У розслідуванні Financial Times зазначено, що російський військовий корабель Янтарь був помічений у важливих місцях європейських вод, де розташовані військові кабелі. Корабель проводить картографування дна для виявлення підводних інтернет-з’єднань, енергетичних трубопроводів та військових комунікаційних кабелів. Його завдання може включати перехоплення інформації та встановлення вибухівок на цих кабелях. Російський корабель Янтарь і ще десять інших кораблів за останні роки постійно знаходилися в водах Великої Британії та Ірландії для спостереження за критичною інфраструктурою. Західні країни, такі як Британія та Норвегія, вживають заходів для протидії цій загрозі, використовуючи кораблі та літаки для спостереження та виявлення підозрілої активності у водах.
Категорія: Новини світу
-
У Молдові зняли з виборів проросійську партію
У Молдові заборонили участь у парламентських виборах партію Moldova Mare, яка має проросійську спрямованість та очолюється Вікторією Фуртуне. Це рішення було ухвалено через порушення фінансових правил та недеклароване використання ресурсів. Фуртуне заперечує ці звинувачення і планує оскаржити рішення у суді. Також вона відома своїми закликами до анексії частини Одеської області для забезпечення Молдові виходу до моря. ЗМІ пов’язують Фуртуне з російським олігархом Іланом Шором, який працює на Кремль та координує російські впливові дії в Молдові.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів Європейського союзу в Словаччині виникло застереження щодо ухвалення 19-го пакету санкцій проти Росії. Словаччина не заблокувала процес остаточно, але висловила заперечення. Її позиція була нечіткою і супроводжувалася тиском у питаннях енергетики та автомобільного ринку. Деякі дипломати вважають, що за спиною Словаччини може стояти Угорщина. Щодо пакета санкцій проти Росії, справа залишається в роботі, і є кілька держав-членів, які висловлюють свої позиції. Раніше було повідомлено, що Євросоюз планує ввести мита на постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини в рамках цих санкцій.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про допомогу українським біженцям, який змінює умови попередньої допомоги. Закон обмежує пільги для українських громадян, які не працюють в Польщі, у сферах реабілітації, лікування, охорони здоров’я та інших послуг. Це рішення означає припинення безкоштовних медичних послуг для українців, які не мають роботи в Польщі. Керівник президентської канцелярії Збігнев Богуцький вважає, що такі зміни є кроком до рівності між українцями та іншими іноземцями в Польщі.
-
Крах економіки. Поворот Трампа щодо України
Президент США Дональд Трамп зробив заяву, в якій висловив думку, що Україна за підтримки Європейського Союзу може повернути всі свої території, які зараз окуповані Росією. Трамп також назвав Росію “паперовим тигром” і висловив готовність допомогти Україні. Ймовірно, ця заява є частиною стратегії Трампа для тиску на Росію та підштовхування її до переговорів. Окрім того, вказано, що Україна звернулася до США з проханням про постачання крилатих ракет Tomahawk та іншої зброї великої дальності для нанесення ударів по території РФ. Також українська делегація планує переговори з міністром оборони США на наступному тижні.
-
Невідомі дрони помітили над Німеччиною
Німецька поліція посилює захист від дронів після того, як невідомі безпілотники були помічені над Шлезвіг-Гольштейном, що на півночі Німеччини. За даними місцевих ЗМІ, кілька дронів було виявлено в ніч на п’ятницю. Місцевий міністр внутрішніх справ заявив про розслідування підозри у шпигунстві. Поліція землі разом з іншими північнонімецькими землями посилює захист від дронів, співпрацюючи з федеральним урядом та данськими сусідами. Раніше в Шлезвіг-Гольштейні вже були інциденти з дронами, включаючи блокування вантажного судна на каналі.
-
Москва і Тегеран підписали угоду про будівництво чотирьох АЕС в Ірані
Іранська компанія Hormoz та Росатом підписали угоду на 25 мільярдів доларів про будівництво чотирьох атомних електростанцій в Ірані. Ця угода передбачає створення атомних електростанцій третього покоління у регіоні Сірік на південному сході провінції Хормозган. Іран має дефіцит електроенергії, тому розвиток ядерної енергетики для країни дуже важливий. Росія також погодилася постачати Ірану газ та фінансувати будівництво нової атомної електростанції. Такі кроки спрямовані на полегшення енергетичної ситуації в країні.
-
Китай назвав причину війни в Україні
У п’ятницю, 26 вересня, представник Міністерства закордонних справ Китаю відкинув обвинувачення у тому, що Китай має вигоду від війни в Україні. Він наголосив, що не Китай, а хтось інший, хто не бажає завершення конфлікту, спонукає до насильства та збагачується на цьому. Речник зазначив, що корінна причина “української кризи” полягає в регіональній напруженості у сфері безпеки в Європі, яка нагромаджувалася протягом багатьох років. Він закликав до діалогу та переговорів для створення збалансованої та стійкої європейської архітектури безпеки. Китай також підтримує Європу у вирішенні української кризи через політичні переговори. На звинувачення міністра закордонних справ Польщі щодо можливості Китаю вплинути на Росію у зупинці війни проти України через продаж зброї, речник заявив, що Китай не створював кризу та підтримує мирні переговори як постійний член Ради безпеки ООН.
-
Нетаньягу назвав умову завершення війни з Газою
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу виступив на Генасамблеї ООН і заявив, що Ізраїль готовий припинити вогонь в Газі за умови звільнення заручників та складання зброї угрупованням ХАМАС. Нетаньягу закликав ХАМАС скласти зброю, відпустити заручників та повернути їх. Він також заявив про знищення ядерної та ракетної програми Ірану та подякував президенту США Дональду Трампу за підтримку. Частина делегацій покинула зал у знак протесту проти політики Ізраїлю в Газі. Міжнародна дискусія щодо визнання Палестини набуває нового рівня, зокрема Великобританія, Канада та Австралія висловили підтримку палестинській державі.
-
Повітряні ігри з НАТО: що задумав Путін
У вересні цього року сталося безпрецедентне вторгнення російських безпілотників у повітряний простір НАТО, зокрема в Польщі. Цей інцидент викликав обурення серед європейських лідерів, які називають його провокацією з боку Росії. Експерти вважають, що Москва може використовувати такі дії для перевірки реакції альянсу, або ж для відволікання уваги від конфлікту в Україні. НАТО відхилило вимоги Росії щодо своїх дій у регіоні, але підготовлене захищати свою територію від будь-яких загроз. Реакція США на цей інцидент викликала певне замішання, але альянс обіцяє вжити всіх можливих заходів для захисту своїх країн-членів.