Найстарша людина планети, британка Етель Катерхем, 21 серпня відзначила свій 116-й день народження. Про це повідомляє The Guardian.
Вона народилася ще 1909 року в Гемпширі, коли прем’єром Великої Британії був Герберт Асквіт, а з династії правив Едуард VII. Сьогодні жінка живе в будинку для літніх людей у Сурреї, де її ювілей пройшов у родинному колі.
Катерхем стала найстарішою мешканкою Землі у квітні цього року після смерті бразильської черниці сестри Іни Канабарро Лукас, яка дожила до 116 років.
Протягом життя Етель пережила Першу і Другу світові війни, бачила зміну епох і монархів. Вона була заміжня за майором британської армії Норманом Катерхемом, разом із яким виховала двох дітей. Вдовою жінка залишилася ще у 1976 році.
Представники будинку для літніх людей розповіли, що ювілярка воліла провести день спокійно:
“Етель та її родина дуже вдячні за всі добрі повідомлення та інтерес під час святкування її 116-річчя. Вона знову вирішила не давати інтерв’ю, вважаючи за краще провести цей день тихо з родиною Ще раз дякуємо за ваші добрі побажання в цей особливий день”.
Категорія: Новини світу
-
Найстарша людина у світі відсвяткувала 116-річчя у Британії
-
Польща висловила протест Росії через падіння дрону
Міністерство закордонних справ Польщі передало Росії ноту протесту через інцидент у селі Осіни (Люблінське воєводство), де в ніч з 19 на 20 серпня впав російський безпілотник. Про це інформує пресслужба польського відомства.
У документі зазначено, що дії Росії порушують зобов’язання щодо поваги до суверенітету Польщі, зокрема положення Договору про добросусідську співпрацю та Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
МЗС назвало інцидент черговою свідомою провокацією, що відповідає гібридним діям Москви проти Польщі та інших європейських країн.
Варшава зажадала від Росії негайних пояснень, закликавши припинити ворожі та провокаційні дії.
“Недружні дії Росії щодо Польщі здійснюються паралельно з воєнною агресією проти України, яка спричинила сотні тисяч жертв і є грубим порушенням міжнародного права та фундаментальних гуманітарних принципів”, – резюмували у МЗС. -
Мінськ планує озброїти свої ракетні системи ядерними боєголовками
Білорусь розглядає варіант оснащення своїх ракетних систем Полонез ядерними боєголовками. Про це заявив державний секретар Ради безпеки Александр Вольфович, повідомляє видання Наша Ніва в четвер, 21 серпня
Мінськ насправді не має власної ядерної зброї, а тільки розміщує на своїй території російські тактичні ядерні боєголовки, які залишаються під контролем Москви. Проте Вольфович заявив журналістам, що білоруський правлячий режим вивчає можливість оснащення своїх РСЗВ Полонез ядерними боєголовками.
“Сьогодні це сучасний комплекс. Дальність ракет була 200 км, сьогодні це ракети (дальністю) 300 км. Це високоточна зброя. Звичайно, будь-яка зброя вимагає коригувань, змін. Вже піднімаються питання про оснащення цих ракет ядерними боєголовками”, – заявив білоруський чиновник.
Розміщення ядерних боєголовок на Полонезі надасть білоруським військовим контроль над цими ядерними ракетами, і це – порушення міжнародних угод.
Росія заявила, що її ядерна зброя буде зберігатися на території Білорусі, а повний контроль над нею залишатиметься виключно за Москвою.
Вольфович також зазначив, що Мінськ вивчає можливість інтеграції технології російської гіперзвукової ракети середньої дальності Орешник для створення “спільного ракетного комплексу”. -
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
В РФ змінили командувача, що відповідає за Харківський і Курський напрямки
Міноборони Росії змінило командувача угрупованням Північ – генерал Олександр Лапін відправлений у відставку. Новим командувачем цього угруповання призначено генерал-полковника Євгена Нікіфорова. Про це з посиланням на МО РФ повідомляє російське видання Медуза, що позиціонує себе як незалежне.
ЗМІ нагадав, що в російських соцмережах про цю зміну говорили на початку серпня.
Нікіфоров був відправлений до Курської області на початку серпня минулого року, коли туди вторглися ЗСУ, “для наведення порядку”, повідомили пропагандисти.
До нього на цьому напрямку командував Лапін. Угруповання Північ у російській армії відповідає за Харківський і Курський напрямки. -
Росія запустила військові супутники на орбіту
Країна-агресор Росія запустила легку ракету-носій Ангара-1.2 з військовими супутниками. Про це повідомило міноборони РФ у четвер, 21 серпня.
Запуск відбувся сьогодні з космодрому Плесецьк в Архангельській області. Для цього був задіяний бойовий розрахунок космічних військ РФ.
Стверджується, що пуск був успішним і ракета вивела на орбіту космічні апаратами в інтересах міністрества оборони.
Про кількість космічних апаратів та їхню мету на орбіті росіяни не повідомляють.
