На фронті минулої доби зафіксовані 163 бойові зіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками. Про це 4 листопада повідомив Генштаб ЗСУ.
Авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу, засіб протиповітряної оборони, пункт управління БПЛА і п’ять артилерійських систем росіян.
Зазначається, що ворог завдав п’ять ракетних та 75 авіаційних ударів, застосувавши 11 ракет і скинувши 147 керованих авіабомб. Крім того, росіяни здійснили 4574 обстрілів, зокрема 111 – із реактивних систем залпового вогню, та залучили для ураження 6411 дронів-камікадзе.
Авіаударів зазнали райони Костянтинівки і Дружківки Донецької області; Демуриного, Великомихайлівки, Орестополя та Олексіївки Дніпропетровської області; Малинівки, Червоного й Малокатеринівки Запорізької області; Миколаївки Херсонської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сталося одне боєзіткнення. Ворог завдав сім авіаударів, скинувши 15 керованих авіабомб, та здійснив 159 обстрілів, зокрема три – із РСЗВ.
На Південно-Слобожанському напрямку російські війська шість разів атакували у районах Вовчанська, Кам’янки та Бологівки.
На Куп’янському напрямку сталося 14 боєзіткнень. Сили оборони зупинили штурмові дії росіян у районі Петропавлівки та в напрямку Піщаного, Новоосинового і Курилівки.
На Лиманському напрямку ворог атакував 11 разів, намагаючись вклинитися в оборону в районах Мирного, Новоселівки та у бік Дробишевого, Ставків, Коров’його Яру.
На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили сім наступальних дій загарбників поблизу Серебрянки та Виїмки.
На Краматорському напрямку ворог наступальних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку армія РФ здійснила 17 атак у районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Софіївки, Іванопілля, Щербинівки, Русиного Яру. Один бій триває.
На Покровському напрямку захисники України зупинили 55 штурмових дій росіян у районах населених пунктів Шахове, Володимирівка, Іванівка, Никанорівка, Новоекономічне, Федорівка, Нове Шахове, Мирноград, Родинське, Разіне, Червоний Лиман, Новопавлівка, Сухий Яр, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке і Дачне.
На Олександрівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах Січневого, Вороного, Степового, Олексіївки, Вербового, Нововасилівського, Павлівки, Цегельного, Успенівки, Красногірського.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони зупинили вісім ворожих спроб просунутися у районі Охотничого.
На Оріхівському напрямку ЗСУ відбили дві російські атаки у районах Степногірська і Степового.
На Придніпровському напрямку українські підрозділи відбили два ворожі штурми у напрямку Антонівського мосту.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань армії РФ не виявлено.
Категорія: Новини України
-
У Генштабі оцінили ситуацію на фронті
-
Удари по Дніпропетровщині: є загиблий, 11 поранених
На Дніпропетровщині внаслідок російських атак одна людина загинула і ще 11 постраждали. Ворог вдарив по двох районах. Про це 4 листопада повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, ворог атакував Миколаївську громаду Синельниківського району ракетою та БПЛА. Загинула 65-річна жінка. Восьмеро людей постраждали, серед них двоє дітей. 15-річний хлопець лікуватиметься амбулаторно. 5-річна дівчинка і двоє дорослих госпіталізовані у важкому стані. Горіли кафе-магазин, приватний будинок та авто. Пошкоджені 12 осель.
По Васильківській громаді росіяни вдарили КАБом. Пошкоджені автомобілі.
Нікопольський район армія РФ атакувала FPV-дронами та обстрілювала з артилерії і РСЗВ Град. Під ударами були Нікополь, Марганецька і Покровська громади.
Постраждали троє чоловіків віком 43, 51 і 52 років. Усі лікуватимуться вдома. Пошкоджений автомобіль швидкої допомоги.
Павлоград росіяни атакували безпілотником. Пошкоджена інфраструктура.
Зазначається, що Сили протиповітряної оборони збили на Дніпропетровщині 9 російських БПЛА. -
Генштаб оновив втрати РФ у війні
ЗСУ за минулу добу знешкодили ще 840 російських окупантів. Про це 4 листопада повідомив Генштаб ЗСУ.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 04.11.25 орієнтовно склали близько 1 145 670 осіб.
Загалом з початку війни ліквідовано:- танків – 11 326 (+5) од.
- бойових броньованих машин – 23 532 (+1) од.
- артилерійських систем – 34 249 (+42) од.
- РСЗВ – 1 535 (+1) од.
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 77 860 (+425) од.
- автомобільної техніки та автоцистерн – 66 504 (+93) од.
- спеціальної техніки – 3 990 (+1) од.
