У Китаї інженер на ім’я Сін спроектував для свого мейн-куна на ім’я Містер Найс працююче міні-метро з повноцінною станцією, вагонами та ескалаторами. Про це пише Habr у неділю, 17 серпня. Метро є частиною невеликого затишного котячого простору з більярдом, парковкою для автомобілів, домашнім кінотеатром та навіть банком.
Під час проектування інженер зіштовхнувся із двома проблемами. По-перше, не міг домогтися одночасного відкриття дверей поїзда та платформи. По-друге, йому не давалося створення працюючого ескалатора. Але за допомогою 3D-друку та підручних матеріалів Сін зміг вирішити всі проблеми та досягти того, що сам поміщається у котячий потяг. На все пішло чотири місяці. Інженер сподівається, що Містер Найс приведе у метро свою котячу родину.
Дивіться фото: Китаєць побудував для свого кота метро
Позначка: 3D-принтер
-
Китаєць побудував для свого кота метро
-
Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів
Вчені зі Стенфордського університету зробили прорив у створенні штучних органів, розробивши обчислювальну модель, яка дозволяє за лічені хвилини проєктувати мережі кровоносних судин для 3D-друку будь-якого органу, повідомляє NewScientist. Цей підхід може допомогти подолати один із головних бар’єрів у трансплантації штучних органів – відсутність системи живлення тканин.
Лише 10% пацієнтів у світі отримують необхідні органи для пересадки. 3D-друк органів розглядається як потенційне вирішення проблеми, проте штучні тканини без судин швидко гинуть. Дотепер створення таких мереж займало дні або тижні. Новий підхід, запропонований командою під керівництвом Елісон Марсден, базується на математичному законі, що описує природне розгалуження судин у тілі.
Дослідники протестували модель, створивши судинну мережу з 25 каналів для кільцеподібної структури діаметром 1 см, надрукованої з клітин нирки. Структуру надрукували з використанням частинок холодного желатину, а потім нагріли до температури тіла – 37°C, що дозволило утворити порожнисті канали діаметром 1 мм. Через них безперервно прокачували рідину з киснем і поживними речовинами, імітуючи кровотік.
Через тиждень у структурі з судинами кількість живих клітин була у 400 разів більшою, ніж у контрольній версії без судин, хоча обидві занурювалися в однакове поживне середовище. Марсден пояснює, що клітини виживали лише поблизу судин, бо поки що неможливо надрукувати менші, тонші капіляри, необхідні для живлення віддалених ділянок. Команда вже працює над вирішенням цієї проблеми.
За словами Х’юґа Тальбо з Університету Париж-Сакле, дослідження “відсуває межі можливого” й може дозволити створення судин для повнорозмірного органа не за тиждень, а за кілька годин. У майбутньому такі мережі можуть доповнити або навіть замінити донорські органи.
Наступний етап – друк повноцінних судинних систем у великих органах. Якщо все піде за планом, перші випробування надрукованих органів на свинях можуть відбутися вже протягом п’яти років. -
Вчені розробили технологію 3D-друку всередині тіла за допомогою звуку
Команда дослідників з Каліфорнійського технологічного інституту розробила новий метод 3D-друку полімерів в організмі живих істот. Цей метод, названий DIS, використовує ліпосоми – жирові капсули, щоб заповнити агентами для зшивання полімерів. Завдяки ультразвуку, який підігріває зону, ліпосоми вивільняють агент, який спричиняє процес полімеризації і дозволяє створити тривимірну структуру у внутрішній частині організму. Цей метод вже протестували на мишах, друкуючи полімери з ліками поблизу пухлини сечового міхура, що призвело до більшої ефективності у знищенні ракових клітин. DIS може бути використаний для доставки ліків, клітин, а також для моніторингу життєвих функцій, наприклад, у створенні провідних полімерів для електрокардіограм. У майбутньому вчені планують удосконалити цей метод за допомогою штучного інтелекту, щоб можна було автономно друкувати полімери у русі, наприклад, усередині б’ючого серця. Наступним етапом буде випробування на великих тваринах, а потім, можливо, і на людях. Результати дослідження були опубліковані у журналі Science.