Категорія: Новини світу

Більшість американців проти передачі РФ українських територій

Більшість жителів США не підтримують ідею передачі Росії українських територій після війни. Опитування The Economist/YouGov проводилося на тлі пропозицій президента США Дональда Трампа щодо можливих “обмінів територіями” України як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Hill.
На запитання “Скільки території України ви готові передати Росії після війни?” 68% респондентів відповіли “нічого”.
Ще 21% учасників опитування вагалися з відповіддю, 5% висловилися за передачу “частини” української території, 2% за “половину”, а 1% – за “більшу частину”.
За даними опитування, 27% американців вважають Україну союзником, 38% – дружньою країною. Лише12% вважають Україну недружньою країною, а 4% – ворожою.
Росію вважають союзником 2% респондентів, 9% – дружньою країною. А 28% вважають Росію недружньою країною, а 46% – ворожою.
У війні на боці України перебувають 66% американців і 3% – на боці Росії.
Опитування проводилося з 15 до 18 серпня серед 1 568 респондентів.

21.08.2025
Віткофф зрозумів неправильно: що не так з гарантіями безпеки

Ледь не 5 стаття НАТО Гарантії безпеки для України — це комплексна ініціатива, яка має на меті забезпечити обороноздатність країни та унеможливити нову агресію після завершення поточної війни. Наразі це питання є одним із ключових на переговорах між Україною, США та європейськими союзниками.
Вперше ідея безпекових гарантій для України була висунута у вересні 2022 року в рамках Київського безпекового договору (Kyiv Security Compact). Його розробила міжнародна консультативна група на чолі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком та колишнім генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном. Цей документ пропонував надати Україні практичну допомогу для посилення обороноздатності, зокрема через поставки зброї, санкції проти Росії та інші заходи.
Ідея отримала розвиток у липні 2023-го. На полях саміту НАТО у Вільнюсі лідери “Великої сімки” погодили спільну декларацію про підтримку нашої держави. В результаті, Україна та західні партнери уклали 28 двосторонніх договорів про безпекове співробітництво. У випадку кожної країни існувала своя специфіка, проте в більшості угод так і не було прописано надання Україні власне гарантій безпеки на випадок нового нападу Росії.
Після зустрічей президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським у серпні 2025 року, обговорення гарантій безпеки вийшло на новий рівень. Білий дім, під керівництвом держсекретаря Марко Рубіо, працює над проєктом, який пропонує гарантії, що нагадують статтю 5 НАТО, але без формального членства в Альянсі.
Цей новий пакет гарантій, за даними The Wall Street Journal, може складатися з чотирьох ключових компонентів:
Військова присутність: Розгортання військ країн-союзників в Україні, але подалі від лінії фронту.
Протиповітряна оборона: Посилення української ППО для захисту неба.
Озброєння: Надання сучасної зброї та військової техніки.
Моніторинг: Контроль за припиненням бойових дій.

