Життя у ритмі новин

Категорія: Новини світу

  • Іран назвав умову обговорення зі США ядерної угоди

    Іран назвав умову обговорення зі США ядерної угоди

    Іран висловив готовність до переговорів зі Сполученими Штатами щодо нової ядерної угоди, але з однією важливою умовою: це може відбуватися виключно в непрямому форматі. Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі в інтерв’ю телеканалу Fox News у вівторок, 22 липня.

    За словами міністра, Тегеран відкритий до співпраці з американською стороною, якщо метою є пошук взаємовигідного рішення.

    Арагчі наголосив, що Іран готовий до будь-яких кроків для зміцнення довіри та підтвердження мирного характеру своєї ядерної програми. Він запевнив, що Іран не прагне створення ядерної зброї і це залишиться незмінною позицією країни.

    Зі свого боку Тегеран очікує скасування американських санкцій як умови для переважання конструктивного діалогу.

    Арагчі охарактеризував запропонований формат як можливість досягнути вигідних результатів для обох сторін, однак Іран наразі не готовий до прямого діалогу, надаючи перевагу посередницькому шляхові.

    “Це гра, в якій виграють усі, і ми готові взяти в ній участь. Ми не можемо розпочати ці переговори у прямому порядку та все ще віддаємо перевагу непрямому діалогу”, – додав глава іранського уряду.

    Непрямі переговори мають специфічний формат і передбачають взаємодію через посередника, а не пряме спілкування між сторонами. Такий підхід застосовується у випадках конфлікту, глибокої політичної ворожнечі або невизнання однією стороною іншої.

    Нагадаємо, що наприкінці червня Дональд Трамп допустив можливість пом’якшення санкцій стосовно Ірану.

    Однак водночас він застеріг Тегеран від відновлення ядерної програми, підкресливши, що будь-які нові об’єкти також будуть знищені.

  • ВООЗ звинуватила Ізраїль в обстрілах своїх приміщень у Газі

    ВООЗ звинуватила Ізраїль в обстрілах своїх приміщень у Газі

    Всесвітня організація охорони здоров’я звинуватила ізраїльську армію в обстрілах своїх приміщень у Смузі Гази під час активних бойових дій у регіоні. Про це у вівторок, 22 липня, інформує The Guardian.

    Згідно з повідомленням, кілька атак було спрямовано на штаб-квартиру ВООЗ у Газі та житловий блок, де перебувають працівники організації та їхні родини.

    Видання зазначає, що ізраїльські сили не лише обстріляли ці об’єкти, але й допитували співробітників під загрозою зброї. Чотирьох осіб – двох співробітників і двох членів їхніх сімей – було затримано. Згодом троє з них були звільнені та повернулися додому.

    ВООЗ підкреслює, що гуманітарна ситуація в Газі критична. Регіон страждає від гострої нестачі палива та медичних ресурсів, що фактично паралізує нормальне функціонування системи охорони здоров’я.

    Нагадаємо, у ЦАХАЛ (армія Ізраїлю) оголосили про початок наземних операцій у Дейр-ель-Бала – одному з небагатьох районів у центрі сектора Газа. Однак раніше армія не застосовувала сухопутний наступ.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали, що мирна угода стосовно сектора Гази може бути досягнута найближчими днями, бо Ізраїль більш не наполягає на збереженні контролю над кількома районами анклаву.

  • Офіційний прийом: Ватикан відновлює діалог із РПЦ

    Офіційний прийом: Ватикан відновлює діалог із РПЦ

    26 липня Папа Римський Лев XIV проведе у Ватикані офіційну зустріч із митрополитом Волоколамським Антонієм, який очолює Відділ зовнішніх церковних зв’язків Російської православної церкви (РПЦ). Про це у понеділок, 21 липня, повідомило агентство ANSA.

    Повідомляється, що захід стане першою подібною аудієнцією представника РПЦ за час понтифікату нового Папи.

    Раніше митрополит Антоній представляв патріарха Московського й усієї Русі Кирила на похороні Папи Франциска. У ході спілкування очікується обговорення низки важливих питань, серед яких і війна Росії проти України, що значно загострила взаємини між Ватиканом та Російською православною церквою.

    Понтифік демонструє бажання відновити діалог із Московським патріархатом, який був перерваний після початку повномасштабного вторгнення російського диктатора Путіна в Україну у 2022 році.

    Раніше Папа Римський Лев XIV заявив про готовність надати Ватикан як майданчик для прямих переговорів між Україною та Росією.

