Позначка: Аеродром

Промовисте мовчання Після українських ударів дронами по російських аеродромах спецпредставник США по Україні Кіт Келлог в ефірі Fox News заявив, що удар України по стратегічній авіації РФ завдав величезної шкоди іміджу Росії, показавши, що “Україна не збирається здаватися”. “Україна по суті каже: “Ми теж можемо грати в цю гру”, – сказав він. Генерал також зазначив, що психологічний вплив ударів безпілотників виявився значнішим, аніж матеріальні втрати, спричинені знищенням бомбардувальників.
Втім, на думку Келлога, це збільшило ризик ескалації у війні Росії проти України.
Натомість, від його патрона, президента США Дональда Трампа довго не було жодної оцінки того, що відбулося на російських авіабазах. Це дуже здивувало спостерігачів, котрих Трамп привчив його швидкій та екстравагантній реакції на будь-які події. Але у цей раз він не висловився особисто. “Реакція полягає в тому, що ця війна повинна закінчитися. Ця війна була жорстокою з обох сторін, загинуло занадто багато людей. Президент хоче, щоб війна закінчилася за столом переговорів, і він дав це зрозуміти обом лідерам, як публічно, так і приватно”, – нарешті проголосила прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт 2 червня під час спілкування з журналістами. Мовчання Кремля було не менш промовистим. Прессекретар російського диктатора Путіна Дмитро Пєсков вперше відреагував на операцію Служби безпеки України лише 3 червня. Він сказав, що Путін отримував інформацію про масштабну атаку дронів на військові аеродроми країни-агресора Росії “в режимі онлайн” і розповів, що слідчий комітет РФ розпочав розслідування. Речник Кремля закликав дочекатися результатів слідства, а також “орієнтуватися на зміст заяви Міністерства оборони”. Раніше МО РФ підтвердило факт атаки на стратегічну авіацію Росії, заявивши про загоряння “кількох одиниць авіаційної техніки”.
Пізніше стосовно підриву Кримського (Керченського) мосту Пєсков визнав удар, але збрехав, що пошкодження конструкції були незначними.
То чому “головні глядачі” цього дійства реагували так мляво? Яскраве мовчання Путіна і Трампа є промовистим, зауважив український політолог і соціолог Віктор Небоженко. І нагадав, що “Трамп і Путін, як єдині політики у своїй країні, базікають з будь-якого приводу, змушуючи аудиторію ковтати потік порожніх заяв, погроз та самосхвалень, а тут раптом обидва замовкли і не можуть говорити про Україну”. “Путін усе розуміє, що сталося, але не хоче визнавати ефективність українських СВО СБУ на території Росії та силу удару. Трамп теж усе розуміє, але боїться визнавати, що він або не знав усього до кінця, або Київ приховав від нього масштаб і цілі своєї операції з атаки на аеродроми стратегічної авіації РФ та Кримського мосту, що на мить робить його другорядним політиком, який не контролює міжнародну ситуацію”, – пояснив він ці події на своїй Facebook-сторінці. Зараз же, за словами експерта, “у Трампа і Путіна три шляхи: або визнати свою змову проти України, що бореться, або посваритися. Третій шлях – розпочати процес реального примирення та виходу з війни з урахуванням інтересів України”. Усвідомлення неочікуваного При цьому масована атака українських дронів на російські авіабази стала технологічною та тактичною революцією, що може вплинути на глобальні підходи до безпеки. Таку думку висловив військовий оглядач The Washington Post Макс Бут.
Він також зазначив, що українські безпілотники, на створення котрих могли піти лише десятки тисяч доларів, вивели з ладу російські літаки загальною вартістю у мільярди доларів. Цей розрив у витратах демонструє драматичну зміну балансу в сучасному збройному конфлікті, де ефективність дедалі частіше вимірюється не ціною бойової одиниці, а її маневреністю, масовістю та автономністю. “Ці удари показали, наскільки вразливими є навіть найзахищеніші авіабази у світі. Якщо українці змогли атакувати стратегічні об’єкти в такій мілітаризованій країні, як Росія, то що завадить Китаю зробити те саме зі США, або Пакистану – з Індією?”, – підкреслив експерт. Це, зокрема, щодо глобального впливу дій України на сучасний світ. Де, як іронізують експерти, уже не нас будуть приймати до НАТО, а ми НАТО – до себе, якщо побажаємо. “Ми стоїмо на порозі технологічної революції, якої ще не знало людство. Масштаби якої не з чим порівняти. Якщо появу дронів на полі бою можна порівняти з появою вогнепальної зброї, коли лицарі, лати відійшли в минуле, то нова ера, яка вже близько, зробить найсильніші сучасні армії анахронізмом. Знадобляться зовсім інші, нові армії майбутнього. Майбутнього, в якому одна розумна людина зможе самотужки виграти війну”, – прокоментував ці події на своїй Facebook-сторінці журналіст та підприємець Юрій Касьянов. Найцікавіше у всьому цьому те, що Росії нема чим відповісти, окрім як терором та ударами по Україні, переконаний ізраїльській військовий аналітик Ігаль Левін. Втім він додає, що “Росія і так вже б’є і б’є на всю свою силу, і на більше вона не здатна”. “… Воюючи з Росією, треба бити не по людях. Люди для Москви – сміття. Бити треба в першу чергу по матеріальній базі. Це сама суть війни проти такої вмираючої імперії, бляклої тіні могутності, яка мала СРСР. Тоді нові стратегічні літаки ніде не взяти. А міст, я нагадаю, вони будували всією Росією і ледве добудували… Впевнений, що на це тепер і є ставка Києва”, – оцінив він стратегію України. Чи може Росія почати захлинатися всередині себе? Останні події дійсно створюють у країні-агресорці атмосферу справжнього хаосу, там навіть стали боятися вантажівок: силовики масово обшукують фури, місцеві жителі почали накидатися на них. А росіянам, що мешкають у Криму глава українського Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров взагалі порадив терміново покинути півострів. До того ж, наступного дня після підриву аеродромів на моторному заводі у Нижегородській області РФ знову підірвалася фура, що підняло істерію. “…Операція СБУ на військових аеродромах – це ще не все, і є ще “закладки”. А сьогодні одна “закладка” (Кримський міст – ред.) вибухнула. І це теж ще не все… Я ж казав, що далі буде. І ще одне: це не фінал”, – попередив у власному Facebook-акаунті український політик Борислав Береза. Ірина Носальська