Життя у ритмі новин

Категорія: Новини світу

  • Австралія висилає іранського посла через антисемітські атаки

    Австралія висилає іранського посла через антисемітські атаки

    Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз заявив, що уряд має достатньо розвідданих, котрі свідчать про причетність Ірану до щонайменше двох нападів на єврейські об’єкти у країні. Про це мовиться у спільній заяві прем’єр-міністра, глави МЗС Пенні Вонг та голови МВС Тоні Берка.
    “З моменту жахливих подій 7 жовтня 2023 року ми стали свідками низки жахливих антисемітських нападів на єврейську громаду Австралії. Уряд звернувся до Організації безпеки та розвідки Австралії, Австралійської федеральної поліції з проханням розслідувати ці інциденти насамперед, оскільки їм не має бути місця в Австралії. Наразі зібрано достатньо достовірних розвідувальних даних, щоб дійти глибоко тривожного висновку, що уряд Ірану керував принаймні двома з цих нападів”, – зазначили у заяві.
    За оцінками австралійської спецслужби ASIO, Іран стоїть за підпалом ресторану Lewis’ Continental Kitchen у Сіднеї 20 жовтня 2023 року та атакою на синагогу Adass Israel у Мельбурні 6 грудня 2023 року. Також імовірно, що Тегеран координував інші напади.
    “Це надзвичайно небезпечні акти агресії, організовані іноземною державою на австралійській землі”, – наголосили у заяві.
    Уряд Австралії повідомив, що:

  • висилає з країни чотирьох іранських дипломатів, включно з послом;
  • зупинив роботу свого посольства в Ірані, дипломати перебувають у безпеці у третій країні;
  • внесе законодавчі зміни, щоб офіційно визнати Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією.

    • У заяві відзначили, що ці дії є сигналом неприпустимості антисемітизму та спроб іноземного втручання в австралійське суспільство.
    Раніше стало відомо, що Ізраїль готується до поновлення війни з Іраном, якщо Тегеран спробує відновити свою ядерну програму. Він також покладається на підтримку Сполучених Штатів Америки.
    Іран не добито: чи повернеться війна на Близький Схід

  • ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди

    ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди

    Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
    Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
    За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
    Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
    Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
    Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
    Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
    Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
    У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
    Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
    Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ

  • Трамп говорив з Путіним про ядерне роззброєння

    Трамп говорив з Путіним про ядерне роззброєння

    Президент США Дональд Трамп під час переговорів з головою правлячого режиму РФ Володимиром Путіним обговорював питання ядерного роззброєння. Про це американський президент заявив під час розмови з журналістами у Білому домі, інформує CNN.
    Голова Білого дому переконаний, що російський диктатор “готовий це зробити”, а Китай може приєднатися до цього процесу
    Американський лідер наголосив, що питання ядерного роззброєння – одне із ключових напрямів його переговорів із Путіним.
    “Одна з речей, яку ми намагаємося зробити з Росією та Китаєм – це денуклеаризація. Це дуже важливо. Я обговорював це з… Путіним, і не тільки це. Я вважаю, що денуклеаризація – це дуже, дуже велика гра.
    Але Росія готова до цього, і я думаю, що Китай також буде готовий. Ми не можемо дозволити ядерній зброї поширюватися. Ми повинні зупинити ядерну зброю”, – запевняє Трамп.

  • Два-три тижні: Трамп назвав строки закінчення війни у Газі

    Два-три тижні: Трамп назвав строки закінчення війни у Газі

    Війна в Секторі Гази завершиться протягом двох-трьох тижнів. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив президент США Дональд Трамп, однак, не уточнив, яким чином це буде досягнуто, передає CNN.
    Трамп зазначив, що “доволі часто спілкується” з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу і що той повідомив йому, що війна повинна закінчитися найближчим часом.
    “Я думаю, що протягом наступних двох-трьох тижнів ви отримаєте досить хороший, переконливий – остаточний результат”, – сказав Трамп.
    Він додав, що хоча “вони воюють тисячі років”, США, за його словами, “роблять дуже хорошу роботу”, і все має швидко закінчитися.
    Трамп також відзначив роботу свого спеціального посланця на Близькому Сході Стіва Віткоффа, який займається звільненням заручників, котрі все ще утримуються в Газі, а також організацією надання продовольчої допомоги у зв’язку з погіршенням гуманітарної ситуації в анклаві.

