Категорія: Новини світу

  • У Росі заблокували сервіс FaceTime

    У Росі заблокували сервіс FaceTime

    У Росії перестав працювати сервіс відео- та аудіодзвінків Apple – FaceTime. Про це повідомляють росЗМІ у четвер, 4 грудня.

    Роскомнадзор пояснив це рішення “загрозами безпеці” та використанням FaceTime у протиправній діяльності. З вересня 2025 року користувачі вже фіксували регулярні збої, однак офіційних коментарів до сьогодні не було.

    Нагадаємо, блокування FaceTime стало черговим обмеженням після блокування дзвінків у Telegram і WhatsApp. Останні місяці росіяни активно шукали альтернативи для голосового та відеозв’язку. Російським користувачам Telegram почали активно просувати неофіційний клієнт месенджера, який, за заявами розробників, дозволяє обходити блокування та здійснювати заборонені в Росії дзвінки.

  • Туреччина продовжила контракти на закупівлю російського газу

    Туреччина продовжила контракти на закупівлю російського газу

    Туреччина продовжила на один рік контракти на російський газ, що мали завершитися наприкінці 2025 року, загальним обсягом 22 мільярди кубометрів. Про це повідомив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар, інформує Reuters.

    Анкара, котра залишається останнім великим імпортером російського газу в Європі, паралельно уклала низку довгострокових угод на постачання СПГ, розраховуючи на надлишок пропозиції, який очікується на світовому ринку у найближчі роки. Значна частина нових постачань надходитиме зі США.

    Державна компанія BOTAS оформила продовження контракту з Росією, зазначив Байрактар.

    “Постачанн від Газпрому триватимуть наступного року, але ми орієнтуємося на коротшу перспективу – приблизно один рік”, – зазначив Байрактар.

    Туреччина також веде переговори щодо угоди про імпорт 10 мільярдів кубометрів газу з Ірану, термін дії якої спливає у липні 2026 року, додав міністр. Він зауважив, що серед іншого обговорюється збільшення обсягів туркменського газу, який надходить через Іран.

    Байрактар повідомив, що Туреччина планує інвестувати в видобуток газу у Сполучених Штатах, щоб хеджувати зобов’язання придбати до 1 500 партій СПГ зі США протягом 15 років.

  • Макрон запропонував рішення щодо війни в Україні

    Макрон запропонував рішення щодо війни в Україні

    Президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України в зимовий період. Про це він заявив на пресконференції, передає Укрінформ у четвер, 4 грудня.

    “Ми повинні об’єднати зусилля, щоб у найкоротші терміни досягти як мінімум припинення вогню у форматі мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі України упродовж зими”, – сказав Макрон.
    Лідер Франції висловив сподівання, що Китай підтримає цю ініціативу й долучиться до співпраці з європейськими країнами заради стабільності та захисту міжнародного права.

    Макрон підкреслив, що російська агресія проти України створює серйозні ризики для безпеки Європи, і закликав КНР використати свій вплив на РФ для сприяння встановленню справедливого й тривалого миру.

    Нагадаємо, Сі Цзіньпін заявив, що Китай підтримує мирну угоду щодо України,”прийнятну для всіх сторін”. Знову зустріч у США. Продовження переговорів

  • Інститут миру США перейменували на честь Трампа

    Інститут миру США перейменували на честь Трампа

    Американський Інститут миру (USIP) перейменували на честь президента США Дональда Трампа. Про це повідомив Державний департамент США у соцмережі Х у четвер, 4 грудня.

    “Сьогодні вранці Держдепартамент перейменував колишній Інститут миру, щоб відобразити найбільшого переговорника в історії нашої країни. Ласкаво просимо до Інституту миру імені Дональда Дж. Трампа. Найкраще ще попереду”, – йдеться у дописі.

    Імʼя Трампа з’явилося на вивісці штаб-квартири USIP у Вашингтоні напередодні церемонії підписання мирної угоди між Руандою та Демократичною Республікою Конго, яка має відбутися сьогодні.

    Адміністрація Трампа фактично закрила інститут, який працює над розвʼязанням конфліктів і був створений Конгресом у 1984 році. У березні посадовці DOGE намагалися силоміць увійти до будівлі. Працівники USIP були звільнені у липні. Інститут подавав до суду через це рішення, однак уряд США досі контролює будівлю, поки в суді розглядають апеляцію.

  • Сі Цзіньпін зробив заяву про мирну угоду щодо України

    Сі Цзіньпін зробив заяву про мирну угоду щодо України

    Китай підтримує мирну угоду щодо України,”прийнятну для всіх сторін”. Про це заявив лідер КНР Сі Цзіньпін, передає Bloomberg.
    Зазначається, що 4 грудня президент Франції Емманюель Макрон під час візиту до Пекіна звернувся до лідера Китаю Сі Цзіньпіна з проханням сприяти припиненню війни в Україні та закликав збільшити інвестиції у Францію.
    Макрон повторив свій заклик до Сі підтримати позицію Європи щодо України та застеріг від “розподілу” світового порядку.
    Він також відзначив ризики перебоїв у глобальних ланцюгах поставок, ймовірно, маючи на увазі експортний контроль Китаю над критично важливими мінералами, такими як рідкісноземельні елементи, та підкреслив важливість створення більш справедливого бізнес-середовища.
    Сі Цзіньпін охарактеризував переговори як відверті, плідні та дружні. Щодо України, він заявив, що Китай сподівається на досягнення “справедливої та обов’язкової угоди, прийнятної для всіх сторін”.
    “Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на досягнення миру, і сподівається, що всі сторони досягнуть справедливої, міцної та обов’язкової мирної угоди, прийнятної для всіх сторін, шляхом діалогу та переговорів”, – заявив він, додавши, що Пекін продовжуватиме відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи.

