Три країни – Буркіна-Фасо, Малі та Нігер – оголосили про своє рішення вийти з Міжнародного кримінального суду (МКС) через незадоволеність його роботою. Лідери цих країн вважають, що МКС не відповідає за воєнні злочини, злочини проти людяності та інші злочини. Вони планують створити власні механізми для забезпечення миру і справедливості. Країни контролюються військовими хунтами та звинувачуються у порушеннях прав людини. Росія посилила свої зв’язки з цими країнами, що призводить до їхньої віддаленості від Заходу.
Категорія: Новини світу
-
Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії
У російського речника Кремля Дмитра Пєскова викликала негативну реакцію заява уряду Данії про можливу причетність Росії до інциденту з безпілотниками біля аеропорту Копенгагена. Пєсков назвав звинувачення “голослівними” та вважає, що країна з серйозною позицією не повинна робити такі заяви. Він також стверджує, що російські військові літаки не порушують кордони і дотримуються міжнародних правил, а всі обвинувачення не підтверджені достовірними даними.
-
В Росії заявили про план ЄС “з окупації Молдови”
Російська служба зовнішньої розвідки зробила заяву про те, що Європейський Союз має намір окупувати Молдову, а також про концентрацію сил НАТО біля кордонів країни. Заяву про це оприлюднили в російській СЗР. Однак уряд Молдови відкидає ці заяви як фальсифікації та істеричну реакцію російських служб. Вони вважають, що ці заяви мають на меті лише залякати людей та підірвати довіру до шляху розвитку країни в Європу. Раніше було повідомлено, що Росія має плани втручатися у парламентські вибори в Молдові, щоб завадити країні йти на шлях євроінтеграції.
-
Глава Альтернативи для Німеччини розкритикувала Путіна
Глава проросійської ультраправої німецької партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Аліса Вайдель закликала лідера Росії Володимира Путина до стриманості через порушення повітряного простору декількох держав НАТО. Вона вважає, що Росія таким чином підриває мирні зусилля президента США Дональда Трампа. Вайдель попередила, що такі дії можуть призвести до подальшої ескалації конфлікту та завдати шкоди відносинам між Росією та США після мирних ініціатив Трампа.
-
В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ
Литовський парламент ухвалив законопроекти, що дозволять армії країни більш ефективно боротися з дронами, які становлять загрозу. Зміни в законодавстві передбачають, що військові зможуть вживати заходи проти безпілотників у заборонених зонах, якщо вони порушують встановлені правила. Ці поправки були ухвалені у зв’язку зі зростанням загрози з боку дронів, зокрема після інциденту з російськими дронами, які вторглися на територію Литви. Міністерство оборони країни вважає, що ці зміни дозволять армії швидше та ефективніше реагувати на подібні загрози, але використовуватимуть силу лише у випадках абсолютної військової необхідності для захисту людей і майна.
-
Молдова може стати плацдармом для нападу на Одеську область
У Молдові 28 вересня відбудуться парламентські вибори, де партія чинного президента Маї Санду, яка підтримує європейську інтеграцію, збиратиметься зберегти свою більшість у парламенті. Проте існують обурення активного втручання Росії, яка намагається вплинути на політичну ситуацію в країні та підтримати проросійські сили. Президентка Санду обвинувачує Кремль у втручанні у вибори та намаганні зруйнувати європейський курс Молдови. Її опоненти, які сприяють проросійському напрямку, отримують підтримку від Росії. Це може мати негативні наслідки не лише для Молдови, а й для всього регіону, включаючи загрози для України. Санду закликає громадян боротися проти іноземних втручань та захищати суверенітет країни. Крім того, присутні ризики для ЄС, оскільки Росія може використати Молдову як плацдарм для гібридних атак на Європу. У межах виборчої кампанії Росія використовує різні техніки, включаючи дезінформацію та підривну діяльність. Результати виборів у Молдові можуть мати серйозні наслідки для всього регіону, зокрема для України.
-
ЗМІ дізнались про візити китайського судна у Крим
Китайське вантажне судно Heng Yang 9 здивувало світ, заходячи в окупований Севастополь у Криму, не зважаючи на запроваджені заходи заборони використання порту Севастополя від 2014 року через заходні санкції. Судно під прапором Панами власності компанії Guangxi Changhai Shipping вже тричі за останні місяці було помічено в Криму. Financial Times вдалося встановити це за допомогою супутникових знімків і радарів. Судно спробувало приховати свої переміщення, передаючи неправильні координати. Україна висловила своє незадоволення цим і очікує від міжнародних партнерів уникання контактів з окупованими територіями. Українське посольство в Китаї зверталося до китайського МЗС з приводу заходу судна в червні. Пекін відповів, що громадянам і компаніям рекомендується уникати контактів з окупованими територіями України, але кожен випадок буде розглядатися окремо.
