Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
Зазначається, що масштабна корупційна схема, в якій брали участь урядовці і особи, наближені до вищого керівництва країни, лише підтверджує висновки останнього звіту Єврокомісії щодо країн-кандидатів на вступ до ЄС. Так, у документі зазначено, що прогрес України у боротьбі з корупцією оцінюється як “обмежений”.
За даними La Repubblica, скандал може ускладнити не лише процес євроінтеграції, а й подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів.
Позначка: Активи
-
Міндіч Ґейт підриває вступ України до ЄС – ЗМІ
-
Міндічгейт стурбував ЄС – ЗМІ
Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
За даними видання, скандал може ускладнити подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів. -
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії обговорюють ідею надання “репараційної позики” для України, що дозволить використати заморожені у Бельгії російські активи на суму понад 100 млрд євро. Ця позика могла б стати заставою зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція ця виникла у зв’язку з потребою України у фінансуванні та опозицією з боку Бельгії, де знаходяться російські активи. Норвегія має значні фінансові можливості для надання такої позики через свій великий Суверенний фонд. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій для компенсування збитків, завданих війною, яку розпочала Росія. Але поки що проєкт стикається з опозицією з боку Бельгії, що гальмує його реалізацію.
-
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає пропозицію Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрати 140 млрд євро на військові цілі не повернуться і не підтримує такий підхід. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде брати участь у будь-яких діях, спрямованих на конфіскацію заморожених активів РФ.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія намагатиметься вирішити побоювання Бельгії стосовно ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія проводить переговори з урядом Бельгії, щоб забезпечити Україні кредит на репарації в розмірі 140 мільярдів євро, оскільки Україні невистачає грошей. Бельгійський прем’єр-міністр турбується про бюджетні проблеми у своїй країні, що може ускладнити отримання кредиту для України. Єврокомісія намагається розвіяти ці страхи та переконати Бельгію, що всі ризики пов’язані з кредитом будуть усунені. Кредит має надати Україні фінансове покриття на три роки. У разі невдачі уряди ЄС можуть взяти на себе боргові зобов’язання для підтримки України від російської агресії. Бельгія вимагає додаткові гарантії від інших країн ЄС та юридичну основу для використання російських активів. Європарламент також може вплинути на цей процес, що може уповільнити виділення кредиту для України.
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на покупку закордонних активів російської компанії Лукойл. Причиною цього стало продовження війни в Україні та зв’язки Gunvor з Росією. Gunvor відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але вважає заяву Мінфіну США дезінформацією. Компанія стверджує, що завжди діяла прозоро та дистанціювалася від Росії. Після введення санкцій у 2014 році Gunvor змінив власників, але після нового наміру купити активи Лукойлу, США провели додаткове розслідування.
-
Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна
Президент США Дональд Трамп відмовився брати участь у переговорах щодо долі російських заморожених активів. Він заявив про це під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force One. Трамп відповів, що не займається цим питанням, а Європа і Росія самі ведуть дискусії щодо цього.
-
У дохід держави стягнули активи білоруського Гомсєльмашу
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення задовольнити позов Міністерства юстиції і відібрати активи у ВАТ Гомсєльмаш на користь держави. Суд взяв під варту частку в статутному капіталі декількох компаній, майнові права на торговельні марки та інші активи, які належать цій компанії. Відкриття апеляційної скарги можливе протягом п’яти днів. ВАТ Гомсєльмаш є керуючою компанією холдингу, який залучений до виробництва комплектуючих для боєприпасів та дронів-камікадзе для Росії. Раніше суд прийняв також рішення стягнути в дохід держави літаки і права на вимоги за кредитним договором у інших справах.
-
США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью
США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі.