Життя у ритмі новин

Позначка: Біженці

  • Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.

    Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.

    Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.

    “Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.

    Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.

    Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.

    Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.

    У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.

    Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.

    Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.

  • Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців

    Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців

    Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
    За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
    Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
    Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
    Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
    У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах

  • У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні

    У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні

    Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту. Про це він заявив в інтерв’ю Bild, уривок якого опублікували 23 жовтня.
    Політик пов’язав це питання зі скасуванням соціальних виплат (Bürgergeld) та можливим обмеженням Директиви ЄС про тимчасовий захист.
    “Нікому не допоможе, якщо ще більше молодих людей з України приїдуть до Німеччини замість того, щоб захищати свою батьківщину”, – заявив Зьодер.
    Він додав, що Німеччина надає Україні повну підтримку зброєю, грошима та гуманітарною допомогою, “однак потрібні ще українські солдати, щоб захищати свою країну”.
    За словами Зьодера, солідарність “вимагає чітких правил і відповідальності з обох сторін”. Він запропонував – якщо Україна сама “добровільно” не розв’яжe це питання, “мають бути обмеження на рівні ЄС”.
    Це не перша така заява баварського прем’єра. 20 жовтня після засідання правління ХСС Зьодер також висловлювався на підтримку обмежень, зазначаючи потребу “розумних і чітких правил”, що, на його думку, означає “закрити тему з громадянською допомогою” та обмежити притік українських мігрантів.

  • В Україні розробляють Стратегією повернення біженців

    В Україні розробляють Стратегією повернення біженців

    Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності працює над Стратегією повернення громадян з-за кордону в Україну. Про це повідомив міністр Денис Улютін.
    “Примусово ми їх повернути не зможемо (людей з-за кордону – ред), а добровільне повернення має відбуватися на певних їх бажаннях. Якраз ця частина з нашого боку має бути добре пропрацьована. Ми зараз над цим працюємо – саме над Стратегією повернення”, – зазначив він.
    Улютін розраховує, що документ буде підготовлено ще в поточному році.

  • У Мінсоцполітики назвали варіанти для українців після завершення захисту ЄС

    У Мінсоцполітики назвали варіанти для українців після завершення захисту ЄС

    Заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Ілона Гавронська заявила, що будь-які рішення про завершення тимчасового захисту для українців в Європейському Союзі мають прийматися з урахуванням безпекових умов в Україні. Вона наголосила на важливості забезпечення гуманного підходу до кожної категорії громадян та підтримки сімей з дітьми. Гавронська також зазначила, що більшість українців, які перебувають під тимчасовим захистом, виражають бажання повернутися додому. Міністерство соціальної політики спільно з європейськими партнерами координує подальші кроки для організації безпечного і організованого процесу повернення українців додому.

  • Відень закриває останній центр для українських біженців

    Відень закриває останній центр для українських біженців

    Останній центр прийому вимушених переселенців з України у Відні, Австрія, Quartier Schlossberg, припинить свою роботу до кінця року. Цей центр обслуговував понад 8 900 українців, надаючи їм тимчасове житло, харчування та допомогу в організації переїзду до інших регіонів країни. Центр був останнім у ланцюзі схожих закладів, які були закриті в інших регіонах Австрії. Від моменту відкриття центру, він надав допомогу майже 9 тисячам українців. Уряд виділяв по 190 євро на кожну особу для їхнього первинного забезпечення, але це не покривало всі витрати. Закриття центру було попередньо обговорене з Міністерством внутрішніх справ Австрії. В даний момент у Відні перебувають на базовому забезпеченні 10 786 осіб з України, а в цілій країні – близько 30 000.

  • Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.

    Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.

    За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.

    Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.

    Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.

    Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.

    Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.

    Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

  • У вбивстві 17-річного українця в Ірландії обвинуватили підлітка з Сомалі

    У вбивстві 17-річного українця в Ірландії обвинуватили підлітка з Сомалі

    У столиці Ірландії 17-річного громадянина Сомалі звинуватили у вбивстві однолітка з України Вадима Давиденка. Про це у суботу, 18 жовтня, повідомило RTE News.

    У публікації йдеться, що підозрюваного, чиє ім’я не розголошується через його вік, у п’ятницю ввечері доставили до Дублінського окружного суду. Підлітка залишили під вартою, але за клопотанням адвоката перевели до Центру утримання неповнолітніх “Оберштаун” у Дубліні. Наступне судове засідання за цією справою призначене на вівторок.

    За даними ЗМІ, український хлопець Вадим Давиденко лише кілька днів тому, у неділю, прибув до Ірландії для подання запиту на отримання притулку. Трагедія сталася в середу, коли Вадим зазнав смертельного ножового поранення у центрі опіки Tusla, що перебуває під управлінням ірландської служби захисту дітей.

    Нагадаємо, 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.

    Раніше ми писали, що в місті Фрідланд, Нижня Саксонія, 31-річний чоловік штовхнув 16-річну українку під вантажний поїзд – вона загинула.

  • У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України

    У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України

    Уряд Німеччини проводить розслідування щодо виявлення сотень громадян Угорщини, які представлялися біженцями з України, але насправді не мали стосунку до України. Багато з них виявилися власниками угорських паспортів, які отримали завдяки програмі натуралізації, яку запровадив угорський прем’єр Віктор Орбан. Ці люди намагалися скористатися цим статусом для отримання фінансової допомоги в Німеччині як українські біженці, але згідно з німецьким законодавством громадяни ЄС, зокрема угорці, не мають права на таку допомогу. Також зазначається, що ромам з паспортами України не виникають проблем в Німеччині, але тим, хто має угорське громадянство, важко отримати допомогу через статус громадянина ЄС.

  • В Польщі зафіксували рекордне число шлюбів з громадянами України

    В Польщі зафіксували рекордне число шлюбів з громадянами України

    У Польщі за минулий рік зареєстрували понад 5000 шлюбів, у яких брали участь громадяни України. Це в два рази більше, ніж роком раніше. Найбільше шлюбів укладено між українками та поляками. За даними статистики, відбувається зростання кількості шлюбів між громадянами обох країн. Експерти пояснюють цю тенденцію тим, що люди, перебуваючи у іншій країні на довготривалому проживанні, прагнуть легалізувати свої стосунки та створити стабільну родину.