Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано.
Позначка: Білорусь
-
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
-
“Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві
Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус -
Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі. Країна звинувачує режим Олександра Лукашенка у спеціальному створенні міграційної кризи, яка порушує міжнародне право. Литва стверджує, що з 2021 року вона стала свідком надзвичайного зростання нелегальних мігрантів з Білорусі, яке, за доказами, було організовано білоруським режимом. Міністерство закордонних справ Литви вимагає відшкодування збитків та гарантій, що подібні порушення не повторяться. Від початку кризи до Литви не впустили 23,6 тисяч нелегальних мігрантів. Міністр юстиції Литви назвав позов історичним кроком та показником лідерства країни в захисті інтересів ЄС.
-
На російсько-білоруських навчаннях відпрацюють ядерний удар
Під час спільних навчань Росії та Білорусі планується відпрацьовувати удари за допомогою тактичної ядерної зброї та Орешника. Ці навчання спрямовані проти західних країн і враховують досвід війни з Україною. Вони будуть реалістичними і врахують військово-політичну ситуацію у регіоні. В рамках навчань буде вивчено сучасні форми та методи ведення війни. Планується, що вони відбудуться у середині вересня. Також в Білорусі розпочалася перевірка бойової готовності Збройних Сил за наказом самопроголошеного президента Лукашенка.
-
Білоруська опозиціонерка викрала грант на 107 000 доларів – хакери
У спікера парламенту білоруської опозиції Анжеліки Мельникової виникла скарга від хакерського угруповання Кіберпартизани, що вона привласнила грант у розмірі $107 000 для Координаційної ради. З’ясувалося, що вона вивела понад $150 000 з фонду Bialorus Liberty на особисті потреби, починаючи з оплати послуг Booking.com. Мельникова витратила гроші з фонду на свої потреби та зникла, перебуваючи вже у Великій Британії, де замовила проживання у розкішному готелі Шрі-Ланки та заявила, що планує вийти заміж за чоловіка з Білорусі. Правоохоронні органи Польщі вже отримали заяву щодо цього інциденту.
-
Лукашенко пояснив дефіцит картоплі в Білорусі
У Білорусі почали зникати картопля в магазинах через активну продажу її до Росії. Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив свою позицію на цю тему на відкритті виставкового центру в Мінську. Він пояснив, що ціни на картоплю у Росії значно вищі, ніж в Білорусі, тому виробники орієнтувалися на російський ринок. Лукашенко зазначив, що готові “місяць витримати” без картоплі, але без неї не обійдеться. Також було відомо, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину з тимчасово захопленої Росією частини Херсонської області. Лукашенко також зізнався, що тримався на посаді тривалий час.
-
Лукашенко визнав, що затримався на посаді
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що трохи затримався при владі, але закликав громадян “потерпіти”. Він зазначив, що молодь прийшла до влади, але є й досвідчені люди, які можуть допомогти. Лукашенко також заявив про необхідність захисту країни в умовах загострення ситуації в регіоні. Незважаючи на “війну поруч”, він наголосив, що Білорусь залишається спокійною та мирною. У звітувальній мові він також зазначив, що важливо запобігти розвитку нестабільності в країні. Недавно в Білорусі відбулися “вибори”, на яких Лукашенко забезпечив собі сьомий термін на посаді президента.
-
Лукашенко помилував понад 40 політв’язнів “до 9 травня”
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вирішив помилувати 42 осіб, які були засуджені за “екстремістськими” статтями. Ця інформація була оприлюднена білоруським виданням Zerkalo.io, яке називає себе незалежним. Прес-служба Лукашенка повідомила, що глава країни вирішив помилувати цих засуджених у переддень святкування Дня перемоги 9 травня. Заява також містить інформацію про те, що вони визнали свою провину і вибачились. Серед помилуваних є 18 жінок і 24 чоловіки. Десять осіб є старшими за 50 років, і ще тринадцять мають хронічні захворювання.
-
Литва не пропустила через кордон понад 30 мігрантів з Білорусі
Литовські прикордонники затримали понад 30 нелегальних мігрантів на кордоні з Білоруссю. Дві групи, одна з 10 людей і інша з 11, намагалися перетнути кордон вночі. Усі затримані мігранти були громадянами Афганістану та Пакистану. Ще 10 людей були затримані вранці наступного дня. З початку року вже не пропустили 628 нелегальних мігрантів в Литву. Торік зафіксували понад 1000 спроб незаконного перетину кордону з Білорусі. Литва планує зміцнити кордон з Росією та Білоруссю, а Польща розмістити протипіхотні міни на своїх кордонах з цими країнами.
-
Ударні угрупування. Білорусь готується до навчань
У вересні цього року Росія та Білорусь планують провести спільні стратегічні навчання Запад-2025, які спрямовані на підвищення обороноздатності та взаємодії між їхніми збройними силами. Україна вбачає у цих навчаннях загрозу, оскільки попередні подібні маневри вже розцінені як частина підготовки Росії до можливого вторгнення. У маневрах 2025 року планується залучити 13 тисяч військовослужбовців, а також провести тренування швидкого реагування та взаємодії командування. Українські експерти та військові побоюються, що ці навчання можуть бути прикриттям для агресивних дій Росії, зокрема в напрямку України. Польща також відреагувала на ці навчання, оголосивши про проведення великих власних військових навчань у відповідь на дії Росії та Білорусі.