Сейм Польщі підтримав законопроєкт про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. За це рішення у середу проголосували 413 депутатів, 15 були проти, троє утримались, повідомляє RMF24.
Перед голосуванням міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що цей крок є надзвичайно важливим для безпеки регіону. Він нагадав, що ініціатива виходу з конвенції була підтримана не лише Польщею, а й країнами Балтії та Фінляндією.
“Польща не може бути обмежена правилами, які заважають захищати нашу країну”, – зазначив міністр.
Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло і набула чинності у 1999 році. Польща підписала цей документ у 1997 році, але ратифікувала лише в 2012 році. Конвенція забороняє застосування та поширення протипіхотних мін і вимагає їхнього знищення. Загалом до неї приєдналися понад 160 країн, серед яких більшість західних держав. Серед країн, що не приєдналися до договору, є Китай, Росія, США, Індія та Пакистан.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили країни Балтії та Фінляндія.
А в березні стало відомо, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією та Білоруссю в рамках проєкту Східний щит.
Категорія: Новини світу
-
Польща виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін
-
Австралія розширила санкції проти компаній РФ
Уряд Австралії 26 червня розширив санкційний список, додавши до нього 37 фізичних осіб та 7 юридичних осіб, що мають економічне чи стратегічне значення для Росії. Про це повідомило Міністерство закордонних справ та торгівлі Австралії у четвер, 26 червня.
Серед 44 осіб та організацій, які потрапили під санкції, вся рада директорів найбільшої судноплавної компанії Росії Совкомфлоту.
Обмеження запроваджені і на керівництво пов’язаних із нафтогазовим гігантом Газпромом – Газпром нафти, третього за величиною нафтопереробника в Росії, та головного посередника в транзакціях у нафтогазовій промисловості РФ Газпромбанку.
Санкції також стосуються колишніх або чинних високопосадовців уряду РФта членів їхніх сімей.
Наслідки санкцій:- Заборонено використовувати або передавати активи, що належать зазначеним особам або компаніям, без спеціального дозволу міністра.
- Заборонено надавати активи або послуги на користь таких осіб і структур.
- Вказаним особам заборонено в’їжджати, перебувати або залишатися на території Австралії.
Санкційні обмеження передбачають кримінальну відповідальність у разі порушення.
Зауважимо, нещодавно Австралія вперше запровадила санкції проти “тіньового” флоту Росії, який допомагав обходити нафтові обмеження та фінансувати війну. До списку потрапили 60 суден.
Австралія запровадила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти Росії -
У США пес передбачив епілептичний напад і став зіркою притулку
У США безпритульна собака врятувала чоловіка, передчувши у нього епілептичний напад просто посеред ярмарку, повідомляє The Washington Post.
Йдеться про трирічну собаку на ім’я Сієна – метиса лабрадора і пітбуля, яку раніше підібрали на вулицях міста Альтавіста, штат Вірджинія. Вона перебувала під опікою організації Friends of Campbell County Animal Control.
7 червня під час церковного ярмарку притулок проводив акцію з прилаштування тварин. Волонтерка Джекі Поппе водила Сієну між стендами, коли та раптом стрімко попрямувала до незнайомого чоловіка – Джоша Девіса – й поклала на нього лапу.
На перший погляд – нічого особливого. Але його дружина Крістен одразу помітила тривожні ознаки: Джош почав хитатися і виглядав так, ніби ось-ось втратить свідомість. Як виявилося, він забув прийняти ліки від епілепсії, і саме в ту мить починався міоклонічний напад.
Крістен встигла відвезти чоловіка додому, і йому вдалося вчасно вжити препарати. Жінка переконана: саме Сієна, яку ніхто не тренував, розпізнала загрозу ще до того, як напад почався.
Наукові дослідження підтверджують: собаки можуть відчувати зміни у хімічному складі поту або запаху людини перед епілептичними нападами – навіть без спеціального навчання.
Хоча Джош і Крістен не змогли забрати собаку – в них уже троє вихованців із притулку – історія Сієни зворушила волонтерів. Вони розповіли про неї у Facebook, і згодом отримали безліч заявок на прилаштування – особливо від родин, де хтось хворіє на епілепсію.
У результаті Сієна переїхала до Шеннон Свіні – жінки, яка звернула увагу на собаку ще до того, як дізналася про її “надздібності”. Сієна нагадала їй покійного собаку, а її 28-річний син Ренс теж має епілепсію, хоча напади вже давно не повторювалися.