  • Тиск США на Венесуелу: Трамп провів розмову із Мадуро

    Тиск США на Венесуелу: Трамп провів розмову із Мадуро

    Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з лідером Венесуели Ніколасом Мадуро сказав йому “кілька речей”. Про це американський лідер заявив журналістам, коментуючи тиск на венесуельську владу. Один із медійників запитав, чи зв’язувався Трамп знову з Мадуро і чи працює його “кампанія тиску” на лідера Венесуели.

    “Самі скажіть. Працює? Це не компанія тиску. Це, я думаю, набагато більше. Але я коротко з ним поговорив. Просто сказав йому кілька речей. Подивимося, що з цього вийде”, – заявив Трамп.

    Президент укотре заявив, що Венесуела надсилає до США наркотики і відправляє людей, “яких не повинна відправляти”.

    “Вони прислали нам… вони спустошили свої в’язниці, відправивши людей у нашу країну”, – зазначив глава Білого дому. Трамп додав, що його звернення не можна вважати “звичайною кампанією тиску”, а радше “більш серйозним заходом”. У зв’язку з цим, адміністрація США активізувала свою військову присутність у регіоні, із заверненням про можливість вжиття додаткових заходів, якщо Мадуро не піде у відставку.

  • Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
    Глухий кут
    Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
    Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
    Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
    Страх Бельгії
    Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
    Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
    На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
    “Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
    Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
    Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
    Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
    Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
    Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
    Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.

  • Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ

    Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ

    Британія та Норвегія готуються укласти історичний оборонний пакт, що передбачає створення об’єднаного військово-морського флоту. Головною метою ініціативи стане відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці та захист критичної підводної інфраструктури. Про це повідомляє The Independent.
    Пакт отримав назву “Угода Лунна-Хаус” (Lunna House agreement) – на честь бази на Шетландських островах, яку використовував норвезький рух опору в роки Другої світової війни.
    Зазначається, що про нову домовленість оголосили під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до бази ВПС Лоссімут у Шотландії, де він зустрівся з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.
    За інформацією Міноборони Британії, за останні два роки активність російських суден у водах поблизу Сполученого Королівства зросла на 30%. Новий пакт покликаний захистити підводні кабелі та трубопроводи, знищення яких може призвести до катастрофічних наслідків для комунікаційних, електричних і газових мереж.
    Основою об’єднаного флоту стануть сучасні протичовнові фрегати Type 26, будівництво яких здійснюватиметься на верфі BAE Systems у Глазго. Загалом угруповання налічуватиме щонайменше 13 кораблів, з яких мінімум п’ять належатимуть Норвегії.
    Також угода передбачає приєднання Британії до норвезької програми розробки кораблів-носіїв для систем безпілотного пошуку мін. Також Королівський флот візьме на озброєння передові норвезькі морські ударні ракети, здатні вражати ворожі цілі на відстані понад 100 миль (близько 160 км – ред.).
    Сторони домовилися про поглиблення співпраці у використанні британських протичовнових торпед Stingray та проведенні спільних військових навчань. Зокрема, британські морські піхотинці проходитимуть підготовку в Норвегії для ведення бойових дій в умовах низьких температур. Також країни планують очолити впровадження автономних систем НАТО на Крайній Півночі.
    “У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється дедалі більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

  • Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати

    Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати

    У Росії стрімко зросла кількість скарг на несплату зарплати. З початку 2025 року їх у Роструді зареєстровано у 1,6 раза більше, ніж у 2024 році. Про це у середу, 3 грудня, повідомило видання The Moscow Times.
    Зазначається, що скарги на невиплату зарплати складають 37% від усього обсягу електронних звернень у відомство проти 31% минулого року. Загальна кількість скарг із початку року перевищила 70 тис. Це майже в 1,5 рази більше за порівнянням з 2024-м.
    На думку провідного аналітика Freedom Finance Global Наталії Мільчакової, сплеск скарг обумовлений зростанням боргів російського бізнесу за зарплатою. За даними Росстату, за останній рік прострочена заборгованість по зарплатах в Росії зросла більш ніж утричі – до 2,2 млрд рублів на кінець жовтня. За місяць борги за зарплатами стали більшими на 11%, а їхній поточний рівень (без урахування інфляції) рекордний з серпня 2020 року.

  • Лікарю Меттью Перрі винесли вирок

    Лікарю Меттью Перрі винесли вирок

    Лікар, який постачав голлівудському актору Меттью Перрі наркотичне заспокійливе кетамін і цим призвів до його смерті проведе за ґратами два з половиною роки. Таке покарання для Сальвадора Пласенції визначив суд у Каліфорнії, передає BBC.
    Зазначається, що до федеральної в’язниці медик потрапив одразу із зали суду.
    Пласенція особисто передавав Перрі кетамін, хоча знав про проблеми актора із залежністю та ризики для його здоров’я. 54-річна зірка серіалу Друзі помер внаслідок передозування.
    Під час засідання доктор висловив каяття щодо своїх дій та просив суд про пом’якшення вироку, оскількив виховує дворічну дитину. Родина Перрі хотіла для Пласенції суворішого покарання.
    У справі про фактично вбивство актора фігурують ще чотири обвинувачені. Їхню долю суд вирішить пізніше.