Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів, зберіганих у США, Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт базується на Законі про відновлення економічного процвітання та можливостей для України, прийнятому у квітні 2024 року. Сенатори, які стоять за цим законопроєктом, вважають, що це допоможе посилити економічний тиск на Росію та Володимира Путіна. Наголосили, що на сьогоднішній день понад 300 мільярдів доларів російських активів залишаються замороженими у всьому світі.
Позначка: Активи
-
Претендент на Моршинський завод мінвод поскаржився на саботаж з боку АРМА
Національне агентство України, яке відповідає за управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ставиться вибірково до учасників конкурсу на управління активами, що перебувають під його контролем. Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що під час спроби отримати інформацію про активи від агентства, їм було відмовлено з посиланням на “таємницю слідства”. Компанія наголошує, що без базової інформації конкурс стає нечесним, оскільки деякі учасники мають перевагу над іншими. Також згадується про активи, які були передані в управління АРМА через ухилення від сплати податків та неефективне використання державних ресурсів.
-
Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку в своїй компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути можливого конфлікту інтересів. Віткофф працював у цій компанії вже до повернення Трампа на посаду та допомагав у встановленні перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Він також розкрив у своїй декларації активи на суму не менш як 350 мільйонів доларів, серед яких є нерухомість та інвестиції у різні компанії, включаючи SpaceX, Reddit та Uber. Віткофф також отримав доходи від продажу токенів та дивідендів від холдингових компаній. Щоб уникнути конфлікту інтересів, він продав деякі активи, але не всі вони вказані у його декларації. Також відомо, що Віткофф за дорученням Трампа попередив Катар про можливу атаку Ізраїлю, а також має плани щодо врегулювання ситуації українсько-російської війни та миру на Близькому Сході.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 обговорюють нові санкції проти Росії, включаючи замороження активів та введення тарифів, у зв’язку з подальшим поглибленням конфлікту на Сході України. За інформацією агентства Reuters, учасники зустрічі також розглядають можливість використання заморожених російських активів для підтримки України. Канада, яка очолює G7 в даний час, акцентує на необхідності допомоги Україні через заморожені активи. Росія, у свою чергу, погрожує відповідними заходами у відповідь на можливі санкції. Євросоюз продовжив санкції проти Росії протягом шести місяців, а Японія оголосила про новий пакет санкцій, який також охоплює ряд інших країн та офшорних юрисдикцій.
-
САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад 3 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання активів заступника міністра охорони здоров’я необґрунтованими і їх конфіскацію на користь держави. Сума активів становить понад 3,2 мільйона гривень. Посадовець, якого не назвали, придбав дві земельні ділянки та два житлові будинки в Київській області в 2021-2022 роках, але аналіз його доходів показав, що він не міг законно придбати ці активи. Активи, які стали предметом справи, вже арештовані, і суд має вирішити їхнє остаточне вилучення на користь держави. Також у попередній справі Верховний Суд підтвердив конфіскацію Mercedes-Benz G400 D вартістю 5,65 мільйона гривень, який використовував керівник міграційної служби Одещини, оформлений на матір посадовця, чиї доходи не відповідали можливості придбання такого активу.
-
САП просить конфіскувати у головного санлікаря активи на понад три млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів заступника міністра охорони здоров’я на суму понад 3,2 мільйона гривень. Йдеться про земельні ділянки та житлові будинки, які посадовець придбав у Київській області в 2021-2022 роках. САП вважає, що доходи посадовця не пояснюють можливість законного придбання таких активів. Ім’я посадовця не розголошено, але вказується, що це Ігор Кузін. Активи, які стали предметом справи, наразі арештовані, а суд має вирішити питання про їх конфіскацію на користь держави. Також, Верховний Суд підтвердив конфіскацію Mercedes-Benz G400 D вартістю 5,65 млн гривень, який використовував керівник міграційної служби Одещини, оформлений на його матір, хоча їхні доходи не відповідали такому придбанню.
-
В Гаазі почався заключний раунд перемов про компенсації для України
У Гаазі розпочався заключний етап переговорів щодо компенсаційного механізму для України. Участь у них беруть представники 56 країн, Європейського Союзу та Ради Європи. Метою переговорів є вимога відшкодування Росією збитків, завданих Україні. Чиновниця заявила, що це важливий крок у боротьбі за справедливість та відшкодування усіх збитків, завданих під час конфлікту. Варто зазначити, що Європейський Союз також розглядає можливість збільшення прибутків від заморожених російських активів для компенсації Україні збитків.
-
Нардеп приховав п’ять квартир та елітний позашляховик – САП
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до ВАКС щодо необґрунтованих активів нардепа. Йдеться про 5 квартир, майнові права на квартиру та автомобіль Toyota Land Cruise, які в період 2021-2023 років набув чинний народний депутат України. Про це повідомляє САП.
Зазначається, що загальна вартість активів – понад 8,2 млн гривень.
З метою приховання факту набуття вказаного майна було вжито заходи до оформлення права власності на свого батька та співмешканку брата.
Аналізом майнового стану народного депутата, членів його сім’ї та родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти за рахунок законних доходів. Зважаючи на це, прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. -
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
-
ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП
В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
“Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
“Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
“Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів