У турецькому місті Хасанкейф археологи зробили унікальну знахідку -традиційний перстень лучника, датований XII–XIII століттями. Особливістю артефакта є наявність перлин, що робить його першим відомим прикладом такого типу прикраси, повідомляє Arkeonews.
Розкопки проводили у 2025 році на території Великого палацу, який вважають резиденцією правителів династії Артукідів. Перстень було знайдено між несучими стінами будівлі. За словами дослідників, прикраса, ймовірно, належала високопоставленому представнику двору.
Перстень, відомий також як зихгір, оздоблений дрібними перлинами з обох боків, а в центрі композиції розміщений бірюзовий камінь. Корпус прикрашений срібними вставками з трикутними мотивами, доповненими ромбоподібним орнаментом. Виріб виготовлений зі слонової кістки – надзвичайно цінного матеріалу для того часу, який використовували переважно для предметів розкоші.
Такі персні носили представники королівських та аристократичних кіл. Їх одягали на великий палець не стільки для практичної стрільби з лука, скільки як символ соціального статусу та для участі в церемоніях.
У середньовіччі Хасанкейф був важливим торговельним і культурним центром на південному сході сучасної Туреччини, розташованим уздовж річки Тигр. У різні періоди тут мешкали римляни, візантійці та османи. За правління Артукідів місто пережило розквіт, що підтверджують монументальні палаци, укріплення та численні археологічні знахідки.
Виявлений перстень не лише збагачує знання про середньовічне мистецтво стрільби з лука, а й підтверджує ключову роль соціального статусу та символіки в житті тогочасних еліт.
Позначка: Археологія
-
У Туреччині знайшли перстень лучника з перлинами віком понад 800 років
-
Археологи знайшли найдавнішу отруйну зброю людства віком 60 тис років
У Південній Африці археологи зробили сенсаційне відкриття – знайшли наконечники стріл віком близько 60 тисяч років, на яких збереглися сліди рослинних отрут. Це найдавніший відомий доказ використання отруйної зброї людиною. Про це повідомляє Live Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science Advances.
Знахідку виявили у скельному укритті Умхлатузана, яке належить до південноафриканської технологічної культури кам’яної доби Ховісонс-Порт. Відкриття свідчить, що мисливці-збирачі почали застосовувати отрути більш ніж на 50 тисяч років раніше, ніж вважалося до цього.
Під час аналізу мікроскопічних залишків на поверхні кварцових наконечників науковці зафіксували сліди токсинів буфандрину та епібуфанізину. Ймовірно, ці речовини отримували з молочного екстракту рослини Boophone disticha, відомої як “отруйна цибулина”, яка й сьогодні росте неподалік – приблизно за 12,5 кілометра від місця розкопок.
Дослідники також виявили ідентичні хімічні сполуки на південноафриканських стрілах XVIII століття, що свідчить про надзвичайну сталість цієї біохімічної технології протягом тисячоліть. Водночас давні мисливці використовували просту однокомпонентну отруту, на відміну від пізніших складних сумішей з кількох інгредієнтів.
За словами вчених, використання повільнодіючої отрути вимагало складного мислення та попереднього планування. Мисливці усвідомлювали, що поранена тварина не загине миттєво, але поступово ослабне, що полегшить її переслідування.
“Наше дослідження демонструє, що ці люди володіли системою знань, яка дозволяла ідентифікувати, добувати та застосовувати токсичні рослинні ексудати”, – зазначають автори роботи.
Раніше найдавнішим доказом використання отрути вважалася знахідка віком близько 7 тисяч років з печери Крюгера в Південній Африці, а також так звані “аплікатори для отрути” з печери Бордер віком 24 тисячі років. Нове відкриття з Умхлатузани фактично ставить крапку в цих наукових суперечках, відсуваючи початок застосування отруйної зброї на 60 тисячоліть у минуле. -
У Британії знайшли кельтську бронзову трубу часів боротьби з Римом
На заході англійського графства Норфолк археологи зробили унікальне відкриття – бронзову військову трубу залізного віку, відому як карнікс. Артефакт імовірно пов’язаний із кельтським плем’ям іценів, яке у I столітті нашої ери чинило опір римській експансії. Про це повідомляє The Guardian.
Карнікс було знайдено влітку минулого року під час археологічних розкопок, що передували будівництву нового житлового комплексу. Саме на цій території мешкало плем’я іценів, яке у 60 році нашої ери на чолі з королевою Боудікою підняло повстання проти римської армії.
Знахідка вважається найповнішим зразком карнікса, відомим на сьогодні. Інструмент виконаний у формі дикої тварини, що ричить, і, ймовірно, кріпився на довгому мундштуці, піднятим високо над головами воїнів. Така конструкція дозволяла використовувати трубу не лише для подачі сигналів, а й для психологічного залякування супротивника під час бою.
