У Росії зафіксували новий рекорд із масштабності інтернет-відключень – за останню добу блокування мережі спостерігалися в 77 регіонах. Про це повідомляє проєкт На зв’язку.
Згідно з даними аналітиків, перебої з доступом також до провідного інтернету зафіксовані в 48 регіонах. У ще чотирьох (Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія, Хакасія та Липецька область) скарги стосувалися лише провідного з’єднання, без порушень мобільного зв’язку.
Попередній антирекорд було встановлено 3 липня – тоді проблеми з доступом до мережі зафіксували у 74 російських регіонах.
Різкий сплеск інтернет-блокувань у Росії почався навесні, зокрема напередодні святкування 9 травня. З цього часу атаки українських безпілотників на російські регіони значно посилилися, і влада РФ стала активніше глушити зв’язок – для перешкод навігації БпЛА та передачі розвідданих.
За червень в Росії зафіксували 655 випадків блокування інтернету різного масштабу – це вдесятеро більше, ніж у травні. За оцінками аналітиків, цей показник більш ніж удвічі перевищує загальну кількість зафіксованих у світі інтернет-відключень за весь минулий рік (296), згідно з даними організації Access Now.
Аналітик Ради з міжнародних відносин США (CFR) Майкл Горовіц зазначив, відключення інтернету є ефективним інструментом для перехоплення безпілотників.
“Росіянам слід готуватися до регулярних шатдаунів”, – додав він.
Категорія: Новини світу
-

Інтернет-відключення охопили майже всю Росію
-

ЄСПЛ оголосив рішення у справі Україна і Нідерланди проти Росії
Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 року та щодо збиття рейсу MH17. Про це повідомляє Associated Press у середу, 9 липня.
Зокрема, суд у Страсбурзі розглядав одразу чотири справи, подані Україною та Нідерландами проти Росії. Вони стосуються широкого спектра порушень прав людини, зокрема викрадення українських дітей, дій Росії під час вторгнення та збиття рейсу MH17.
Йдеться про справи:
- Україна проти Росії (№ 8019/16) – порушення під час збройного конфлікту на Донбасі, зокрема збиття MH17, тортури, примусову працю та інше;
- Україна проти Росії (№ 43800/14) – викрадення і незаконне переміщення українських дітей до РФ у 2014 році;
- Нідерланди проти Росії (№ 28525/20) – обставини та наслідки збиття рейсу MH17;
- Україна проти Росії (№ 11055/22) – грубі порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.
Суд одностайно визнав, що має юрисдикцію за даними скаргами щодо подій, що відбулися до 16 вересня 2022 року, коли членство Росії у Раді Європи припинилося.
Росію визнано винною у численних порушеннях прав людини, що відбувалися на окупованих територіях до та після 24 лютого 2022 року, і їхній масовий та системний характер.
Йдеться про свавільні вбивства цивільних і військовополонених, позбавлення волі, нелюдське поводження, застосування тортур, ігнорування Росією наслідків її ударів для цивільного населення, системну практику придушення української ідентичності, у тому числі через систему освіти, практику “фільтрації”, вивезення українських дітей та дорослих цивільних громадян вглиб окупованих територій або на територію РФ тощо.
Також суд встановив, що рейс MH17 над Донбасом збили з російського ЗРК Бук і Росія несе відповідальність за те, що це стало можливим. Загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, серед яких було 196 громадян Нідерландів.
-

Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -

У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд
Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”. -

У Німеччині фіксують російський слід у кібератаках на Бундесвер
У Німеччині майже щодня фіксують кібератаки на німецькі збройні сили – Бундесвер. Хоча поки серйозних втрат вдається уникнути завдяки сучасним технічним засобам і кваліфікованим фахівцям, загроза зростає. Про це повідомляє Tagesschau.
Зазначається, що особливо тривожними стали два інциденти у червні, про які повідомили німецькі медіа WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung.
У середині місяця постраждала компанія з Гессена, яка забезпечує супутниковий зв’язок для Бундесверу. Через атаку шкідливого програмного забезпечення-вимагача загроза витоку секретної інформації була реальна.
За попередніми даними, оперативний трафік і внутрішні мережі Міністерства оборони не зазнали шкоди. Розслідування ведуть кримінальні поліції Гессена та Північного Рейну-Вестфалії.
Ще один інцидент торкнувся інженерної фірми в Нижній Саксонії, яка працює над проектами для Оперативного командування Бундесверу.
Компанія має доступ до засекречених документів, зокрема “Оперативного плану Німеччини”, що регламентує оборону країни у разі війни. Хакери, ймовірно, пов’язані з російськими кіберзлочинцями.
Як повідомляється, німецькі служби безпеки фіксують посилення співпраці між кримінальними хакерами та “хактивістами”, підконтрольними російським спецслужбам. Це дозволяє ефективніше вести кібершпигунство, зокрема у стратегічних сферах: критичній інфраструктурі, обороні, наукових установах та політичних організаціях.
Часто застосовуються DDoS-атаки, фішинг і шкідливе програмне забезпечення, спрямоване на викрадення даних і саботаж. Цифровий фронт стає ключовим у гібридній війні, про що неодноразово заявляли представники німецької влади, включно з канцлером Фрідріхом Мерцом.
Нацбезпека в кіберпросторі забезпечується Центром кібербезпеки Бундесверу, створеним у 2017 році, а також Федеральним управлінням військової контррозвідки. -

