Категорія: Новини України

Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшувати кожні три наступні роки. Наскільки її хочуть збільшити, звідки візьмуть гроші та що зросте разом з мінімалкою? Наскільки збільшиться мінімалка? Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшити: до 8 688 грн з 1 січня 2026 р., до 9 374 грн з 1 січня 2027 р., та до 10 059 грн з 1 січня 2028 р. Наразі мінімальна зарплата в Україні становить 8 тис. грн.
Своєю чергою НБУ в макропрогнозі за квітень 2025 р. теж допускає підвищення мінімальної зарплати наступного року. Водночас цифри, які надає НБУ скромніші за ті, що закладені в Бюджетній декларації. НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 р. зросте з 8 тис. грн до 8 370 грн, а у 2027 р. – до 8 950 грн.
Так чи інакше підвищення мінімалки стане першим переглядом соціальних стандартів після “заморозки” на весь 2025 р.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (зараз для працездатних – 3 028 грн).
Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Поточного року оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюється на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 р., – 3 195 грн.
З 1 січня 2026 р. він має збільшитись до 3 470 грн. Тобто підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (на 2026 р. – 108,6%). З 1 січня 2027 р. до 3 744 грн; з 1 січня 2028 р. до 4 018 грн. Чому підіймають та що ще зросте? Збільшення мінімальної зарплати планується для підтримки купівельної спроможності населення та збільшення надходжень до бюджету.
Через те що до мінімальної зарплати прив’язані мінімальна пенсія та інші соціальні виплати, то вони теж підростуть.
Зокрема щодо пенсій очікуються такі зміни: мінімальна пенсія для чоловіків зі стажем 35 років і жінок зі стажем 30 років (з 65 років) зросте з 3 200 до 3 475,2 грн.
Зростання мінімалки вплине не лише на доходи працівників та соціальні виплати, а й на податки та штрафи.
Розмір мінімального ЄСВ залежить від мінімальної заробітної плати. Для всіх трьох груп ФОПів, плата єдиного податку після підвищення мінімалки, у 2026 р., збільшиться із 1760 до 1911,36 грн. Єдиний податок для другої групи збільшиться з 1600 до 1737,6 грн; військовий збір для тих, хто сплачує єдиний податок – з 800 до 868,8 грн.
Від мінімальної зарплати залежать і штрафи за порушення Кодексу законів про працю. Зокрема: штраф за недопуск інспектора на підприємство становить 16 мінімалок та зросте із 128 тис. грн до 139 тис. грн; штраф за працівників, яких допустили до роботи без офіційного оформлення, зросте із 80 тис. грн до 86 тис. грн; штраф за працівника, якому не було надано законних гарантій та пільг, зросте із 32 тис. грн до 34,7 тис. грн тощо. Хто живе на мінімалку в Україні В Україні мінімалку отримують не лише некваліфіковані робітники, спеціалісти маленьких населених пунктів та працівники бюджетної сфери, але й фахівці з вищою освітою. Часто реальні доходи таких працівників вищі, але частина виплат іде “в конвертах”. Загалом, за офіційними даними, близько 1,5 млн українців отримують мінімальну зарплату. “Підвищення мінімальної зарплати дещо збільшить офіційні доходи найменш оплачуваних працівників та може стимулювати бізнес виходити з тіні”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас навіть оновлений рівень мінімалки залишатиметься недостатнім для покриття реальних потреб українських родин, бо цей показник суттєво відстає від реальних цін. Зростання, за оцінками експертів, не покриє базових витрат українців.
У ЄС адекватним вважається рівень мінімальної зарплати на рівні 50% від середньої по країні з переглядом двічі на рік. В Україні таких норм поки немає, але їх можуть запровадити в рамках євроінтеграційних зобов’язань. Хто перебуває за межею бідності Фактичний (розрахований за актуальними цінами) розмір прожиткового мінімуму для дорослого у червні 2025 р. становив 11 464,27 грн (після оподаткування – 8 421,94 грн). Усі дорослі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності.
Насправді прожиткового мінімуму ні на що не вистачає. До продуктового кошика входить мінімальний набір товарів та послуг. Але якщо українець отримує навіть менше фактичного прожиткового мінімуму, то це гарантована бідність. “Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін, це призводитиме до погіршення становища. Причому більшості населення”, – констатувала кандидатка економічних наук Людмила Черенько. у коментарі OBOZ.UA. Де візьмуть гроші? Якщо враховувати, що до “мінімалки” прив’язані усі інші соціальні виплати та пенсії, і вони автоматично зростають у разі її підвищення, то грошей знадобиться багато. Розраховувати на допомогу Заходу у цьому питанні не варто, там навпаки намагаються стимулювати українську владу шукати гроші на свої потреби самостійно та прагнуть мінімізувати свої витрати.
Деякі експерти вважають, що мінімалку піднімуть коштом працедавців. Адже вони змушені будуть виплачувати більше податків у разі збільшення мінімальної зарплати. Таким чином уряд вб’є двох зайців: збільшить приплив грошей до державної скарбниці та хоч трохи підвищить якість життя найбідніших верств населення. “Підвищення мінімального рівня заробітної плати змусить компанії перераховуватимуть більше грошей до державної скарбниці. Адже у нас багато хто веде бізнес саме так, що всі працевлаштовані на “мінімалці”, – каже Охрименко. Водночас разом з мінімальною зарплатою владі треба буде підвищити соціальні виплати, але занадто високого підвищення рівня, можна уникнути. “Підвищення може статися, але якщо суми будуть надто незручними для бюджету, то можна чекати на перегляд правил подібних виплат”, – вважає експерт. Крім того, ніхто не може гарантувати, що не буде затримок з виплатами. Також треба мати на увазі, що за час війни ніхто не рахував, скільки померло людей, які можуть розраховувати на соціальні виплати. Статистичні відомства зараз працюють нестабільно. Відомо, що у січні 2021 р., до початку війни, демографи говорили про те, що за останні 5 років кількість пенсіонерів зменшилася більш ніж на 1 млн. Активне зменшення кількості людей похилого віку почалося ще до епідемії коронавірусу – як мінімум, з 2016 р. Уряд зараз у досить вигідній ситуації, якщо можна так сказати, адже темпи смертності, на жаль, значно перевищують темпи приросту нових пенсіонерів. Крім того, вже зараз завершено пенсійну реформу, яка передбачає підвищення рівня пенсійного віку. А якщо враховувати, що рівень смертності через війну сильно зростає (конкретні цифри ми дізнаємося лише після її завершення), то можна сказати, що в уряді не чекають, що кількість пенсіонерів зростатиме, а отже, можуть обіцяти вищі виплати.
Вікторія Хаджирадєва