Категорія: Новини світу

  • В РФ затримали екзаступника голови “Ради міністрів Криму”

    В РФ затримали екзаступника голови “Ради міністрів Криму”

    На Північному Кавказі РФ, на території Кабардино-Балкарської Республіки, 22 вересня затрималита взяли під вартуексдепутата Держдуми Росії, колишнього “заступника голови Ради міністрів Криму” Руслана Бальбека, який перебував у федеральному розшуку із серпня. Про це повідомило окупаційне МНС Криму, передають росЗМІ.
    За даними “відомства”, щодо Бальбека ведеться кримінальна справа за статтями про “неправомірний доступ до комп’ютерної інформації з використанням службового становища, що заподіяв значної шкоди”, а також “поширення завідомо неправдивих відомостей”. Розслідування триває.
    Як відомо, у 2014-2016 роках Руслан Бальбек обіймав посаду “віцепрем’єра уряду Криму”, а потім став депутатом Держдуми РФ, де працював заступником голови комітету у справах національностей до жовтня 2021 року.До цього він упродовж двох років працював віце-прем’єром уряду Криму.

  • Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу

    Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу

    Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
    За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
    В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
    “Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
    Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
    Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії.

  • МіГ-31 над Естонією: з’явилась реакція Кремля

    МіГ-31 над Естонією: з’явилась реакція Кремля

    У Москві вважають, що звинувачення європейських країн у порушенні повітряного простору Росії є безпідставними та спрямованими на нагнітання напруженості. Речник Кремля Дмитро Пєсков вважає, що ці звинувачення є порожніми та провокаційними, призводячи до збільшення конфліктної атмосфери. Він стверджує, що російські військові дотримуються міжнародних правил у польотах, але зауважує, що це не перший раз, коли Естонія та інші прибалтійські держави висувають такі звинувачення. Пєсков також зазначив, що Росія має засоби об’єктивного контролю і не отримувала від естонців підтвердження цих звинувачень.

  • У 19-му пакеті санкцій проти РФ ЄС врахував побажання Трампа

    У 19-му пакеті санкцій проти РФ ЄС врахував побажання Трампа

    Європейський Союз ухвалив новий пакет санкцій проти Росії, який було відтерміновано через внутрішні суперечності та тиск з боку США, зокрема президента Дональда Трампа. Санкції вплинуть на енергетичний сектор, банки, компанії, що уникнули санкцій, а також на прямий експорт товарів для військового використання. Ці кроки призначені для впливу на російську економіку та змусити Кремль зупинити війну в Україні. ЄС та США продовжують узгоджувати свої дії, незважаючи на певні розбіжності між ними.

  • Сербія отримала від Росії системи РЕБ Красуха

    Сербія отримала від Росії системи РЕБ Красуха

    На військовому параді у Белграді показали російські системи радіоелектронної боротьби Красуха-2 та Красуха-4. Це стало першим публічним підтвердженням передачі Сербії цих систем від Росії, незважаючи на міжнародні санкції через події в Україні. Це свідчить про тісні оборонні зв’язки між Сербією та Росією. Системи РЕБ Красуха призначені для перешкоджання роботі супутникового зв’язку та радарів противника. Президент Сербії нещодавно відмовився підписати декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі, що викликало критику.

  • Звільнення російського генерала Лапіна: в ISW розкрили причини

    Звільнення російського генерала Лапіна: в ISW розкрили причини

    За даними Інституту вивчення війни, Кремль може використовувати російського генерала Олександра Лапіна як “цапа-відбувайла”, щоб покарати високопосадовців за провал у відбитті наступу Збройних Сил України на Курську область у серпні 2024 року. Лапін був визнаний некомпетентним командиром під час війни Росії проти України. Інститут вбачає це як частину кампанії Кремля з пошуку та покарання високопосадовців за їхню нездатність відбити вторгнення України в Курську область. Раніше Путін неохоче звільняв командирів, віддаючи перевагу їх перепризначенню. Звільнення Лапіна з військової служби є важливим подією, оскільки він став об’єктом жорсткої критики за невдачі у командуванні під час війни. Хоча Кремль раніше не покаровував Лапіна за оперативні провали, ймовірно, зараз вирішив покарати його за нездатність захистити російську територію.

  • Повітряні сили Фінляндії розпочали наймасштабніші осінні навчання

    Повітряні сили Фінляндії розпочали наймасштабніші осінні навчання

    Сьогодні в Фінляндії розпочинаються навчання Повітряних сил, які є найбільшими за цю осінь. У цих маневрах візьмуть участь близько 50 літаків та понад тисяча військовослужбовців. До навчань також долучені підрозділи зі Швеції та Данії. Авіабази та аеропорти у Фінляндії та Швеції будуть використовуватися для цих навчань. Основна зона навчань охоплює певні території та водні простори. Військові попередили місцевих про можливі шуми від літаків, світлові ефекти та інші перешкоди.

  • У Молдові провели сотні обшуків на тлі масових заворушень

    У Молдові провели сотні обшуків на тлі масових заворушень

    Молдовські правоохоронці провели понад 250 обшуків у різних населених пунктах країни у зв’язку з кримінальною справою щодо підготовки масових заворушень та дестабілізації, яку, за їхніми словами, координували з Російської Федерації через кримінальні елементи. У цій операції було залучено багато правоохоронців та спецпідрозділів. Поліція поки не розголошує деталі обшуків, обіцяючи повідомити про результати пізніше. Колишній президент Ігор Додон, який має проросійську позицію, заявив про обшуки у його соратників на півночі країни та звинуватив правлячу партію у політичних мотивах цих заходів.

  • Польща і Швеція вперше проводять військові навчання на Балтиці

    Польща і Швеція вперше проводять військові навчання на Балтиці

    У Балтійському морі розпочалися спільні військові навчання Польщі та Швеції під назвою Gotland Sentry. Ця операція є першою в історії спільною вправою обох країн. Навчання є результатом угоди про співпрацю в галузі оборони, підписаної у вересні цього року. Учасники навчань планують демонструвати свою здатність швидко розгортати спеціалізовані військові компоненти по повітрю, морю і суші, а також відпрацьовувати процедури колективної оборони. Метою є розвиток оперативної співпраці та командування в міжнародному контексті, а також вивчення проблем безпеки в регіоні Балтійського моря. Учасники наголошують, що ці навчання покликані підсилити військові відносини та підтвердити готовність до спільної оборони в рамках регіональної безпеки.

  • Вперше з 2019 року: делегація Конгресу США приїхала в Китай

    Вперше з 2019 року: делегація Конгресу США приїхала в Китай

    У відомостях зазначається, що делегація Палати представників Конгресу США прибула до Китаю для проведення переговорів з метою поліпшення відносин між двома країнами. У переговорах вже взяли участь американські законодавці та китайський прем’єр Лі Цян. Лі підкреслив важливість стабільності взаємин між Китаєм і США для обох країн та міжнародної спільноти. Делегація також планує провести переговори з іншими китайськими чиновниками, але зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном наразі не підтверджена. Це перший візит делегації Палати представників до Китаю з 2019 року, після того як у 2023-му Китай відвідала делегація Сенату США.