У Таїланді міжнародний аеропорт Пхукета відновив роботу через три години після аварійної посадки літака Королівських військово-морських сил країни, який заблокував головну злітно-посадкову смугу. Про це повідомляє Bangkok Post.
Зазначається, що військовий літак Cessna T-337 Skymaster, який виконував планове патрулювання, здійснив екстрену посадку через несправність шасі та приземлився на фюзеляж.
До операції з евакуації повітряного судна були залучені пілоти ВМС, авіаційні техніки та співробітники аеропорту Пхукета. Аеропорт надав технічне обладнання, злив паливо з літака та організував підйомні роботи для його видалення.
За інформаціє адміністрації аеропорту, через інцидент було порушено розклад 70 рейсів. Пасажирам рекомендували перевіряти статус рейсів у авіакомпаній.
Категорія: Новини світу
-
У Таїланді закривали аеропорт Пхукета через аварію військового літака
-
Швейцарія обмежить статус захисту для українців із семи областей
У Швейцарії з 1 листопада обмежують надання статусу захисту (Status S) для українських біженців, що походять із семи західних областей України. Про це повідомляє SRF.
Зазначається, що оскільки в Україні “стійка стабілізація… у середньостроковій перспективі не видається реалістичною”, швейцарський уряд і надалі надаватиме українцям статус захисту. Однак парламент Швейцарії вимагав розрізняти регіони України, повернення до яких вважається прийнятним, і тими, куди повернення є неприйнятним.
Уряд Швейцарії вважає прийнятним повернення українців до Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Нові правила набудуть чинності з 1 листопада цього року. Ті, хто вже отримав статус захисту, не підпадають під нові обмеження.
Також Федеральна рада вирішила, що статус захисту буде скасовано не раніше початку березня 2027 року.
“Щоб зрозуміти масштаб: серед біженців, які зараз перебувають у Швейцарії та мають статус захисту, лише трохи більше 10% походять із тих регіонів, які федеральна влада нині вважає безпечними”, – заявив редактор SRF Домінік Маєр.
Державний секретаріат з питань міграції (SEM) і надалі перевірятиме кожну заяву українців індивідуально. Якщо SEM відхилить клопотання про захист, оскільки особа походить із регіону, куди повернення вважається прийнятним, буде ухвалено рішення про видворення. Якщо ж у конкретному випадку виконання такого рішення виявиться юридично неможливим або індивідуально неприйнятним, особу тимчасово залишать у Швейцарії.
Українці, які за новими правилами більше не зможуть отримати статус захисту, можуть подати заяву про надання притулку. Крім того, вони можуть виїхати до однієї з країн ЄС. -
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію
Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.
Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.
“Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. -
Чехія планує передати Україні модернізовані танки Т-72
Начальник Генерального штабу Чехії Карел Ржегка рекомендуватиме уряду передати Україні 30 танків Т-72М4CZ, ремонт яких зараз завершується. Про це повідомляє Radio Prague International в середу, 8 жовтня.
На сайті Міноборони Чехії зазначається, що рішення про модернізацію танків T-72 M4CZ було ухвалене задовго до початку повномасштабної війни Росії проти України. Ця техніка після базової заміни компонентів мала використовуватися чеськими Збройними силами, доки не будуть придбані нові танки.
Нині ж на озброєнні армії Чехії перебувають німецькі танки Leopard 2A4 і прийнято рішення про прискорене придбання Leopard 2A8.
-
У Москві заявили про “втрату імпульсу” до миру
Надії на просування мирної угоди з Україною практично вичерпалися. Про це сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков в коментарі російським пропагандистам в середу, 8 жовтня.
На його думку, потужний імпульс, заданий лідерами США і Росії під час особистої зустрічі на Алясці в Анкориджі 15 серпня, значною мірою вичерпано.
“На жаль, доводиться констатувати, що потужний імпульс Анкориджа на користь домовленостей зусиллями противників та зусиллями прихильників війни “до останнього українця” насамперед серед європейців виявився значною мірою вичерпаний”, – заявив Рябков.
