Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%.
Позначка: Біженці
-
Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
-
У ЄК відреагували на наміри Польщі зменшити допомогу біженцям з України
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС мають забезпечити українцям, які користуються тимчасовим захистом, необхідний медичний захист та засоби для існування. Однак рівень соціальних і сімейних виплат, а також медичної допомоги залежить від рішення кожної окремої держави-члена. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 26 серпня передає Європейська правда.
“Щодо соціальних виплат і медичних виплат. Рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої”, – зазначив Ламмерт.
За його словами, відповідно до директиви ЄС, “держави-члени мають забезпечити, якщо у бенефіціарів немає достатніх власних ресурсів, надати особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідну допомогу у сфері соціального забезпечення, медичної допомоги та засобів до існування”.
“Однак директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів”, – наголосив речник Єврокомісії. -
У США бездомний вбив 23-річну біженку з України – ЗМІ
В місті Шарлотт у штаті Північна Кароліна (США) 23-річна українська біженка Ірина Заруцька отримала численні ножові поранення та померла на зупинці громадського транспорту ввечері 23 серпня. Про це повідомляє New York Post з посиланням на місцевий департамент поліції.
Зазначається, що звинувачення у вбивстві першого ступеня були висунуті 34-річному бездомному Декарлосу Брауну-молодшому.
Раніше йому висувалося звинувачення у зловживанні системою 911, повідомляє видання. Зокрема, він звертався до поліції, щоб та розслідувала “штучний матеріал, який знаходився всередині його тіла і контролював його дії”, правоохоронці відповіли йому, що той страждає від проблем зі здоров’ям і вони нічим не можуть йому допомогти, після чого він зателефонував за номером 911 і був за це заарештований.
Розслідування триває. -
Навроцький заблокував виплати непрацюючим українцям
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Про це повідомляє Onet у понеділок, 25 серпня.
Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
За його словами, попередній документ не врахував корекцій, довкола яких точилася публічна дискусія.
“Я переконаний, що право на отримання 800+ повинно належати тільки тим українцям, які беруть на себе обов’язок працювати в Польщі”, – наголосив Навроцький.
Навроцький також акцентував, що Польща залишається солідарною з Україною, втім, після 3,5 років війни потрібно враховувати зміну фінансової та суспільної ситуації в країні, а також дотримуватися соціальної справедливості як для польських громадян, так і для гостей з України.
Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України.
Також стало відомо, що у Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців.
Українцям у серпні припинять виплати від ООН -
В Італії через ДТП загинув хлопчик з України
Шестирічний український хлопчик-біженець умер в одній з лікарень Падуї в п’ятницю, 22 серпня. Дитина потрапила в медичний заклад після того, як його збила машина в середу, 20 серпня, вдень на пішохідному переході в місті Санта-Марія-ді-Сала неподалік Венеції. Про це повідомляє італійське видання Ansa, посилаючись джерела в лікарні.
Хлопчик та його мати мали в Італії статус захисту від війни та проживали разом з іншими українськими сім’ями в колишньому будинку священика.
Дитина, яку внаслідок ДТП відкинуло від машини на кілька метрів, перебувала у критичному стані. Вчора у хлопчика констатували смерть мозку.
Як ми писали раніше, 18-річну українську студентку Марію Бугайову знайшли повішеною в одній з провінцій Італії. Дівчина перед загибеллю зникла безвісти 4 липня.
У МЗС підтвердили смерть 18-річної українки в Італії -
З’явились фото видворених зі США українських мігрантів
Міграційна та митна поліція США після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Білому домі опублікували у соцмережах пост про видворення українських мігрантів зі Сполучених Штатів в Україну. Однак поки що не відомо про яких саме мігрантів та яку їхню кількість мовиться. Про це свідчить публікація Служби імміграції та митного контролю США (U.S. Immigration and Customs Enforcement) на їхньому офіційному акаунті в X.
“Ось фото перших хвилин українських мігрантів удома після їхнього видворення зі Сполучених Штатів”, – сказано в підписі під знімками.
На самих знімках зображені українські митники, поряд з якими стоять кілька людей у цивільному.
В пості не вказано, про яких саме мігрантів ідеться, а також коли відбулася депортація та чому людей видворили із США.
Як ми вже писали раніше, адміністрація США запустила застосунок для “самодепортації” мігрантів.
В США планують таємно відправити тисячі мігрантів на базу Гуантанамо – ЗМІ -
Кількох українських мігрантів видворили зі США
Міграційна та митна поліція США після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Білому домі опублікували у соцмережах пост про видворення українських мігрантів зі Сполучених Штатів в Україну. Однак поки що не відомо про яких саме мігрантів та яку їхню кількість мовиться. Про це свідчить публікація Служби імміграції та митного контролю США (U.S. Immigration and Customs Enforcement) на їхньому офіційному акаунті в X.
“Ось фото перших хвилин українських мігрантів удома після їхнього видворення зі Сполучених Штатів”, – сказано в підписі під знімками.
