Президент США Дональд Трамп розглядає можливість візиту до Туреччини 15 травня, де президент України Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним для мирних переговорів. Трамп висловив надію, що обидва лідери будуть присутні у четвер у Туреччині, і висловив готовність приєднатися до зустрічі, якщо вважатиме це важливим для укладення угоди між Києвом і Москвою. Зеленський висловив підтримку присутності Трампа на зустрічі та повне і безумовне припинення вогню, підкресливши готовність України забезпечити тишу. Навіть якщо Росія не погодиться на припинення вогню, Зеленський все одно поїде на переговори до Туреччини. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган також підтримав спільну роботу заради досягнення миру і закликав скористатися можливістю для дипломатичного врегулювання конфлікту.
Категорія: Новини світу
-
Країна ЄС висловила бажання стати майданчиком для переговорів України та РФ
Канцлер Австрії Крістіан Штокер висловив готовність використати Відень для проведення переговорів між Росією та Україною щодо врегулювання конфлікту. Він наголосив, що столиця Австрії є відмінним місцем для таких мирних діалогів. Україна поки не погодилася на цю пропозицію через сумніви у нейтралітеті Австрії у відношенні до Росії.
У той же час президент Росії Володимир Путін відкинув пропозицію про припинення вогню з 12 травня, а замість цього запропонував провести прямі переговори у Стамбулі 15 травня. Президент України Володимир Зеленський відповів, що особисто чекатиме на Путіна у Стамбулі. Також президент США Дональд Трамп заявив, що може приєднатися до зустрічі між Україною та Росією у Стамбулі.
-
Росію визнали відповідальною за збиття рейсу MH17
Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) визнала Росію відповідальною за збиття пасажирського літака рейсу MH17 влітку 2014 року на Донбасі. Рішення було ухвалено після спору між Нідерландами, Австралією та Росією. Росія була звинувачена в порушенні міжнародних авіаційних конвенцій через застосування свого озброєння проти цивільного літака. Наступним кроком буде визначення компенсації для постраждалих країн. Росія у 2024 році відмовилася від участі у спорі в ICAO. У листопаді 2022 року гаазький суд виніс вирок трьом особам за участь у збитті MH17 та визнав, що Росія контролювала “ДНР” під час цього події.
-
Кількість українців із захистом в ЄС зменшилась
За даними Євростату, станом на 31 березня в країнах ЄС було трохи більше 4,26 мільйона осіб зі статусом тимчасового захисту, які залишили Україну через вторгнення Росії. Це на 45,4 тисячі менше, ніж у лютому. Найбільше таких осіб прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Загальна кількість осіб зі статусом тимчасового захисту в ЄС зменшилася на 1,1%, зокрема в Чехії, Швеції та Литві. Проте в 18 країнах кількість отримувачів зросла, найбільше – в Німеччині, Польщі та Іспанії. Більше 98% отримувачів тимчасового захисту були громадянами України, серед яких майже половина – жінки, третина – діти та чверть – чоловіки.
-
У російському Башкортостані визнали загибель 5000 військових
У російській республіці Башкортостан визнали загибель 5000 військовослужбовців у війні проти України. У школах та бібліотеках регіону відбулися пам’ятні заходи, де школярі створювали портрети загиблих, а бібліотеки представляли докладну статистику. За даними Telegram-каналу Чужа війна Башкирія, загиблих з республіки вже понад 5500 осіб. Журналісти виявили, що 38% загиблих були добровольцями, 14% мобілізовані, а 18% вирушили на фронт із місць ув’язнення. Башкортостан входить до п’ятірки російських регіонів з найбільшими втратами, займаючи перше місце з початку 2023 року.
-
Жителі Бєлгородщини підставляють авто під обстріли заради компенсацій
Губернатор Бєлгородської області Росії, В’ячеслав Гладков, повідомив, що мешканці регіону намагаються отримати компенсацію, залишаючи свої старі автомобілі на вулиці в сподіванні, що їх пошкодять дрони. Це робиться через небезпеку обстрілів населених пунктів. Губернатор закликав мешканців ховати автомобілі в гаражах та попередив, що за такі дії може загрожувати кримінальна відповідальність. Також він зазначив, що формуються групи жителів, які вимагають відселення зі старих будинків через війну. Гладков наголосив на необхідності допомогти мешканцям у складній ситуації шляхом федеральних та регіональних заходів підтримки, а не шахрайськими діями.
-
У Швеції затримали підозрюваного у шпигунстві
У Швеції у районі Стокгольма була затримана особа за підозрою у шпигунстві, про це повідомив шведський телеканал SVT. За інформацією речниці поліції безпеки Швеції, особу затримали кілька днів тому під час спецоперації. Досудове розслідування у цій справі проводить Національний підрозділ прокуратури у справах держбезпеки. Представники Säpo підтвердили, що йдеться саме про підозру у шпигунстві, але додаткові деталі не розголошуються через таємницю слідства. Передбачається, що можливий злочин стався у Стокгольмі з 1 по 11 травня. Адвокат, якого призначили державним захисником підозрюваному, відмовився коментувати цю справу.
-
Ізраїль закликав МКС скасувати ордери на арешт Нетаньягу
Ізраїль звернувся до Міжнародного кримінального суду з проханням скасувати ордери на арешт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Йоава Галланта. Це сталося в контексті суперечок щодо юрисдикції суду у справі про дії Ізраїлю під час війни в Газі. Ізраїль також просить припинити розслідування “злочинів проти людяності та воєнних злочинів” на палестинських територіях. Ізраїль відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів у Газі та не визнає юрисдикцію Гаазького суду. Апеляційна палата МКС раніше вирішила, що судді повинні переглянути аргументи Ізраїлю щодо законності ордерів. Зараз невідомо, як саме відбудеться перегляд та коли буде прийняте рішення стосовно запиту Ізраїлю.
-
Частину €800 млрд оборонного плану ЄС скерують на ЗСУ – єврокомісар
Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс підтвердив, що частина коштів з плану ReArm Europe на суму 800 мільярдів євро буде використана на військову підтримку України. План складається з двох частин: 650 мільярдів євро – це очікуване збільшення витрат на національну оборону країн-членів ЄС, і ще 150 мільярдів – це позики, які можна використовувати на закупівлю оборонної техніки. Уряди країн-членів ЄС також можуть вирішити спрямувати частину коштів на закупівлю озброєння для України. Також відомо, що Євросоюз виділить додаткові 900 мільйонів євро на озброєння для України із заморожених активів Росії.
-
Воєначальники Індії та Пакистану провели переговори – ЗМІ
Воєначальники Індії та Пакистану провели переговори щодо бойових операцій, які відбулися 12 травня. Початково розмова була запланована на опівдні, але була перенесена на вечір. Наразі консультації завершилися, але про їхній зміст не повідомлено. 10 травня вдалося досягти припинення вогню після того, як військові Пакистану порушили режим припинення вогню. Відносини між країнами загострилися після теракту на півночі Індії, за який Індія звинуватила Пакистан. Війська Індії та Пакистану обмінялися авіаударами, але пізніше погодилися на перемир’я за посередництвом президента США Дональда Трампа.