-
Прем’єр Данії офіційно відреагувала на інцидент з дронами
Дрони над аеропортом у Копенгагені в Данії спричинили серйозний збій у роботі аеропорту, що стало найсерйознішою атакою на критичну інфраструктуру країни. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен наголосила на серйозності інциденту, вказавши на можливі наслідки використання безпілотників в аеропорту. Хоча причетність до атаки не розкрита, Фредеріксен не виключила можливості причетності Росії. Цей інцидент спричинив обурення в Швеції, де міністр оборони закликав захищати повітряний простір в разі порушень. Наразі невідомо, хто саме керував дронами над аеропортом, але поліція Данії припускає, що це був досвідчений оператор.
-
Макрону заблокували дорогу через кортеж Трампа
Після виступу в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку президент Франції Еммануель Макрон потрапив у незручне положення: його автомобіль був заблокований американською поліцією через проїзд кортежу президента США Дональда Трампа. Цей курйоз стався відразу після того, як Макрон оголосив про визнання Францією Держави Палестина. Поліцейський звернувся до Макрона, кажучи, що все заблоковано через наближення президентського кортежу США. Макрон намагався вирішити ситуацію, навіть телефонувавши своєму американському колезі. Після кількох хвилин очікування вулицю відкрили для пішоходів, і Макрон довелося йти пішки до посольства, продовжуючи розмову з Трампом просто посеред вулиці.
-
Тривога в Данії та Норвегії: хто запустив дрони
Невідомі безпілотники ввечері 22 вересня майже на чотири години зупинили роботу норвезького аеропорту Осло та аеропорт Копенгагена – найзавантаженішого летовища у скандинавському регіоні.
ЗМІ з посиланням на джерела в місцевій поліції повідомляють, що жодний дрон не збивали, вони просто зникли. Детальніше про інцидент – далі в сюжеті. Зупинка роботи Повітряний простір над аеропортом Осло в Норвегії було закрили об 11 годині вечора через виявлення невідомого дрона, а всі рейси перенаправлено до найближчого летовища.
Перед цим датська поліція повідомила, що два чи три великі безпілотники були помічені поблизу аеропорту Копенгагена, що також призвело до закриття його для будь-якого руху транспорту.
За даними служби відстеження польотів FlightRadar, аеропорт припинив роботу о 21:26 у понеділок. Близько 50 рейсів було перенаправлено до запасних аеропортів, повідомив FlightRadar на X.
Станом на ранок 23 вересня усі аеропорти Данії та Норвегії відновили роботу, проте ще спостерігаються постійні затримки та скасування рейсів. Усіх пасажирів закликають перевіряти статус свого рейсу у авіакомпаніях. “Великі дрони” і “досвідчений оператор” “Поліція розпочала інтенсивне розслідування, щоб визначити, що це за дрони”, – сказав журналістам заступник помічника комісара поліції Копенгагена Якоб Хансен.
“Дрони зникли, і ми жодного з них не забрали”, – додав він.
Офіцер міської поліції Данії Аннетте Остенфельдт не змогла уточнити, чи були БПЛА військовими чи цивільними.
“Але вони явно більші за ті дрони, які може придбати приватна особа”, – повідомила вона агентству AFP.
В свою чергу начальник данської поліції Єнс Єсперсенщо повідомив, що безпілотниками, ймовірно, керував “досвідчений оператор”. Він додав, що дрони в Данії прилетіли з кількох різних напрямків, вмикаючи і вимикаючи свої вогні, а потім зникли через кілька годин. Знову причетна Росія? На запитання журналістів, чи були дрони російського походження, Якоб Гансен сказав, що не може ні підтвердити, ні спростувати це.
Пізніше в дописі в соціальних мережах президент України Володимир Зеленський згадав про “порушення Росією” повітряного простору НАТО в Копенгагені 22 вересня, але не вказав джерело цієї інформації.
Лідери ЄС і НАТО ще не коментували ймовірну причетність Росії до інциденту з безпілотниками в Данії та Норвегії.
На прес-конференції зранку 23 вересня данська поліція заявила, що поки немає нічого, що “безпосередньо пов’язує” інциденти з дронами в Норвегії та Данії один з одним.