Слово – не горобець Ідея озброювати Україну за рахунок російських заморожених активів витає у повітрі вже давно. З цього приводу Європейська комісія запропонувала механізм, згідно з яким з активів РФ, заморожених у Європі, може бути виданий reparations loan – кредит для України. Сума такого кредиту оцінюється у приблизно у 130 млрд євро, залежно від остаточної оцінки потреб країни на 2026-2027 роки.
За планом, активи не будуть конфісковані у класичному сенсі: власність за РФ формально зберігається, але ці активи “зв’язані”. Й випуск кредиту передбачає, що Україна віддає гроші тільки якщо РФ потім заплатить повноцінні репарації.
За заявами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та інших європейських представників, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій, активи залишатимуться заблокованими, але в цьому випадку Україна зможе використати кошти кредиту.
Звичайно, така схема є нестандартною з правової точки зору, й існують застереження, чи не буде її визнано незаконною як примусову конфіскацію. Дипломатичні представники заявляють, що це має бути виправдано як компенсація за шкоду, а не як звичайне відбирання коштів.
На сьогодні ця пропозиція ще не схвалена остаточно, проти цього є серйозні політичні й юридичні заперечення. Певні сумніви щодо легальності такого кроку: чи не буде це фактично конфіскацією, що заборонено міжнародним правом, якщо не буде вироку чи рішення, котре визнає заборгованість РФ перед Україною?
Найбільш принципову позицію займає Бельгія (саме там зберігається основна частина активів у депозитарії Euroclear). Ця країна стурбована можливими фінансовими ризиками: наприклад, у разі, якщо санкції з РФ знімуть, або якщо буде судовий виклик, хто у такому випадку нестиме відповідальність?
Тож робота над механізмом не згорнута, але й остаточного рішення немає.
Між тим днями сталася надзвичайна подія, пов’язана саме з процесом виділення Україні reparations loan. “Колись ця війна припиниться. Але Росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала повністю нестабільною. Це навіть не в наших інтересах. Тож це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо Росія програє війну і буде змушена їх віддати”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса. Водночас де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, що перевищуватимуть суму кредиту. Також він хоче, аби термін дії цих гарантій перевищував дію санкцій ЄС проти Москви. У Євросоюзі називають такі вимоги “порожньою перевіркою”: чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду. Потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.
При цьому де Вевер вважає, що після завершення війни держава-агресор має самостійно відмовитися від усіх своїх активів або їхньої частини, повідомляє ТСН. Дивна раптова наївність для прем’ра багатої та сильної європейської країни, чи не так?
Й, безумовно, його скандальна заява щодо “не поразки” РФ дозволяє розрізнити, розмежувати наявні технічні проблеми й необхідну для прийняття цього складного рішення політичну волю. Перше відлуння й перспективи Звичайно, на ці слова аж бігом відгукнулися деякі “друзі війни” у самій Росії та за її межами. Але цитувати російські інформаційні сміттєзвалища або “політиків” цієї країни-терориста сенсу немає. Тож варто звернути увагу на реакцію деяких псевдонейтральних країн, найперше КНР.
Так, у Пекіні не вважають, що використання заморожених активів РФ для України сприятиме просуванню мирних переговорів. На цьому наголосив офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь, пише УНН 3 грудня. “Усі сторони повинні створити позитивну атмосферу та сприятливі умови для просування мирних переговорів та політичного вирішення кризи в Україні, а не навпаки”, – наголосив нещодавно Цзянь, відповідаючи на питання про ініціативу ЄС щодо надання кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. Тож слова прем’єра Бельгії – це дуже важлива заява. Й вона, вірогідно, взагалі є ключем до розуміння нового світоустрою, наголошує політтехнолог Михайло Шейтельман. “Те, що заявив прем’єр-міністр Бельгії – це ключ до розуміння чи, навпаки, нерозуміння нового устрою світу”, – вважає він. Але, на думку Шейтельмана, це аж ніяк не було спробою “відмазатися там і не брати участь” у допомозі Україні. “Адже він сам каже: “Ми Україні готові допомагати, хочемо допомогти і готові давати гроші”. Але ось ці заарештовані активи не готові. Тобто, він не ворог Україні, безумовно. Мало того, він друг Україні, прем’єр-міністр Бельгії друг України, тому мені у десять разів образливіше. Коли кажуть вороги подібні речі, то я все це розумію. Але коли кажуть друзі, мені дуже прикро. Тому що далі він насправді виступив із великою промовою. Ця мова про майбутній світоустрій говорить більше, чим будь-який статут ООН, чим будь-який виступ там Трампа чи когось ще – про те, в якому світі нам з вами належить жити чи не належить. Якщо він матиме рацію, це буде огидний світ”, – наголошує Шейтельман. То чи може щось змінитися у цій історії найближчим часом, попри всі скандальні заяви?
За словами представників Єврокомісії, робота над механізмом виділення репараційного кредиту Україні триває, й він лишається на порядку денному як ймовірне рішення для фінансування нашої країни у 2026-2027 роках.
