Недавнє дослідження в Норвегії показало, що тривалі прогулянки можуть допомогти запобігти розвитку хронічного болю в спині. Учені вивчили дані понад 11 тисяч дорослих норвежців і виявили, що люди, які ходили понад 78 хвилин на день, мали значно менший шанс виникнення болю в спині. Ті, хто ходив від 78 до 100 хвилин, зменшили ризик на 13%, а ті, хто ходив понад 100 хвилин, на 23%. Навіть повільна хода мала позитивний вплив. Висновок дослідження полягає в тому, що обсяг щоденної ходьби важливіший, ніж інтенсивність, для запобігання хронічного болю в спині.
Категорія: Технології
-
Китайські вчені навчилися перетворювати вуглекислий газ на цукор
Китайські вчені розробили технологію, яка дозволяє перетворювати вуглекислий газ на складні вуглеводи, такі як цукор, фруктоза, глюкоза та інші корисні речовини. Це допомагає зменшити викиди парникових газів і вирішити проблему продовольчої безпеки. Вченим вдалося розробити простий і ефективний спосіб виробництва складних вуглеводів з вуглекислого газу. Після синтезу метанолу з CO2, вони отримують різні корисні сполуки, серед яких фруктоза та інші. Ця технологія дозволяє досягти високого коефіцієнта корисної дії та зменшує енергетичні витрати. Це особливо важливо для Китаю, який імпортує великі обсяги цукру через обмежену посівну площу. Технологія вже успішно протестована в лабораторії, і вчені планують її комерціалізацію.
-
У Болгарії виявили доісторичну зоряну мапу, вирізьблену в камені
У Родопських горах на півдні Болгарії було знайдено унікальний артефакт – камінь з вирізьбленою картою зоряного неба, який може бути одним з найдавніших спроб зобразити нічне небо в камені. Дослідники припускають, що цей камінь, розміром близько 2×3 метри, може відтворювати нічне небо Північної півкулі в певні періоди року і використовувався як зоряний годинник для відстеження сезонних змін. На камені вирізані сузір’я, такі як Велика Ведмедиця, Лев, Кассіопея, Лебідь, Ліра та Плеяди. Камінь датується приблизно 2000-500 роками до нашої ери і може бути частиною ритуального або навігаційного комплексу. Об’єкт ще не отримав статусу пам’ятки, але дослідники закликають включити його до археологічного реєстру Болгарії. Наразі проводяться додаткові дослідження, щоб вивчити цей цікавий знахідку більш детально.
-
Google об’єднає Chrome OS та Android у одну операційну систему
Google планує об’єднати свої операційні системи Chrome OS та Android в одну платформу. Президент Android-екосистеми у компанії заявив, що їхня мета – створити єдину операційну систему для ноутбуків і смартфонів. Це стане першим випадком повного об’єднання цих платформ. Подробиці про проєкт поки що не розкриті, але відомо, що Google планує перенести Chrome OS на базу Android.
-
Телескоп Вебба показав, як народжуються зорі
NASA опублікувало нові знімки туманності NGC 6334, яку називають “Котячою Лапою”, зроблені космічним телескопом Джеймса Вебба. На фото видно великі “пальці”, де формуються молоді зорі. Ця туманність є однією з найближчих мас зореутворення до нас і розташована за 4000 світлових років у сузір’ї Скорпіона. Астрономи виявили різні елементи на знімках, які допомагають розуміти процес зореутворення. Дані з телескопа Вебба допомагають вченим досліджувати цей процес і розкривати нові аспекти Всесвіту.
-
У Британії знайшли черевики 46-го розміру з I століття
У Великій Британії археологи виявили взуття гігантського розміру, яке носили захисники римського форту Магна ще у перших століттях нашої ери.
Розмір взуття – понад 30 см, що відповідає сучасному 46-му – вразив учених, адже середній розмір ноги в ті часи був значно меншим.
Про це повідомляє CNN із посиланням на старшу археологиню Рейчел Фрейм, яка очолює розкопки на півночі Англії.
