Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.
Категорія: Новини світу
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
-
Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ
Британія та Норвегія готуються укласти історичний оборонний пакт, що передбачає створення об’єднаного військово-морського флоту. Головною метою ініціативи стане відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці та захист критичної підводної інфраструктури. Про це повідомляє The Independent.
Пакт отримав назву “Угода Лунна-Хаус” (Lunna House agreement) – на честь бази на Шетландських островах, яку використовував норвезький рух опору в роки Другої світової війни.
Зазначається, що про нову домовленість оголосили під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до бази ВПС Лоссімут у Шотландії, де він зустрівся з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.
За інформацією Міноборони Британії, за останні два роки активність російських суден у водах поблизу Сполученого Королівства зросла на 30%. Новий пакт покликаний захистити підводні кабелі та трубопроводи, знищення яких може призвести до катастрофічних наслідків для комунікаційних, електричних і газових мереж.
Основою об’єднаного флоту стануть сучасні протичовнові фрегати Type 26, будівництво яких здійснюватиметься на верфі BAE Systems у Глазго. Загалом угруповання налічуватиме щонайменше 13 кораблів, з яких мінімум п’ять належатимуть Норвегії.
Також угода передбачає приєднання Британії до норвезької програми розробки кораблів-носіїв для систем безпілотного пошуку мін. Також Королівський флот візьме на озброєння передові норвезькі морські ударні ракети, здатні вражати ворожі цілі на відстані понад 100 миль (близько 160 км – ред.).
Сторони домовилися про поглиблення співпраці у використанні британських протичовнових торпед Stingray та проведенні спільних військових навчань. Зокрема, британські морські піхотинці проходитимуть підготовку в Норвегії для ведення бойових дій в умовах низьких температур. Також країни планують очолити впровадження автономних систем НАТО на Крайній Півночі.
“У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється дедалі більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. -
Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати
У Росії стрімко зросла кількість скарг на несплату зарплати. З початку 2025 року їх у Роструді зареєстровано у 1,6 раза більше, ніж у 2024 році. Про це у середу, 3 грудня, повідомило видання The Moscow Times.
Зазначається, що скарги на невиплату зарплати складають 37% від усього обсягу електронних звернень у відомство проти 31% минулого року. Загальна кількість скарг із початку року перевищила 70 тис. Це майже в 1,5 рази більше за порівнянням з 2024-м.
На думку провідного аналітика Freedom Finance Global Наталії Мільчакової, сплеск скарг обумовлений зростанням боргів російського бізнесу за зарплатою. За даними Росстату, за останній рік прострочена заборгованість по зарплатах в Росії зросла більш ніж утричі – до 2,2 млрд рублів на кінець жовтня. За місяць борги за зарплатами стали більшими на 11%, а їхній поточний рівень (без урахування інфляції) рекордний з серпня 2020 року. -
Лікарю Меттью Перрі винесли вирок
Лікар, який постачав голлівудському актору Меттью Перрі наркотичне заспокійливе кетамін і цим призвів до його смерті проведе за ґратами два з половиною роки. Таке покарання для Сальвадора Пласенції визначив суд у Каліфорнії, передає BBC.
Зазначається, що до федеральної в’язниці медик потрапив одразу із зали суду.
Пласенція особисто передавав Перрі кетамін, хоча знав про проблеми актора із залежністю та ризики для його здоров’я. 54-річна зірка серіалу Друзі помер внаслідок передозування.
Під час засідання доктор висловив каяття щодо своїх дій та просив суд про пом’якшення вироку, оскількив виховує дворічну дитину. Родина Перрі хотіла для Пласенції суворішого покарання.
У справі про фактично вбивство актора фігурують ще чотири обвинувачені. Їхню долю суд вирішить пізніше. -
Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо викрадених українських дітей
Генеральна Асамблея ООН у середу, 3 грудня, ухвалила резолюцію, яка вимагає повернення викрадених Росією українських дітей. Також у документі йдеться про необхідність покарання причетних, передає Укрінформ.
Зазначається, що із 193 членів ООН “за” проголосувала 91 країни, “проти” – 12, утрималося – 57. Проти резолюції, окрім Росії, висловилися, Білорусь, Буркіна-Фасо, Куба, Північна Корея, Іран, Нігер, Судан.
Резолюція вимагає від Росії “негайного, безпечного та безумовного повернення всіх українських дітей, які були примусово переміщені або депортовані”. Також мають припинені будь-які практики щодо примусового переміщення, депортації, розлучення з родинами, зміни персонального статусу дітей – “зокрема через громадянство, усиновлення чи влаштування в прийомні сім’ї” – і спроби “ідеологічного впливу” на них.
