Під час спільних навчань Росії та Білорусі планується відпрацьовувати удари за допомогою тактичної ядерної зброї та Орешника. Ці навчання спрямовані проти західних країн і враховують досвід війни з Україною. Вони будуть реалістичними і врахують військово-політичну ситуацію у регіоні. В рамках навчань буде вивчено сучасні форми та методи ведення війни. Планується, що вони відбудуться у середині вересня. Також в Білорусі розпочалася перевірка бойової готовності Збройних Сил за наказом самопроголошеного президента Лукашенка.
Категорія: Новини світу
-
У Джо Байдена діагностували рак з метастазами
82-річний колишній президент США Джо Байден отримав діагноз раку простати. За даними The New York Times, у нього виявили агресивну форму захворювання, але її можна ефективно лікувати через чутливість раку до гормонів. Діагноз був поставлений після виявлення невеликого утворення в простаті, що вимагало подальшого обстеження. Байден та його родина обговорюють з медиками варіанти лікування. Новину також підтвердили NBC News, додавши, що онкологічне захворювання виявлене у Байдена характеризується метастазами кістки.
-
Голова Єврокомісії обговорила з віцепрезидентом США Україну
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та віцепрезидент США Джей ді Венс зустрілися в Італії для обговорення ситуації в Україні, зокрема проблеми припинення вогню. Обидві сторони висловили бажання досягнення справедливого та стійкого миру для України, а також подякували США за зусилля у цьому напрямку. Зустріч також була присвячена питанням торгівлі та безпеки. Урсула фон дер Ляєн також заявила про нарощування оборонного потенціалу Європи, що має зміцнити як ЄС, так і НАТО. Зустріч відбулася під головуванням прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні. Попередньо у Римі відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського з Джей Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо, де обговорилися різні аспекти ситуації в Україні.
-
У Польщі визначилися учасники другого туру президентських виборів
У Польщі завершилося голосування у першому турі президентських виборів. Двома головними кандидатами, які пройшли до другого туру, стали мер Варшави Рафал Тшасковський від правлячої партії Громадянська платформа та правоконсервативний політик Кароль Навроцький від партії Право і справедливість. Третім результатом став лідер ультраправої партії Конфедерація Славомир Менцен. Оскільки жоден з кандидатів не здобув більше половини голосів у першому турі, вирішальний поєдинок між Тшасковським та Навроцьким відбудеться 1 червня. Переможець замінить нинішнього президента Анджея Дуду, чий термін закінчується у серпні. У першому турі виборів були представлені 13 кандидатів.
-
На виборах у Румунії лідирує проєвропейський кандидат
У другому турі президентських виборів у Румунії лідирує мер Бухареста Нікушор Дан, який представляє ліберально-прогресивну позицію. За першими даними екзитполів, він отримує 54,1% голосів виборців, тоді як голова націоналістичної партії “Альянс за об’єднання румунів” Джордже Сіміон, який переміг у першому турі, отримує 45,9% голосів. Уряд Румунії зафіксував “ознаки російського втручання” у виборчий процес другого туру президентських виборів через поширення фейкових новин у соцмережах. Крім того, одна з країн Західної Європи намагалася вплинути на Telegram, щоб заборонити “консервативні голоси” під час виборів у Румунії, але засновник Telegram Павло Дуров відмовився обмежувати свободу виразу користувачів месенджера.
-
Келлог розкрив перший пункт мирного плану США
У представника президента США Дональда Трампа, Кіта Келлога, була заява про мирний план щодо російсько-української війни, який складається з 22 пунктів. Він розповів про деталі першого пункту цього плану, який передбачає повне припинення вогню для зупинення вбивств. Держсекретар США Марко Рубіо вважає цей план сильним і ефективним. Проте ЗМІ повідомили, що президент Росії Володимир Путін відмовився обговорювати цей план зі спецпредставником США Стівом Віткоффом, хоча його вже підтримали Україна та Європа. Тому поїздку Віткоффа до Путіна було відкладено.
-
Румунія заявила про російське втручання у вибори
Під час другого туру президентських виборів у Румунії були помічені спроби зовнішнього втручання в інформаційний простір. Речник Міністерства закордонних справ Румунії Андрей Тарнеа повідомив, що Росія використовує вірусну кампанію фейкових новин у соцмережах, таких як Telegram, для впливу на виборчий процес. Румунська влада готова до таких маніпуляцій і успішно спростовує поширення фейкових новин. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало приклад фейку, що активно розповсюджується в соцмережах, і підкреслило несправжність цієї інформації. У Румунії 18 травня відбувається голосування у другому турі президентських виборів.
-
Росія затримала танкер, що вийшов з естонського порту
У ніч проти неділі російські влади затримали танкер Green Admire, який перевозив сланцеву нафту з естонського порту Сілламяе до Роттердама. Судно, що плавало під прапором Ліберії, було зупинене російськими силовиками близько півночі й перебуває на якорі у районі Суурсарі (Гогланд). Цей інцидент виник через спроби західних країн блокувати “тіньовий флот” РФ, який обходить санкції ЄС. Міністр закордонних справ Естонії вважає, що Росія хотіла продемонструвати свою силу, але Естонія реагуватиме спокійно. Танкер виконав наказ і не чинив опору, інцидент завершився без силового втручання.
-
Данія оголосила новий 26-й пакет озброєння Україні
Данія оголосила про новий пакет військової допомоги для України на суму понад 4,2 мільярда данських крон, що дорівнює близько 560 мільйонам євро. Ця допомога буде надана протягом років 2025-2028 і включатиме артилерійські системи, боєприпаси в рамках чеської ініціативи та обладнання для українських Повітряних сил. Також передбачено розширення навчальних програм для українських військових. Ці кошти надходитимуть через Український фонд Данії та Європейський фонд миру. Міністр оборони Данії Трольс Лунд Поульсен підкреслив, що підтримка України є важливою, навіть якщо буде досягнута мирна угода.
-
Санкції знищують агросектор РФ – розвідка
У Росії помітили значне зниження виробництва та продажу сільськогосподарської техніки через посилення західних санкцій. Протягом першого кварталу продажі сільгосптехніки в країні скоротилися на 32,9%, до 473,3 мільйонів доларів. Особливо відчутним було зменшення продажів комбайнів, тракторів, плугів та культиваторів. Крім цього, виробництво техніки також зменшилося на понад 11%. Санкції ускладнили доступ до технологій та комплектуючих для російських виробників, що призвело до погіршення якості продукції та зростання цін. Фінансовий тиск на аграрний сектор збільшився через високі відсотки за кредитами, скорочення кредитування та зростання інфляції. Підвищення утилізаційного збору на сільгосптехніку також ускладнює ситуацію, зробивши техніку ще менш доступною для фермерів. Усі ці чинники призводять до стагнації ринку сільгосптехніки в Росії, і покращення ситуації в найближчому майбутньому не передбачається.