На самих знімках зображені українські митники, поряд з якими стоять кілька людей у цивільному.
В пості не вказано, про яких саме мігрантів ідеться, а також коли відбулася депортація та чому людей видворили із США.
Як ми вже писали раніше, адміністрація США запустила застосунок для “самодепортації” мігрантів.
В США планують таємно відправити тисячі мігрантів на базу Гуантанамо – ЗМІ -
Квартирне питання: як держава планує допомагати переселенцям з житлом
Вимони Омбудсмана В Офісі Омбудсмана нагадали, що війна спричинила безпрецедентний рівень переміщення населення в Україні. Значна частина українців вимушено залишити свої домівки, втративши житло та основні засоби для існування. “Це створило надзвичайне навантаження на державну інфраструктуру й органи місцевого самоврядування, які повинні були забезпечити ВПО (внутрышньо перемыщених осыб – ред.) житлом, не маючи для цього достатніх ресурсів чи належної законодавчої підтримки”, – йдеться в щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини. Омбудсман наголосив на тому, що в Україні не вистачає механізмів для забезпечення житлом переселенців, і вказав на необхідність ухвалити державну програму, яка могла б розв’язувати питання фінансування, розподілу ресурсів та задоволення усіх потреб ВПО, в тому числі й житлових. Евакуація в нікуди У парламенті також вважають, що громадяни, які були вимушені залишити свої домівки на прифронтових територіях через оголошення там обовʼязкової евакуації, повинні мати можливість отримати компенсацію за програмою єВідновлення. Тисячам українських громадян з прикордонних і прифронтових територій, які були змушені залишити свої домівки через оголошення там обовʼязкової евакуації, необхідно дати можливість отримати сертифікати єВідновлення як і громадянам, чиє житло було зруйноване у будь-яких регіонах. Від цього може залежати життя людей, оскільки багато хто відмовляється виїжджати, розуміючи, що в умовно безпечних регіонах їм ніде буде жити. В деяких населених пунктах, що знаходяться на прикордонних територіях, залишилося до 10 людей, які не хочуть виїжджати попри оголошення обовʼязкової евакуації. “Ми отримуємо тисячі таких звернень. Люди кажуть: «нас змусили виїхати через оголошення обовʼязкової евакуації, і наша громада вже напівзруйнована. Чому ми не можемо скористатися компенсацією?». Насправді на рівні законодавства така можливість є – закон про єВідновлення це дозволяє. І наразі ми мусимо вжити всіх необхідних заходів, адже ці люди заслуговують на єВідновлення на рівні зі всіма ВПО”, – зауважила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Парламентар додала, що роботу над розблокуванням можливості компенсації для таких громадян активізували. Зокрема, законотворці неодноразово зверталися до уряду з рекомендаціями запуску цього етапу. Як і щодо запуску можливості отримувати компенсацію за зруйноване житло, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, оскільки власники такого житла донині подаватися на компенсацію не можуть.
За її словами, Уряд вже запустив можливість дистанційного обстеження житла, яке знаходиться у зоні активних бойових дій. На черзі – дозвіл дистанційного обсеження житла на тимчасово окупованих територіях.
Шуляк підкреслила, що для виплат компенсації громадянам, які виїхали з прифронтових територій і чиє житло було зруйноване, необхідно ухвалити законопроєкт “Про основні засади відновлення”, оскільки він передбачає розробку критеріїв, за якими буде визначатися статус населених пунктів, які або значно пошкоджені, або вщент зруйновані.
Депутат підсумувала, що без цього етапу неможливо підійти до обговорення принципів їх відбудови, від чого, зокрема, залежатиме, чи буде куди повертатись їхнім мешканцям. Якщо за цими критеріями населений пункт буде визнано зруйнованим, тоді компенсація буде виплачуватися незалежно від того, вцілів будинок конкретної людини чи ні. Цікаві пропозиції Нині в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності розробляють нову програму для внутрішньо переміщених осіб. Згідно з нею, держава візьме на себе оплату першого внеску за кредитом на придбання житла, а також компенсуватиме частину щомісячних виплат протягом року.
Про це очільник міністерства Денис Улютін розповів в інтерв’ю агентству Укрінформ. “Ми хочемо переглянути підхід до підтримки ВПО: створити логічний шлях від евакуації до повної інтеграції у громаду, допомогти з адаптацією та досягненням економічної незалежності. Перше і найважливіше – житло: держава бере на себе оплату початкового внеску за кредитом і частково компенсує щомісячні виплати протягом року. Основна вимога – офіційне працевлаштування”, – зазначив міністр. Він також припустив, що участь у фінансуванні можуть узяти органи місцевого самоврядування, оскільки “громади зацікавлені в тому, щоб переселенці залишалися, працювали, створювали сім’ї та народжували дітей”. “Мета програми – надати людям можливість вибору. Якщо хтось не готовий брати участь у кредитуванні, ми прагнемо удосконалити механізм орендної субсидії. А для тих, хто прагне мати власне житло, пропонуємо модель з державною підтримкою першого внеску”, – додав Улютін. Окрім того, в межах програми “Житло для ВПО”, яку реалізують за підтримки Банку розвитку Ради Європи, вже у 2025 році власне житло зможуть отримати майже 1100 родин.