-
Вже на фронті: Україна створила заміну DJI Mavic
Україна активно збільшує виробництво своїх безпілотників, замінюючи китайські DJI Mavic. Перші тисячі нових українських дронів вже використовуються на передовій. Це стало відомо завдяки матеріалу Forbes, який висвітлив прогрес української оборонної індустрії у розробці й створенні локальних моделей.
Як зазначає ЗМІ, нові безпілотники поступово витісняють популярні Mavic компанії DJI, які тривалий час використовувались через компактність, високоякісні камери та розумні системи управління.
Проте після того, як DJI припинила поставки своїх продуктів в Україну, виникла потреба в терміновій заміні цих дронів. До того ж використання дронів DJI могло нести безпекові загрози, адже вони потенційно здатні передавати дані виробнику, що неприпустимо в умовах війни.
Українські інженери запропонували низку вітчизняних альтернатив. Наприклад, квадрокоптер Yautja (або Shmavik) компанії Ukropter має розширений радіус польоту, покращену стійкість до перешкод і високу надійність. Інша модель – Zoom від Frontline Robotics – розрахована на складні умови радіоелектронної боротьби. Вона оснащена системою візуальної навігації на основі штучного інтелекту, що дозволяє визначати маршрути навіть без доступу до GPS, і має функцію повернення до оператора при втраті зв’язку.
Фахівці відзначають, що хоча частина компонентів все ще імпортується, частка українських деталей стрімко зростає. Наприклад, Frontline Robotics повідомляє, що імпортованими залишаються лише 15% елементів, здебільшого з Китаю.
Водночас українські виробники вже освоїли виробництво ключових компонентів: двигунів, акумуляторів, контролерів та тепловізорів. Так, завод Motor-G випускає понад 100 тисяч двигунів щомісяця, забезпечуючи стабільні поставки для військових потреб.
Також наголошується, що наступного тижня до України прибуде американська делегація для обговорення спільного виробництва дронів.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні експорту озброєння готова працювати з морськими дронами і деякими артилерійськими системами.
-
Атака РФ: під Харковом та на Одещині чутно вибухи
У ніч на вівторок, 4 листопада, у Києві, а також у північних, центральних і східних областях оголошували повітряну тривогу через загрозу балістики. Також окупанти запустили ударні БпЛА. На світанку вибухи чули біля Харкова та в Одеській області.
О 03:52 у Харкові та Одеській області пролунали вибухи, повідомили кореспонденти Суспільного. До того ж, через кілька хвилин під Харковом зафіксували повторні вибухи.
Місцеві пабліки Харкова повідомили про серію вибухів. За повідомленням monitor 1654/Харків, під атакою ворожих БпЛА перебувало передмістя. Прильотів у самому місті, за попередніми даними, не було.
Раніше у столиці й низці інших областей України була оголошена тривога через ризик використання окупантами балістичних ракет, про що повідомили в Повітряних Силах ЗСУ.
Моніторинговий канал monitor попередив про загрозу балістики з Північного Сходу, Курськ. “Імовірний пуск ракет Іскандер, або систем ППО С-300/С-400,” – йшлося в повідомленні.
Також згідно з інформацією кореспондентів Суспільного, близько третьої ранку вибухи були зафіксовані в Одеській області, а до цього – у Павлограді на Дніпропетровщині.
Нагадаємо, у ніч проти 3 листопада російські військові атакували Україну трьома аеробалістичними ракетами Х-47М2 Кинджал, чотирма балістичними ракетами Іскандер-М, п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300/С-400, а також 138 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів.
Блекаут у РФ: на Курщині уражено енергооб’єкт
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Удар по шикуванню ЗСУ: у бригаді заявили про відсторонення від посад
Унаслідок ракетно-дронової атаки російських загарбників по військових у Дніпропетровській області йде розслідування, а також уже здійснено відсторонення окремих посадових осіб. Про це у понеділок, 3 листопада повідомила пресслужба 30-го корпусу морської піхоти України.
Як йдеться в офіційній заяві, 1 листопада російські військові завдали удару по одному з населених пунктів Самарівського району цього регіону. У момент атаки в районі перебували військовослужбовці однієї з окремих бригад морської піхоти.
Зазначено, що обстріл завдали по центральній частині населеного пункту, яка не є військовою зоною і де відсутній плац.
Серед постраждалих є як військові, так і цивільні громадяни. Командування корпусу висловило співчуття родинам загиблих.
Наразі слідчі органи проводять досудове розслідування для встановлення всіх обставин трагедії. Вже ухвалено рішення про відсторонення певних посадових осіб від виконання їхніх обов’язків.
Нагадаємо, російська армія в суботу, 1 листопада, здійснила ракетно-дронову атаку по Дніпропетровщині. Трагедія сталась на плацу, в той момент, коли мали нагороджувати найкращих пілотів FPV і піхотинців. Серед загиблих є й цивільні, в тому числі і діти.
