У Євросоюзі розглядають можливість введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про це під час пресконференції разом з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 13 жовтня. Вона зазначила, що дебати з цього питання тривають у зв’язку з труднощами, пов’язаними з великою кількістю країн-членів ЄС. Каллас виразила надію на досягнення результату до європейського саміту, який відбудеться наступного тижня, проте наголосила, що робота буде продовжуватися навіть у разі невдачі на саміті. Її позитивний настрій полягає в переконанні, що урешті-решт вдалося буде досягти результату і прийняти рішення. Сам саміт Європейської Ради запланований на 23-24 жовтня у Брюсселі.
Категорія: Новини світу
-
“Мочи Кадирова”. Розкол в російській еліті
Російська пропагандистська машина вперше звернулася увагу на главу Чечні Рамзана Кадирова, що свідчить про пряму вказівку з Кремля. Конфлікт розпочався після проголосування законопроєкту про переіменування населених пунктів у Чечні, коли депутат Володимир Шаманов реагував гостро на цей документ. Кадиров звинуватив Шаманова у вбивстві мирних жителів під час війни в республіці. Також до конфлікту долучився депутат Держдуми Адам Делімханов, нагадавши про засудження Шамановим Юрія Буданова за жахливі злочини. Скандал також охопив сферу фінансів, коли Центральний банк РФ скасував онлайн-голосування щодо нового дизайну купюри через протести міністра Чечні. Наприкінці конфлікту пропагандистка Надана Фрідріксон звинуватила Кадирова в сепаратизмі та принизила його. Цей випадок став безпрецедентним, оскільки раніше будь-які конфлікти з Кадировим замовчувалися. Співробітники Кремля зараз почали звинувачувати главу Чечні у різних злочинах, що може призвести до серйозного розколу в російських елітах.
-
Підписано угоду про припинення вогню в Газі
У понеділок, 13 жовтня, лідери Єгипту, Катару і Туреччини разом з президентом США Дональдом Трампом підписали угоду про припинення вогню в секторі Гази. Під час міжнародного саміту у курортному місті Шарм-ель-Шейх документ підписали президенти Єгипту, Туреччини, США та емір Катару. У саміті брали участь 19 глав держав та урядів, проте Ізраїль та ХАМАС не брали участі у підписанні угоди. Президент США назвав угоду “дуже важливим підписанням” і планує виступити з промовою та провести закриту зустріч з лідерами країн.
-
Словенія виділила кошти на купівлю зброї для України в рамках PURL
Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб оголосив, що його країна приєднується до ініціативи PURL, яка передбачає виділення коштів країнами НАТО на закупівлю американської зброї для надання допомоги Україні. Він оголосив це під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Голоб не розкрив конкретну суму, оскільки вона є класифікованою, але він зазначив, що ці кошти передбачені у бюджеті Міністерства оборони на 2025 рік і не є додатковими витратами. Допомога буде спрямована лише на оборонну зброю, зокрема на протиповітряну оборону для захисту українських енергетичних об’єктів від можливих російських атак.
-
Міністр фінансів США звинуватив КНР у фінансуванні війни РФ в Україні
Міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив Китай у фінансуванні війни, стверджуючи, що китайці купують нафту у Росії та Ірану, що сприяє фінансуванню їхніх військових зусиль. Він також заявив, що президент Трамп планує зустрітися з главою Китаю Сі Цзіньпіном та обговорити торговельні суперечки. Бессент вважає, що Китай змінив свою стратегію щодо контролю над експортом рідкісноземельних мінералів і технологій, і обіцяє знаходити спільне рішення разом із союзниками, щоб протистояти таким діям Пекіна. Він також зазначив, що тарифи на китайські товари вступлять в силу не раніше 1 листопада, а зустріч з китайським лідером може відбутися у Південній Кореї.
-
У РФ схвалили закон щодо резервістів
Уряд Росії затвердив законопроект, який дає президентові Путіну можливість залучати резервістів у мирний час для виконання завдань у сфері оборони. Це означає, що людей з мобілізаційного резерву може запросити на спеціальні військові збори для участі в контртерористичних операціях чи військових діях за кордоном. Зміни передбачають нове поняття “спеціальні збори”, тривалість яких не перевищуватиме двох місяців. Також резервісти можуть отримувати додаткові виплати за участь у таких зборах. Нові правила стосуватимуться лише тих, хто уклав контракт із військовим відомством про перебування у резерві.
-
Звільнення заручників. Угода на Близькому Сході
Мирна угода між ХАМАС та Ізраїлем була досягнута, а головним пунктом її виконання став обмін заручниками. Спочатку Червоний Хрест отримав сім заручників, а потім ще 13 осіб. У відповідь Ізраїль звільнив двох тисяч палестинців. Це стало можливим після нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року, що спричинило війну в секторі Газа. Звільнені заручники були вітані як на площі в Тель-Авіві, так і на території Ізраїлю. Також близько 2 тисяч палестинців були звільнені з ізраїльських тюрем. Президент США Дональд Трамп прибув до Ізраїлю для участі у мирному саміті в Шарм-ель-Шейху, де планується зустріч зі світовими лідерами. Угода також передбачає поступове повернення людей до Гази та відновлення життя після двох років війни, яка завдала величезних збитків території.
-
Зеленський підтвердив майбутню зустріч з Трампом
Президент України Володимир Зеленський планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні 17 жовтня. Цю новину він оголосив під час зустрічі з представником Європейського союзу. Зеленський зазначив, що під час попередніх контактів з Трампом вони обговорили атаки Росії на українську енергетику та інфраструктуру, а також плани з посилення протиповітряної оборони. Він також зазначив, що головні теми зустрічі будуть пов’язані з обороною та можливостями тиснути на Росію у майбутньому. Українська делегація вже вирушила до США для тижневих переговорів, а також для зустрічі з Трампом.
-
Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”, що закінчився у червні 2025 року. Ця угода є продовженням угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, укладеної у 2025 році. Це рішення є підтримкою України з боку ЄС після військової агресії Росії. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків між сторонами та встановить умови для приведення українських стандартів у відповідність до стандартів ЄС. Деякі сільськогосподарські продукти залишаться під обмеженням, але для інших продуктів буде розглядатися повна лібералізація. Після схвалення Радою ЄС, угоду має ухвалити Комітет асоціації Україна-ЄС.
-
Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка має замінити “торговельний безвіз”. Ця угода є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Головна мета угоди – створення стійкої економічної стабільності та поглиблення торговельних відносин між сторонами. Це рішення є підтримкою України з боку ЄС після військової агресії Росії. Угода передбачає підвищення торговельних потоків, але також вимагає від України відповідності європейським стандартам. Деякі продукти, як цукор, м’ясо птиці та інші, залишаться обмеженими у доступі до ринку ЄС. Угода повинна бути ще схвалена Комітетом асоціації Україна-ЄС.