У документі наголошується, що доля українських дітей, яких із 2014 року було розлучено з родинами, зокрема шляхом примусового переміщення в межах тимчасово окупованої території та депортації до Російської Федерації, викликає “глибоку стурбованість”.
Генасамблея відзначає, що такі дії РФ суперечать Женевським конвенціям та іншим документам, які забороняють “індивідуальні або масові примусові переміщення, а також депортації захищених осіб з окупованої території незалежно від мотиву”.
Документ підкреслює необхідність забезпечити притягнення до відповідальності всіх причетних до примусових переміщень і депортацій.
Генасамблея звернулася до Генерального секретаря ООН з проханням задіяти свої “добрі послуги”, зокрема через спецпредставника з питань дітей і збройних конфліктів, задля отримання “повної інформації про місцеперебування, стан здоров’я, добробут і правовий статус” дітей та забезпечення безперешкодного доступу до них міжнародних гуманітарних і моніторингових організацій.
Раніше у ЦНС повідомили, що РФ вивозить дітей із Донбасу на Сахалін для асиміляції.
У РФ є близько 400 місць, де перебувають викрадені діти – Зеленський -
Трамп прокоментував переговори у Москві
Президент США Дональд Трамп заявив, що у його посланців Стівена Віткоффа і Джареда Кушнера була хороша зустріч з Володимиром Путіним. Про це Трамп сказав під час спілкування з пресою у середу, 3 грудня.
“Можу сказати, що вони провели достатньо гарну зустріч з президентом Путіним”, – зазначив Трамп.
Він підтвердив, що обговорив з Віткоффом і Кушнером результати переговорів напередодні. За його словами, в американської делегації склалося враження, що Путін дуже хоче укласти угоду.
“Я думаю, що він (російський очільник – ред.) хотів би повернутися до звичного життя, я думаю він хотів би торгувати зі Сполученими Штатами”,- зазначив Трамп.
При цьому він не анонсував своїх подальших кроків, лише розповів про враження своїх переговірників.
“Їхнє враження було дуже сильним, що вони (росіяни – ред.) хотіли би укласти угоду. Побачимо, що буде”, – резюмував Трамп. -
Італія не дасть гроші на зброю для України
Міністр закордонних справ та віцепрем’єр Італії Антоніо Таяні заявив, що його країна не буде брати участь у програмі НАТО щодо закупівлі американської зброї для України PURL з огляду на триваючі мирні переговори. Про це у середу, 3 грудня, пише Bloomberg.
Зазначається, що відповідну заяву Таяні зробив у Брюсселі, наголосивши, що у разі виходу на домовленості потреба у новому озброєнні “відпаде”.
Видання пише, що це дуже чіткий сигнал про зміну підходу італійського уряду, який зіткнувся з браком ресурсів та внутрішніми суперечками в коаліції. Попри запевнення Рима, що підтримка України буде продовжена, саме Італія вперше серед європейських столиць публічно натякнула на небажання надсилати додаткове озброєння під час переговорів про припинення вогню. -
У Пентагоні виявили порушення з боку Геґсета – CNN
Глава Міністерства оборони США Піт Геґсет опублікував конфіденційні деталі майбутніх військових атак у месенджері Signal, порушивши при цьому протоколи безпеки та законодавство. Він розповідав про плани військових операцій в Ємені особам, які не мали доступу до цієї інформації. Це викликало скандал і занепокоєння щодо національної безпеки. Генеральний інспектор Пентагону висловив занепокоєння щодо дій Геґсета, але водночас зазначив, що міністр мав право розсекречувати інформацію. Ця ситуація стала відома в результаті витоку інформації від редактора The Atlantic, який був доданий до групового чату з високопосадовцями американської армії у Signal.
-
Віткофф доповів Трампу про “продуктивну” зустріч із Путіним – ЗМІ
Члени американської делегації, спецпосланник США Стів Віткофф та зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер, повідомили президенту про успішну зустріч з російським президентом Путіним. Зустріч відбулася 2 грудня в Кремлі і тривала понад п’ять годин. Деталі доповіді Віткоффа та Кушнера не розголошуються. Також було зазначено, що після цієї зустрічі Стів Віткофф відмінив заплановану зустріч з українським президентом Зеленським.
-
Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю заявив, що Росія “не програє війну” проти України, і назвав заявки про її поразку “байкою та повною ілюзією”. Він також зазначив, що після війни російським активам доведеться бути повернутими Кремлю. Де Вевер також вважає спробу передати Україні кошти заморожених активів Росії “крадіжкою”. Він висловив думку, що Росія, як країна-агресор, має сама відмовитися від усіх активів після завершення війни. Проте, за словами прем’єра, Росія нібито перемагає у війні, і поразка їй у цьому конфлікті є “небажаною”. Також де Вевер розповів, що Кремль погрожував Брюсселю “вічною відплатою”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.