Державне бюро розслідувань повідомило про перевірку обставин інциденту. Важливим аспектом розслідування стане встановлення того, чи дотримувалися правил безпеки для захисту військовослужбовців під час сигналів повітряної тривоги.
-
Плану з 12 пунктів немає. Переговори про мир
Агентство Bloomberg 21 жовтня повідомило, що влада України та європейські союзники готують план із 12 пунктів щодо припинення війни. Президент України Володимир Зеленський спростував інформацію про існування такого плану.
Рада з миру
У Bloomberg писали, що в рамках плану за втіленням його в життя буде слідкувати рада з миру під керівництвом президента США Дональда Трампа.
“Як тільки Росія наслідує приклад України і погодиться на припинення вогню, а обидві сторони зобов’яжуться припинити територіальні захоплення, пропозиції передбачають повернення всіх депортованих дітей в Україну та обмін полоненими. Україна отримає гарантії безпеки, кошти на відновлення військових руйнувань і шлях до швидкого вступу в Європейський союз”, — стверджували в Bloomberg.
Крім того, за даними джерела агентства, санкції щодо Росії будуть поступово зніматися, хоча близько $300 млрд заморожених резервів Центробанку будуть повернені лише після того, як Кремль погодиться внести свій внесок у післявоєнне відновлення України. Причому санкції будуть знову введені, якщо Росія знову нападе на свого сусіда, пише агентство.
При цьому очікується, що Москва і Київ почнуть переговори про управління тимчасово окупованими територіями, хоча ні Європа, ні Україна не збираються юридично визнавати тимчасово захоплені Кремлем землі російськими, уточнили джерела.
“Деталі плану ще доопрацьовуються і можуть змінитися, попередили джерела, попросивши не називати їх імена, оскільки йдеться про закриті переговори. Будь-яка пропозиція також вимагатиме схвалення Вашингтона, і європейські чиновники можуть відвідати США цього тижня, повідомили джерела”, — відзначав Bloomberg.
Реакція Зеленського
“Важливо в цьому питанні, чи бачив я як президент України цей план. Ні. Мені здається, це і є відповідь на всі питання. Є різні європейські думки і пропозиції щодо мирного врегулювання”, — відзначив Зеленський.
Глава держави висловив здивування твердженнями, що РФ нібито має брати участь у переговорах у рамках цього плану.
“Дивно чути про те, що Росія за столом переговорів, адже зараз жоден європейський лідер чи президент США не може змусити Росію сісти за стіл переговорів”, — зазначив президент.
Зеленський підкреслив, що будь-які подальші напрацювання щодо мирного врегулювання мають обговорюватися за участю США, оскільки без їх політичної та військової підтримки перейти до дипломатичного етапу неможливо.
“Наша позиція така: зараз є консультації серед радників, є кілька різних розмов, жодного чіткого плану на столі поки готового немає”, — сказав він.
Трамп про Путіна
Дональд Трамп поки теж не поспішає домовлятися про мир. Для президента США Дональда відсутня “остання крапля”, яка б остаточно довела неготовність російського диктатора припинити війну проти України. “Жодної останньої краплі немає. Іноді потрібно просто дати битві вичерпатися. Вони воюють, і воюють жорстоко”, — сказав господар Білого дому журналістам на борту свого літака Air Force One.
“Це важка війна для Путіна — багато загиблих солдат, можливо, близько мільйона. Це величезна кількість. І для України вона теж важка. Іноді потрібно дозволити ситуації дійти до межі, щоб усі самі це зрозуміли”, — стверджує американський президент.
А ще Трамп сказав, що Путін і Сі Цзіньпін — серйозні і жорсткі хлопці і жартувати з ними не варто.
“Обидва жорсткі, обидва розумні… обидва дуже сильні лідери. З цими людьми не можна грати”, — сказав Трамп.
“До них потрібно ставитися дуже серйозно. Вони не з тих, хто приходить і каже: “О, який прекрасний день! Подивіться, як красиво. Сонце світить, так добре”. Це серйозні люди. Це жорсткі, розумні лідери”, — підкреслив Трамп, відповідаючи на питання, з ким складніше мати справу: з Володимиром Путіним чи Сі Цзіньпіном. -
Зеленський зустрівся з делегацією НАТО
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив можливості для зміцнення захисту енергосистеми України з представниками США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО.
“Ми обговорили можливості для зміцнення захисту нашої енергосистеми перед зимою: закупівлю систем ППО, ракет до них і посилення нашої тактичної авіації. Також – важливість продовження санкцій проти Росії та інші ключові точки тиску задля примусу її до закінчення війни”, – зазначив президент.