  • США вивчають досвід використання дронів у війні в Україні – Трамп

    США вивчають досвід використання дронів у війні в Україні – Трамп

    Президент США Дональд Трамп вважає війну в Україні найбільшою подією в історії військових дій. Зараз Америка вивчає досвід застосування дронів. Про це у понеділок, 25 серпня, сказав Трамп під час зустрічі з президентом Південної Кореї Лі Чже Мюном.
    “З часів Другої світової війни не було такої війни… Це абсолютно нова форма бойових дій. Це бойові дії з використанням дронів. Це війна дронів. Війни дронів раніше не існувало. І ми зараз вивчаємо її з точки зору Піта Геґсета та інших. Ми вивчаємо її і вивчаємо дуже ретельно”, – сказав Трамп.
    Глава Білого дому також додав, що це абсолютно нова форма війни – це жорстока війна. Нічого подібного не було з часів Другої світової війни.

  • Трамп розповів, як бачить гарантії безпеки Україні

    Трамп розповів, як бачить гарантії безпеки Україні

    Гарантії безпеки Україні в разі припинення бойових дій має надавати Європа, хоча і США певною мірою будуть залучені до цього процесу. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив президент США Дональд Трамп піж час спілкування з журналістами.
    “Європа збирається дати їм значні гарантії безпеки, і вони (європейці – ред.) повинні це зробити, бо вони прямо там. Але ми будемо залучені з точки зору резерву. Ми будемо їм допомагати. І я думаю, якщо ми досягнемо угоди – я думаю, що досягнемо, – то проблем майже не буде”, – заявив Трамп.
    При цьому він вкотре підкреслив, що російська війна має бути припинена, бо він не хоче бачити, як людей убивають.
    “Минулого тижня загинув 7221 солдат у війні між Україною і Росією, – заявив американський президент, не пояснюючи, що більшість із них – військові армії агресора. – І це не наші солдати, але це живі душі, які залишають свої домівки, батьки проводжають їх із гордістю… А за тиждень їм зносить голову від удару дрона – нового виду військових дій”.
    Водночас Трамп нагадав, що його адміністрація кардинально змінила підхід у підтримці України
    “Ми більше не платимо Україні. Фактично все відбувається навпаки – тепер ми працюємо через НАТО. Коли потрібні ракети чи системи Patriot, ми передаємо їх Альянсу, а він розраховується з нами повністю. І далі вони вже вирішують, куди ці системи підуть. Ми не витрачаємо гроші – ми заробляємо”, – зазначив Трамп.
    За словами американського лідера, завдяки його зусиллям Альянс підвищив внески союзників на оборону з 2% до 5% ВВП, що дає змогу акумулювати “трильйони доларів” і витрачати їх на підтримку України.

  • Трамп: З нетерпінням чекаю зустрічі з Кім Чен Ином

    Трамп: З нетерпінням чекаю зустрічі з Кім Чен Ином

    Президент США Дональд Трамп заявив, що має гарні стосунки з диктатором Північної Кореї Кім Чен Ином, та з нетерпінням чекає нової зустрічі з ним. Про це він у понеділок, 25 серпня, заявив журналістам у Білому домі.
    “У мене дуже хороші стосунки з Кім Чен Ином. Багато людей сказали б, що це жахливо. Ні, це добре. Колись я його побачу. Я з нетерпінням чекаю на зустріч з ним”, – сказав Трамп.
    Він також згадав про дві свої зустрічі північнокорейським лідером, зауваживши, що той “був дуже добрий” до нього.
    “Ми відмінно порозумілися. Я знаю його краще, ніж ви, майже краще за всіх, окрім його сестри. Тепер я добре його знаю і порозумівся з ним. Ми не мали проблем”, – заявив глава Білого дому, звертаючись до присутніх посадовців та журналістів.
    Також президент США додав, що, на його переконання, якби в той час (у 2016 році) на президентських виборах перемогла Гілларі Клінтон, то почалося, б ядерна війна. “У нас не буде ядерної війни”, – запевнив він. Нагадаємо, під час свого попереднього президентства Трамп провів три зустрічі з Кім Чен Ином. Їхня дипломатія не дала конкретних результатів. США закликали Північну Корею відмовитися від ядерної зброї, а КНДР вимагала повного послаблення санкцій, а потім висловила нові погрози.
    У листопаді 2024 року повідомлялося, що команда новообраного президента США обговорює проведення прямих переговорів з північнокорейським лідером.