Він вважає, що “це результат деструктивної діяльності, насамперед європейців”.
Рябков також попередив, що можлива передача Україні американських крилатих ракет Tomahawk стане “якісною зміною ситуації”.
“Гіпотетичне застосування таких систем можливе тільки з прямим залученням американського персоналу. Я сподіваюся, глибину і тяжкість наслідків прийнятого в цій ситуації того чи іншого рішення добре усвідомлюють ті, хто підштовхує Вашингтон до такого рішення”, – зазначив він.
Заступник російського міністра закликав Білий дім і Пентагон “тверезо, розсудливо, відповідально підійти до всієї цієї ситуації”. -
У Молдові уряд затвердив військову стратегію країни до 2035 року
Уряд Молдови на засіданні 8 жовтня затвердив військову стратегію країни на 2025-2035 роки. Про це повідомив Rupor.md.
Мета стратегії – створення ефективних, професійних та сумісних із західними стандартами збройних сил.
Проєкт стратегії передбачає програму технологічної модернізації, зміцнення обороноздатності і приведення армії до європейських та міжнародних стандартів. Загалом документ визначає 18 пріоритетних напрямів, спрямованих на всебічний розвиток збройних сил країни.
У стратегії йдеться, що розвиток військових можливостей здійснюватиметься з дотриманням принципу нейтралітету та виключно оборонного характеру політики безпеки Республіки Молдова. Уряд планує поступово збільшувати бюджетні асигнування на оборону, одночасно модернізуючи організаційну та технологічну структуру армії.
Документ також передбачає модернізацію систем командування, управління та зв’язку, розширення ролі збройних сил в управлінні внутрішніми кризами та внесок у регіональну безпеку.
Ключовим елементом нової стратегії є зближення Молдови з оборонними стандартами Європейського Союзу та участь у міжнародних миротворчих місіях під егідою ООН, ОБСЄ і ЄС.
Як заявив прем’єр-міністр Дорін Речан, щоразу, коли ухвалюються рішення щодо оборони держави, “з’являються істеричні голоси”, які тримали цю сферу “в злиднях і безладді”.
“Ми маємо дуже чітку ціль – інвестувати передусім у людей, і в Національну армію Республіки Молдова. Вони розуміють, що їх, як і раніше, хочуть тримати слабкими, і це, звичайно, на руку державі-агресорові. Ми бачимо, як вони звеличують Кремль, але забувають сказати, що Кремль витрачає 7% ВВП на війну та 32% бюджету. 32%! – люди добрі, це означає, що кожен третій долар із бюджету Кремля йде на вбивство дітей, молодих людей та мирних жителів України. Тому ми й надалі розвиватимемо Національну армію, захищатимемо нашу батьківщину і вноситимемо свій внесок у мир і глобальну безпеку”, – зазначив Речан. -
Туреччина готується коротити закупівлі російського газу
Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою. -
Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу
Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою. -
У Новосибірську сталася пожежа на території заводу
У Новосибірську горить складське приміщення біля ВАТ Завод припоїв. Про це повідомляють місцеві ЗМІ та ТГ-канали.
Зазначається, що причина займання невідома.
За даними МНС РФ, на місці працює 70 рятувальників та 23 одиниці техніки, туди ж відправили пожежний потяг.
Як повідомляється, пожежу на складі в Новосибірську локалізовано на 2 тисячах квадратних метрів, попередньо постраждалих немає.
Напрямки діяльності Новосибірського заводу- виробництво та забезпечення промислових споживачів на території Росії та країн СНД металопродукцією у вигляді припоїв, сплавів та бабітів
- комерційні операції на ринку кольорових металів та сплавів (олово, свинець, цинк)
- прокат кольорових металів (мідь, латунь, бронза, срібло, індій, вісмут, сурма, кадмій, олово, свинець, алюміній)
- супутні складські послуги.
Серед споживачів продукції заводу на сайті вказано “оборонну промисловість”.