Компанія Агрогазтрейдінг (Agro Gas Trading) подала скаргу до Антимонопольного комітету України, заявивши про ознаки дискримінації та порушення законодавства про конкуренцію з боку електронного майданчика SmartTender під час підготовки до приватизації Одеського припортового заводу. Про це говориться в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті компанії.
В Агрогазтрейдінг вказують, що “попри виконання всіх вимог конкурсу – подання повного пакета документів та сплату доступу до інформаційного пакета – компанія зіткнулася з численними перешкодами, які суперечать принципам відкритості та добросовісної конкуренції”.
“Agro Gas Trading із початку процедури подання документів на участь у приватизації отримала три різні версії одного й того ж договору про нерозголошення (NDA) від SmartTender (електронний майданчик аукціонів) з суперечливими умовами -зокрема, з вимогою підписання договору за допомогою “спеціального ключа”, який не передбачено жодними регламентами. Крім того, представники SmartTender усно заявляли про відмови, вимагали оплату втричі більшої суми, а також вимагали надання додаткових документів, які не передбачені ні умовами конкурсу, ні Законом України Про приватизацію державного і комунального майна”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що, окрім скарги до АМКУ, подали запити до Фонду держмайна щодо правомірності дій майданчика та до Національного банку через блокування гарантійного платежу.
“Компанії запропонували сплатити додатковий “забезпечувальний платіж”, що не передбачено законом, а також висували вимогу про надання дозволу від акціонерів AGT на підписання NDA”, – повідомили в Агрогазтрейдінгу.
Також компанія звертає увагу на те, що “процедурні бар’єри супроводжуються медійним тиском, який збігся в часі з поданням документів на приватизацію ОПЗ”.
“Паралельно з бюрократичними перешкодами AGT опинилася в центрі хвилі медійних атак, які стали з’являтися щоразу, коли компанія наближалась до участі у приватизації ОПЗ. У публічний простір одночасно вкидалися взаємовиключні версії – від нібито “зв’язків із Kernel” до фантазій про “вплив Дмитра Фірташа”, хоча співпраця AGT з ОПЗ розпочалася задовго до появи будь-яких згадок про це прізвище у контексті приватизації. Також у статтях розганялися інсинуації про особисті чи бізнесові зв’язки партнера AGT Олександра Горбуненка з Тимуром Міндичем. У реальності, як підтверджено в офіційній позиції, ні Горбуненко, ні компанії, з якими він пов’язаний, ніколи не мали жодних стосунків з Міндичем чи його структурами. Поява цих трьох взаємовиключних наративів у однаковий період часу не є випадковістю – це спроба створити інформаційний фон, який дискредитує незалежного учасника приватизації та зменшує конкуренцію на аукціоні”, – говориться в заяві Агрогазтрейдінгу.
Автори заяви підкреслили, що готові надати всі документи, які підтверджують факти перешкоджання участі у конкурсі.
Позначка: АМКУ
-
Агрогазтрейдінг поскаржилася в АМКУ на порушення в ході приватизації ОПЗ
-
Закупівлі технічної солі: дві компанії оштрафували на 19 млн за змову
Антимонопольний комітет оштрафував два товариства, які змовилися під час участі у шести тендерах на закупівлю технічної солі – Солт Індастрі та Торговий дім Кип і Ко. Про це повідомила пресслужба АМКУ.
Комітет визнав дії ТСолт Індастрі і Торговий дім Кип і Ко порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Торги проводились КП Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району Києва, КП Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них (дві процедури торгів), “риворіжтепломережа, Полігон Екологія та КП Київтеплоенерго з травня 2024 по березень 2025 року.
Загальна очікувана вартість становила 33 575 500 гривень.
АМКУ встановив обставини та факти, що свідчать про спільну та скоординовану поведінку товариств і, як результат, про вчинення порушення та про усунення конкуренції між ними під час участі у зазначених торгах. Комітет оштрафував їх на 18 911 880 гривень. Згідно з Законом України Про публічні закупівлі компанії, які протягом останніх трьох років притягалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, не можуть брати участь у тендерах
Нагадаємо, у Києві закупили дорожню сіль неналежної якості зі збитками в 11 мільйонів гривень. Через це повідомили про підозру уповноваженій особі КП ШЕУ Святошинського району. У Києві посадовці розтратили зі столичного бюджету понад 70 млн гривень
-
АМКУ розпочав справу проти п’яти аптечних мереж
Антимонопольний комітет розпочав розслідування щодо п’яти найбільших аптечних мереж через підозру в антиконкурентних діях, які можуть обмежити продаж лікарських засобів вітчизняних виробників. Згідно з повідомленням пресслужби комітету, розглядається справа щодо 155 суб’єктів господарювання, що належать до цих мереж. П’ять найбільших аптечних мереж контролюють значну частку ринку та мають великий вплив на умови продажу товарів. АМКУ вказує на те, що дії цих мереж можуть призвести до обмеження конкуренції та порушення законодавства. Експерти стверджують, що обмеження наявності лікарських засобів у цих мережах призводить до зменшення обсягів продажу вітчизняних препаратів. АМКУ попереджає, що стосовно узгоджених дій аптечних мереж можуть бути застосовані відповідні санкції згідно з чинним законодавством.