    Однак Сергій Лавров дав зрозуміти, що православні країни не можуть вести переговори “на католицькому майданчику”.

  • Рютте закликав активніше купувати зброю Україні

    Рютте закликав активніше купувати зброю Україні

    Під час онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України у штаб-квартирі НАТО Рютте звернувся до міністрів оборони країн-членів НАТО із закликом активніше купувати американську зброю для допомоги Україні. Про це після зустрічі у понеділок, 21 липня, повідомила пресслужба Альянсу.

    Генеральний секретар наголосив на важливості ініціативи, яку він спільно із президентом США Дональдом Трампом представив минулого тижня. Ініціатива передбачає розширення підтримки України через інвестування союзників з Європи та Канади у нові американські військові розробки.

    Рютте також зазначив, що таке рішення допоможе країнам НАТО досягти трьох ключових завдань, які були визначені на саміті Альянсу в Гаазі: збільшення військових витрат, нарощування військового виробництва та всебічну допомогу Україні.

    Дональд Трамп підкреслив під час зустрічі з Рютте у Вашингтоні, що подальше постачання зброї Україні від США відбуватиметься на платній основі. Витрати на її закупівлю мають покривати європейські держави та Канада.

    Нагадаємо, 21 липня під керівництвом Німеччини та Великої Британії відбулось 29-те засідання Контактної групи з питань оборони України. Ця зустріч, що проходила в онлайн-форматі, стала першою для нового українського міністра оборони Дениса Шмигаля, який назвав ключові рішення на Рамштайні.
    Раніше під час Рамштайну міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв, що його країна і США забезпечать постачання п’яти систем Patriot в Україну.
    Також сьогодні стало відомо, що за два останні місяці Велика Британія надала Україні боєприпаси для ППО і артилерії на 150 млн фунтів стерлінгів (понад 200 млн доларів).

  • США не вказали, коли передадуть Німеччині Patriot – Мерц

    США не вказали, коли передадуть Німеччині Patriot – Мерц

    США досі не визначили точних строків передачі систем Patriot Німеччині, які мають замінити ті, що Берлін готовий передати Україні. Цю інформацію озвучив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє у понеділок, 21 липня, Укрінформ.

    За словами Мерца, американський уряд загалом пообіцяв надати Patriot Німеччині та Євросоюзу, щоб останні змогли передати свої комплекси захисту Україні. Проте питання отримання заміни наразі залишається відкритим: точних гарантій чи строків поки не встановлено.

    “Є загальна обіцянка з боку американського уряду передати нам, Німеччині і Євросоюзу, Patriot, аби ми передали зазначені системи Україні. Ми передаємо та отримуємо заміну. Але ця заміна поки що насправді не забезпечена”, – сказав він.

    Канцлер також зазначив, що переговори з Сполученими Штатами щодо передачі систем тривають. Цю тему активно обговорюють на рівні міністрів оборони.

    Його коментар пролунав під час конференції в Берліні, де він виступав разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Стере, підтримуючи прагнення Німеччини отримати визначеність у цьому питанні, заявив, що Берлін відіграє ключову роль у посиленні України новими системами протиповітряної оборони.

    Норвезький прем’єр наголосив, що допомога Україні є не лише питанням дотримання міжнародного права та права на самооборону, а й важливим фактором для збереження стабільності в Європі.

    Раніше в Німеччині пообіцяли сприяти наданню Україні п’яти систем Patriot. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який співголовує на 29-му засіданні Контактної групи з питань оборони України (у форматі Рамштайн) разом з британським колегою Джоном Гілі, підтвердив подальшу військову підтримку Україні.

    ЗМІ дізналися про зміни у поставці Patriot Україні

  • “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.

    Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
    Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.

    Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.

    Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.

  • БПЛА атакували військовий аеродром у РФ – росЗМІ

    БПЛА атакували військовий аеродром у РФ – росЗМІ

    Пізно ввечері 21 липня військовий аеродром у Міллерово Ростовської області РФ зазнав атаки безпілотників. Про це пише російське видання Астра, яке позиціонує себе як незалежне, з посиланням на Telegram-канали Ростовської області.

    “Телеграм-канали Ростовської області пишуть про атаку БПЛА на військовий аеродром у Міллерово”, – йдеться в повідомленні з відео, яке, як пізніше уточнили на каналі, не пов’язане з цією атакою. Відео, опубліковане ростовськими пабликами, старе.