Видання The Times пише, що Європа та США розглядають чотири варіанти гарантій безпеки для України.
Перший:введення британських та французьких підрозділів для навчання українських сил на заході країни, повітряний та морський контроль і розвідувальна підтримка США без наземних американських військ.
Другий:захист території з повітря: патрулювання, дрони та можливе введення заборони польотів у разі порушень, з додатковим постачанням озброєння Україні.
Третій: розширення принципу статті 5 НАТО на Україну, що передбачає колективну відповідь союзників у разі нового нападу, але потребує укладання договору та ратифікації парламентами.
Четвертий:створення нового безпекового альянсу за зразком відносин США з Японією чи Південною Кореєю, який передбачає американські гарантії оборони, можливе розміщення баз та офіційне визнання Росією права України на укладення таких угод.
Коаліція охочих вже запевнила, що готова відіграти роль у забезпеченні гарантій безпеки для України, розмістивши свій військовий контингент на її території.
Наразі триває розробка та узгодження деталей, щоб створити дієвий механізм, який не повторить помилок Будапештського меморандуму. Нова парадигма гарантій безпеки За словами політолога Олега Саакяна, зустріч Зеленського з європейськими лідерами та Трампом у Вашингтоні принесла важливі результати, що можуть змінити підхід до гарантування безпеки України.
На відміну від Будапештського меморандуму, який передбачав лише захист у разі агресії, нова парадигма робить акцент на превентивному зміцненні української армії, розповів експерт в ефірі FREEДОМ. Це означає, що допомога від партнерів надходитиме не лише у відповідь на напад, а постійно.
Зазначається, що обговорюються значні фінансові вкладення. Це і контракт США на закупівлю озброєння для України на 100 млрд доларів, і виділення порівнянних коштів з боку Європи.
Новий підхід спрямований на стримування Росії від будь-яких агресивних дій. Саакян наголосив, що мова йде не тільки про фінансові вкладення, а й про конкретні кроки, які мають запобігти порушенню перемир’я. Серед них – патрулювання повітряного простору та розміщення на території України спостерігачів, а можливо, і військ.
Зміна парадигми полягає в тому, щоб зробити Україну настільки сильною, щоб Росія не наважилася знову порушити мир, каже експерт. Таким чином, замість реактивного принципу, який передбачав реагування на агресію, коаліція бере на себе відповідальність за забезпечення оборонних можливостей України. За словами Саакяна, інвестиції в Україну мають розпочатися одразу після встановлення довгострокового припинення вогню, щоб унеможливити новий напад.
А генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю телеканалу FoxNewsзаявив: протягом останніх кількох місяців над концепцією гарантій безпеки для України працює група із 30 країн, зокрема Австралія та Японія.
За його словами, ініціативою керують прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон. “Гарантії запрацюють після довгострокового перемир’я або повноцінної мирної угоди. Участь США буде обговорюватися в найближчі дні”,– сказав генсек НАТО. Але не лише американці готові підключитись. Віткофф помилився Росія раптом заявила, що теж готова надати Україні гарантії безпеки. За словами глави російського МЗС Сергія Лаврова, вони мають забезпечуватися на рівній основі за участю таких країн, як Китай, США, Велика Британія та Франція.
При цьому Лавров підкреслив, що будь-яке обговорення цього питання без участі Росії є шляхом у нікуди.
І тут криється основна проблема. Аналітичний канал Быть Или нагадує, що після саміту на Алясці представники Білого дому, зокрема Стів Віткофф, оптимістично заявили про досягнення домовленостей щодо переговорів про безпеку. Однак Лавров у останньому зверненні пояснив, що йшлося про гарантії безпеки зразка Стамбула 2022 року.
Аналітик нагадує, що ключовим моментом стамбульського формату є те, що Росія та Китай мали бути серед країн-гарантів безпеки, а Москва отримала б право вето на будь-яку допомогу Україні. Це означає, що у випадку нового нападу, Росія може блокувати введення західних військ та надання військової допомоги Україні.
Тобто, такий формат є абсурдним з усіх боків, хоча б тому, що країна-агресор не може бути гарантом безпеки. Заява Лаврова, ймовірно, є спробою використати наївність західних політиків для власних цілей, підкреслюючи, що серйозно обговорювати питання забезпечення безпеки без РФ – це утопія, приходить до висновку аналітик.
Але не варто дивуватися, що росіяни прагнуть влізти в “гарантії безпеки” для України. Журналіст, публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив: якісні гарантії безпеки можуть бути для Росії навіть небезпечнішими, ніж членство України в НАТО.
За словами аналітика, 5-та стаття НАТО може виявитися неефективною, оскільки будь-яка країна-учасниця, як-от Угорщина, може накласти вето на спільні дії Альянсу. Це може значно затягнути реагування, даючи Росії час для подальшої агресії.
Натомість, якщо США, Франція та Велика Британія підпишуть прямі безпекові домовленості з Україною, це створить набагато потужніший механізм. Ці домовленості не залежатимуть від рішень НАТО, і їх не зможе заблокувати жодна з країн.
І саме тому росіяни зроблять все, аби в України не було сильних гарантій безпеки. “Я не бачу поки що жодних підстав вважати, що Росія погодиться з якимись гарантіями безпеки України, в яких не буде присутня сама Росія і Китайська народна республіка”,- заявив Портников. Підсумувати цю думку можна висновком оглядача The Telegraph Боба Сілі. Він переконаний: наразі Путін не дає жодних реальних гарантій, які б гарантували, що він не вторгнеться в Україну знову. Натомість Кремль наполегливо намагається зруйнувати західні червоні лінії, щоб ізолювати Україну від союзників, а США – від Європи. Путін вірить, що у нього є стратегічне терпіння, і він може з часом вимотати Україну і Захід, пише Сілі. Тактика переговорів Росії – розділяти і панувати, переконаний він.
Валерія Шипуля

