Категорія: Новини України

  • Підрив Північних потоків. Новий арешт українця

    Підрив Північних потоків. Новий арешт українця

    Трубопроводи Північний потік-1 і Північний потік-2, призначені для доставки російського газу до Європи, були підірвані 26 вересня 2022 року. Внаслідок цього розташовані під водою трубопроводи були пошкоджені одразу в чотирьох місцях. У той момент паливо по них не доставлялося, проте труби були заповнені технічним газом.
    Незабаром після вибухів New York Times, Die Zeit і Washington Post опублікували матеріали, у яких йшлося про можливу причетність проукраїнської групи до вибухів на Північному потоці. Газета The Wall Street Journal повідомляла, що до підриву газопроводу в Балтійському морі причетні українські топ-чиновники. Зокрема, президент Володимир Зеленський нібито схвалив операцію з підриву Північних потоків і вона пройшла під наглядом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна не причетна до вибухів, які сталися на російських газопроводах, і запропонував проаналізувати, яким гравцям міг бути потрібен такий інформаційний вкид.
    Затримання українця
    Громадянина України на ім’я Володимир затримали в польському Прушкові 30 вересня на підставі німецького європейського ордера на арешт у справі про вибухи на газопроводах.
    Володимир Журавльов під час допиту заперечував, що брав участь у диверсійній акції трирічної давнини в Балтійському морі. Його адвокат Тимотеуш Папроцький підкреслив при цьому, що це питання є побічним, оскільки важливим є інше. “На мою думку, жоден громадянин України не може бути звинувачений у Європі у знищенні російської власності, коли його країна веде бойові дії”, – зазначив адвокат.
    У Німеччині Володимира називають “кваліфікованим водолазом”, який входив до групи людей, що встановили вибухові пристрої на Північних потоках.
    Українцю інкримінують приведення в дію вибухового пристрою в складі групи осіб, антиконституційний саботаж і руйнування будівель.
    Німецька прокуратура вимагає видачі Володимира з Польщі, після чого він має постати перед слідчим суддею федерального суду.
    За даними польського Radio Zet, Володимир раніше служив в українській армії, де займався бухгалтерією. Його дружина Юліана також підтвердила, що його хобі було підводне плавання.
    Обвинувачення проти чоловіка Юліана відкидає, запевняючи, що в момент підриву Північних потоків у Німеччині вони були разом у Польщі. Чи їздив Володимир в Україну, жінка не пам’ятає, але каже, що знала б, якби її чоловік був причетний до диверсії.
    Польща не видасть
    Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що екстрадиція українця, затриманого за запитом Німеччини у справі про підрив Північних потоків, не відповідає інтересам Польщі.
    “Моя роль не полягає в тому, щоб з’ясовувати, чому громадянин України знову приїхав до Польщі, незважаючи на те, що він знав про видачу європейського ордера на арешт, але наша позиція не змінилася”, – сказав глава уряду Польщі.
    “В інтересах Польщі, безумовно, не є звинувачення або видача цього громадянина іншій державі. Рішення буде приймати суд”, – додав він.
    “Проблема для Європи, України, Литви і Польщі полягає не в тому, що Північний потік-2 був підірваний, а в тому, що його побудували. Росія за гроші деяких європейських країн, німецьких компаній і голландських компаній побудувала Північний потік-2 всупереч найважливішим інтересам усієї Європи”, – підкреслив політик.
    Варшавський суд 6 жовтня продовжив на 40 днів арешт Журавльова. 6 жовтня перед будівлею суду в Польщі, де розглядали справу українця, зібралися протестувальники. Вони вимагали не екстрадувати чоловіка до Німеччини.
    Юридична фірма, що захищає українця в суді, також збирала підписи на його підтримку. За словами його адвоката, вже зібрали понад 2000 підписів.
    Не перший арешт
    А от італійський суд виніс рішення про екстрадицію до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного в координації атак на газопроводи Північний потік.
    Апеляційний суд Болоньї постановив передати до Верховного федерального касаційного суду Німеччини Сергія Кузнєцова, затриманого за європейським ордером у Ріміні 21 серпня. Рішення було прийняте після слухання 9 вересня.
    Захисник Кузнєцова, адвокат Нікола Канестріні оголосив про плани подання апеляції до Касаційного суду Італії, оскільки, за його словами, були порушені основні права українця – право на справедливий судовий розгляд, умови тримання під вартою і функціональний імунітет.
    Згідно з заявою, опублікованою німецькою прокуратурою в серпні, Кузнєцов був членом групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнгольм у Балтійському морі. Йому пред’явлені звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд.

