Європейський Союз увів нові обмежувальні заходи проти 21 фізичної особи та шести організацій, які мають зв’язки з дестабілізаційною діяльністю Росії за кордоном. Ці заходи включають секторальні санкції, які стосуються активів, пов’язаних з гібридними загрозами, такими як судна, літаки, нерухомість та цифрова і комунікаційна інфраструктура. Також заборонено транзакції фінансових установ та компаній, які працюють з криптовалютами і сприяють дестабілізаційним діям Росії. Ці заходи є відповіддю на дії Росії у сфері медіа-маніпуляцій. Серед осіб, які потрапили під санкції, є колишній український політик Віктор Медведчук, представники російського ГРУ та інші особи, що причетні до підриву демократії та пропаганди. Усім фігурантам санкційного списку заморожують активи та забороняють в’їзд до ЄС.
Категорія: Новини світу
-
У РФ силовики відловили та відправили на війну близько 20 тисяч мігрантів
У Росії виявили понад 80 тисяч мігрантів, які отримали російське громадянство, але не вступили на військовий облік, і відправили кожного четвертого з них на війну проти України. Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін заявив про це на юридичному форумі в Петербурзі. Він доручив правоохоронним органам проводити рейди для виявлення ухилянців серед мігрантів та відправлення їх на службу. Бастрикін також зазначив, що серед мігрантів вже є ті, хто взяв участь у військових операціях, наприклад, один з учасників операції Труба в Курській області.
-
США шукають нові Patriot для України – Рубіо
Україні можуть бути передані системи протиповітряної оборони Patriot від країн НАТО. Держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що постачання військової допомоги триває, але не всі запити України можуть бути задоволені. США співпрацюють з союзниками, які мають системи Patriot, аби передати їх Україні для захисту повітряного простору. Рубіо також зазначив, що військове рішення конфлікту неможливе, і закликав до дипломатичного вирішення ситуації між Україною та Росією.
-
У Польщі судитимуть підозрюваного у справі про замах на Зеленського
У польському суді винесено обвинувальний акт проти чоловіка, який планував допомогти російській розвідці здійснити замах на президента України Володимира Зеленського. Чоловіка заарештували у квітні 2024 року завдяки співпраці між правоохоронними органами Польщі та України. Йому пред’явлено обвинувачення у готовності діяти на користь іноземної розвідки, зокрема, збирати інформацію про безпеку в аеропорту на південному сході Польщі. Якщо його знайдуть винним, йому загрожує до 8 років ув’язнення.
-
Угорщина заявила про виявлення нових “українських шпигунів”
Угорські служби національної безпеки повідомили про виявлення ще двох осіб, яких вони вважають “українськими шпигунами”. Одна з них, Роланд Цебер, звинувачується в організації зустрічей з опозиційними діячами для впливу на позицію Угорщини у відношенні до конфлікту в Україні. Цеберу заборонено в’їзд до Угорщини до 2024 року через його вплив. Щодо іншої особи, Іштвана Голло, він перебуває під кримінальним розслідуванням за шпигунство, оскільки шукав військову та енергетичну розвідувальну інформацію, пов’язану з Україною. Угорські влади вважають цю діяльність спрямованою на дискредитацію країни та тиск на уряд для зміни політики стосовно України.
-
Більшість американців підтримують продовження військової підтримки України
За даними опитування HarvardCAPS/HarrisPoll, більшість американців, як виборці Демократичної партії, так і прихильники республіканців, вважають, що адміністрація президента Трампа повинна продовжити військову підтримку України та застосовувати санкції проти Росії. Це стосується 62% населення. Також, більшість американців підтримують ідею надання прямих гарантій безпеки Україні в разі врегулювання конфлікту з Росією. Опитування також показало, що більшість вважає Трампа недостатньо жорстким у спілкуванні з Путіним, а також вважають, що сам Путін грає в ігри та ставить США та Захід у складне положення. Щодо переговорів між Україною та Росією, думки розділилися залежно від політичних вподобань, з більшістю республіканців задоволеними і більшістю демократів та незалежних не задоволеними.
-
Кандидат у президенти Польщі готовий відмовити Україні на шляху до НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, пообіцяв не підтримувати вступ України до НАТО. Він відповів на заклик глави Конфедерації Славоміра Менцена підписати документ, який відмовляється від військової допомоги Україні та вступу до НАТО. Менцен відомий своєю антиукраїнською позицією. У Польщі також відбулися вибори, в яких у другий тур пройшли мер Варшави Тшасковський та Навроцький. Також у Польщі сталася спроба російської втрутки у вибори та хакерська атака на державну ІТ-інфраструктуру.
-
Кандидат у президенти Польщі заявив, що не підтримує вступ України до НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, заявив, що не буде підтримувати вступ України до НАТО. Цю позицію він висловив у відповідь на заклик глави Конфедерації Славоміра Менцена підписати декларацію, яка відповідала б очікуванням виборців. Менцен відомий антиукраїнською риторикою та протистоянням військовій допомозі Україні. Навроцький заявив, що готовий обговорити ці питання на YouTube-каналі Менцена. У Польщі також відбулися вибори, до другого туру яких пройшли Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький. Також у Польщі сталася спроба втрутитися Росії у вибори, а також хакерська атака на державну ІТ-інфраструктуру.
-
Кандидат у президенти Польщі готовий виступити проти вступу України в НАТО
Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький, який пройшов до другого туру виборів, пообіцяв не підтримувати вступ України до НАТО. Він відповів на заклик глави Конфедерації Славоміра Менцена і готовий до підписання документа, який включає відмову відправляти польські війська в Україну та відмову від підписання закону про ратифікацію приєднання України до НАТО. Славомір Менцен відомий своєю антиукраїнською риторикою. У Польщі також відбулись президентські вибори, у яких до другого туру вийшли Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький. Польща також стала мішенню російської втрутки у вибори та зазнала хакерської атаки на державну ІТ-інфраструктуру.
-
Пакистан та Індія домовилися розвести війська
Пакистан та Індія узгодили план розведення додаткових військових сил у Кашмірі. Згідно з угодою, до кінця травня війська повернуться на свої попередні позиції. Цей крок передбачає розведення військ та озброєння вздовж лінії контролю в Кашмірі, яка є місцем напружених відносин між країнами. Індійська армія раніше повідомила про погодження “негайних заходів” для зниження концентрації військ на кордонах, але процес розведення трохи затягнувся через труднощі.