21.08.2025

Хакери РФ атакували критичну інфраструктуру США – ФБР

Федеральне бюро розслідувань США (ФБР) і компанія Ciscoповідомили, що хакери, пов’язані з російськими кібершпигунськими підрозділами, протягом останнього року використовували вразливість старого програмного забезпечення Cisco для атак на тисячі мережевих пристроїв, які забезпечують роботу критичної інфраструктури США, передає Reuters.
За даними Cisco, хакери, які працюють в 16-му Центрі Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, масово збирають “інформацію про конфігурацію пристроїв, яка згодом може бути використана залежно від поточних стратегічних цілей та інтересів російського уряду”.
У ФБР заявили, що протягом останнього року виявило хакерів, які збирали конфігураційні файли “тисяч мережевих пристроїв, пов’язаних з американськими організаціями в критично важливих секторах інфраструктури”.
Зазначається, що у деяких випадках файли конфігурації модифікуються, щоб забезпечити хакерам довгостроковий доступ, який вони використовують для розвідки в цільових мережах, зокрема приділяючи особливу увагу системам промислового управління.
У компанія Cisco додали, що хакери використовують семирічну вразливість у програмному забезпеченні CiscoIOS, націлюючись на незахищені та застарілі мережеві пристрої. Інші хакери, які підтримуються державою, ймовірно, проводять подібні хакерські операції, націлені на ці пристрої.
Найбільше постраждали організації у секторах телекомунікацій, вищої освіти та виробництва в Північній Америці, Азії, Африці та Європі. При цьому, як зазначається,”цілі обираються на основі їх стратегічного інтересу для російського уряду”.
Раніше ЗМІ писали, що хакери РФ протягом кількох років мали доступ до системи судів США та цілеспрямовано викрадали засекречені матеріали у справах про шпигунство, відмивання грошей і діяльність іноземних агентів.

Наступ на Газу. Ізраїль проводить мобілізацію

Ізраїль готується до вирішального наступу на місто Газа. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац схвалив план операції, що отримала назву Колісниці Гідеона II. Очікується, що для її проведення будуть призвані ще близько 60 тисяч резервістів.
Як пройде призов
Times of Israel пише, що призов буде проходити у кілька етапів. Більшість — близько 40 000 – 50 000 — повинні будуть з’явитися на службу 2 вересня. Наступна хвиля призовів відбудеться у листопаді-грудні, а третя — у лютому-березні 2026 року.
При цьому ізраїльський чиновник, який говорив із журналістами на умовах анонімності і якого цитує агентство Reuters, заявив, що “більшість військ, які будуть мобілізовані на цьому новому етапі, будуть кадровими, а не резервістами”.
В ЦАХАЛ додали, що 20 000 резервістів, які вже були призвані, отримають повідомлення про продовження їхніх поточних наказів. Таким чином, загальна кількість резервістів, що перебувають на службі, на початку осені може досягти 130 тисяч, зазначає Times of Israel.
Reuters із посиланням на представника військових повідомляє, що призвані резервісти можуть служити у ВПС, розвідці або допоміжних підрозділах або замінювати кадрових військових, дислокованих за межами Гази.
Велике переселення
Ізраїльські військові зараз контролюють близько 75% території Гази. 8 серпня ізраїльський кабінет міністрів затвердив рішення прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху про взяття під контроль міста Газа.
За даними ізраїльської преси, окупація решти частини Гази відбуватиметься поетапно протягом п’яти місяців. На першому етапі Ізраїль візьме під повний контроль місто Газа і переселить мільйон його мешканців на південь.
Другий наступ ізраїльської армії відбудеться через кілька тижнів, паралельно зі збільшенням обсягу гуманітарної допомоги. ЦАХАЛ візьме під контроль табори біженців і райони, де, як припускається, перебувають заручники.
Нетаньяху стверджує, що в Ізраїлю не було іншого виходу, окрім як розширити військову операцію в секторі Газа, щоб досягти своєї мети — повного розгрому ХАМАС.
Протести проти операції
Однак багато хто в Ізраїлі вважає, що новий план навряд чи дозволить досягти заявленої мети — повного розгрому ХАМАС — і поставить під удар тих, хто залишився в живих заручників.
9 серпня на вулиці ізраїльських міст вийшли тисячі протестувальників. Демонстрація в Тель-Авіві налічувала десятки тисяч людей, за оцінками AFP, а група, що представляє сім’ї заручників, заявила, що в мітингу взяли участь до 100 000 осіб.
Протестувальники, зокрема родичі тих, хто залишився в Газі заручників, побоюються, що план Нетаньяху ставить під загрозу їхнє життя, і закликали уряд забезпечити їхнє звільнення.
Ізраїльський план з самого початку піддався критиці з боку міжнародної спільноти. Група європейських країн перед черговим засіданням Радбезу ООН на початку серпня заявила, що повна окупація Гази лише погіршить і без того катастрофічну ситуацію в секторі. У їхній спільній заяві також йшлося, що це не допоможе поверненню заручників. Getty Images Черга за їжею в Газі Голова правозахисної місії ООН Волькер Тюрк попередив, що плани Ізраїлю призведуть до “ще більш масового насильницького переміщення населення, нових убивств і нестерпних страждань” в Газі.
За даними ООН, не менше 1,9 мільйона людей, або близько 90% населення Гази, змушені були покинути свої домівки. Експерти ООН у своєму доповіді в липні попередили, що в Газі розгортається “найгірший сценарій” голоду.

