізнесу дуже сильно впливає війна. Через бомбардування Росією українських міст є проблеми з електроенергією. На лінії зіткнення бізнесмени взагалі втрачають свої підприємства разом з устаткуванням, є проблеми з логістикою. Плюс війна призвела до падіння платоспроможності населення”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у “тінь”.
Скорочення кількості ФОПів загрожує втратою робочих місць, зменшенням надходжень до бюджету та подальшим ослабленням економічної активності. Економісти закликають уряд переглянути підхід до підтримки малого бізнесу, щоб зупинити хвилю закриттів та стимулювати розвиток підприємництва в умовах війни. Головні бар’єри для бізнесу Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні – фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). “Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об’єкти”, – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. Найбільше ця проблема хвилює великі підприємства (майже 70%) і прифронтові регіони: понад 80% опитаних у Житомирській, Харківській, Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській та Запорізькій областях вважають небезпечні умови перешкодою для ведення бізнесу.
На другому місці за впливом на бізнес – дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов’язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.
Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили”, як перешкоду діяльності зменшилась (із 63% до 58%). Водночас упереліку перешкод він зберігає лідируючу позицію.
Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. “Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями”,- йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. Третій фактор – інфляція. Вона є однією з найсерйозніших перешкод для бізнесу через те, що ускладнює прогнозування витрат, доходів і прибутковості. Це веде до зниження впевненості та відкладання інвестиційних рішень.
Зі зростанням цін на енергію, транспорт, зарплати, сировину тощо – собівартість продукції зростає. Якщо підприємець не може підвищити ціну на свій продукт, його прибуток зменшується або зникає взагалі.
Крім того, інфляція веде до зниження купівельної спроможності. Коли споживачі втрачають реальні доходи через інфляцію, вони витрачають менше. Попит падає, і це напряму б’є по малому та середньому бізнесу.
На четвертому місці – зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).
Водночас перебої з електроенергією стали менш актуальними, ніж раніше. “Перебої з електроенергією стали ще менш актуальними. Ми спостерігаємо цю тенденцію вже кілька місяців.Це найнижчий рівень за весь період повномасштабного вторгнення”, – заявив Ангел. Далі з суттєвим відривом йдуть інші фактори. “Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. Плани на майбутнє У червні Індекс відновлення ділової активності незначним чином погіршився.
Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.
Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.
Водночас частка підприємців, які не очікують суттєвих змін саме у виробництві упродовж наступних двох років, досягла максимуму з жовтня 2022 р. – 85,6% опитаних планує залишатися на поточному рівні виробництва.
При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.
Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень. Підтримка бізнесу В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.
Загалом, за інформацією Міністерства економіки України, від початку 2025 р. українські підприємці залучили 13 970 пільгових кредитів в рамках програми “Доступні кредити 5–7–9 %” на загальну суму 44,3 млрд грн.
За словамизаступника міністра економіки України Андрія Телюпи, програма підтримує підприємців реального сектору економіки. Переважна більшість кредитів спрямована на фінансування інвестиційних проєктів, розвиток переробних потужностей та підтримку бізнесу у зонах високого воєнного ризику.
Крім того, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив оновлену версію програми підтримки переробної промисловості, доповнивши її новим напрямом – грантами на відновлення бізнесу після російських обстрілів.
Згідно з рішенням уряду, підприємства зможуть отримати до 16 млн грн компенсації, але не більше, ніж сума задокументованих збитків. Йдеться про покриття витрат на закупівлю, доставлення та монтаж обладнання.
Як пояснила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, масовані обстріли суттєво шкодять українській промисловості – компанії щодня втрачають дороговартісне обладнання, що потребує швидкого відновлення.
Щоб отримати максимально можливу суму допомоги, бізнес має інвестувати не менше 4 млн грн власних коштів.
Подаватися на гранти можуть мікро-, малі та середні підприємства, а також ФОПи, які працюють у сфері переробної промисловості.
Вікторія Хаджирадєва