Міністр також повідомив, що орендною субсидією скористалася невелика кількість ВПО, тому міністерство планує провести її аналіз і вдосконалити. Адже виявилося, що бажаючих скористатися можливістю отримати субсидії на опенду помешкання небагато. Тому необхідно проаналізувати і зрозуміти, чому ця програма не стала популярною.
За його словами, відомство має намір удосконалити механізм надання орендної допомоги. Водночас він звернув увагу на те, що загалом ринок оренди в Україні значною мірою перебуває в тіні. “Щоб отримати підтримку, треба укласти офіційний договір оренди та передати його до податкової. Держава компенсує податок, який мав би сплачувати орендодавець. Але багато власників не хочуть офіційно показувати, що здають житло”, – пояснив Улютін. -
Українцям у США загрожує депортація через втрату гуманітарного захисту – ЗМ
Десятки тисяч українців, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine, почнуть втрачати свій гуманітарний захист уже з п’ятниці. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Загалом мова приблизно про 120 тисяч людей, які виїхали з України після початку повномасштабної війни та отримали дворічний поновлюваний статус, відомий як гуманітарний пароль. Програму запровадила адміністрація Джо Байдена, втім, вона була тимчасовою та вимагала наявності приватного американського спонсора.
Адміністрація Байдена запровадила програму як швидкий спосіб дозволити українцям переселитися, оскільки традиційна система надання статусу біженця може займати роки.
Водночас підхід мав зворотну дію – усі учасники програми отримали тимчасовий статус, що робить їх вразливими у разі його завершення. До того ж, якщо уряд захоче їх заарештувати, він уже має їхні домашні адреси.
Після приходу до влади Дональда Трампа програма припинила дію, тоді як продовження статусу для тих, у кого закінчується дозвіл на роботу, зупинили.
Загалом за Uniting for Ukraine до США прибули близько 250 тисяч українців. Ті, хто приїхав до 16 серпня 2023 року, перебувають під захистом іншої програми – тимчасового захищеного статусу. Одначе, для 120 тисяч осіб, що приїхали пізніше, закінчення гуманітарного пароля означатиме втрату легального перебування та ризик депортації.
Втім, зауважимо, нещодавно президент США Дональд Трамп ствердно відповів на запитання журналіста про те, чи дозволить він біженцям з України залишатися у Сполучених Штатах до кінця війни. -
Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині
Українським біженцям у Німеччині можуть скоротити соціальні виплати. На думку Штеффена Більгера, парламентського менеджера фракції правлячої партії ХДС/ХСС, українські громадяни, які отримують допомогу, повинні погоджуватися на роботу, навіть якщо вона не відповідає їхній професії.
Зміни правил
“Я не думаю, що українці можуть працювати лише за своєю професією”, – сказав Більгер. За його словами, є багато інших вакансій.
“Наша система, яка вимагає спочатку вивчити німецьку мову, а це може зайняти багато часу, може призвести до того, що люди занадто звикнуть до отримання соціальної допомоги”, – зазначив Більгер.
Політик ХДС вважає, що рішення попередньої коаліції безпосередньо включити українських біженців у систему соціальної допомоги не було правильним.
“Соціальна допомога – це не та система, яка заохочує людей швидко приступати до роботи”, – сказав він.
Водночас він застерігає: “Ми повинні вести дискусію таким чином, щоб не звинувачувати українців”.
Популярна ідея
Прем’єр-міністр німецької Баварії Маркус Зьодер закликав скасувати українським біженцям виплату соцдопомоги “бюргергельд” (від нім. Bürgergeld – гроші для громадян), яку надають тим, хто шукає роботу, або тим, чиї доходи не вистачають для самообслуговування. За словами Зьодера, необхідно вжити заходів, щоб “українці більше не отримували “бюргергельд”. Він вважає, що через соцвиплати багато українців не хочуть влаштовуватися на роботу в Німеччині.
“Ось чому у нас так мало працівників з України, хоча вони мають хорошу освіту”, – сказав прем’єр Баварії.
Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер також виступив за перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема українським біженцям.
Кречмер розкритикував розмір витрат на соціальну допомогу, заявивши, що Німеччина витрачає на це 47 млрд євро.
“Я думаю, що кожному зрозуміло, що це не може бути правильно. Ця цифра має бути зменшена”, – зазначив прем’єр Саксонії.
У контексті біженців з України він вказав на людей, які отримують державну допомогу, хоча вони в ній не потребують.
“І це, звичайно, особливо стосується тих, хто шукає захисту, бо ми маємо порівняння з Францією, Нідерландами, Польщею, Чехією щодо українських біженців. У всіх цих країнах частка людей, які працюють, значно вища, ніж у нас”, – додав Кречмер.