Пентагон зробив заяву про гарантії безпеки України

Представник Пентагону повідомив, що Сполучені Штати мають намір обмежитися мінімальною участю в питаннях гарантування безпеки України. Про це в четвер, 21 серпня, пише Politico.

Це яскравий сигнал для європейських союзників про те, що саме їм буде необхідно взяти на себе основну відповідальність за забезпечення стабільного миру після завершення російського вторгнення, йдеться в публікації.

Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі озвучив цю позицію під час зустрічі з невеликою групою союзників у вівторок ввечері. Захід проходив під головуванням генерала Дена Кейна, голови Об’єднаного комітету начальників штабів США. Представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Фінляндії звернулися до американської сторони з проханням уточнити, яку саме підтримку Вашингтон готовий надати – як у контексті військових сил, так і авіації – для забезпечення потенційної мирної угоди між Україною та Росією. Таку інформацію передали європейський посадовець та джерело, що було обізнане із обставинами зустрічі.

Зазначається, що дві терміново організовані наради, проведені у Брюсселі та Вашингтоні, лише підсилили занепокоєння союзників щодо того, що президент Дональд Трамп очікує на активнішу участь Європи у справі довготривалого гарантування миру в Україні.

“Стає очевидним, що саме Європа забезпечуватиме це на місцях. США не взяли на себе жодних чітких зобов’язань”, – заявив представник НАТО.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який брав участь у дискусіях у Білому домі, у середу поінформував 32 країни-члени Альянсу в Брюсселі, представивши головні напрямки майбутніх гарантій. Надалі очікується проведення більш детальної відеоконференції на рівні оборонних відомств.

Попередні плани Альянсу мають бути опрацьовані для подальшого розгляду політичними лідерами, повідомляє стаття.

“Військове планування в Європі зараз коригується на будь-який сценарій, паралельно з дипломатичними зусиллями”, – зазначив дипломат НАТО.

Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.

Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.

Сьогодні повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.

ЄС закликає Трампа розмістити винищувачі в Румунії

Європейські держави звернулися до президента США Дональда Трампа із закликом розмістити американські винищувачі в Румунії в рамках гарантій безпеки для України. Про це в середу, 20 серпня, повідомило видання The Times.

Як повідомляється у статті, йдеться про можливе базування літаків F-35 на території Румунії, де НАТО вже будує найбільшу авіабазу в Європі для стримування потенційних загроз із боку Росії.

Зараз НАТО вже здійснює повітряні патрулювання над Чорним морем із бази Міхайла Когальнічану у Румунії. Ця локація була важливим хабом для американських сил під час війни в Іраку і, як очікується, стане основним пунктом для розміщення винищувачів F-35.

Окрім розгортання винищувачів у Румунії, європейські країни шукають додаткових гарантій. Зокрема, йдеться про безперервний доступ до американських супутників GPS та розвідувальних даних, постачання систем протиповітряної оборони Patriot і Nasams, а також дозвіл на польоти розвідувальних літаків над Чорним морем.

Зазначається, що королівські ВПС Великої Британії вже проводять місії зі збору розвідувальної інформації на літаках Rivet Joint. Однак такі операції потребують американського схвалення. Велика Британія в рамках коаліції охочих запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на західній частині України та сформувати бригаду з 3-5 тисяч військовослужбовців для тренування української армії. Аналогічні пропозиції щодо військової підтримки розглядаються Францією, Канадою та Австралією.

Проте Росія виступила категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва разом із Пекіном повинні отримати право вето на будь-які рішення щодо військової допомоги Україні.

Відомо, що Трамп у понеділок відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, однак заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.

Польща повідомила, чи направить солдатів в Україну

Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не планує відправляти своїх військових до України після закінчення війни в рамках миротворчих місій. Про це у середу, 20 серпня, повідомляє RMF 24.