Черевики були знайдені на території військового форту Магна, розташованого вздовж Адріанового валу – кам’яної стіни довжиною 117 км, зведеної для захисту Римської імперії від племен півночі.
Взуття виготовлене з товстої коров’ячої шкіри, зшите залізними цвяхами – очевидно, для тривалого використання. Але вчені здивовані не лише його збереженням, а й розміром: для тієї епохи це надзвичайно велика нога.
“Ми шукали багато пояснень. Наприклад, можливо, це було їхнє зимове взуття, або люди набивали його, одягаючи додаткові шкарпетки. Але оскільки згодом ми знайшли більше таких черевиків, ми подумали, що це були просто люди з дуже великими ступнями”, – розповіла Фрейм.
Форт Магна функціонував із 85 року н.е., охоронці в ньому змінювалися кожні кілька років. Археологи виявили згадки про військових із територій сучасної Сирії, Хорватії, Сербії та Нідерландів. Але ким саме були власники черевиків – досі загадка.
Ймовірно, воїни залишали речі, тікаючи з гарнізону, – і це дозволило знайти ці артефакти через понад 1900 років. Надзвичайно добре збережені шкіряні підошви збереглися завдяки особливому дубленню – з використанням рослинних речовин.
У найближчих планах дослідників – вивчити відбитки, які залишились усередині взуття, і за їхньою формою змоделювати ступні власників.
Розкопки у форті тривають. Археологи сподіваються, що подібні знахідки допоможуть глибше зрозуміти повсякденне життя римських легіонерів на краю імперії. -
YouTube вводить жорсткіші правила монетизації
З 15 липня YouTube оновлює політику монетизації, обмеживши заробіток на “неавтентичному” контенті – зокрема відео, створених із використанням штучного інтелекту. Про це у п’ятницю, 11 липня, пише портал TechCrunch.
Хоча точні формулювання поки не оприлюднено, YouTube уточнює, що автори завжди б мали створювати оригінальний і справжній продукт.
“Тепер ці поняття отримають більш чітке визначення”, – вказує портал.
“Частина авторів контенту сприйняли новину як загрозу зменшення прибутків, особливо ті, хто використовував ШІ для швидкого створення відео”, – додає портал.
Вказується, що на платформі з’явилося безліч AI-контенту – від музичних кліпів і псевдоновин до серіалів про вбивства, повністю згенерованих нейромережами.
“Такі ролики часто маскуються під журналістику або розважальний продукт, але є по суті компіляціями й плагіатом”, – вказують автори ініціативи.
У YouTube наголошують: нова політика має захистити глядачів, авторів справжнього контенту і сам бренд від знецінення платформи.
Американський президент Дональд Трамп заявив, що розпочне переговори з Китаєм про можливу угоду щодо американських активів популярного застосунку TikTok. -
ШІ-шкідник навчився обходити антивірус Windows
Команда дослідників з Outflank створила ШІ-шкідника на основі відкритої моделі Qwen 2.5. Як повідомляє Tom’s Hardware, програмне забезпечення зуміло обійти Microsoft Defender приблизно у 8% випадків – це на порядок ефективніше за результати іншихмовних моделей.
За інформацією Dark Reading, розробку планують представити в серпні 2025 року на конференції Black Hat. Автор дослідження, керівник напряму “атакуючого” програмного забезпечення Outflank Кайл Ейвері, витратив близько трьох місяців і $1500 на тренування моделі. Результат – генерація шкідливого коду, який Defender не зміг виявити у 8 випадках зі 100.
Для порівняння, моделі від Anthropic та DeepSeek показали значно нижчу ефективність – менш ніж 1% та 0,5% відповідно.
Однак тенденція очевидна – моделі стають дедалі кращими. Завдяки підкріплювальному навчанню, яке активно використовується з 90-х років, мовні моделі можна донавчити до ще більшої ефективності. І хоча Microsoft регулярно оновлює Defender, її програмне забезпечення не завжди відоме найшвидшими реакціями на нові загрози.
