На острові Галіндез, поруч із українською антарктичною станцією Академік Вернадський, пінгвіни висадили перше яйце цього сезону. Його виявили на скелі неподалік лабораторії геофізиків, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Цікаво, що другий рік поспіль пташине “новосілля” трапляється саме на цій ділянці острова. Біологиня 30-ї української експедиції Зоя Швидка помітила яйце під час планового обходу колонії.
“Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають – вони і стали “підозрюваними”. Вирішила підійти ближче – виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце” – розповіла дослідниця.
За словами фахівців, місце, де птахи почали гніздування, розташоване на одній із найвищих точок острова, де сніг тане швидше. Саме тому ця ділянка щороку приваблює перших “молодят”.
“Можливо, саме тому тут з’являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети” – жартує Швидка.
Субантарктичні пінгвіни зазвичай будують гнізда з камінців і відкладають два яйця. Обоє батьків по черзі доглядають за потомством: поки один вирушає в океан на пошуки їжі, інший охороняє гніздо.
Минулого року перше яйце біологи зафіксували на початку листопада, тож нинішній сезон стартував трохи раніше. Перші пташенята на Галіндезі очікують приблизно за місяць. facebook.com/AntarcticCenter
Позначка: Антарктида
-
Пінгвіни біля станції Вернадський висадили перше яйце сезону
-
На станцію Академік Вернадський повернулися тисячі пінгвінів
На острові Галіндез уже знову з’явилися тисячі пінгвінів, які прилітають сюди на шлюбний сезон. Біологиня Зоя Швидка повідомила, що перші птахи прибули на острів у серпні, але через складні льодові умови деякі колонії тимчасово залишали острів. У вересні їх кількість сягала 5,5 тисяч, але в жовтні стабілізувалася на рівні майже семи тисяч особин. Птахи активно паряться, будують гнізда і навіть конкурують за кращі місця й камінці. Частина гнізд ще під снігом, але пінгвіни вже почали їх шукати.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
Поверхня морського льоду в Антарктиці цього року досягла третього за низькістю значення за останні 47 років. Це означає, що льодовий покрив зменшується, оскільки тепліші океанські води проникають у ці райони. Це може спричинити прискорене танення льодовика і підвищення рівня моря. Хоча більше снігопадів можуть тимчасово уповільнити цей процес, на довгострокову перспективу льодовий щит все одно тане при стабільно високих температурах.
-
Антарктичне диво: на Вернадському зафіксували застиглі хвилі зі снігу
Українські науковці з антарктичної станції Академік Вернадський опублікували фотографії надзвичайного природного явища – застиглих хвиль зі снігу на острові Галіндез. Ці вражаючі снігові карнизи утворилися внаслідок сильного вітру та хуртовини. Пояснюючи цей явище, вчені вказують, що снігові карнизи часто утворюються на вершинах гір та скель через перенесення снігу вітром. Вони залишаються “застиглими” на певний час, оскільки сніг має властивість злипатися й утримувати форму. Керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу Національного антарктичного наукового центру пояснив, що конфігурація схилів створила сприятливі умови для утворення цього унікального “снігового струмка”.
-
Українські полярники показали косаток біля станції Академік Вернадський
Українські дослідники на станції Академік Вернадський в Антарктиді зустріли групу косаток під час своєї експедиції в океані. Відео цієї зустрічі було опубліковане Національним антарктичним науковим центром. Біолог Зоя Швидка розповіла, що косатки були важко ідентифікувати через їх рухливість та швидкість. Науковці припускають, що це була родина з 12 тварин. Косатки живуть у сімейних кланах, очолюваних найстаршою самицею, і мають власний “словник” звукових сигналів. Після смерті ватажки група зазвичай розпадається.
-
Українські полярники показали дивовижні бурульки в Антарктиді
В Антарктиді українські полярники помітили незвичайні бурульки, що утворилися завдяки поєднанню двох рідкісних природних процесів. Фото оприлюднила біологиня Зоя Швидка під час морського виходу, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Як пояснив керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк, форма “крижаного намиста” з’явилася завдяки таненню сніжників та раптовій хуртовині.
Спершу товсті снігові нашарування почали танути, і тала вода стікала навіть після похолодання. Саме в цей час здійнялася короткочасна хуртовина, що підняла в повітря хмару кристалів снігу. Вони налипли на мокрі бурульки, надавши їм химерної рельєфності.
