Уряд Німеччини планує зменшити державні виплати для українських біженців, які прибули до країни після 1 квітня 2025 року. Замість “допомоги для громадян” їм буде виплачуватися менша допомога згідно з новим законом. Це призведе до зменшення щомісячних виплат на 100 євро на кожного українського біженця. У Німеччині наразі проживає близько 1,25 мільйона українських біженців, з яких 21 тисяча прибула у країну з початку квітня по кінець червня 2025 року. Законопроєкт ще має пройти схвалення уряду та парламенту Німеччини перед тим, як набере чинності.
Позначка: Біженці
-
Орбан зробив заяву щодо допомоги українським біженцям
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що після початку російсько-української війни його країна надала допомогу тисячам українців і продовжує підтримувати їх. Він підкреслив, що Угорщина не збирається жертвувати власними інтересами, навіть допомагаючи сусідній державі. Орбан також зазначив, що в Угорщині зараз перебувають десятки тисяч українців, яким надається підтримка. Уряд Угорщини вимагає від біженців з України дотримуватися певних умов, проте надає їм тимчасовий захист. Орбан також погрожував Європейському Союзу через фінансову допомогу Україні.
-
Допомога українським біженцям – новий фронт дебатів у німецькому уряді
Маркус Седер, прем’єр-міністр Баварії та представник Християнсько-соціального союзу у німецькому уряді, викликав гучну критику ініціативою скоротити соціальну допомогу українським біженцям. Він пропонує перевести виплати на рівень допомоги для шукачів притулку, щоб стимулювати працевлаштування та усунути нерівність у ставленні до різних груп біженців. Проте соціал-демократи та інші політики висловили протест, нагадуючи про важливість дотримання угоди про збереження допомоги для українських переселенців. Ця ідея викликала політичне напруження в уряді, під сумнів поставивши стабільність у підтримці українських біженців. Уряд Німеччини також планує зміни в правилах отримання соціальної допомоги для безробітних, включаючи біженців з України, тоді як у Швейцарії розглядають можливість скасування захисту для українських біженців.
-
У Німеччині закликали скасувати виплати українським біженцям
Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер закликав припинити виплату державної допомоги українським біженцям, які прибули до Німеччини. Він вважає, що це заважає їхній інтеграції на ринку праці. Згідно з офіційними даними, у 2024 році Німеччина витратила значну суму грошей на виплати українським біженцям, і Зедер хоче змінити цю ситуацію. Він планує домогтися змін у рамках правлячої коаліції, незважаючи на те, що його ініціатива вийде за межі погодженого плану.
-
З України виїхали та не повернулися близько 3 млн людей
Від початку повномасштабної війниз Украхни виїхали та не повернулися близько 3 млн українців.Такими є дані моніторингового сервісу Опендатабот.
Зазначається, що цього року Україну покинуло на 250 тисяч осіб більше, ніж повернулося: 7,17 млн громадян виїхали з України з січня по червень, а 6,92 млн – повернулись. Це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік.
У середньому, щомісяця українці перетинають кордон 2,35 млн разів. -
Трамп зробив заяву щодо українських біженців в США
Президент США Дональд Трамп ствердно відповів на запитання журналіста про те, чи дозволить він біженцям з України залишатися у Сполучених Штатах до кінця війни. Про це американський лідер повідомив у Білому домі.
“Ми дозволимо. У нас багато людей, які прибули з України, і ми працюємо з ними”, – сказав Трамп.
Раніше повідомлялося, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування тимчасового юридичного статусу для багатьох українців.
Нагадаємо, з січня 2025 року адміністрація Трампа почала переглядати гуманітарні програми, запроваджені за часів Джо Байдена, зокрема ініціативу Єднання заради України (U4U), яка дозволяла українцям перебувати в США до двох років на основі гуманітарного паролю. Цією програмою вже скористалися понад 240 тис. українців. Певна кількість громадян України, які перебувають у США на законних підставах за гуманітарною програмою, отримали електронні листи про анулювання їхнього статусу та вимогу покинути Америку протягом семи днів.