“Сієнна заповнює діри в наших серцях”, – сказала Шеннон після того, як 13 червня собака стала частиною їхньої родини. -
На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ
Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу -
Зеленський відзначив роль ПАРЄ у створенні Спецтрибуналу
Президент Володимир Зеленський заявив, що юридичне започаткування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України відкриває шлях до реального покарання російського керівництва. Він подякував ПАРЄ, котра першою підтримала ініціативу. Про це глава держави повідомив у Телеграм.
“ПАРЄ була першим міжнародним органом, який підтримав ідею України про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. І ми це дуже цінуємо”, – наголосив президент.
Він пояснив, що трибунал, юридично започаткований 25 червня, дає змогу реально притягнути до відповідальності керівництво російського режиму, який учиняв злочини проти України та українців.
“Будемо працювати над встановленням справедливості для всіх постраждалих. Злочинці мають пройти через лаву підсудних у Гаазі та бути покараними”, – додав він.
Зеленський також висловив вдячність президенту Парламентської асамблеї Ради Європи Теодоросу Русопулосу за роботу ПАРЄ.
Як повідомлялося, сьогодні Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії, який міжнародного органу. -
Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт
Світові викиди вуглекислого газу від енергетичного сектору за 2024 рік зросли до нового рекорду – вже четвертий рік поспіль. Про це мовиться у щорічному статистичному огляді світової енергетики Energy Institute, оприлюдненому у четвер, 26 червня.
Звіт акцентує складність відмови від викопного палива в умовах геополітичної нестабільності, зокрема російсько-української війни, яка змінила маршрути постачання нафти й газу з Росії, та конфлікту на Близькому Сході, що підвищує ризики для енергетичної безпеки.
Зауважується, що 2024 рік став найспекотнішим в історії спостережень: середня температура вперше перевищила доіндустріальний рівень на 1,5°C.
Загалом світове енергопостачання зросло на 2% – вперше з 2006 року. Збільшились показники з усіх джерел: нафти, газу, вугілля, атомної, гідро- та відновлюваної енергії. Це призвело до зростання викидів СО₂ приблизно на 1% – до 40,8 гігатонни.
Найбільше з викопного палива зросло використання природного газу – на 2,5%. Вугілля зросло на 1,2% і залишилося найбільшим джерелом генерації у світі. Споживання нафти зросло менш ніж на 1%.
Водночас вітрова та сонячна енергетика зросли на 16% – у дев’ять разів швидше, ніж загальне зростання попиту на енергію.
Аналітики зазначають, що попри рекордні темпи розвитку “зеленої” енергетики, світ не встигає досягти мети – утричі збільшити відновлювані потужності до 2030 року, як домовлено на кліматичному саміті COP28 у Дубаї. -
У Кенії спалахнули антиурядові протести, є загиблі
У Кенії 25 червня відбулися масштабні антиурядові протести, приурочені до річниці демонстрацій проти підвищення податків у 2024 році. Як повідомляє Reuters з посиланням на Amnesty Kenya, щонайменше 16 осіб загинули, більшість – від дій поліції.
За словами голови Amnesty Kenya Ірунгу Хоутона, дані підтвердили Всесвітня організація з моніторингу прав людини та Національна комісія Кенії з прав людини (KNCHR). Щонайменше п’ятеро осіб загинули від вогнепального поранення.
За даними телеканалу NTV, на вулиці Найробі, Момбаси, Китенгели, Кісії, Матуу та Ньєрі вийшли тисячі людей, щоби вшанувати пам’ять понад 60 загиблих торік під час протестів, які супроводжувалися штурмом парламенту.
У столиці Найробі поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів. KNCHR повідомила, що під час протестів по всій країні постраждали понад 400 осіб, серед них – учасники акцій, поліцейські та журналісти.
У KNCHR також заявили про надмірне застосування сили поліцією – зокрема, використання гумових куль, бойових набоїв і водометів, що спричинило численні травми. Поліція від коментарів відмовилася.
Незалежне агентство нагляду за діяльністю поліції (IPOA) повідомило про щонайменше 61 затриманого.
Національний госпіталь імені Кеніати у Найробі прийняв десятки поранених. За інформацією джерела Reuters, 107 осіб госпіталізували, більшість – з вогнепальними пораненням. -
ЗС Канади показали від’їзд українських військових
Збройні Сили Канади показали, як їхні військові проводжають українських захисників після завершення навчальних курсів. Відповідне відео опубліковано на сторінці тренувальної місії UNIFIER у соціальній мережі Х у середу, 25 червня.
Після завершення військового навчання, українські військові повертаються захищати свою країну. Наші канадські інструктори демонструють свою відданість під час їхнього від’їзду. #ЗСУ #Канада #Україна pic.twitter.com/GoXWmtX2tM — CAF with Ukraine (@CAFwithUkraine) June 25, 2025
“Після закінчення військового навчання українські військові повертаються на батьківщину для захисту своєї країни. Канадські інструктори демонструють свою відданість під час їхнього від’їзду,” – зазначається у дописі.
Зазначимо, що канадська операція UNIFIER триває з 2015 року. За цей час було підготовлено понад 44 тисячі українських військовослужбовців. Через початок масштабного вторгнення Росії канадські інструктори залишили територію України, але через кілька місяців відновили навчання у Великій Британії, Польщі та Латвії.
Раніше повідомлялося, що Європейський Союз і Канада запланували угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, яка покладе початок низці обговорень про можливості тіснішої співпраці.
Країни ЄС і Канада нададуть Україні військову допомогу на €35 млрд
-
Трамп вимагає від Ізраїлю припинити кримінальну справу проти Нетаньягу
Президент США Дональд Трамп закликав судову владу Ізраїлю припинити судовий розгляд у справі прем’єра Біньяміна Нетаньягу, якого на батьківщині звинувачують у хабарництві та шахрайстві. Про це Трамп у середу, 25 червня, написав у своїй соцмережі Truth Social.
Він закликав помилувати або повністю скасувати судовий процес проти Нетаньягу.
“Суд над Бібі Нетаньягу має бути НЕГАЙНО СКАСОВАНИЙ або йому має бути даровано помилування – Великому Герою, який зробив так багато для Держави. Можливо, немає нікого, кого я знаю, хто міг би працювати в кращій гармонії з президентом Сполучених Штатів, мною, ніж Бібі Нетаньягу”, – написав Трамп.
У своєму палкому пості глава Білого дому зазначив, що щойно пройшов пекло разом з Нетаньягу, борючись із Іраном, і “Бібі не міг бути кращим, гострішим чи сильнішим у своїй любові до неймовірної Святої Землі.
Трамп також написав, що щойно дізнався про те, що прем’єра Ізраїлю викликали до суду в понеділок для продовження цієї тривалої “політично мотивованої справи”.
“Саме Сполучені Штати Америки врятували Ізраїль, і тепер саме США врятують Бібі Нетаньягу”, – заявив Трамп.
Він закликав припинити “полювання на відьом”, наголосивши, що такого “зневаження правосуддя” не можна допустити. Обвинувачення Нетаньягу було офіційно пред’явлено у 2019 році за трьома кримінальними справами: у хабарництві, шахрайстві та зловживанні довірою. Зокрема його звинувачують в отриманням подарунків від мільйонерів-друзів та нібито пошуком регуляторних послуг для медіамагнатів. Прем’єр усі звинувачення заперечує. Судовий процес розпочався 2020 року і триває досі.
Як повідомлялося, Нетаньягу, який найдовше перебуває на посаді прем’єра Ізраїлю, є першим чинним главою уряду Ізраїля, звинуваченим у скоєнні злочину. -
Макрон: Європа має визначити умови діалогу з Росією
Президент Франції Еммануель Макрон акцентував на важливості для європейських країн якомога швидше визначитися з умовами для можливого відновлення контактів з Російською Федерацією в майбутньому. Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами на саміті НАТО в Гаазі 25 червня, трансляцію якого здійснював телеканал France24.
Він зазначив, що війна Росії проти України є вже третьою війною, яку ця держава веде на європейському континенті.
Він закликав європейські нації чітко окреслити рівень готовності до оборони і визначити умови для майбутнього діалогу з Росією щодо обмеження озброєнь та відновлення довіри. Французький президент наголосив, що ці питання потребують стратегічного планування вже сьогодні, аби забезпечити більше почуття безпеки в майбутньому.
Макрон також наголосив на необхідності єдності та координації зусиль всередині Європи. Він застеріг від розбіжностей між країнами і закликав уникати будь-яких комерційних конфліктів. За його словами, тільки об’єднані підходи дозволять ефективно реагувати на потенційні загрози.
Окрему увагу президент Франції звернув на реальність російської загрози. Він підкреслив, що російська агресія продемонструвала нелогічність певних кроків у минулому і змусила переглянути політику, включаючи необхідність переозброєння як частини стратегії захисту.
Зауважимо, що раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц звернувся до США, заявивши, що для вирішення припинення війни в Україні необхідно посилити економічний тиск на Росію.