Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював термінову перевірку масштабу іноземного втручання у британську політику. Таке розпорядження було зроблене на тлі підготовки змін до законодавства щодо посилення правил політичних пожертвувань, повідомляє у вівторок, 16 грудння, Sky News.
“Міністри ініціювали швидке розслідування щодо чинних фінансових правил щодо пожертв та виборчих гарантій, про результати якого буде повідомлено наприкінці березня”, – інформує Sky News.
Зазначається, що розслідування є прямою реакцією на ув’язнення Натана Гілла, колишнього лідера партії Reform UK в Уельсі, який зізнався, що прийняв десятки тисяч фунтів готівкою за проросійські заяви в ЗМІ та Європейському парламенті.
У цій справі офіцери заявили, що, на їхню думку, деякі особи, причетні до неї, мають прямий зв’язок із російським диктатором Володимиром Путіним.
Перегляд очолить Філіп Райкрофт – колишній постійний секретар департаменту з Brexit. За словами чиновників, він має оцінити ефективність чинних правил і запропонувати можливі зміни. Очікується, що звіт буде представлено наприкінці березня.
Категорія: Новини світу
-
Стармер наказав терміново перевірити іноземне втручання у політику – ЗМІ
-
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він. -
Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим -
ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році
Усі ключові ризики розвитку російської економіки реалізувалися у 2024-2025 роках. Про це мовиться у преамбулі оновленого прогнозу Інституту народногосподарського прогнозування РАН (ІНП).
Експерти інституту зазначають, що через негативні демографічні тенденції в Росії загострюється дефіцит робочої сили, зростає технологічне відставання від розвинених країн і Китаю, скорочуються доходи від експорту вуглеводнів та сировинна рента. Водночас збільшується оборонне навантаження на бюджет і посилюється санкційний тиск.
За таких умов, вважають в ІНП, збалансувати бюджет РФ можливо лише шляхом обмеження видатків. У поєднанні з високою ключовою ставкою це, на думку аналітиків, “зумовлює погіршення економічної ситуації у 2026 році”.
Фахівці інституту заявляють, що період так званого “керованого охолодження” економіки завершився. У січні-вересні спостерігалася стагнація, а у вересні зростання ВВП у річному вимірі сповільнилося до нуля. Оцінка помісячної динаміки ВВП з урахуванням сезонності свідчить про фактичну зупинку економічного зростання з листопада 2024 року. Прискорення на початку четвертого кварталу експерти розглядають як разовий чинник, зокрема реакцію споживчого попиту на оголошене підвищення ПДВ і перенесення майбутніх покупок.
Структура економічного зростання суттєво звузилася. Якщо у 2024 році обробна промисловість, фінансовий сектор і державне управління забезпечували близько 60% зростання ВВП, то у першому півріччі їхній внесок сягнув 130%, що означає падіння в інших секторах. У промисловості зростають лише виробництва, пов’язані з ВПК, тоді як випуск товарів тривалого споживання та інвестиційної продукції стабільно скорочується.
Особливе занепокоєння в інституті викликає падіння інвестицій. У другому кварталі вони з урахуванням сезонності знизилися на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, у третьому – ще на 1,4%. Непрямі індикатори вказують на продовження цієї тенденції.
У третьому кварталі Росстат уперше з 2022 року зафіксував реальне падіння інвестицій – на 3,1% у річному вимірі. Зниження відбулося у двох найбільших напрямах капітальних витрат: в інфраструктуру та в “машини й обладнання”, що, на думку аналітиків, свідчить про припинення зростання економічного потенціалу.
Експерти зазначають, що інвестиційна криза перейшла у відкриту фазу. За оцінками аналітичних центрів, інвестиційна активність продовжує знижуватися, а пропозиція інвестиційних товарів залишається близькою до мінімальних показників минулих років.
Своєю чергою, МВФ і Світовий банк прогнозують для Росії кілька років стагнації з темпами зростання близько 1% на рік.
-
Територія миру? Майбутня зустріч в Маямі
Нова зустріч між Україною та Сполученими Штатами очікується в Маямі на рівні переговорних груп найближчими днями. Можливо переговори пройдуть на вихідних або трохи пізніше, саме після контактів між американською стороною та Росією.
За інформацією західних ЗМІ, в Маямі буде обговорено кілька важких пунктів: гарантії безпеки та відновлення економіки України. В обговореннях бтакож братимуть участь військовослужбовці, плануються “огляди карт”. Підготовка до Маямі Інформацію про переговори на американській території підтверждив президент України Володимир Зеленський. Спілкуючись із журналістами через WhatsApp на борту літака, що вилітав з Німеччини, Зеленський сказав, що українська та американська команди завершують роботу над документами, які визначатимуть наступний етап переговорів.
“Сьогодні чи завтра ми завершимо роботу над документами. Потім американська команда проведе консультації з росіянами. Після цього переговірники зустрінуться з президентом США, а потім наші команди знову зберуться в Сполучених Штатах. Це може статися навіть цими вихідними”, – сказав Зеленський.