Як відомо, космодром Плесецьк є одним із ключових об’єктів для запуску військових супутників. У березні поточного року звідти стартувала ракета-носій Союз-2.1б з військовим супутником.
Також ЗМІ повідомляли, що з російських військових супутників, запущених початку цього року, було виведено на орбіту Землі новий таємничий об’єкт.
Росія назвала європейські супутники “законною ціллю” -
Паливна криза в Росії: як спрацювали удари ЗСУ
В результаті ударів українських безпілотників вийшла з ладу частина російських нафтопереробних потужностей. Ринок зіткнувся з гострою нестачею бензину.
Дефіцит палива вразив Забайкальський регіон Далекого Сходу, а також тимчасово окупований Крим. Тут спостерігаються довжелезні черги на АЗС та паливо по талонам. Водночас оптові ціни на бензин б’ють рекорди, детальніше про паливну кризу в Росії – далі у сюжеті. Дефіцит бензину Пропагандистські ЗМІ підтверджують, що з початку серпня Росія втратила приблизно 13% своїх потужностей з переробки нафти, оскільки українські безпілотники вразили щонайменше сім нафтопереробних заводів в РФ, змусивши чотири з них повністю закритися.
Водії Приморського краю почали повідомляти про проблеми з постачанням палива ще на початку серпня. З того часу дефіцит став поширюватися, і пальне зникло на автозаправних станціях у таких містах, як Арсенєв та Уссурійськ, поки не досягаючи портового міста Владивосток, повідомляють місцеві пабліки.
В результаті на федеральній трасі Уссурі, яка з’єднує Примор’я із сусіднім Хабаровським краєм, водії стали залишати фури через відсутність палива. Так, уздовж траси утворилися довгі черги з автомобілів.
Місцеві мешканці почали повідомляти, що можуть купувати пальне лише за допомогою продуктових карток, і що безперебійно бензин отримують лише служби екстреної допомоги або службові автомобілі зі спеціальними паливними картками. Пояснення окупантів Влада регіону визнала проблему, але традиційно применшила масштаби кризи, пояснюючи дефіцит літнім попитом та дорожніми роботами, які уповільнили поставки.
Голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов також публічно визнав проблему та пов’язав її зі скороченням виробництва нафтопереробного заводу, закликаючи мешканців “бути терплячими” до закінчення війни Росії проти України. Рекордні ціни Удари по російським НПЗ призвели до рекордно високого рівня оптових цін на бензин. Зокрема, 20 серпня тонна бензину А-95 на біржі коштувала на 55% дорожче, ніж на початку року, і на 8% дорожче, ніж на початку серпня.
Щоб стримати зростання цін, Москва 28 липня повністю заборонила експорт бензину, проте навіть це не допомогло повністю задовольнити внутрішній попит. Так, роздрібні ціни на бензин вже зросли на 9% за рік і більш ніж на 5% з січня.
Про паливну кризу в РФ вже пишуть і західні ЗМІ. Так, видання Financial Times з посиланням на аналітиків очікує, що ціни продовжать зростати щонайменше до вересня, а дефіцит у віддалених регіонах зберігатиметься.
Однак експерти поки не прогнозують системної кризи: дефіциту дизельного палива, яке потрібне армії та сільському господарству, в Росії немає. -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Лавров назвав вимогу для зустрічі Зеленський-Путін
Російський правитель Володимир Путін начебто готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, але потрібно “добре пропрацювати” всі питання, які потребують розгляду. Про це сказав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у четвер, 21 серпня.
“Наш “президент” (Путін – ред.) неодноразово говорив, що він готовий зустрічатися, у тому числі, і з паном Зеленським. При розумінні, що усі питання, які потребують розгляду на вищому рівні, будуть добре пропрацьовано, і експерти, міністри підготовлять відповідні рекомендації”, – заявив він після переговорів індійським колегою Субраманьямом Джайшанкаром.
При цьому Лавров вкотре “поставив під сумнів” легітимність Володимира Зеленського, заявивши, що зустріч лідерів може відбутися “при розумінні, що коли та якщо” справа дійде до підписання майбутніх домовленостей, “буде вирішено питання про легітимність персони, яка підписує ці домовленості з української сторони”.
Також очільник МЗС РФ знову відкинув ініціативу європейських союзників України щодо розміщення військ на її території для гарантування безпеки країни після можливого перемир’я з Росією. За його словами, це буде “абсолютно неприйнятним для Російської Федерації та для усіх розсудливих політичних сил у Європі”.
Раніше ЗМІ повідомили, що Путін погодився на зустріч із Зеленським до кінця серпня. Про це він начебто сказав у розмові з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч спершу повинна відбутися у двосторонньому форматі, а пізніше – за участі лідерів України, США і РФ.
У свою чергу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Зеленський і Путін зустрінуться протягом найближчих двох тижнів.
А президент Франції Емманюель Макрон запропонував провести зустріч Зеленського і Путіна у Швейцарії.