Міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard. Про це повідомляє Handelsblatt з посиланням на дерела..
Зазначається, що уряд Німеччини планує до кінця цього року замовити понад 600 Skyranger30 у оборонного підрядника Rheinmetallіз Дюссельдорфа. Вартість замовлення оцінюється у понад 9 млрд євро. Машини мають бути поставлені до 2030 року.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус минулого тижня вже оголосив про закупівлю кількох сотень Skyrangerу найближчі місяці. Наразі замовлено лише 19 таких машин, перше замовлення мало бути виконано до кінця 2024 року.
Затримка пов’язана з тим, що Rheinmetall надає пріоритет постачанню в Україну, яка захищається від російської агресії.
Skyranger від Rheinmetall – це система, спеціально розроблена для захисту від об’єктів, що летять на низькій висоті. Вона стріляє з гармати боєприпасами Air-Burst зі швидкістю приблизно 1250 пострілів на хвилину.Боєприпаси вибухають перед або над ціллю, що дозволяє знищити дрони. Таким чином можна вражати цілі на відстані до трьох кілометрів у повітрі.
Позначка: Армія
-
ФРН замовить антидронові системи Skyranger для Бундесверу – ЗМІ
-
Заміна ATACMS: у США планують щорічно випускати 400 ракет PrSM
У США планують щорічно випускати 400 новітніх балістичних ракет Precision Strike Missile (PrSM). Про це повідомила пресслужба компанії Lockheed Martin.
Нові ракети поступово замінюватимуть у військах ракети ATACMS, які знімаються з озброєння.
Зазначається, що для збільшення випуску ракет використовується автоматизація виробничих процесів та автоматизований контроль якості на основі сучасних технологій.
Наприкінці березня Пентагон підписав контракт на постачання великої партії ракет PrSM у основній версії Increment 1 на суму 4,9 млрд доларів. Закупівлі новітніх балістичних ракет заплановані у період з 2025 по 2029 рік. У межах угоди Армія США планує отримати 1296 ракет PrSM.
Окрім закупівлі ракет у версії Increment 1, які здатні уражати виключно нерухомі цілі, військові США також замовили 10 ракет PrSM Increment 2, що оснащені головкою самонаведення для ураження рухомих цілей.
Балістична ракета PrSM здатна уражати цілі на відстані до 500 км, водночас розрахункова дальність становить 650 км. Це значно перевищує характеристики ракет ATACMS.
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-
Ракети Tomahawk. Що не так із заявою Трампа
Президент США висловив намір відправити ракети Tomahawk Україні через відмову Росії брати участь у переговорах з Києвом. В Україні підтверджують таку ідею, проте зауважують, що рішення ще не остаточне. Ракети Tomahawk можуть бути використані для ударів по російській території, військовим об’єктам, логістиці та військовим аеродромам. Технічні труднощі включають вибір платформи для запуску ракет та передачу їх Україні. Передача може зайняти кілька місяців, і можливі обмеження використання ракет на початкових етапах.
-
Словаччина підготувала Україні 14-й пакет підтримки
Міністр оборони Словаччини Роберт Калиняк оголосив про готовність своєї країни надати допомогу Україні у вигляді інженерних та протимінних ресурсів. Вони разом з українським міністром оборони Денисом Шмигалем підписали меморандум щодо нового пакету підтримки. Це сталося під час візиту Калиняка до Києва. Їхній намір – розширити співпрацю в оборонній сфері. Словаччина під час конфлікту в Україні виявила збільшену виробничу активність з артилерійських боєприпасів. Незважаючи на це, раніше прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що Словаччина не буде підтримувати Україну. Також варто зазначити, що в Словаччині під час випробувань вибухнула САУ, призначена для України.
-
ОСУВ Дніпро припинило своє існування: у ЗСУ назвали причину
Оперативно-стратегічне угруповання військ Дніпро перестало існувати через впровадження корпусної реформи. Ця інформація була оголошена речником Генерального штабу ЗСУ. Головна причина припинення діяльності ОСУВ Дніпро полягає в тому, що після створення корпусів на їх території відпали необхідність оперативно-стратегічних угруповань. Командувач ОСУВ Дніпро, генерал-майор Михайло Драпатий, продовжить керувати військами у зоні бойових дій. Ліквідація ОСУВ Дніпро не повинна негативно вплинути на ситуацію на передовій, а навпаки, сприятиме покращенню управління військами. Функції колишнього ОСУВ Дніпро передаються іншим військовим угрупованням та новим корпусам.
-
Україна різко збільшила виробництво САУ Богдана
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що українська промисловість збільшила виробництво самохідних гаубиць Богдана до 40 одиниць на місяць. Він також зазначив, що за час війни потенціал української оборонної промисловості значно зросла. У наступному році потенціал у виробництві дронів і ракет складе $35 млрд. Зеленський наголосив на важливості фінансування для забезпечення розвитку вітчизняної зброї, а також поставив завдання – до кінця року не менше як 50% зброї на фронті має бути вітчизняного виробництва.
-
Мерц просуває обов’язкову службу в Німеччині для чоловіків та жінок
Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, висловив думку про введення загальної служби для молоді, включаючи жінок. Він вважає, що це може бути обов’язковою, а не добровільною. Мерц пропонує повернутися до загального військового обов’язку, який був скасований у 2011 році. Йому здається, що Бундесверу не вистачає військовослужбовців, щоб виконати зобов’язання перед НАТО. Він пропонує, щоб служба тривала рік і можна було служити не тільки в армії, а й у соціальних чи цивільних структурах. Але для цього потрібно змінити Конституцію. Ця ідея викликала розбіжності в уряді, але обговорення нового закону про військову службу перенесено на середину жовтня.
-
Заклик Трампа: армія Ізраїлю отримала наказ зупинити наступ на Газу
Ізраїльська армія отримала вказівку зупинити наступ на місто Газа після заклику президента Дональда Трампа негайно припинити атаки. Розпорядження передбачає значне скорочення бойових операцій та дозволяє проводити лише оборонні дії. Трамп висунув ультиматум ХАМАСу, вимагаючи виконання мирного плану, і угруповання відповіло, зобов’язавшись звільнити заручників. Трамп підтримав цей крок і закликав Ізраїль припинити атаки для забезпечення мирних домовленостей. Нетаньягу також відреагував на заяви Трампа щодо ХАМАС.
-
В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї
Заступник генерального директора ТОВ “Українська бронетехніка” Максим Полив’яний вважає, що експорт української зброї потрібно відновити, але не потрібно вводити штучні механізми контролю за ним. Він наголосив, що існуючий орган – Державна служба експортного контролю – вже ефективно контролює експорт зброї. Полив’яний попереджає, що створення додаткових механізмів контролю може привести до збільшення корупційних ризиків та погіршення конкурентоспроможності української зброї на світовому ринку.