У Єгипті археологи знайшли величезну військову фортецю біля узбережжя Середземного моря. Вона розташована на Північному Синаї і має площу близько 8 тисяч квадратних метрів. Фортеця датується періодом Нового царства (1550–1070 роки до н.е.) і була частиною оборонної системи, що захищала стратегічні шляхи між Єгиптом, Палестиною та Левантом. Під час розкопок виявлено довгу стіну, вежі, скляну стіну, фундаменти та інші археологічні знахідки. Фортеця перебудовувалася та реставрувалася кілька разів, відображаючи еволюцію військової архітектури Давнього Єгипту.
Категорія: Технології
-
У ChatGPT дозволять контент для дорослих
Компанія OpenAI планує додати можливість використання еротичного контенту у своєму інтерактивному інтелектуальному агенті ChatGPT для дорослих, але з обмеженнями доступу для підтверджених користувачів відповідного віку. Це дозволить створити більш природні та особисті взаємодії з користувачами, зокрема, використовуючи емодзі та можливість вести себе як віртуальний друг. Попередні обмеження ChatGPT, спрямовані на захист психічного здоров’я користувачів, можуть бути пом’якшені. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман також заявив про можливість впровадження рольових ігор із сексуальним підтекстом. Раніше компанія виражала сумніви стосовно використання штучного інтелекту в таких сферах, але тепер вирішила розширити можливості свого продукту. Конкуренти OpenAI також працюють над подібними рішеннями, наприклад, xAI Ілона Маска вже запустив віртуальну співрозмовницю Ані з готичним аніме стилем, яка знайшла популярність серед користувачів.
-
У Швеції знайшли один із найбільших середньовічних скарбів срібла
У Швеції поблизу Стокгольма приватна особа випадково знайшла великий скарб срібла, який може стати одним з найзначніших археологічних відкриттів у Скандинавії. Під час риболовлі вона виявила близько шести кілограмів срібних монет, перснів, намист і підвісок, схованих у мідному казані. У скарбі є монети, датовані XII століттям, з написом KANUTUS – ім’я короля Кнута Ерікссона, який упорядковував карбування монет у Швеції. Також там є рідкісні “єпископські монети” з зображенням єпископа, що свідчить про важливі зв’язки країни з іншими регіонами. Археологи вважають, що скарб було сховано під час нестабільності або війни, і його власник не зміг його повернути. Знахідка вказує на існування заможних поселень в регіоні задовго до заснування Стокгольма. Скарб зараз під охороною держави і буде переданий на розгляд Національного управління старожитностей. Власник, який повідомив про знахідку, отримає відшкодування.
-
Італійські “розумні” вітряки підвищують вироблення енергії на 60%
Італійський стартап GEVI Wind отримав 3,1 мільйона доларів інвестицій для розвитку своїх вертикальних мікровітротурбін. Ці турбіни використовують штучний інтелект для адаптації до змін вітру в реальному часі, що робить локальне виробництво вітрової енергії більш ефективним, тихішим і доступнішим. Турбіна здатна змінювати кут нахилу лопатей, аналізуючи параметри вітру, що дозволяє підвищити вироблену енергію та зменшити навантаження під час сильних поривів вітру. Такі турбіни можуть встановлюватися на дахах будинків або промислових об’єктах, працюючи при низьких швидкостях вітру і майже безшумно. GEVI Wind планує використати інвестиції для запуску серійного виробництва, вдосконалення алгоритмів управління та розробки нових моделей турбін. Компанія вірить, що їх технологія може змінити підхід до використання вітрової енергії на місцевому рівні, зробивши її більш раціональною та доступною.
-
Китай оголосив про створення квантового радара для відстеження літаків
Китай розпочав серійне виробництво першого у світі чотириканального однофотонного детектора з наднизьким рівнем шуму. Цей пристрій, відомий як “ловець фотонів”, може виявляти один фотон, що робить його важливим компонентом у передових технологіях, таких як квантовий зв’язок та квантовий радар. Цей детектор може бути корисним для виявлення та відстеження малопомітних літаків, включаючи F-22. Розробкою цього пристрою займався Центр досліджень квантової інформаційної інженерії в провінції Аньхой в Китаї.
-
У Китаї чоловік прожив пів року після пересадки свинячої печінки
У Китаї 71-річний чоловік пережив 171 день після унікальної операції з пересадки свинячої печінки. Цей випадок є важливим кроком у розвитку ксенотрансплантації – пересадки органів тварин людині. Лікарі імплантували генетично модифікований свинячий орган пацієнту, який страждав від цирозу печінки через гепатит В. Після операції печінка свині працювала 38 днів, доки власний орган пацієнта не почав відновлюватися. Незважаючи на успіх операції, чоловік помер через ускладнення. Вчені вважають, що такі операції можуть допомогти тимчасово тяжкохворим пацієнтам, дозволяючи їм отримати додатковий час для відновлення власного органу або очікування донорської печінки.
-
Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС
За останнє десятиліття в Європі кількість видів диких бджіл, яким загрожує вимирання, подвоїлася. Це вперше, коли ці види офіційно внесені до категорії видів, яким загрожує зникнення. Також зросла кількість видів метеликів у Червоній книзі. За даними вчених, з 1928 видів бджіл у Європі щонайменше 172 перебувають під загрозою зникнення. Причинами цього є руйнування природних місць існування через сільське господарство, використання добрив і пестицидів, а також кліматична криза. Експерти наголошують на необхідності термінових дій для збереження диких бджіл і метеликів, а також інших запилювачів.
-
У Китаї створили чип пам’яті завтовшки в один атом
Науковці з університету Фудань у Шанхаї розробили новий гібридний чип, який поєднує двовимірні модулі пам’яті товщиною всього в один атом з традиційною кремнієвою архітектурою. Цей чип, створений за допомогою системи Atom2Chip, інтегрує моношар дисульфіду молібдену безпосередньо на основу чипа. Для захисту використали спеціальну систему та архітектуру, що забезпечує зв’язок між двовимірними схемами та кремнієвою основою. Чип NOR-флеш-пам’яті має обсяг 1 кілобайт та працює на частоті 5 мегагерц, виконуючи операції читання, запису та стирання даних дуже швидко. Ця технологія дозволяє подолати обмеження у зменшенні розмірів напівпровідників, відкриваючи нові перспективи для створення потужних електронних компонентів. Дослідники вважають, що цей чип може стати основою для наступного покоління процесорів і мікросхем, які поєднають в собі компактність та високу продуктивність.
-
Вчені заговорили про існування життя на супутнику Сатурна
На супутнику Сатурна, Енцеладі, виявлені хімічні реакції, які можуть свідчити про можливість існування життя. Зонд Cassini, запущений у 1997 році, виявив частинки органічних сполук, які можуть бути попередниками життя. Енцелад вважається одним з потенційно придатних для життя об’єктів. Наразі немає переконливих доказів існування життя на цьому супутнику, однак останні відкриття сприяють теорії про можливу його наявність. Енцелад також відомий своїми гейзерами, які викидають водяну пару та уламки льоду. Науковці виявили органічні молекули у льоді з Енцелада, що підтверджує можливість існування життя на цьому супутнику.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом.