Українські військові взяли участь у спільних навчаннях з данськими військовими, щоб підвищити безпеку в небі Європи. Навчання відбуваються в Данії і називаються “Крила оборони”. Українські фахівці з протидії ударним безпілотникам приїхали до Данії, щоб спільно з місцевими колегами вивчати питання безпеки повітряного простору. Під час навчань учасники відпрацьовуватимуть практичні завдання, обмінюватимуться досвідом і знаннями, щоб підвищити рівень підготовки до протидії повітряним загрозам. Генштаб українських Збройних Сил наголосив, що такі навчання є важливим кроком у зміцненні співпраці між Україною та Данією у галузі оборони, сприяючи досягненню миру та безпеки в Європі.
Категорія: Новини світу
-
Україна й Данія проводять спільні навчання проти БпЛА
Українські військові взяли участь у спільних навчаннях з данськими колегами, щоб вивчити, як ефективно протистояти безпілотникам та забезпечити безпеку в небі Європи. Навчання під назвою “Крила оборони” проходять у Королівстві Данія. Українські фахівці приїхали до Данії, щоб підтримати колег та допомогти в управлінні ситуацією, пов’язаною з безпілотниками. Протягом тижня учасники навчань виконуватимуть практичні завдання, обмінюватимуться досвідом та знаннями, що допоможе підвищити рівень підготовки та зміцнити спроможності в протидії повітряним загрозам. У Генштабі зазначають, що ці навчання є важливим кроком у зміцненні співпраці між Збройними Силами України та Данії та сприяють забезпеченню миру й безпеки в Європі.
-
Україна й Данія разом тренуються протистояти БпЛА
Українські військові взяли участь у спільних навчаннях з данськими військовими, щоб підвищити безпеку в небі Європи. Навчання “Крила оборони” відбуваються в Королівстві Данія і спрямовані на відпрацювання заходів протидії безпілотникам. Українські фахівці з протидії ударним безпілотникам беруть участь разом з данськими колегами. Мета навчань – обмін досвідом та знаннями, підвищення рівня підготовки та покращення можливостей протидії повітряним загрозам. Українські військові приїхали до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з ситуацією, пов’язаною з незаконними безпілотниками над територією країни. Генштаб наголосив, що ці навчання сприятимуть підвищенню взаємосумісності Збройних Сил України та Данії, а також зроблять їх сильнішими у досягненні миру й безпеки в Європі.
-
Підпал IKEA у Вільнюсі: українцю загрожує чотири роки тюрми
Українця Данила Бардадима обвинувачують у підпалі магазину IKEA в литовській столиці Вільнюсі минулого року. Прокуратура вимагає для нього чотири роки ув’язнення. Він звинувачується у теракті, незаконному зберіганні вибухівки, терористичній підготовці та поїздці з терористичною метою. Максимальне покарання – 10 років тюрми. Вирок оголосять пізніше цього року.
-
В Росії назвали наслідки атаки на Білгород
У місті Білгород Російської Федерації сталася атака з боку Збройних сил України, яка призвела до подачі часткового електропостачання, водопостачання та водовідведення в деяких районах і місцях. Без світла залишились 77 тисяч місцевих мешканців, а також деякі установи та підприємства. Влада міста почала робити все можливе для відновлення інфраструктури та надання допомоги постраждалим від атаки. Російський чиновник намагався зменшити важкість ситуації, але при цьому визнав, що необхідно швидко вирішувати проблеми, що виникли в результаті обстрілів. Крім того, раніше в місті вже був зафіксований вибух дрона, який призвів до поранень двох людей.
-
Скринінг законодавства України завершено – ЄК
Європейська комісія завершила перевірку законодавства України. Цю інформацію надала єврокомісар Марта Кос під час брифінгу в Ужгороді. Команда фахівців вивчила понад 100 тисяч сторінок українських законів і порівняла їх з європейськими стандартами. Цей процес було завершено швидше, ніж будь-коли раніше. Наступні кроки у напрямку вступу України до ЄС будуть обговорені у Києві. Також стало відомо, що Україна розпочала скринінгові зустрічі з Єврокомісією за фінальним розділом про регіональну політику та координацію структурних інструментів. Результати цих переговорів можуть визначити готовність України до членства в ЄС, а переговори про вступ можуть початися вже навесні наступного року.
-
Батіг для Путіна. Чому США заговорили про Tomahawk
Україна просить США про крилаті ракети Tomahawk, які мають дальність удару понад 2400 км. Це покращить обороноздатність України та дозволить уражати глибокі території Росії, включаючи Москву. Президент Трамп розглядає цей запит, бо розчарований бездіяльністю Росії у мирних переговорах. Москва заявляє, що аналізує цю ситуацію, але переконана, що ніяка зброя не змінить хід подій на передовій.
-
Три країни допоможуть Данії посилити безпеку на європейських самітах
Франція, Німеччина і Швеція вирішили відправити військовослужбовців і системи протидії безпілотникам до Данії для забезпечення безпеки на європейських самітах в Копенгагені. Ці саміти мають відбутися цього тижня. Причиною такого рішення стали події, коли безпілотники порушили повітряний рух в шести данських аеропортах, включаючи Копенгаген. Метте Фредеріксен, прем’єр-міністрка Данії, назвала це гібридною атакою на країну та припустила причетність Москви, хоча Кремль це заперечив. Швеція і Франція відправлять свої системи протидії безпілотникам, а Німеччина надсилатиме солдатів для виявлення, ідентифікації та захисту від безпілотників. Операція триватиме до 7 жовтня, а солдати матимуть відповідне обладнання.
-
Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові
Проросійська опозиція в Молдові знову програла на парламентських виборах, де перемогу здобула партія Дія та солідарність (PAS). PAS отримала більшість місць у парламенті, що дає їй можливість формувати уряд. Проросійський Патріотичний блок також отримав певну кількість місць у парламенті. Кремль витратив значні зусилля та ресурси на підтримку проросійських сил, але ця спроба не увінчалася успіхом через прагнення молдавського суспільства до європейської інтеграції. Поразка проросійських сил в Молдові може прискорити євроінтеграцію України. Наслідком цього може бути закриття проблеми Придністров’я та дезокупація цієї частини Молдови.
-
Швеція оголосила новий “зимовий” пакет для України
Швеція виділила новий пакет допомоги Україні на суму 1,1 млрд шведських крон (приблизно 99,7 млн євро) перед настанням зими. Ця допомога призначена для відновлення і розвитку країни, а також для гуманітарної підтримки. Гроші будуть спрямовані на енергетичну та житлову інфраструктуру, охорону здоров’я, розмінування, підтримку внутрішньо переміщених осіб та незалежних ЗМІ. Через міжнародні програми, у тому числі з участю Світового банку та агентств ООН, ця допомога має забезпечити Україні необхідну підтримку в умовах зими та конфлікту. Раніше Швеція також надала Україні значну військову допомогу на суму понад 800 млн доларів.