    Варто відзначити, що раніше Міноборони РФ прозвітувало про 12 БПЛА літакового типу, “збитих” у Ростовській області. “Сили ППО з 16.00 до 22.00 мск знищили 25 українських безпілотників, 12 з них над Ростовською областю, 8 над Брянською,” – повідомляли в міністерстві країни-терориста.

  • Канада виділить $15 млн на ремонт українських танків Leopard 2

    Канада виділить $15 млн на ремонт українських танків Leopard 2

    Канада виділить 20 млн канадських доларів (близько 15 млн доларів США) на ремонт та обслуговування українських танків Leopard 2 у Польщі. Про це заявив міністр оборони Канади Девід Макгінті під час засідання Рамштайну.
    Цей внесок надходить з інвестицій уряду Канади у 2025-2026 роках, спрямованих на військову допомогу Україні.
    Також глава Міноборони підтвердив оголошене в червні премʼєр-міністром Канади Марком Карні виділення ще 2 млрд канадських доларів (1,48 млрд доларів США) на військову допомогу Україні.
    Таким чином, з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Канада оголосила про виділення Україні військової допомоги на загальну суму 6,5 млрд канадських доларів (близько 5 млрд доларів США).

  • РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики

    РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики

    Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Таким є прогноз Freedom Finance Global, передає The Moscow Times.
    За оцінками аналітиків, через новий механізм стелі, який тепер буде встановлений на 15% нижче за середньоринкові ціни, скарбниця РФ недорахується 1,5 трлн рублів, сировинних податків щорічно. Це близько 18% від суми, яку Мінфін запланував зібрати цього року (8,9 трлн рублів)
    “Цей захід здатний чинити помітний тиск на російську економіку, і насамперед на доходи федерального бюджету. Ризики посилюються тим, що країна, як і раніше, сильно залежить від сировинних доходів, а більша частина нафти експортується до держав, де стеля може бути застосована через обмеження доступу до страхування, логістики та фінансових розрахунків”, – зазначає аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
    Введена наприкінці 2022 року нафтова “стеля” знаходилася на позначці $60 за барель: за ціни вище нафту з Росії було заборонено возити на західних танкерах та страхувати за допомогою західних фінансових інститутів. Нова стеля, за рішенням Єврокомісії, становитиме $47,6 за бочку, а її наступний перегляд відбудеться за три місяці.
    Російський сорт Urals в червні у середньому продавали за кордон $59,8 за барель. Але через санкції ЄС вартість російської нафти може обвалитися в окремих випадках до $45 “при врахуванні логістичних та політичних знижок”.
    “Це призведе до подальшого зниження валютних надходжень та посилить фіскальний тиск на економіку РФ”, – зазначає Чернов.
    Нафтогазові доходи бюджету вже стрімко падають: за підсумками першого півріччя вони виявилися на 14% нижчими за торішні, а в травні та червні спад у річному вираженні перевищував 30%. Як підсумок: за півроку у скарбниці утворилася “дірка” на 3,8 трлн рублів – у 6 разів більше, ніж за той же період 2024-го.
    Як вважають експерти Інституту енергетики та фінансів, зниження стелі цін на нафту “може стати найсерйознішою проблемою” для російського нафтового експорту з моменту запровадження європейського ембарго наприкінці 2022 року.
    В останні місяці вартість Urals трималася нижче за стелю, і тому її знову почали активно возити грецькі судноплавні компанії. Вони замінили “тіньові” танкери, які потрапили під санкції та були виключені з нафтової торгівлі. Таких, за даними ІЕФ, вже 426, а це понад половина (55%) від усього дедвейту “тіньового флоту”.
    Зазначається, що через знижену стелю ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось замінити їх достатньою кількістю суден “тіньового флоту” вже може і не вийти. Як наслідок, ймовірно “відчутне скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг санкційний список західних країн”.

  • Кремль вимагає “поваги до росіян” в Азербайджані

    Кремль вимагає “поваги до росіян” в Азербайджані

    У відносинах Росії та Азербайджану настав “складний період”, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Втім, він висловив сподівання, що напруження мине. Про це інформує The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
    “Нам дуже важливо, щоб в Азербайджані поважали росіян”, – заявив Пєсков.
    Він також прокоментував намір Баку подати до Москви через катастрофу пасажирського літака AZAL, збитого над Чечнею: “Це право Азербайджану. Ми очікуватимемо офіційного вердикту всіх розслідувань”.