Blog

  • На матч Україна – Франція призначені нідерландські арбітри

    На матч Україна – Франція призначені нідерландські арбітри

    УЄФА оголосила склад суддівської бригади на матч між Францією та Україною.
    Зазначається, що головним суддею зустрічі буде Данні Маккеллі. Асистенти – співвітчизники Маккеллі Гессель Стігстра та Ян де Вріс.
    Четвертим арбітром призначений також нідерландець Аллард Ліндгут.
    За VAR також відповідатимуть представники Нідерландів, а саме Деніс Хіглер і Річард Мартенс.
    Зазначимо, що Маккеллі судив матч між Шотландією та Україною, в якому “жовто-блакитні” здобули перемогу з рахунком 1:3.

  • Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду

    Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду

    У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
    Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
    Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
    “Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
    За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
    Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
    На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
    Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
    У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів.

  • Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

    Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

    Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
    На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
    “Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
    Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
    “Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
    Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
    Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
    На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю

  • США посилили тиск на пособників Росії та Ірану за обхід санкцій – ОП

    США посилили тиск на пособників Росії та Ірану за обхід санкцій – ОП

    Міністерство фінансів США ввело повні блокуючі санкції проти мережі компаній і морських суден, які займалися контрабандою іранської нафти, замаскованої під іракську. За цими оборудками стоїть іраксько-китайський бізнесмен, що проживає в ОАЕ. Про це повідомив керівник Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак на своєму Telegram-каналі.
    “Ця мережа генерує сотні мільйонів доларів щороку і напряму працює в інтересах держави-спонсора тероризму. Тепер 7 компаній та 9 танкерів, які брали участь у схемі, перебувають під санкціями США”, – написав посадовець.
    Нові обмеження це чіткий сигнал – будь-які спроби допомагати Ірану чи Росії в обході санкцій приречені, запевняє голова ОП.
    “Кожен долар, отриманий від “тіньового флоту” чи контрабанди, буде заблокований”, – резюмував посадовець.
    За його словами, кілька пропозицій санкційної групи враховуються при запровадженні обмежень.

  • Ветеранський спорт в Україні: ресоціалізація, інклюзія та нові цілі

    Ветеранський спорт в Україні: ресоціалізація, інклюзія та нові цілі

    Сергій Конюшок, чемпіон та рекордсмен світу зі стронгмену, президент ГО “Федерація стронгмену України”
    Василь Вірастюк, дворазовий володар титулу “Найсильніша людина світу”, народний депутат України

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #стронгмен #ветеранськийспорт #реабілітаціяветеранів #СергійКонюшок #ВасильВірастюк #InvictusGames #StrongSpiritGames #незламні #силадуху #спортдляветеранів #ветераниУкраїни #адаптивнийспорт #інклюзивнийспорт #мотивація #федераціястронгмену

  • Зеленський прибув з візитом до Данії

    Зеленський прибув з візитом до Данії

    Президент Володимир Зеленський прибув з візитом до Данії. Про це повідомив журналістам прессекретар президента Сергій Никифоров у середу, 3 вереся.
    “Володимир Зеленський прибув до Данії для двосторонньої зустрічі із пані премʼєр-міністром Метте Фредеріксен та переговорів із лідерами формату NB8 (Nordic-Baltic 8)”, – заявив він.
    У свою чергу данські ЗМІ інформують, що Зеленський вертольотом прилетів до резиденції данської прем’єрки, де його зустріла Метте Фредеріксен.
    Раніше у середу Зеленський повідомив, що сьогодні у Данії візьме участь у саміті Україна – держави Північної Європи та Балтії. А ввечері він прибуде з візитом до Франції. Завтра він візьме участь у засіданні коаліції охочих.
    У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ

  • Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
    Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
    Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
    “Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
    Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
    Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:

  • визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
  • Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

  • токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
  • токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
  • інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
  • право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
  • публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
  • біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
  • постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
  • захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
  • визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
  • Пропонується:
    1) щодо податку на доходи фізичних осіб:

  • вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
  • оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
  • фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
  • не оподатковувати:
  • доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
  • вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
  • збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
  • для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
  • 2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:

  • вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
  • перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
  • 3) щодо податку на додану вартість:
    не є об’єктом оподаткування ПДВ:

  • операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
  • продажу та обміну NFT;
  • продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
  • послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
  • 4) щодо спрощеної системи оподаткування:

  • платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
  • 5) в частині адміністрування:

  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
  • за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
  • Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
    Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
    Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
    Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”.

  • Доходи держбюджету зросли майже на 40%

    Доходи держбюджету зросли майже на 40%

    У серпні до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 314,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів, що на 38,7% більше, порівняно із показниками липня (226,6 млрд грн). Про це повідомляє Мінфін з посиланням на оперативні дані Держказначейства.
    Зазначається, що надходження до загального фонду держбюджету у серпні становили 242,9 млрд грн податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
    Серед платежів, що контролюються податковими та митними органами, основні надходження забезпечено за рахунок:

  • 51,1 млрд грн – податку на прибуток підприємств;
  • 46 млрд грн – імпортного ПДВ;
  • 30,7 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військовий збір;
  • 23,4 млрд грн – ПДВ (із 38 млрд грн зібрано, 14,6 млрд -відшкодовано);
  • 26,8 млрд грн – акцизного податок;
  • 5,4 млрд грн – рентних платежів.
  • 4,6 млрд грн – митних платежів.
  • Також до бюджету надійшло додаткові 3,5 млрд грн, як частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.
    Крім того, до бюджету надійшли кошти, отримані у вигляді міжнародної допомоги (грантів) у розмірі 44 млрд грн, в рамках реалізації Угоди про грант Фонду фінансового посередництва зі сприяння залучення ресурсів для інвестування в зміцнення України між Україною та МБРР.
    Додатково Пенсійний фонд і фонди соцстрахування отримали 54,1 млрд грн єдиного соціального внеску.
    За січень-серпень 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,71 трлн гривень, а з урахуванням спецфонду надходження становили 2,41 трлн грн. Водночас касові видатки державного бюджету за цей період було профінансовано у сумі 3,23 трлн грн, у тому числі загального фонду – 2,5 трлн гривень.

  • Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму

    Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму

    Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
    Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
    Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень.

  • Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва

    Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва

    Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
    “Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
    Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
    “Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
    Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
    Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
    Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.