Разом із карніксом археологи виявили цілий комплекс військових артефактів залізного віку, зокрема бронзову голову кабана та п’ять щитових накладок. Вважається, що скарб був захований приблизно у I столітті нашої ери.
На трубі збереглися сліди ремонту, що свідчить про її тривале використання. Перед похованням інструмент частково розібрали, а щитові накладки поклали зверху.
Виконавчий директор компанії Pre-Construct Archaeology Марк Гінман назвав знахідку “відкриттям, яке трапляється раз у житті, раз у кар’єрі”. Наразі артефакти проходять процес консервації, після чого їх детально досліджуватимуть науковці. Втім, навіть попередній аналіз уже вказує на чіткий зв’язок знахідки з культурою іценів. -
В Угорщині знайшли поховання трьох воїнів, які виявилися родичами
Угорські археологи виявили поховання трьох елітних воїнів, які були родичами по батьківській лінії. Знахідку зробили поблизу села Акасто, близько 92 кілометрів на південний схід від Будапешта. Воїнів поховали у 920–930-х роках, і в їхніх могилах знайшли 81 монету, більшість з яких були з північної Італії. Дослідники припускають, що монети можуть бути здобутим у ході воєнних походів угорського королівства в Італії. Дослідження показали, що воїни мали раціон, багатий на тваринний білок, що свідчить про їхню військову еліту. За ознаками поховань вчені вважають, що це були члени високопоставленої військової групи, можливо навіть керівництво військом. Дослідження тривають, аби встановити особи воїнів та обставини їхньої смерті.
-
У Шотландії металошукач-аматор виявив найдавнішу відому монету країни
У Шотландії зробили сенсаційне археологічне відкриття: металошукач-аматор знайшов найдавнішу відому монету, викарбувану в Единбурзі, повідомляє Arkeonews. Срібна монета XII століття була знайдена в лісистій місцевості поблизу Пенік’юїка в окрузі Мідлотіан і датується періодом правління короля Давида I (1124–1153).
Після експертизи Шотландською археологічною комісією з розподілу знахідок артефакт передали до Національних музеїв Шотландії. За словами фахівців, знахідка докорінно змінює уявлення про ранню історію грошового обігу в країні.
Давид I вважається правителем, який започаткував власну шотландську монетну систему. До цього часу історики були переконані, що всі його найперші монети карбувалися в Карлайлі (сучасна Англія), який перебував під контролем короля у 1130-х роках. Однак нововиявлена монета містить напис, що прямо вказує на Единбург як місце карбування, роблячи її першою відомою шотландською монетою, виготовленою за межами Карлайла, тоді як до цього відкриття всі ранні монети Давида I вважалися карлайльськими.
Монета датується другою половиною 1130-х років. На аверсі зображений портрет короля Давида I, а на реверсі – хрестовий орнамент. Напис +E(A?)BALD:EONESBVRG містить фрагмент “ESBVRG”, який ідентифікує Единбург як монетний двір. За словами дослідників, саме монети є ключовим джерелом знань про раннє шотландське карбування, адже письмових документів про ці процеси майже не збереглося.
Монету знайшли у 2023 році та, відповідно до законодавства, задекларували через систему Treasure Trove. Її оцінили у 15 тисяч фунтів стерлінгів, які держава виплатила знахідникові як винагороду. Восени 2025 року артефакт офіційно передали до Національних музеїв Шотландії, де його використовуватимуть насамперед для наукових досліджень, а згодом планують виставити для широкої публіки. -
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
Археологи виявили затонулий корабель біля узбережжя Копенгагена, який вважається найбільшим середньовічним когом, знайденим коли-небудь. Корабель, названий Svælget 2, міг перевозити до 300 тонн вантажу. Він був затоплений у протоці Ересунн і знаходився на дні протягом понад 600 років на глибині близько 13 метрів. Дослідники виявили, що корпус судна зберігся майже повністю, що рідко зустрічається у середньовічних кораблях. Під час розкопок виявлено різноманітні предмети побуту, такі як взуття, гребінець та посуд. Довжина корабля становила 28 метрів, ширина – дев’ять метрів, висота – шість метрів. Корабель був побудований для швидкого комерційного використання і мав можливість готувати їжу під час плавання. Експерти пов’язують його з періодом правління королеви Маргрете I і вважають важливим для розвитку торгівлі в регіоні Ересунна. Уламки корабля зараз піддаються консервації, а виставка про морську археологію та цей корабель відкрилася в Роскілле.
-
Україна просить екстрадиції затриманого російського археолога – ЗМІ
Від України надійшов запит на екстрадицію Польщею затриманого російського археолога Олександра Б. у зв’язку з незаконними розкопками в окупованому Криму. Про це повідомляє польське радіо RMF24, посилаючись на свої джерела.