Однак у цьому питанні існує певний розкол: з одного боку ті, хто вважає, що заморожені активи РФ це логічний і моральний ресурс, аби підтримати Україну, не навантажуючи платників податків (це глава дипломатії ЄС Кая Каллас, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, ЄК). З іншого боку є ті, хто наголошує на ризиках (юридичних, фінансових, репутаційних) і не готовий, аби одна країна (Бельгія) взяла відповідальність за всі наслідки (це де Вевер, бельгійські міністри). Є також наголос на тому, що навіть ті, хто підтримує цю ідею, вимагають обережності й не просто політичних, а юридично зобов’язуючих гарантій (Мерц, ЄК).
Та якщо як мінімум 65% населення і 15 країн ЄС підтримають ініціативу, то існує шанс, що рішення про надання Україні reparations loan все-таки буде ухвалено, пише Reuters.
Проте у випадку, якщо правові або політичні бар’єри не буде подолано (зокрема, небажання країн-депозитаріїв ризикувати), цей механізм може бути заморожений або змінений на щось інше, менш ризиковане.
Зокрема, як пише Politico, найбільш імовірною альтернативою буде випуск додаткових боргових зобов’язань ЄС для покриття дефіциту бюджету України. Втім, цю ідею не підтримує більшість європейських урядів, бо вона передбачає використання коштів платників податків.
Ірина Носальська
Позначка: Бельгія
-
У війни не європейське обличчя: невже Бельгія проти репарацій Україні
-
Бельгія назвала умови щодо передачі активів РФ
Премʼєр-міністр Бельгія Барт де Вевер заявив, що його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”. Але для цього Євросоюз має виконати три умови. Про це Де Вевер у четвер, 4 грудня, заявив у соцмережі X.
“Поширюється багато неправдивих інсинуацій, щоб чинити на нас тиск, але наші умови є розумними та конструктивними. Ми не збираємося обтяжувати себе безвідповідальними ризиками”, – написав політик.
Де Вевер наголошує, що використання активів, які знаходяться в депозитарії Euroclear, може мати потенційно негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи. Тому однією з умов для підтримки виділення “репараційного кредиту” він називає забезпечення “повної взаємної відповідальності за ризики”.
“Відповідно до чинних двосторонніх угод про захист інвестицій, компенсації за незаконну експропріацію можуть значно перевищувати вартість самих активів і включати складні відсотки, а також нереалізований прибуток. Тому, з нашої точки зору, гарантії повинні з першого ж дня покривати всі потенційні фінансові зобов’язання”, – пояснив бельгійський політик.
Другою умовою де Вевера є “забезпечення ліквідності та захисту від ризиків”. Бельгія хоче запевнитися, що депозитарій Euroclear матиме необхідні ресурси у разі потреби. До прикладу, якщо депозитарій підпаде під російські санкції чи Центробанк РФ вимагатиме компенсації.
Третя умова полягає в тому, що Брюссель очікує справедливого розподілу витрат. За словами де Вевера, участь в операції мають брати всі держави-члени ЄС, які мають на зберіганні російські активи:
“І ми повинні вимагати ці кошти пропорційно і рівномірно від усіх установ, які перебувають на території Європи, і, в ідеалі, навіть ширше, ніж територія Європи – включно з країнами, що входять до “коаліції рішучих”.
При цьому премʼєр Бельгії запевняє, що його країна “повністю підтримує Україну”.
“Ми лояльні до України. Ми завжди обиратимемо мир, свободу і демократію. Ми готові йти на жертви, але не можна вимагати неможливого від нашої країни. Це позиція уряду, і я сподіваюся отримати підтримку парламенту”, – йдеться в заяві Барта де Вевера. -
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні. -
Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю заявив, що Росія “не програє війну” проти України, і назвав заявки про її поразку “байкою та повною ілюзією”. Він також зазначив, що після війни російським активам доведеться бути повернутими Кремлю. Де Вевер також вважає спробу передати Україні кошти заморожених активів Росії “крадіжкою”. Він висловив думку, що Росія, як країна-агресор, має сама відмовитися від усіх активів після завершення війни. Проте, за словами прем’єра, Росія нібито перемагає у війні, і поразка їй у цьому конфлікті є “небажаною”. Також де Вевер розповів, що Кремль погрожував Брюсселю “вічною відплатою”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо росактивів
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед відмовився прийняти новий план Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів через “репараційний кредит”. Він назвав цю ідею ризикованою і найгіршою з можливих опцій, наголосивши, що Бельгія підтримує інші варіанти фінансової допомоги Україні, такі як запозичення необхідних коштів на ринку ЄС. Міністр також звинуватив Єврокомісію у неуважності до поглядів бельгійців.
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо активів РФ
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він вважає, що ідея репараційного кредиту є невдалим механізмом підтримки України. Бельгія вважає цей варіант найгіршим і вважає, що краще запозичувати необхідні кошти на ринку ЄС. Міністр також звинувачує Європу в ігноруванні аргументів бельгійського уряду.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція здійснила обшуки у Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Поліцейські шукали докази можливого неправомірного використання коштів ЄС, зокрема у зв’язку з придбанням будівлі вартістю 3,2 млн євро для проживання учасників дипломатичної академії. Розслідування також охоплює можливі зловживання бюджетними коштами ЄС у 2021-2022 роках. Обшуки проводилися спільно з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС. У центрі уваги також опинилася Федеріка Моґеріні, яка очолює як Коледж Європи, так і новостворену Дипломатичну академію. OLAF вже допитав кілька осіб у рамках розслідування, а матеріали передано EPPO.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.