Гегсет не радився з Білим домом перед зупинкою поставок зброї Україні – ЗМІ
Міністр оборони США Піт Гегсет не інформував Білий дім про своє рішення зупинити поставки зброї Україні до того, як це відбулося. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерела.
П’ятеро співрозмовників, поінформованих про ситуацію довкола постачання американської зброї Україні, стверджують, що Гегсет не поінформував Білий дім про те, що надумав поставити на паузу постачання зброї Україні.
Спецпредставник Трампа з питань Росії і України Кіт Келлог і держсекретар Марко Рубіо також нічого не знали і вперше почули про ситуацію з преси, поділився один з високопосадовців адміністрації та ще двоє джерел.
За словами джерел, йдеться вже про другий випадок за рік, коли Гегсет одноосібно ухвалював рішення щодо зброї для України, що потім спантеличувало інших посадовців зі сфери нацбезпеки. Перший раз це сталося у лютому і тоді рішення швидко “завернули”.
-

У РФ заявили про атаку дронів під Москвою, аеропорт закрили
У ніч проти 9 липня дрони атакували Московську область. Гучні звуки вибухів чули мешканці Зеленограда. Про це повідомляють росЗМІ та ТГ-канали.
Зазначається, що перші вибухи пролунали близько 02:43.
За словами мера Москви Сергія Собяніна, засобами ППО РФ нібито “збито два безпілотники, які летіли на Москву”. На місці падіння уламків працюють фахівці екстрених служб.
Також повідомляється, що внаслідок інциденту тимчасово призупинив роботу аеропорт Шереметьєво. -

МКС видав ордери на арешт лідерів талібів за утиски жінок в Афганістані
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт духовного керівника “Талібану” Хайбатулли Ахундзада та головного судді Абдула Хакіма Хаккані. Їх обвинувачують у злочинах проти людяності через систематичні утиски прав жінок і дівчат з моменту захоплення влади в Афганістані у 2021 році. Про це у понеділок, 8 липня, пише ВВС.
МКС вважає, що таліби після повернення до влади впровадили дискримінаційні правила: відмовив дівчатам у можливості навчання після 12 років, заблокував роботу жінок у багатьох сферах та заборонив їм пересуватися без супроводу чоловіків. Більш того, вони забороняли жінкам говорити голосно в громадських місцях, займатися спортом та гуляти у парках.
“Талібан” відкинув юрисдикцію МКС, назвавши рішення “ворожим” та “образою мусульманських цінностей”.
Ахундзада очолив рух ще в 2016 році, а Хаккані відігравав ключову роль у переговорах з американцями у 2020 році. Перші сигнали щодо ордерів на їхній арешт надійшли на початку 2025 року, коли головний прокурор МКС Карім Хан назвав їх відповідальними за переслідування за ознакою статі.
Нагадаємо, таліби наказали закрити в Афганістані усі салони краси. А з позаминулої весни виходити з дому афганські жінки можуть тільки якщо у них є “важливі справи”, і лише у бурці, інакше вони повинні перебувати в приміщенні.
-

Трамп має намір постачати Україні зброю – Держдеп
Речниця Державного департаменту США Теммі Брюс заявила, що Сполучені Штати залишаються відданими підтримці України та продовжать постачати Києву зброю, незважаючи на нещодавню паузу. Про це у понеділок, 8 липня, вона сказала під час пресбрифінгу.
Під час брифінгу журналіст поцікавився, чи призведе остання оцінка Путіна, яку озвучив президент Трамп, до змін у політиці США щодо України.
У відповідь Брюс підкреслила, що позиція США залишається незмінною. США і надалі підтримують Україну, а коротка пауза у постачанні зброї була лише частиною планового перегляду всіх програм військової допомоги, а не зміною курсу.
“Ми були і залишаємося найбільшими прихильниками України. Ми дбаємо про цих людей, дбаємо про те, щоб вони мали все необхідне”, – наголосила Брюс.
Вона наголосила, що президент США Дональд Трамп “рішуче налаштований” забезпечити Україну всім необхідним для самозахисту, особливо з огляду на масові вбивства та необхідність домогтися припинення вогню.
“Ми допомагали їм і будемо допомагати й надалі. І це – наша позиція. Вона залишається незмінною”, – додала речниця Держдепу.
