Астрономи з Університету Портсмута виявили надзвичайно велику чорну діру у галактиці SDSS J1148+1930 на відстані близько 5 мільярдів світлових років від Землі. Її маса становить приблизно 36,3 мільярда сонячних мас. Ця чорна діра виявлена завдяки явищу гравітаційного лінзування, яке викривляє та збільшує світло від інших галактик, утворюючи характерну дугу на небі. Цікаво, що ця чорна діра перебуває у «сплячому» стані, тобто не поглинає активно матерію. Вчені вважають, що галактика SDSS J1148+1930 може бути результатом злиття колишніх галактик і їхніх чорних дір. Відкриття було опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Позначка: Астрономи
-
Астрономи вперше побачили народження нових світів
Астрономи вперше зафіксували момент зародження планетарної системи. Це сталося на відстані близько 1300 світлових років від Землі – навколо молодої зірки HOPS-315.
За словами науковців, це безпрецедентне спостереження дозволяє краще зрозуміти, як 4,6 мільярда років тому утворилася Сонячна система. Відповідні результати дослідження опубліковані в журналі Nature, повідомляє Space.
Команда вчених з Нідерландів і США завдяки телескопу Джеймса Вебба та потужному радіотелескопу в Чилі вперше змогла точно зафіксувати найпершу фазу формування планет.
“Вперше ми визначили найдавніший момент, коли навколо зірки починається формування планет” – сказала авторка дослідження, астрофізикиня Мелісса Макклюр з Лейденського університету.
Відомо, що процес утворення планет починається з формування протозорі, яку оточує диск з газу й пилу. Саме в такому протопланетному диску навколо HOPS-315 науковці вперше виявили сліди гарячих мінералів – монооксиду кремнію, характерного для процесу зародження планет.
“Цей процес ніколи раніше не спостерігали в протопланетному диску або деінде за межами нашої Сонячної системи” – зазначив астрофізик Едвін Бергін з Мічиганського університету.
Науковці впевнені: спостереження за HOPS-315 дає унікальну можливість доторкнутися до моменту, який колись пережила і наша планетарна система. -
До Сонячної системи наближається міжзоряний об’єкт 3I/Atlas
Астрономи виявили новий об’єкт, який, ймовірно, прибув із міжзоряного простору. Цей об’єкт отримав назву 3I/Atlas і був виявлений 1 липня за допомогою телескопа Atlas в Чилі. Вчені вважають, що це може бути третім відомим об’єктом, який прибув з іншої зоряної системи до нашої. Об’єкт рухається з великою швидкістю на гіперболічній орбіті та має кометну активність. Його діаметр може сягати до 20 км. Незважаючи на це, вчені заверяють, що об’єкт не становить загрози для Землі. Після підходу до Сонця об’єкт, ймовірно, покине нашу Сонячну систему. Наразі його можна спостерігати через аматорські телескопи, але його видимість може зростати в майбутньому.
-
Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху
Астрономи зафіксували новий тип надпотужних космічних вибухів – екстремальні ядерні транзієнти (ENT), які стали найпотужнішими із зафіксованих після Великого вибуху. Як повідомляє Space, ці явища виникають, коли зірки, щонайменше втричі масивніші за Сонце, розриваються під дією надмасивних чорних дір у центрах далеких галактик.
“Ми вже понад десятиліття спостерігаємо, як чорні діри розривають зірки внаслідок приливних збурень, але ці ENT – зовсім інші звірі. Їх яскравість майже в десять разів перевищує все, що ми бачили раніше”, – зазначив Джейсон Хінкл з Інституту астрономії Гавайського університету, який очолював дослідження.
Хінкл виявив ці незвичайні явища під час аналізу тривалих світлових спалахів, що надходили з центрів галактик. Особливу увагу він звернув на два спалахи, зафіксовані космічним апаратом Gaia у 2016 і 2018 роках, а також на подібний спалах 2020 року, виявлений обсерваторією Zwicky Transient Facility.
На відміну від звичайних наднових або приливних подій, ці ENT не тільки мають значно більшу енергію, а й залишаються яскравими протягом років. Один з таких вибухів, названий Gaia18cdj, випроменив у 25 разів більше енергії, ніж найпотужніша наднова в історії, – більше, ніж 100 Сонць за весь час їхнього існування.
Окрім своєї унікальної яскравості, ENT можуть дати вченим нові знання про надмасивні чорні діри у віддалених галактиках. Завдяки їхній потужності, їх видно на величезних відстанях, що дозволяє спостерігати процеси у Всесвіті, коли йому було лише пів його нинішнього віку.
Дослідження було опубліковане в журналі Science Advances. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у далекому Всесвіті галактику, яка нагадує наш Чумацький Шлях, але є значно більшою та активнішою. Галактика J0107a була помічена в ранньому Всесвіті, близько 11,1 мільярда років тому, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Вона має спіральну форму з баром, схожу на нашу Галактику, але відрізняється більшою масою, інтенсивнішим темпом зореутворення та компактнішим розміром. Це відкриття змінює уявлення астрономів про формування галактик та ставить під сумнів попередні припущення про те, коли такі впорядковані галактики могли з’явитися. J0107a – одна з найдавніших галактик з баром, що важливий для процесу зореутворення, оскільки спрямовує газ до центру галактики, де народжуються нові зорі.
-
Поблизу Землі виявили невідому молекулярну хмару
Астрономи виявили нову масивну молекулярну хмару під назвою “Еос” на відстані 300 світлових років від Землі. Ця хмара незвичайно велика і масивна, вона ширша за Місяць у 40 разів і майже в 3400 разів важча за Сонце. Це велике наукове відкриття, оскільки Еос майже не містить чадного газу, який зазвичай допомагає вченим виявляти такі структури. Вчені виявили хмару завдяки спектрографу, який розкладає ультрафіолетове світло на довжини хвиль. Це відкриття допоможе докладніше вивчити процеси утворення зірок та планет. Нове відкриття розширює наше розуміння молекулярних хмар і змінює підхід до вивчення космосу, розміщеного найближче до нас.