Утім, дослідники наголошують, що їхній ШІ-шкідник поки що залишається лише доказом здійсненності концепції. Значно реальнішими загрозами у хакерських атаках лишаються витоки інструментів, соціальна інженерія та використання державних систем спостереження. -
У Белізі знайшли гробницю першого правителя мая віком понад 1600 років
Археологи з Університету Г’юстона зробили одну з найвизначніших знахідок останніх десятиліть, виявивши гробницю Тек’аб Чаака – першого царя древнього міста мая Караколь, що нині розташоване на території Белізу у центральній Америці. Як повідомляє Arkeonews, це перше ідентифіковане королівське поховання на цьому місці за понад сорок років розкопок.
Останки вказують, що цар помер у поважному віці, мав зріст приблизно 170 см і не мав жодного зуба. Його поховання стало першим з трьох елітних гробниць, знайдених у межах одного житлового комплексу, датованих приблизно 350 роком. Цей період також відображає початок контактів мая з центральномексиканським містом Теотіуакан.
В одній з гробниць, розташованій у центрі площі, археологи знайшли предмети, пов’язані з ритуалами, нетиповими для мая: обсидіанові леза, наконечники атлатлів і кераміку з Теотіуакана. Це може свідчити про вплив чужоземних звичаїв або навіть про перебування представників царського двору Караколя в Теотіуакані.
Дослідження на місці тривають у співпраці з Інститутом археології Белізу та за підтримки таких організацій, як Alphawood Foundation і Ford Foundation. У планах – реконструкція поховальної маски з жадеїту, аналіз ДНК та ізотопів кісток Тек’аб Чаака.
Місто Караколь, розташоване в джунглях району Кайо, у давнину було домом для понад 100 тисяч людей і займало понад 175 квадратних кілометрів. Його монументальні споруди, включаючи піраміду Каана заввишки 43 метри, не поступаються іншим знаменитим центрам мая.
Тек’аб Чаак зійшов на трон у 331 році н.е. і був похований орієнтовно у 350 році в північно-східному акрополі Караколя. У його гробниці виявили багате зібрання ритуальних артефактів – прикраси з жадеїту, мозаїчні маски, вирізьблені кістяні трубки та мушлі з Тихого океану. Ці предмети засвідчують високий статус правителя. Деякі з артефактів прикрашені зображеннями тварин, як-от носухи, які пізніше стали частиною царських імен нащадків Тек’аб Чаака. Є також посилання на бога торгівлі Ек Чуаха.
Результати відкриття офіційно представлять у серпні 2025 року на конференції в Інституті Санта-Фе, присвяченій взаємодії між мая і Теотіуаканом. -
Роботи-хірурги самостійно провели операції
Автономні роботи-хірурги зуміли самостійно провести повноцінні операції на органах мертвих свиней – без участі людей.
Це перший випадок, коли машини виконали всю процедуру від початку до кінця, адаптуючись до особливостей тканин.
Результати опубліковано в журналі Science Robotics, повідомляє The Guardian. Дослідження провела команда Університету Джона Гопкінса у США. Вони провели вісім операцій зі 100% успішністю.
У ході експерименту роботи за 5 хвилин виконували 17 кроків: від’єднання жовчного міхура від печінки, встановлення шести затискачів і видалення органа. В середньому під час кожної операції вони самостійно вносили корективи шість разів.
Системи працюють на базі глибоких нейронних мереж – таких, як ті, що використовують ChatGPT або Google Gemini. Роботів навчали за допомогою відео з реальними хірургічними втручаннями.
“У попередній роботі ми змогли виконати деякі хірургічні завдання, як-от накладання швів. Те, що ми зробили цього разу, – це справді повна процедура. Ми провели її на восьми жовчних міхурах, де робот зміг точно виконати кріплення та відсікання органу без будь-якого втручання людини”, – зазначив один з авторів, Аксель Крігер.
Попри те, що роботи працювали повільніше за людей, їхні рухи були м’якшими та точнішими. Вони також могли просити інструменти та реагувати на індивідуальні анатомічні відмінності.
Однак експерти застерігають: реальні операції на живих пацієнтах значно складніші. Роботи ще не вміють реагувати на кровотечі, рухи тіла, дихання чи неочікувані ускладнення.