Європарламент ухвалив зміни до механізму ЄС щодо скасування безвізового режиму для громадян третіх країн. Згідно з цими змінами, ЄС зможе позбавити безвізового режиму країну, яка не відповідає вимогам візової політики ЄС або у випадку погіршення відносин з будь-якою країною, зокрема через порушення прав людини. Також було спрощено процедуру запуску механізму призупинення, а термін призупинення безвізового режиму збільшено до 12 місяців з можливістю подовження ще на 24 місяці. Нові правила набудуть чинності через двадцять днів після церемонії підписання, що припадає на середину грудня.
Позначка: Безвізовий режим
-
Європарламент спростив позбавлення безвізу країн
Європейський парламент прийняв законопроєкт, який упростить процедуру призупинення безвізового режиму для країн, що можуть становити загрозу безпеці ЄС або порушувати права людини. Нові правила передбачають, що Єврокомісія може ініціювати або прийняти запит на призупинення безвізового режиму для громадян певної країни, спочатку тимчасово, а потім безстроково. Цей закон стосується 61 держави, які мають право подорожувати до Шенгенської зони без віз на короткий термін. Зараз цей законопроєкт повинен бути затверджений Радою ЄС, щоб набути чинності. До цього моменту лише для однієї держави, Вануату, було скасовано безвіз ЄС.
-
Україна та ЄС продовжили “транспортний безвіз”
Україна та Європейська комісія уклали угоду про продовження “транспортного безвізу” ще на 15 місяців до березня 2027 року. Це означає, що українські та європейські перевізники можуть здійснювати вантажні перевезення без спеціальних дозволів. Угода сприяє зростанню обсягів торгівлі між Україною та ЄС автомобільним транспортом. Також передбачається адаптація українського законодавства до європейських стандартів, включаючи впровадження смарт-тахографів та підвищення вимог до перевізників.
-
Паспорт України піднявся у світовому рейтингу
Український паспорт піднявся на три позиції у світовому рейтингу паспортів та посів 29 місце. Загальна кількість держав, з якими Україна встановила безвізовий режим, зросла до 147. Про це повідомляє міжнародна компанія Henley&Partners.
Експерти компанії проаналізували дані Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) та інших відкритих джерел.
Згідно з оновленим рейтингом, власники українського паспорта можуть без візи відвідувати 147 країн світу. Поруч з Україною в рейтингу розташувалися Гренада (також 29 місце), Домініка та Сент-Люсія.
Лідери рейтингу:- 1 місце – Сінгапур: 193 країни без віз
- 2 місце – Японія та Південна Корея: по 190 країн
- 3 місце – Фінляндія, Данія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія та Іспанія: по 189 країн.
Афганістан замикає рейтинг, посідаючи 99-те місце. Паспорт цієї країни дає змогу безвізово відвідати тільки 25 держав, що робить його найслабшим у світі.
Україна в січні 2024 року займала 32 місце і мала безвізовий доступ до 148 країн, та незважаючи на незначне скорочення кількості безвізових напрямків, загальна позиція в рейтингу покращилася. Рейтинг Henley Passport Index оновлюється щомісяця та відстежує “паспортну силу” з 2006 року.
Як відомо, у 2022 році Україна посіла 34-е місце у рейтингу Henley & Partners. Тоді громадяни нашої держави без отримання віз могли подорожувати 143 країнами.
Україна піднялася у світовому рейтингу паспортів -
Єврокомісія пропонує утричі підвищити плату за вʼїзд до ЄС
Єврокомісія пропонує збільшити майже втричі плату за дозвіл на в’їзд на територію Євросоюзу громадянам третіх країн, які користуються безвізовим режимом, у межах Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS). Про це повідомила пресслужба ЄК у п’ятницю, 18 липня.
Згідно з рішенням, прийнятим у 2018 році, збір передбачено у розмірі 7 євро, та з огляду на зростання інфляції та додаткові операційні витрати його пропонується збільшити до 20 євро за одну заявку, дійсну протягом трьох років.
У ЄК наголошують, що таким чином збір буде приведено у відповідність до аналогічних програм, зокрема Електронного дозволу на подорожі до Великої Британії (ETA) та Електронної системи авторизації подорожей у США (ESTA).Тепер протягом двох місяців коригування розміру збору мають розглянути Рада ЄС та Європарламент, рішення набуде чинності, щойно ETIAS буде введено в дію, а саме в останньому кварталі 2026 року.
При цьому зауважується, що від сплати збору звільняються особи, яким на момент подання заявки на подорож не виповнилося 18 або було більше 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або громадян країн, що не входять до ЄС, які мають право вільно пересуватися територією ЄС.
Після того, як ETIAS запрацює, громадяни країн, що не входять до ЄС, які мають право подорожувати до ЄС без візи, в тому числі громадяни України, повинні будуть заповнити перед поїздкою онлайн-заявку. Вона буде опрацьована автоматично, дозвіл буде оформлено протягом кількох хвилин.
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення. -
В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”
З 6 червня 2025 року припиниться дія автономних торговельних заходів, які давали українським експортерам певні пільги у торгівлі з Європейським союзом. Це означає, що перехідні заходи, які були введені для заміщення цих пільг, набудуть чинності. Ці заходи дадуть можливість українським експортерам користуватися тарифними квотами у межах зони вільної торгівлі України з ЄС. Також Європейська комісія працює над угодою між Україною та ЄС, яка міститиме умови для українських експортерів у ЄС. Українська продукція, яка раніше підлягала ліцензуванню для експорту до ЄС, тимчасово звільнена від цього обмеження. Квоти на експорт товарів розподілятимуться за принципом першості.
-
Уряд планує домовитися з ЄС про продовження торговельного безвізу – Шмигаль
Уряд України планує домовитися з Європейською комісією про автономні торговельні правила до 5 червня. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання у Верховній Раді. Вони планують укласти угоду про перехідні варіанти торгівлі з ЄС до завершення перемовин та внесення змін до угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Шмигаль зазначив, що Україні важливо мати торговельні преференції, які допоможуть підтримати економіку країни. Він також наголосив, що українська сторона активно веде перемовини щодо цього питання з представниками Європейської комісії.
-
Завершення “економічного безвізу” з ЄС: в Раді зробили прогноз для України
За словами голови комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, після завершення “економічного безвізу” Україні може “обійтися” втрата у 3,5 млрд євро на рік через оновлені умови торгівлі з Євросоюзом. Нові умови передбачають скорочення квот на безмитні поставки товарів, що може ускладнити укладання та виконання контрактів і негативно позначитися на експорті. Наприклад, квота на кукурудзу може скоротитися майже вдвічі, а на цукор – до 40,7 тис. тонн. Ці обмеження також стосуватимуться інших товарів, як меду та м’яса птиці. Гетманцев вважає, що такі зміни можуть серйозно вплинути на український експорт і призвести до значних фінансових втрат.