-
АМКУ оштрафував компанії на 19 млн за змови у торгах
Антимонопольний комітет оштрафував чотири компанії на загальну суму понад 19 мільйонів гривень за узгоджені антиконкурентні дії під час державних торгів. Дві компанії, ТОВ ГОСПОДАР-2 та ПП ДЕМСЕЙ, брали участь у торгах на будівництво насосної станції та капітальний ремонт лікарні, де порушили законодавство, обмінюючись інформацією та узгоджуючи свої дії. Їх оштрафували на понад 3 мільйони гривень. Інші дві компанії, ТОВ ФАРМЄДІС та ТОВ ДМ-ПРОЕКТ, діяли узгоджено під час торгів щодо постачання медичних матеріалів, за що їх оштрафували на понад 16 мільйонів гривень. Загальна сума штрафів за обидві справи становить понад 19 мільйонів гривень.
-
Суд відмовився відсторонити від посади голову АМКУ
Судді Вищого антикорупційного суду відмовилися відсторонити від посади голову Антимонопольного комітета України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Суд прийняв рішення, згідно якого Кириленко повинен дотримуватися ряду обмежень, таких як заборона виїзду за кордон без дозволу суду, повідомлення про зміну місця проживання та заборона спілкування зі свідками у справі. Ці обмеження діятимуть до 2025 року.
-
Слідство в справі голови АМКУ Кириленка завершено
Антикорупційні органи завершили слідство у справі керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка та члена його сім’ї. Нині за дорученням прокурора САП детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Про це мовиться в повідомленні САП в Телеграм-каналі в середу, 23 липня.
В декларації за 2024 рік посадовець не вказав дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, набуття яких інкримінується йому в іншому кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Члену сім’ї чиновника інкриміновано пособництво в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Посадовцю 14 серпня 2024 року було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на 72 млн грн та декларуванні недостовірної інформації у кримінальному провадженні, розпочатому після оприлюднення журналістського розслідування Радіо Свобода.
Відповідно до повідомленої підозри, у 2020-2023 рр. він, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна, один люксовий автомобіль та зареєстрував право власності на них на родичів своєї дружини.
Серед набутого майна 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, один будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, 2 гаражних бокси, 6 машино-місць, 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Різниця між вартістю майна та законними коштами особи становить 72 млн грн.
Посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020–2023 роки.
7 липня 2025 року обвинувальний акт у цій справі направлено до ВАКС для розгляду по суті.
Як відомо, в червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду -
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду
Антикорупційні органи України направили до суду справу стосовно чинного голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка щодо незаконного збагачення на 72 млн гривень. Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в понеділок, 7 липня.
Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020-2023 роках Кириленко, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини.За інформацією прокуратури, серед набутого посадовцем майна: сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, будинок площею понад 220 кв. м та дві земельні ділянки під Києвом, два гаражних бокси, шість машино-місць, три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м, автомобіль ВМW Х3.
“Загальна вартість активів склала 72,8 млн гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не давали змоги здійснити таких покупок”, – йдеться в повідомленні.
У подальшому з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020-2023 роки.
Нагадаємо, у серпні голові АМКУ повідомили про підозру. У червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
-
Дружині голови АМКУ Кириленка призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині глави Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у 9 мільйонів гривень. Їй повідомили про підозру “у пособництві в незаконному збагаченні”. Про це повідомляє Радіо Свобода у п’ятницю, 6 червня.
Детективи НАБУ та прокурори САП подали клопотання щодо обрання запобіжного заходу для Алли Кириленко у вигляді застави у 36 мільйонів гривень – половини тієї суми, котра інкримінується слідством її чоловіку Павлу Кириленку.
Під час засідання Кириленко зазначила, що не розуміє, чому її підозрюють.
“Я не була присутня на всіх укладених угодах (з купівлі майна її батьками – ред.). Я не телефонувала власникам, не переглядала квартири”, – пояснила вона.
Суддя ВАКС Віталій Крикливий частково задовольнив клопотання, призначивши 9 млн грн застави. Кошти мають внести протягом п’яти днів.
Дружина очільника АМКУ не повинна виїжджати з Києва та області, має здати на зберігання закордонні паспорти та прибувати за викликом до детективів й прокурорів.
Днем раніше керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку повідомили нову підозру у недекларуванні майна. Тоді ж повідомили про підозру його дружині – у пособництві в незаконному збагаченні. -
Голові АМКУ Кириленку оголосили нову підозру
Керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку повідомили нову підозру у недекларуванні майна. Про це повідомляє пресслужба НАБУ у четвер, 5 червня.
Окрім того, повідомлено про підозру його дружині – у пособництві в незаконному збагаченні.
Зазначається, що посадовець не вказав у своїй електронній декларації за 2024 рік 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, які були зареєстровані на родичів його дружини.
Мова про:- 6 квартир у Києві та Ужгороді;
- житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки;
- 2 гаражні бокси;
- 6 паркомісць;
- 3 нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
- автомобіль BMW X3.
-
АМКУ розпочав справу проти двох найбільших виробників яєць
Антимонопольний комітет (АМКУ) в кінці травня розпочав справу проти двох найбільших виробників курячих яєць в Україні – груп компаній Авангард та Ovostar Union – через ознаки вчинення ними антиконкурентних узгоджених дій при формуванні ціни на курячі яйця без об’єктивних на те причин. Про це повідомила пресслужба відомства.
Зазначається, що в жовтні 2024 року розпочато розслідування причини підвищення цін на курячі яйця, а у квітні 2025 року надавав десятьом найбільшим виробникам/реалізаторам курячих яєць обов’язкові для розгляду рекомендації про запобігання порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У найбільших виробників виявлено ознаки порушення конкурентного законодавства.
А ВМКУ зауважили, що групи компаній Авангард та Ovostar Union є найбільшими виробниками курячих яєць у шкаралупі та, відповідно, мають вплив на цей ринок.