  • У Генштабі розповіли, що відбувається на фронті

    У Генштабі розповіли, що відбувається на фронті

    Від початку доби на фронті відбулося 174 бойових зіткнення. Українські захисники рішуче дають відсіч спробам росіян просунутися вглиб нашої території, повідомив Генштаб ЗСУ у вівторок, 7 жовтня.
    На Північно-Слобожанському і Курському напрямках воїни відбили шість штурмових дій окупантів. На Південно-Слобожанському напрямку противник 28 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Тихого, Амбарного, Кам’янки, Бологівки, Западного, Красного Першого, Довгенького та в бік Колодязного, Дворічанського й Кутьківки. Три боєзіткнення не завершено. На Куп’янському напрямку росіяни проводили наступальні дії поблизу Куп’янська та у бік Петропавлівки, Новоплатонівки, Піщаного, Степової Новоселівки. Українські захисники зупинили чотири ворожі атаки, ще три боєзіткнення тривають.

    На Лиманському напрямку російські загарбники дев’ять разів атакували позиції Сил оборони в районах населених пунктів Середнє, Шандриголове, Новоселівка, Дерилове, Торське, три боєзіткнення досі тривають. На Сіверському напрямку Сили оборони відбили дев’ять атак противника поблизу Ямполя, Григорівки, Виїмки та Серебрянки.
    На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив. На Торецькому напрямку росіяни 17 разів йшли в наступ на позиції українських підрозділів у районах Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. Сили оборони зупинили просування ворога. Одне боєзіткнення досі триває.
    На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував позиції наших військ у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Сухецьке, Миролюбівка, Нове Шахове, Іванівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Горіхове, Дачне, Філія та в напрямку Новопавлівки. Досі триває одне боєзіткнення.
    За попередніми даними, сьогодні на цьому напрямку було знешкоджено 144 окупанти, із них 99 – безповоротно. Також українські воїни знищили один автомобіль, одну одиницю спеціальної техніки та 15 безпілотних літальних апаратів; також уражено три автомобілі та 10 укриттів для особового складу противника.
    На Новопавлівському напрямку ворог 27 разів намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Запоріжжя, Олександроград, Січневе, Новоселівка, Новогеоргіївка, Соснівка, Вороне, Новогеоргіївка, Калинівське, Новогригорівка, Воскресенка, Олексіївка, Степове, Березове, Новоїванівка. Чотири боєзіткнення триває.
    На Гуляйпільському напрямку росіяни 11 разів намагалися наступати поблизу Полтавки та Малинівки, отримав відсіч. Авіаудару зазнало Залізничне. На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили сім атак загарбників поблизу Плавнів, Степового та в напрямку Степногірська й Новоандріївки.
    На Придніпровському напрямку мали місце три безуспішні спроби військ РФ покращити своє положення. Противник завдав авіаудару по Садовому.

  • Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    У тимчасово окупованій Феодосії в Криму триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч проти 6 жовтня. Про що свідчать супутникові знімки, передає Радіо Свобода у вівторок, 7 жовтня.

    На знімках видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік та ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.

  • Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.

    “В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.

    Серед політичних сил найбільше правок подали:

  • Європейська солідарність – 910 штук,
  • Слуга народу – 652 штук,
  • Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
  • Голос – 437 штук.
  • Серед депутатів найбільше правок подали:

  • Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
  • Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
  • Дмитро Разумков – 254 правки.
  • “Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.