Результати переговорів визначатимуть наступні кроки, зокрема, чи може відбутися зустріч на рівні лідерів між Україною та США, додав президент. Берлінські переговори набирають обертів Повідомлення від Зеленського прозвучало після двох днів переговорів у Берліні 14-15 грудня між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо мирної ініціативи, що підтримується Дональдом Трампом. Зеленський взяв участь у переговорах разом зі спеціальним посланником Трампа Стівом Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Американські чиновники заявили, що під час зустрічі було досягнуто значного прогресу. За їхніми словами, учасники переговорів досягли консенсусу з кількох питань, які вважаються критично важливими для майбутньої мирної угоди.
Найбільшого прогресу досягнуто щодо масштабного пакету заходів безпеки для України, який неодноразово називали найсильнішим з коли-небудь запропонованих.
Західні посадовці заявили, що гарантії “подібні до статті 5”, але йдуть далі, включаючи механізми військового нагляду, перевірки, стримування та усунення конфліктів. Камінь спотикання Незважаючи на ознаки прогресу, територіальні питання та довгострокові гарантії безпеки залишаються найскладнішими частинами переговорів.
Зокрема, як пише видання Axios, Україна та США розділилися через територіальне питання. За інформацією ЗМІ, план США передбачає відхід України з приблизно 14% Донецької області, який вона контролює, але на який претендує Росія. В останньому проекті ця ділянка має стати демілітаризованою “вільною економічною зоною”.
Зеленський публічно поставив під сумнів дії Росії після виведення українських військ, а також заявив, що лише український народ може погодитися на територіальні поступки, можливо, шляхом референдуму.
Виступаючи вже після завершення переговорів у Берліні в понеділок, Зеленський заявив, що не вважає, що США “вимагають” від України поступитися територією, про яку йде мова, а ігнорують вимоги Росії. Джерела, обізнані з ситуацією, в коментарі для Axios назвали переговори щодо території “складними”.
Американський чиновник також заявив, що Україна сама вирішуватиме, як вирішувати територіальне питання. Однак додав, що решта пропозиції США, включаючи найсильніші гарантії безпеки, запропоновані на сьогодні, “не залишатимуться на столі вічно”. -
Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ
Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом). -
Російський уряд прогнозує дефіцит бюджету до 2042 року
Російський уряд прогнозує дефіцит федерального бюджету до 2042 року. Це випливає з опублікованого документа з прогнозом соціально-економічного розвитку на найближчі два десятиліття, пишуть росЗМІ у вівторок, 16 грудня.
У прогнозі враховано два сценарії – базовий та консервативний. В обох витрати перевищуватимуть доходи протягом усього періоду.
За базовим сценарієм дефіцит РФ у 2042 році сягне 21,6 трлн рублів (2,9% ВВП), тоді як у консервативному – 54,7 трлн рублів (8,4% ВВП).
Витрати зростуть майже втричі: у базовому сценарії – до 125,8 трлн руб. (17% ВВП), у консервативному – до 144,5 трлн (22,2% ВВП). Прогнозується, що доходи бюджету РФ зростатимуть у середньому на 2,1% щорічно, нафтогазові – на 3%.
Водночас частка доходів від нафти та газу знизиться з 4% до 1,9% ВВП.
Одночасно з цим доходи від ПДВ залишаться на нинішньому рівні – 7,5% ВВП, від ПДФО – 0,3%, а від податку на прибуток зростуть з 1,7% до 1,8%. Своєю чергою, рубль опуститься до 133 руб. за долар у 2042 році. -
Зеленський зустрівся з королем Нідерландів
Президент Володимир Зеленський 16 грудня мав аудієнцію у короля Нідерландів Віллема-Александра в палаці Гейс-тен-Бос у Гаазі. Сторони обговорили оборонну допомогу, ситуацію на фронті та кроки для досягнення миру в Україні. Про це інформує пресслужба глави держави.
Під час зустрічі сторони говорили про продовження оборонної допомоги Україні. Зеленський зокрема поінформував про ситуацію на полі бою та постійні російські удари по українських містах і громадах, обʼєктах критичної інфраструктури та житлових будинках.
Окрему увагу приділили крокам для забезпечення справедливості та спільним із партнерами зусиллям для досягнення достойного миру. Глава держави відзначив активну участь Нідерландів у Коаліції охочих та подякував за спільну роботу заради миру в Україні та всій Європі.
Також український президент висловив вдячність Нідерландам і всьому нідерландському народові за сильну й незмінну солідарність з Україною та особисто Королю Віллему-Александру – за підтримку нашої країни.
“Українці цінують внесок Нідерландів у зміцнення наших оборонних спроможностей та стійкості”, – наголосив він.
Зауважимо, у місті Гаага в Нідерландах відбулось підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України.