Найбільше сніжинок зібралося на кінчиках, де краплі води замерзали, утворюючи кульки. Завдяки цьому бурульки набули вигляду справжнього “крижаного намиста”. -
На арктичній станції Академік Вернадський зафіксували руйнівний землетрус
Обладнання на українській арктичній станції Академік Вернадський зафіксувало потужний землетрус у протоці Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою в ніч на п’ятницю, 22 серпня. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр України.
“Осередок знаходився на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера). Такі землетруси відносять до руйнівних. У Чилі вже оголосили загрозу цунамі”, – сказано в повідомленні.
Фіксація сейсмічного поштовху на станції відбулася 21 серпня о 23:16, тобто коли в Україні була 5:16 22 серпня.
Українські полярники фізично землетрус не відчули, але його виявило сейсмоакустичне обладнання станції. Також мареографи зафіксували припливну хвилю від поштовху.
“На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин”, – йдеться в повідомленні.
На станції проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року і є внеском України в глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі.
На станції вже фіксували сильний землетрус у протоці Дрейка у поточному році — це було 2 травня. -
В Антарктиді знайшли тіло британського дослідника, зниклого 66 років тому
В Антарктиді знайшли тіло британського вченого Денніса Белла, який зник безвісти понад шість десятиліть тому. Про це повідомляє BILD.
Останки разом із наручним годинником, радіоприймачем, лижними палицями та ліхтариком відкрив танучий льодовик на острові Кінг-Джордж.
Белл працював метеорологом на британській науковій станції у 1959 році: спостерігав за погодою, готував їжу для команди, підтримував зв’язок з Великою Британією та доглядав їздових собак. Під час зимової експедиції він ішов попереду, щоб підбадьорити тварин, і провалився в тріщину льодовика. Колега намагався врятувати його мотузкою, але ремінь, за який тримався Белл, обірвався. Пошуки результатів не дали, і його визнали зниклим безвісти.
На початку 2025 року польські дослідники, працюючи неподалік своєї станції, виявили останки та особисті речі Белла. ДНК-аналіз підтвердив особу загиблого.
Директорка Британського інституту антарктичних досліджень Джейн Френсіс назвала це “завершенням багаторічної загадки” та наголосила на внеску Белла у вивчення Антарктики у вкрай суворих умовах. Його брат Девід, якому 86 років, зізнався, що втратив надію коли-небудь знайти Денніса, та назвав його “своїм героєм”. Родина планує поховати дослідника в Англії. -
Полярники зафіксували тюленя на тлі “чорничного” неба
Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” опублікували фотографію тюленя-крилеїда, яке спокійно лежить на крижині серед океану. Знімок зробила біологиня Зоя Швидка. На фото видно незвичайне небо, яке рожево-чорнично-фіолетового кольору через захід сонця в антарктичній зимі. Це пов’язано з тим, що сонце майже не піднімається над горизонтом, і світло проходить довший шлях через атмосферу, що призводить до таких незвичайних кольорів.
-
Айсберг розміром з Хрещатик дрейфує біля української станції в Антарктиді
Поблизу української антарктичної станції Академік Вернадський, що на острові Галіндез, зʼявився гігантський айсберг.
Його довжина -1285 метрів, що приблизно відповідає довжині головної вулиці Києва – Хрещатика. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр на своїй Facebook-сторінці.
Айсберг має ширину близько 90 метрів і підноситься над водою на висоту до 80 метрів. За формою це так званий столовий айсберг – з плоскою верхівкою та майже вертикальними боками, схожий на крижаний острів посеред океану.
“Зараз моя шоста зимівля на Вернадському, і я ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів. Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова”, – розповів керівник 30-ї Української антарктичної експедиції Олександр Полудень.
Науковці припускають, що айсберг міг відколотися від одного з шельфових льодовиків південніше – Георга VI або Вілкінса. Зараз за його переміщенням уважно спостерігають.
Такі льодові гіганти зазвичай відриваються від шельфових льодовиків і можуть мати вражаючі розміри. Наприклад, найбільший відомий айсберг В-15 мав площу понад 11 000 квадратних кілометрів, а нині найбільшим вважається айсберг A23a -його площа дорівнює приблизно чотирьом Києвам. Він теж розпочав рух лише в 2020 році, хоча відколовся ще в 1986-му, і наразі поступово руйнується біля Південної Джорджії.