  • Зеленський заслухав доповідь міністра МВС

    Зеленський заслухав доповідь міністра МВС

    Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка щодо ліквідації наслідків російських ударів у регіонах. Про це глава держави повідомив під час вечірнього відеозвернення у вівторок, 7 жовтня. “Зараз, уже ввечері, була доповідь міністра внутрішніх справ Клименка, зокрема, по ліквідації наслідків російських ударів у регіонах. Усі структури МВС – а це і рятувальники ДСНС, Національна поліція- усі максимально допомагають у громадах. Я хочу подякувати всім, хто працює заради людей, – наші рятувальники, наші енергетики, ремонтні бригади. Там, де це потрібно, буде більше патрулів, щоб було більше можливостей допомогти людям і зберігати порядок”, – зазначив президент. Зеленський також розповів про зустріч із главою уряду Юлею Свириденко. “Вчора на Ставці ми вирішили направити додаткові фінанси, додаткове обладнання в області, які цього потребують. Це саме прифронтові передусім, прикордонні наші області. Все це вже виконується. Також на цю зиму збережем фіксовану ціну на газ для побутових споживачів – підвищень ціни газу не буде”, – заявив глава держави. Також, за словами Зеленського, треба вже зараз опрацьовувати повністю, як наступного року зростуть зарплати вчителів, інші соціальні рішення – те, що вже ухвалено, повинно бути враховане в державному бюджеті та в конкретній діяльності уряду. Ресурси для цього є, запевнив президент.
    “Я очікую й більш детальну, більш ґрунтовну роботу наших урядовців із нашими людьми, які втратили дім через війну, які змушені були переїхати. Потрібні більш відчутні механізми урядової підтримки ВПО. Щодо таких питань буде доповідь найближчим часом”, – додав Зеленський.

  • У НАН обрали президента

    У НАН обрали президента

    Президентом Національній академії наук України 7 жовтня повторно обрали академіка Анатолія Загороднього, який очолює установу з 2020 року. Про це повідомили у НАН.
    Зазначається, що на посаду президента претендували два кандидати – академіки Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Після виступів і обговорення виборчих програм відбулося таємне голосування.
    За Анатолія Загороднього віддали 608 голосів, а за Богдана Данилишина – 60 голосів.
    Анатолій Загородній – професор, доктор фізико-математичних наук, до 2024 року – директор Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова. До першого обрання очільником НАН України у 2020 році науковець обіймав посаду віцепрезидента Академії наук.

  • В Одесі чоловік кинув страйкбольні гранати у групу людей

    В Одесі чоловік кинув страйкбольні гранати у групу людей

    В Одесі 58-річний чоловік посварився з групою людей, які шуміли під його вікнами, та кинув у них кілька страйкбольних гранат. Про це повідомила поліція Одеської області.
    Внаслідок вибуху він сам отримав осколкове поранення гомілки та був госпіталізований. Інші учасники інциденту не постраждали
    Співробітники територіального підрозділу поліції вилучили уламки гранат та гранату, яка не здетонувала. Також під час невідкладного обшуку за місцем мешкання правопорушника, слідчі вилучили ще п’ять аналогічних гранат.
    Правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про хуліганство.

  • Київ запропонував ОБСЄ створити посаду спецпосланця для повернення дітей

    Київ запропонував ОБСЄ створити посаду спецпосланця для повернення дітей

    Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом ОБСЄ Пере Хуаном Понсом Самп’єтро. Про це повідомила пресслужба глави держави у вівторок, 7 жовтня.

    Сторони обговорили підтримку України, повернення незаконно депортованих Росією українських дітей та подальший міжнародний тиск на РФ.
    “Ми будемо раді, якщо ви, пане президенте, зможете зосередитися на темі викрадених українських дітей. Це для нас пріоритет, адже дітей не можна обмінювати, як військових чи полонених. Ми маємо повернути їх до родин, і голос ОБСЄ тут дуже важливий”, – заявив Зеленський.