Пріоритетом для країни залишається забезпечення спокою на східному фланзі НАТО, зокрема охорона польсько-білоруського кордону, де постійно дислоковані 5000-6000 солдатів, йдеться у повідомленні.

За словами міністра, польський уряд ставить перед собою завдання зміцнення інфраструктури та логістики для потенційних союзницьких операцій. Міністр також наголосив, що ця позиція узгоджена з партнерами НАТО, і союзники повністю її підтримують.

Косіняк-Камиш пояснив, що польські військовослужбовці будуть задіяні на території Польщі для гарантування безпеки союзних військ, що перебувають у країні або виконують завдання в Україні. При цьому він підкреслив, що рішення утриматися від прямого залучення польських військових в Україні має довгостроковий характер і є консолідованою позицією польського уряду та населення.

Як підкреслив міністр оборони, попри це Польща продовжує брати активну участь у підтримці України через “коаліцію рішучих” – групу країн, що надають допомогу у боротьбі проти російської агресії. Косіняк-Камиш зазначив, що роль Польщі як стратегічного партнера та організатора логістичних місій неодноразово обговорювалася з представниками Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, що добре усвідомлюють її значення для регіональної безпеки.

Раніше також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.

Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist

Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.

У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.

За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.

Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.

Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.

Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.

У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.

Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.

Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.

Українські дрони влучили у НПЗ на Ростовщині – ЗМІ

У ніч на 21 серпня дрони атакували територію Ростовської області, ймовірно, завдавши удару по Новошахтинському нафтопереробному заводу. Про це повідомляють місцеві джерела та пабліки.

Спочатку мешканці району чули гучні вибухи неподалік заводу, а згодом зафіксували влучання на його території. У соціальних мережах з’явилися кадри, на яких видно пожежу.

Російський Telegram-канал Астра, що прозиціонує себе як незалежний, повідомляє про п’ять вибухів над росыйським Новошахтинськом і публікує відео “прильотів” та наслідків.

Telegram-канал Exilenova+ також повідомляє про ураження Новошахтинського заводу нафтопродуктів і вказує, що об’єкт обороняли дві системи Панцир та одна Тор, проте це не допомогло

Деталі щодо нинішніх наслідків удару все ще уточнюються. Російські служби та влада інцидент ще не коментували.

Новошахтинський НПЗ спеціалізується на виробництві мазуту, дизельного, судового та пічного пального, а також прямогонного бензину – його потужність дозволяє переробляти до 7,5 млн тонн нафти щорічно. Це єдиний нафтопереробний завод у Ростовській області, який забезпечує потреби російських збройних сил.

Зазначимо, що підприємство вже не вперше стає об’єктом атак. Раніше дрони, ймовірно під керівництвом СБУ, перевантажили систему ППО заводу, створивши умови для подальших дій українських ракетних сил. Тоді ця операція стала частиною комплексної атаки на стратегічний об’єкт.

РФ втратила 13% потужностей НПЗ через атаки дронів

Російські “елітні” солдати заробляли на “бойових” пораненнях – росЗМІ

Російські солдати та офіцери так званої “елітної” 83-ї десантно-штурмової бригади під час війни в Україні вдалися до масових самострілів, які реєстрували як бойові поранення. Метою таких дій були грошові компенсації, державні нагороди та інші пільги. Про це повідомляє російське видання Коммерсант.

За даними, оприлюдненими росЗМІ, у цій схемі викрито 35 осіб, серед яких – полковник Артем Городилов та його заступник, підполковник Костянтин Фролов, відомий під прізвиськом “Палач”. За ці дії вони отримували компенсаційні виплати у розмірі до 3 мільйонів рублів, додаткові відпустки та право на пільгове лікування. Загальний обсяг незаконно отриманих ними коштів перевищив 200 мільйонів рублів.

Повідомляється, що окрім матеріальних вигод, такі “поранення” відкривали шлях до отримання державних нагород, зокрема орденів Мужності та медалей “За відвагу”.

Високопосадові офіцери, залучені до махінацій, визнали свою провину й уклали досудові угоди. Наразі вони ознайомлюються з матеріалами кримінальної справи, яка охоплює близько сотні томів, зазначає ЗМІ.

Раніше було опубліковано відео, як російський солдат трьома ударами приклада розбиває череп пораненому так званому “товаришу по службі”.

Також російські військові саботували бойові дії на Покровському напрямку. Щодня фіксувалися випадки виведення з ладу бронетехніки, пошкодження артилерії та умисного псування озброєння.

Серед загарбників стає більше дезертирів – ЦНС