  • У Польщі заперечили, що перестануть оплачувати Starlink для України

    У Польщі заперечили, що перестануть оплачувати Starlink для України

    Скасуванння допомоги українським біженцям у Польщі не призведе до відключення інтернету Starlink в Україні, який фінансує польська сторона. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив керівник Офісу президента Польщі Збігнєв Богуцький у мережі Х.
    Він спростував заяву міністра цифровізації країни Кшиштофа Гавковського про ризик відключення терміналів Starlink, адже Польща нібито не зможе сплачувати за послуги через вето на закон про допомогу українським біженцям, який наклав президент Польщі Кароль Навроцький.
    “Вето не відключає Україну від інтернету Starlink, оскільки витрати на це підключення фінансуються на основі положень чинного законодавства, а проєкт, поданий до Сейму президентом Республіки Польща, підтримує цей стан речей”, – написав Богуцький.
    Він зазначив, що парламент “ефективно” опрацює президентську ініціативу у вересні, тобто до вичерпання граничного терміну. Відповідно до чинного законодавства Польщі, підтримка забезпечення зв’язку Starlink надається до 30 вересня 2025 року.
    У Навроцького також спростували заяву Гавковського про “кінець підтримки зберігання даних української адміністрації в безпечному місці”.
    Богуцький звинуватив міністра цифровізації країни, який назвав вето Навроцького “подарунком для Путіна”, у маніпуляціях та дезінформації.
    “Перефразуючи ваш пост, можна сказати: я не можу уявити собі кращого подарунка для Путіна, ніж займатися російською дезінформацією, щоб сіяти розбрат між поляками та українцями”, – обурився керівник Офісу президента Польщі.
    Як повідомлялося, 25 серпня Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
    Після цього віцепрем’єр – міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський розкритикував рішення президента Навроцького накласти вето на поправку до закону про допомогу громадянам, бо воно призведе до відключення наданих Польщею Україні Starlink та послуг із зберігання даних у хмарі.

  • РФ втратила 17% потужностей НПЗ – ЗМІ

    РФ втратила 17% потужностей НПЗ – ЗМІ

    Росія втратила щонайменше 17% потужностей своїх нафтопереробних заводів через українські атаки, що складає 1,1 мільйона барелів на день. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомила агенція Reuters з посиланням на власні підрахунки.
    За даними агентства, атаки на 10 НПЗ порушили переробку та експорт нафти, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії та стали відповіддю на просування Росії на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України.
    Аналітики стверджують, що цей крок Києва є спробою підвищити ставки в можливих мирних переговорах та спростувати ідею про те, що Україна вже програла війну після зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна на Алясці цього місяця.
    Удари по нафтопереробних заводах відбуваються на тлі піку сезонного попиту Росії на бензин з боку туристів та фермерів. Росія посилила заборону на експорт бензину в липні, щоб впоратися зі зростанням внутрішнього попиту ще до нападів.
    У деяких районах контрольованої Росією України, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину, що змушувало автомобілістів переходити на дорожчий бензин через дефіцит звичайної марки А-95.

  • У Трампа розглядають можливість санкцій проти ЄС: в чому причина

    У Трампа розглядають можливість санкцій проти ЄС: в чому причина

    Адміністрація США розглядає можливість введення санкцій проти Європейського союзу або посадовців ЄС, які відповідали за реалізацію Акта про цифрові послуги, що запроваджує регулювання проти ІТ-компаній. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
    Зазначається, що причиною є скарги США на те, що закон ЄС цензурує американців і створює витрати для американських технологічних компаній.
    За даними двох джерел Reuters, чиновники Держдепу поки що не ухвалили остаточного рішення щодо санкцій. І якщо такий крок реалізують, найімовірніше це будуть візові обмеження.
    Наразі невідомо, які саме представники ЄС чи окремих країн-членів можуть потрапити під санкції, однак, як повідомили джерела журналістів, минулого тижня американські чиновники вже обговорювали це питання на внутрішніх зустрічах.
    Видання зазначає, що відносини адміністрації Трампа з Європейським союзом і без того залишаються напруженими через погрози тарифів, складні переговори і критику Вашингтона щодо політики ЄС до американських IT-компаній.
    Представник Держдепу не став ані підтверджувати, ані спростовувати чутки про можливі обмежувальні заходи. При цьому він заявив, що США з великою стурбованістю стежать за посиленням цензури в Європі.