    Президент України запропонував призначити спеціального посланника при президентові ПА ОБСЄ, який сфокусується на питанні повернення дітей. Також глава держави повідомив, що в ООН готують резолюцію, яка засуджує викрадення та депортацію українських дітей, і закликав ОБСЄ підтримати її ухвалення.

    У відповідь Пере Хуан Понс Самп’єтро заявив, що Парламентська асамблея ОБСЄ приєднається до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

    Під час зустрічі сторони також обговорили спільні кроки для звільнення українських військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує Росія. Президент ПА ОБСЄ підкреслив важливість подальшого політичного та економічного тиску на Росію.

    “Ми – понад 300 парламентарів із більш ніж 55 парламентів. Наш голос – не про зброю, але ми можемо підтримати політичні й економічні санкції, а також військову допомогу”, – зазначив він.
    Пере Хуан Понс Самп’єтро також повідомив, що візьме участь у четвертому парламентському саміті Кримської платформи, який відбудеться у листопаді в Стокгольмі.

  • Зеленський розповів про протидію “тіньовому флоту”

    Зеленський розповів про протидію “тіньовому флоту”

    Українська розвідка працює, щоб не допустити використання РФ суден “тіньового флоту” для диверсій у Європі. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України Олега Іващенка у вівторок, 7 жовтня.
    “Наша розвідка активно працює з партнерами, щоб не допустити використання Росією суден так званого “тіньового флоту” для скоєння диверсій та інших спроб дестабілізації у Європі. Даємо всю необхідну інформацію партнерам і розраховуємо, що протидія російському втручанню буде значно сильнішою. Наразі росіяни використовують танкери не тільки для того, щоб заробляти гроші на війну, а й для розвідувальної та навіть диверсійної діяльності. Це абсолютно реально припинити”, – написав глва держави.
    Зеленський зазначив, що обговорив з керівником СЗР конкретні завдання стосовно санкцій проти Росії, зокрема, які схеми їх обходу потребують перекриття в першу чергу. Також Іващенко доповів про зміни у дезінформаційній тактиці росіян найближчим часом.
    “Доручив керівнику зовнішньої розвідки працювати й щодо тих напрямів з партнерами, які можуть дати Україні більше реального постачання необхідної зброї та обладнання”, – додав президент.
    Раніше ЗМІ повідомили, що майже 20% нафтових танкерів належать до “тіньового флоту” Росії. Багато з цих суден працюють без страхування, часто змінюють прапори, подають неправдиві дані про місцезнаходження.
    ЄC готує правові підстави для зупинки танкерів “тіньового флоту” – ОП

  • ДТП на Рівненщині: загиблий і 6 постраждалих

    ДТП на Рівненщині: загиблий і 6 постраждалих

    На Рівненщині на автодорозі Київ-Чоп у селі Тараканів вранці 7 жовтня зіткнулися автомобіль Opel Vectra та мікроавтобус Volkswagen LT, який здійснює нерегулярні перевезення. Внаслідок ДТП одна людина загинула, ще шестеро травмувалися. Про це повідомляє поліція Рівненської області.
    Зазначається, що водій автомобіля Opel Vectra, 24-річний житель села Мильча, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, допустив занос на зустрічну смугу та зіткнувся із мікроавтобусом Volkswagen LT, який здійснює нерегулярні перевезення.
    Водій маршрутки, 62-річний мешканець села Клевань, їхав із Рівного у місто Кременець.
    Керманич легковика від отриманих травм загинув на місці: його тіло з понівеченого транспортного засобу деблокували рятувальники.
    Водія Volkswagen LT та п’ятьох пасажирів мікроавтобуса віком від 30-ти до 43-х років, жителів області, госпіталізували до лікарні. Медики діагностували у них політравми, переломи, забої та черепно-мозкові травми. Ще троє пасажирів засобу не постраждали.
    За фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого, розпочато досудове розслідування.