За даними Reuters, російська влада стурбована можливим надлишком нафти на ринку у другій половині 2025 року, що може спричинити падіння цін на нафту. ОПЕК+ погодила збільшення видобутку на 411 тисяч барелів на добу, що разом з рішеннями за квітень і травень складає 1,2 млн барелів щоденних постачань. Росія спочатку була проти цього рішення, але підтримала його під тиском Саудівської Аравії і США. Російські нафтовидобувні компанії не поспішають збільшувати видобуток через страх подальшого падіння цін. Падіння цін на нафту вже призвело до значного зменшення доходів РФ, що змусило уряд переглянути бюджет. Експерти попереджають, що Росія може втратити велику частку експортної виручки через це. Російський уряд має намір провести напружені дискусії в ОПЕК+ у серпні. Аналітики також нагадують про можливі негативні наслідки для економіки РФ в разі тривалого падіння цін на нафту.
Позначка: Бюджет
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні
У травні надходження податків та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли і склали 204,1 млрд грн, що більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні поточного року. Зокрема, підприємства сплатили 45,4 млрд грн податку на прибуток, фізичні особи – 30,1 млрд грн податку на доходи та військовий збір. Також у бюджет надійшли кошти від податку на додану вартість, акцизів та рентної плати. Загалом, від Державної податкової служби надійшло 121,4 млрд грн, а від Держмитслужби – 55,6 млрд грн. Такі надходження становлять 272,6 млрд грн усього. У той же час, в Україні передбачають перегляд бюджету через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Це зачепить понад 60 підрозділів, зокрема гуманітарні та політичні офіси, структури, що працюють з біженцями, гендерною рівністю, міжнародною торгівлею, екологією та розвитком міст. Генсек ООН планує скоротити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 мільярда доларів. У зв’язку з цим, прийнято рішення про звільнення приблизно 14 тисяч посад. Пропозиції щодо скорочень необхідно подати до середини червня, а вони будуть враховані у бюджеті на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, у тому числі США, не сплатили свої внески в повному обсязі, що також вплинуло на фінансове становище організації. Антоніу Гутерріш також повідомив про призупинку допомоги ООН у деяких регіонах України через скорочення фінансування з боку США.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до несподіваного збільшення дефіциту. Мінфін змушений був переглянути прогнози і врахувати нові умови ринку. Це може спонукати до подальших витрат з Фонду національного добробуту. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій. Результатом цих змін може бути ще більший дефіцит у казначействі країни. Влада розраховує нафтогазові доходи на цей рік можуть зменшитися майже на чверть від планованих.
-
Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа
Американський мільярдер та керівник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск, висловив гостру критику щодо податкового законопроєкту, який підтримує Дональд Трамп. Він вважає, що цей законопроєкт загрожує роботі його команди зі скорочення витрат. Хоча законопроєкт був ухвалений Палатою представників США, Маск та інші критики вважають, що він призведе до збільшення державного боргу на більше ніж 3,3 трлн доларів протягом наступного десятиліття. Ілон Маск висловив свої сумніви щодо користі цього законопроєкту та підтримки Трампа, якого він раніше підтримував фінансово.
-
У квітні до бюджету надійшло близько 323 млн грн від приватизації
У квітні Фонд державного майна передав до держбюджету України понад 322 млн грн, які отримали від приватизації. Зазначено, що протягом цього місяця було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також у квітні 46 активів було передано у дохід держави через санкційну політику, а 3 великі об’єкти були продані на аукціонах за стартовою ціною, збільшеною в 17 разів. На кінець квітня список об’єктів малої приватизації налічує 1378 пунктів, з яких 115 було додано з початку року, а 86 виключено. Раніше держбюджет вже отримав майже 2 млрд грн від продажу компанії Аерок, яка є одним із провідних виробників газобетонних виробів в Україні з виробничими потужностями у двох областях.
-
В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”
Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
Вікторія Хаджирадєва -
Берлін підтримав вимогу Трампа про 5% ВВП на оборону
Німецький уряд планує суттєво збільшити витрати на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту, що складатиме понад 215 мільярдів євро на рік. Це рішення було оголошено після зустрічі міністра закордонних справ Німеччини з державним секретарем США. Нині Німеччина витрачає близько 2% ВВП на оборону, але не завжди досягає навіть цього рівня. Підвищення видатків на оборону відбувається під тиском союзників з НАТО, зокрема США, які вимагають більшої участі урядів країн-членів у фінансуванні оборони. Німеччина також планує забезпечити 10% оборонних зусиль Альянсу до 2023 року. Рішення про збільшення витрат на оборону відзначається як важливий крок у політиці безпеки Німеччини та підтримується більшістю європейських країн.
-
Угорщина через рекордний дефіцит заморозила частину бюджетних витрат
Угорщина стикається з рекордним дефіцитом бюджету у квітні, коли виплати за відсотками перевищили податкові надходження. За перші чотири місяці 2025 року дефіцит склав понад 2,9 трильйона форинтів, що є найвищим показником за цей період. Тільки у квітні дефіцит становив 376 мільярдів форинтів. Уряд заморозив видатки бюджету, але не уточнив, які саме. Вони також запевнили, що не послаблять фіскальну політику через майбутні вибори. Економічне зростання, заплановане на 2,5% у 2025 році, насправді зменшилося в першому кварталі. Угорщина також намагається звинувачувати Україну у проблемах своєї економіки, зокрема через зупинку транзиту російського газу. Крім того, в Угорщині обмежили ціни на деякі товари через високу інфляцію, яка є найвищою в ЄС.