Хоч польське ЗМІ не називає прізвище росіянина, та за описом стає зрозуміло, що мовиться про недавно затримано археолога російського Державного Ермітажу Олександра Бутягіна.
Український запит на екстрадицію вченого надійшов до Окружної прокуратури Варшави, пише польське медіа.
У Польщі спершу мають оцінити формальну відповідність запиту усім вимогам, після чого будуть перевіряти наявність причин для неприйнятності екстрадиції затриманого.
Прокуратура сформує свою позицію з цього питання та передасть її до суду разом з українським запитом.
Одночасно до суду подадуть клопотання про продовження тримання під вартою затриманого, оскільки термін спливає 13 січня. Остаточне рішення про екстрадицію буде ухвалювати суд.
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. -
У Швеції знайшли поховання жінки-вікінга з мушлею в роті
У Швеції чоловік із металошукачем випадково виявив металеву брошку епохи вікінгів, яка згодом привела археологів до незвичайного поховання. Усередині могили науковці знайшли добре збережений скелет, рот якого був частково закритий мушлею.
Про це повідомляє Popular Science з посиланням на археологів Норвезького університету науки і технологій та скандинавської дослідницької групи SINTEF.
Знахідку зробили в окрузі Тренделаг. Шукач металу Роай Серенг натрапив на овальну брошку та повідомив про це дослідників. Після початку розкопок науковці з’ясували, що прикраса була частиною могили епохи вікінгів. Щоб уберегти артефакти від пошкодження, роботи проводили конфіденційно.
За словами керівника археологічного проєкту Раймонда Соважа, у могилі, ймовірно, була похована жінка, одягнена в типовий для IX століття костюм із набором прикрас. Це може свідчити, що вона була вільною, заміжньою та, ймовірно, господинею ферми.
Окрім скелета, археологи знайшли кільце-пряжку для нижньої спідниці та ще одну овальну брошку -ідентичну тій, яку раніше виявив Серенг. Такі прикраси зазвичай кріпили до бретельок сукні.
Найбільше уваги дослідників привернули дві мушлі, розміщені так, що вони частково закривали рот померлої. У Середньовіччі мушлі були християнським символом, пов’язаним із культом Святого Якова, однак для дохристиянських поховань така практика вважається надзвичайно рідкісною.
“Ця символіка раніше не була відома для дохристиянських могил у Норвегії. Ми поки не можемо точно сказати, що вона означає” -зазначив Соваж.
Також уздовж могили археологи виявили кістки птахів, які можуть бути залишками крил. Разом із мушлями вони, ймовірно, мали ритуальне або символічне значення.
Наразі дослідження триває. Вчені планують провести аналіз скелета, зокрема визначити вік померлої, її зріст, стать, можливі хвороби та провести ДНК-дослідження для встановлення спорідненості з іншими похованнями в цьому регіоні.
“Це надзвичайно захоплива й цінна знахідка. Рідко вдається знайти настільки добре збережений скелет у давніх могилах. Відкриття має великий потенціал для вивчення культурної спадщини” – наголосила генеральна директорка Норвезького управління культурної спадщини Ханна Гейран. -
У Єгипті знайшли унікальний 35-метровий човен
Під час підводних розкопок біля узбережжя Александрії археологи виявили давній прогулянковий човен, який відповідає описам, залишеним грецьким істориком Страбоном більше 2000 років тому. Човен був знайдений біля затопленого острова Антіродос, колишньої частини портового комплексу Portus Magnus. Цей човен датується першою половиною I століття та мав розкішний центральний павільйон, здатний вмістити понад 20 веслярів. Дослідники вважають, що це рідкісний тип прогулянкового судна, створеного для плавання на мілководді. Човен був знайдений на глибині семи метрів під шаром осаду, його добре збережені балки мають ширину близько семи метрів, а грецькі написи підтверджують його високий статус. Експерти вважають, що це перший знайдений реальний човен такого типу, який досі був відомий тільки з історичних джерел, але ніколи не бачився фізично.
-
В Узбекистані знайшли 2300-річне укріплене місто з настінними розписами
Археологи з Самаркандського інституту повідомили про відкриття стародавнього міста на півдні Узбекистану, в області Кашкадар’я. Місто має приблизно 2300 років і було добре укріплене. Усередині знайшли настінні розписи, вироби з кераміки та сліди ремісничого виробництва. Дослідники встановили, що поселення існувало з III століття до н.е. до III століття н.е. Площа міста становила 6 гектарів, і воно могло мати значення для торгівлі між регіонами Бухари та Хорезму. Під час досліджень було вивчено три основні сектори міста, знайдено укріплення, гончарні майстерні та настінні розписи. Археологи планують продовжити розкопки, щоб дізнатися більше про житлові та адміністративні райони міста і вивчити його політичну систему.