В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль.
Позначка: Аграрний сектор
-
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – Шмигаль
-
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Санкції знищують агросектор РФ – розвідка
У Росії помітили значне зниження виробництва та продажу сільськогосподарської техніки через посилення західних санкцій. Протягом першого кварталу продажі сільгосптехніки в країні скоротилися на 32,9%, до 473,3 мільйонів доларів. Особливо відчутним було зменшення продажів комбайнів, тракторів, плугів та культиваторів. Крім цього, виробництво техніки також зменшилося на понад 11%. Санкції ускладнили доступ до технологій та комплектуючих для російських виробників, що призвело до погіршення якості продукції та зростання цін. Фінансовий тиск на аграрний сектор збільшився через високі відсотки за кредитами, скорочення кредитування та зростання інфляції. Підвищення утилізаційного збору на сільгосптехніку також ускладнює ситуацію, зробивши техніку ще менш доступною для фермерів. Усі ці чинники призводять до стагнації ринку сільгосптехніки в Росії, і покращення ситуації в найближчому майбутньому не передбачається.
-
Україна пройшла екватор посівної – Шмигаль
За останніми даними, в Україні вже засіяно 76% посівних площ зерновими та зернобобовими культурами. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це після засідання уряду. Він зазначив, що це понад 4,3 млн гектарів, і сподівається на врожай не менший, ніж у минулому році. Це дозволить забезпечити внутрішній ринок та мати достатньо продовольства для експорту. Уряд також підкреслив важливість безпеки морських воріт на Чорному морі для експорту аграрної продукції. Також було зазначено, що українська агропродукція становить значну частку українського експорту. Однак, ризики війни та несприятливі погодні умови можуть вплинути на врожай цього року.
-
Весняна сівба: аграрії виконали 76% плану
Українські фермери вже посіяли 76% планової площі під ярими зерновими та зернобобовими культурами, що становить 4,32 мільйона гектарів. Найбільше засіяно кукурудзи, ячменю та ярої пшениці. Лідери за площею посіву – Полтавська, Кіровоградська, Чернігівська, Черкаська та Сумська області. Технічні культури також засіяні на 5,2 мільйона гектарів, зі значним висіванням соняшнику, сої та цукрових буряків. Планується збільшити площі під ярою пшеницею. Незважаючи на негативні погодні умови, фермери старанно готуються до урожаю, проте існує ризик впливу на врожай у зв’язку зі змінами клімату. В Україні весняна посівна вже розпочалася в 15 областях.
-
В Україні посівна площа під сільгоспкультурами на 6,1% менше, ніж торік
За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, станом на 2 травня в Україні засіяно 3,25 млн га яровими зерновими та зернобобовими культурами, що на 6,1% менше, ніж у попередньому році. Найбільш популярними культурами є кукурудза, пшениця, ячмінь, горох, вівсо, гречка та просо. Лідирують за темпами сівби Полтавська, Кіровоградська, Київська, Сумська та Черкаська області.
Також триває посів технічних культур, на які занято 3,432 млн га, зокрема соняшник, соя та цукрові буряки. Загалом планується засіяти понад 5,7 млн га ярових культур у цьому році, що відповідає показникам минулого року, але площі під яровою пшеницею збільшаться на 28%.
Фермери стикаються не лише з воєнними ризиками, а й з неблагоприятними погодними умовами, що може вплинути на врожай 2025 року. Найбільшими турботами є можливі наслідки квітневого похолодання для урожаю.
-
Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23% – УКАБ
У квітні 2025 року Україна зменшила експорт агропромислової продукції на 23,4% в порівнянні з попереднім місяцем. Це стало звичайним явищем на цей період, оскільки основна частина врожаю вже була відправлена за кордон, а на кінець весни залишилися лише невеликі обсяги для експорту. Загалом, спад торкнувся майже всіх категорій продукції, зокрема зернових культур, олійних культур та інших видів агропродукції. Однак, зростанням відзначився лише експорт рослинних олій, яке збільшилося на 6%. Соняшникова олія склала основну частку цього зростання. Таким чином, український експорт агропродукції мав певний спад у квітні 2025 року.
-
В Україні стартувала сівба гречки
Аграрії з усіх областей України на 25 квітня уже посіяли 2 мільйони гектарів ярих зернових та зернобобових культур. На Рівненщині почали відсівати гречку. Найбільше посіяно кукурудзи, ячменю, ярої пшениці, гороху та вівса. Полтавська область лідирує за темпами сівби, а також Кіровоградська, Сумська, Одеська та Хмельницька області. Технічні культури засіяні на площі понад 1,7 мільйона гектарів, зокрема соняшнику, цукрових буряків та сої. У цьому році планують засіяти близько 5,7 мільйона гектарів ярих зернових та зернобобових культур. Особливістю нового сезону стане збільшення площі під ярою пшеницею, що відповідає попиту на цю культуру. Фермери, окрім воєнних ризиків, також стикаються з негативними погодними умовами, що може вплинути на врожайність цього року. В Україні весняна посівна розпочалася у 15 областях.
-
Вартість тонни експорту агропродукції України зросла на 40%
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль повідомив, що ціна експорту української аграрної продукції зросла на 40%, з $315 до $443 за тонну у квітні 2025 року. За рахунок збільшення експорту продукції з доданою вартістю, зокрема біоетанолу, такий результат було досягнуто. Також відзначено зростання середніх цін на топ-5 продуктів експорту, зокрема на соняшникову олію, кукурудзу, пшеницю, м’ясо птиці та соєві боби. З початку 2025 року Україна експортувала 2,5 млн тонн агропродукції на суму $1,1 млрд. Також було зафіксовано скорочення експорту зерна, з 33,89 млн тонн на 14 квітня цього року порівняно з 38,608 млн тонн у минулому році. Наразі виникають питання про можливі наслідки квітневого похолодання для урожаю 2025 року.