Він подякував Німеччині за системи Patriot, США – за можливість купувати озброєння та системи Протиповітряної оборони через програму PURL, Великій Британії та Франції – за ракети, Канаді та Нідерландам – за їхні внески в ініціативу PURL, а також усім іншим країнам за їхню допомогу.
“Ця підтримка справді рятує життя наших людей, і дуже важливо, щоб нові країни долучалися до ініціативи”, – наголосив Зеленський.
Як заявив постійний представник Сполучених Штатів Америки при НАТО Метью Вітакер, триває узгодження листопадових і грудневих пакетів допомоги відповідно до потреб України.
“Я хочу переконатися, що все працює, що військові отримують усе необхідне, що системи ППО Patriot, ракети PAC-3, PAC-2 доправляються якнайшвидше, щоб ви могли захищати критичну інфраструктуру, коли наближається зима”, – зазначив він.
Також під час зустрічі обговорили посилення тиску на Росію. Глава держави подякував США за санкції проти Роснєфті і Лукойла, а також Євросоюзу – за 19-й санкційний пакет. Президент України закликав продовжити роботу в цьому напрямі, щоб посилити тиск на РФ. -
Більше ракет Storm Shadow. Ракети для України
Уряд Великої Британії нещодавно прийняв рішення про передачу Україні додаткових крилатих ракет Storm Shadow, щоб українські війська могли продовжувати наносити удари по цілях на території РФ, стало відомо Bloomberg від поінформованих джерел.
Співрозмовники розповіли, що постачання Storm Shadow було здійснене для того, щоб Україна була забезпечена запасами перед зимовими місяцями, протягом яких Велика Британія побоюється, що Кремль посилить атаки на українських мирних жителів. Джерела не називають кількість ракет, які британська сторона передала Україні.
Британська допомога
Storm Shadow – це високоточні ракети повітряного базування з дальністю польоту понад 250 кілометрів.
Уряд Великої Британії не повідомив, скільки ракет Storm Shadow він надав Україні за час війни, і не оголошує про постачання на регулярній основі.
Вперше Лондон передав Києву крилаті ракети Storm Shadow з дальністю до 250 км у 2023 році. Вперше для удару по військових цілях у Росії Україна використала їх у листопаді 2024 року.
По Tomahawk мінус
Президент США Дональд Трамп заявив, що наразі не планує передавати Україні далекобійні ракети Tomahawk.
Трамп відповідав на питання, чи планує він надати Україні ракети далекого радіусу дії Tomahawk. Американський президент відповів коротко: “Ні, не планую”.
“Зрештою, я можу передумати, але наразі я цього не планую”, – додав Трамп.
Раніше CNN повідомила з посиланням на джерела у США та європейських країнах, що Пентагон погодився з можливістю передачі Україні ракет Tomahawk, але що остаточне політичне рішення з цього питання залишається за Трампом.
Військова допомога Україні
Міністр оборони Денис Шмигаль у понеділок повідомив про зустріч з делегацією НАТО на чолі з послом США при Альянсі Метью Уітакером – для нього це перший візит в Україну.
За словами Шмигаля, з делегацією НАТО обговорили інновації та “захист українського неба від ворожих дронів і ракет”, зокрема у зимовий період.
“Акцентували увагу колег на засобах ППО та побудові ешелонованого захисту: ракети для ППО, дрони-перехоплювачі, радари”, – написав він.
Голова Міноборони також подякував послам держав – партнерів України при НАТО за підтримку під час повномасштабного вторгнення Росії та активну участь в ініціативі PURL (фінансування американської зброї для Києва).
Одинадцять міністрів оборони країн, що входять до Об’єднаного експедиційного корпусу (JEF), 4-5 листопада зберуться в норвезькому місті Буде, у зустрічі вперше візьме участь глава Міноборони України.
За словами міністра оборони Норвегії Туре О. Сандвіка, зустріч керівників оборонних відомств країн JEF буде “історичною”.
“Це перша зустріч міністрів оборони JEF, у якій фізично бере участь міністр оборони України, і це перша зустріч міністрів оборони JEF, яка проходить північніше Полярного кола”, – сказав Сандвік.
За його словами, на зустрічі обговорять, як сторони можуть посилити співпрацю та безпеку у Північній Європі.
Об’єднаний експедиційний корпус (Joint Expeditionary Force, JEF) – це коаліція, створена у 2014 році та очолювана Великою Британією, до якої входять Данія, Норвегія, Ісландія, Швеція, Фінляндія, країни Балтії та Нідерланди.
Коаліція фокусується на підтриманні безпеки в Балтійському морі, північній Атлантиці та на Крайній Півночі.