Життя у ритмі новин

Позначка: Бюджет

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

    • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).

    • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У січні-травні поточного року Федеральний бюджет Росії мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки – на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит збільшується. Нафтогазові доходи зменшилися на 14,4% через зниження ціни на нафту. Мінфін прогнозує, що у 2025 році недоотримані нафтогазові доходи складуть 447 млрд рублів і планується їх взяття з Фонду національного добробуту. Розмір цього фонду зменшився до 11,7 трлн рублів за підсумками травня, що є мінімумом з 2019 року. Але насправді доступні кошти зменшилися ще більше.

  • Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП

    Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП

    Презентуючи нову оборонну стратегію, прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% ВВП вже у цьому фінансовому році. Він також зазначив, що новий план оборонних інвестицій дозволить збільшити витрати на оборону до 2% ВВП до 2025 року. Карні виступив з критикою щодо загроз, які становлять Росія та Китай для Канади. Він також підкреслив недоліки у військовій інфраструктурі країни, зокрема, низьку готовність підводних човнів та іншої техніки. Крім того, Карні висловив занепокоєння над залежністю Канади від США та закликав до більш справедливого розподілу витрат на оборону між країнами-членами НАТО.

  • Путін почав побоюватися нафтового обвалу

    Путін почав побоюватися нафтового обвалу

    За даними Reuters, російська влада стурбована можливим надлишком нафти на ринку у другій половині 2025 року, що може спричинити падіння цін на нафту. ОПЕК+ погодила збільшення видобутку на 411 тисяч барелів на добу, що разом з рішеннями за квітень і травень складає 1,2 млн барелів щоденних постачань. Росія спочатку була проти цього рішення, але підтримала його під тиском Саудівської Аравії і США. Російські нафтовидобувні компанії не поспішають збільшувати видобуток через страх подальшого падіння цін. Падіння цін на нафту вже призвело до значного зменшення доходів РФ, що змусило уряд переглянути бюджет. Експерти попереджають, що Росія може втратити велику частку експортної виручки через це. Російський уряд має намір провести напружені дискусії в ОПЕК+ у серпні. Аналітики також нагадують про можливі негативні наслідки для економіки РФ в разі тривалого падіння цін на нафту.

  • НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
    “Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
    Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
    “3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
    Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
    Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
    “Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
    Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
    Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
    “Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.

  • Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    У травні надходження податків та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли і склали 204,1 млрд грн, що більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні поточного року. Зокрема, підприємства сплатили 45,4 млрд грн податку на прибуток, фізичні особи – 30,1 млрд грн податку на доходи та військовий збір. Також у бюджет надійшли кошти від податку на додану вартість, акцизів та рентної плати. Загалом, від Державної податкової служби надійшло 121,4 млрд грн, а від Держмитслужби – 55,6 млрд грн. Такі надходження становлять 272,6 млрд грн усього. У той же час, в Україні передбачають перегляд бюджету через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів.

  • ООН скоротить персонал на 20%

    ООН скоротить персонал на 20%

    Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Це зачепить понад 60 підрозділів, зокрема гуманітарні та політичні офіси, структури, що працюють з біженцями, гендерною рівністю, міжнародною торгівлею, екологією та розвитком міст. Генсек ООН планує скоротити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 мільярда доларів. У зв’язку з цим, прийнято рішення про звільнення приблизно 14 тисяч посад. Пропозиції щодо скорочень необхідно подати до середини червня, а вони будуть враховані у бюджеті на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, у тому числі США, не сплатили свої внески в повному обсязі, що також вплинуло на фінансове становище організації. Антоніу Гутерріш також повідомив про призупинку допомоги ООН у деяких регіонах України через скорочення фінансування з боку США.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Це сталося через дешеву нафту та міцний рубль, що призвело до несподіваного збільшення дефіциту. Мінфін змушений був переглянути прогнози і врахувати нові умови ринку. Це може спонукати до подальших витрат з Фонду національного добробуту. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій. Результатом цих змін може бути ще більший дефіцит у казначействі країни. Влада розраховує нафтогазові доходи на цей рік можуть зменшитися майже на чверть від планованих.

  • Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа

    Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа

    Американський мільярдер та керівник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск, висловив гостру критику щодо податкового законопроєкту, який підтримує Дональд Трамп. Він вважає, що цей законопроєкт загрожує роботі його команди зі скорочення витрат. Хоча законопроєкт був ухвалений Палатою представників США, Маск та інші критики вважають, що він призведе до збільшення державного боргу на більше ніж 3,3 трлн доларів протягом наступного десятиліття. Ілон Маск висловив свої сумніви щодо користі цього законопроєкту та підтримки Трампа, якого він раніше підтримував фінансово.

  • У квітні до бюджету надійшло близько 323 млн грн від приватизації

    У квітні до бюджету надійшло близько 323 млн грн від приватизації

    У квітні Фонд державного майна передав до держбюджету України понад 322 млн грн, які отримали від приватизації. Зазначено, що протягом цього місяця було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також у квітні 46 активів було передано у дохід держави через санкційну політику, а 3 великі об’єкти були продані на аукціонах за стартовою ціною, збільшеною в 17 разів. На кінець квітня список об’єктів малої приватизації налічує 1378 пунктів, з яких 115 було додано з початку року, а 86 виключено. Раніше держбюджет вже отримав майже 2 млрд грн від продажу компанії Аерок, яка є одним із провідних виробників газобетонних виробів в Україні з виробничими потужностями у двох областях.