-
У Німеччині пропонують скасувати виплати військовозобов’язаним українцям
У Німеччині запропонували скасувати соцвиплати для українських чоловіків призовного віку. Політики ХСС вимагають, аби вони або працювали в Німеччині, або служили в Україні. Про це інформує BILD у вівторок, 29 липня.
У партії ХСС обурені тим, що понад 150 тисяч українських чоловіків призовного віку отримують у ФРН соціальні виплати на близько 1,3 млрд євро на рік. Експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр вимагає припинити ці виплати.
“Потрібно покласти край отриманню соціальної допомоги українськими чоловіками призовного віку. Якщо майже 151 тисяча українців віком від 18 до 63 років отримують у нас підтримку – щось тут не так. Ця категорія осіб не має права на соціальну допомогу і повинна або працювати в Німеччині, або проходити військову службу в Україні”, – пояснив він.
З початку повномасштабної війни до Німеччини прибуло рівно 304 144 українських чоловіків призовного віку. З них 150 660 у березні 2025 року перебували на обліку як отримувачі соцвиплат.
Середній розмір допомоги станом на березень становив 882 євро на місяць. Відтак, загальна сума соціальних виплат для українців призовного віку становить 1,328 млрд євро на рік. До цієї суми входять як базові виплати, так і витрати на житло та додаткові потреби.
Своєю чергою, українське посольство в Німеччині не вважає ситуацію проблемною.
“Було б неправильним звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або в ухиленні від мобілізації. Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Для виїзду потрібні відповідні документи. Значна частина чоловіків у Німеччині перебуває на законних підставах і зареєстрована у системі військового обліку”, – мовиться у відповіді на запит BILD.
Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України. -
Дистанційне навчання не скасовано – однак є нововведення для шкіл
Дистанційну освіту отримують сотні тисяч школярів
-
В ЄС зменшилась кількість клопотань про притулок
У країнах ЄС, за підсумками квітня 2025 року, подали менше клопотань про отримання притулку, ніж у березні, та суттєво менше, ніж у квітні 2024 року. Про це це 17 липня повідомив Євростат.
Зазначається, що протягом квітня 2025 року первинні клопотання про міжнародний захист у ЄС подали 48 520 осіб. Це на 16% менше, ніж у попередньому місяці, та на 37% менше, ніж за квітень 2024 року. Серед заявників – 1570 неповнолітніх без супроводу дорослих, в основному це діти з Сирії, Афганістану і Єгипту.
Кількість повторних заявок становить 7 245, що лише на 1-2% менше, ніж у попередній місяць та у квітні 2024 року.
Квітень став третім поспіль місяцем, коли обидва показники зменшуються. 75% первинних заявок від шукачів притулку припадають на Іспанію, Францію, Німеччину та Італію.
Відносно кількості власного населення країни найбільша концентрація заявок на притулок – у Греції, в Кіпру та в Іспанії.
Серед прохачів притулку найчисельнішою групою є громадяни Венесуели, Афганістану, Сирії, а також українці, від яких надійшло 2115 заявок (зауважимо, притулок-asylum і тимчасовий захист – зовсім різні юридичні механізми з різними умовами. Абсолютна більшість громадян України, які виїхали через війну, отримали право проживання у ЄС саме за механізмом тимчасового захисту).
Як відомо, 15 липня Рада ЄС остаточно продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2027. -
У Німеччині посилять умови виплати соцдопомоги біженцям
Уряд Німеччини планує вжити більш суворі заходи щодо надання соціальної допомоги безробітним, включаючи біженців з України. Канцлер Фрідріх Мерц повідомив, що планується введення строгіших правил для отримання допомоги “бюргергельд”, яку отримують люди, які шукають роботу або не можуть забезпечити себе. Він наголосив на тому, що ті, хто може працювати, мають працювати. Також розглядається можливе посилення вимог до витрат на житло. В майбутньому планується заміна допомоги громадянам базовим доходом з метою економії. Мерц вважає, що потрібно змінювати систему поступово і виправляти ситуацію для тих, хто не працює або працює неповний робочий день.