Євродепутат Міхаель Галер висловив думку, що навіть наявність окупованих територій не завадить Україні приєднатися до Європейського Союзу. Він порівняв ситуацію з можливим вступом України до ЄС з подіями, які відбувалися з Західною Німеччиною та Кіпром. Галер зазначив, що навіть якщо не вся територія України буде під контролем уряду під час вступу до ЄС, це не перешкодить початку переговорів про членство. Він наголосив, що можливо будуть встановлені перехідні періоди для інтеграції окупованих територій в ЄС після їх повернення під контроль уряду України.
Категорія: Новини світу
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовив у видачі українця Володимира Ж. до Німеччини, де його підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія відмовила у видачі ще одного українця, Сергія К., якого також підозрюють у цих подіях. Українців затримали в Польщі та Італії за німецьким ордером. Польський прем’єр-міністр вважає, що це рішення не відповідає інтересам Польщі, адже проблема полягає не в тому, що газопровід підірвали, а в його будівництві. Адвокат Володимира Ж. стверджує, що його підзахисний не визнає себе винним та не розуміє обвинувачення. Володимир Ж. жив у Польщі зі своєю сім’єю, а його дружина стверджує, що вони були разом у Польщі під час атак на газопроводи.
-
Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента
Лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріанірина, присягнув на посаду президента на урочистій церемонії всього кілька днів після захоплення влади під час молодіжних протестів, які змусили попереднього президента покинути країну. Колишній президент Андрі Раджеліна засудив переворот, відмовився від влади і втік за кордон, але відмовився зрікатися влади, незважаючи на підтримку військових та підтвердження перевороту Вищим конституційним судом. Рандріанірина обіцяв справедливо виконувати свої обов’язки, захищати національну єдність і права людини, і очолить комітет під проводом військових, який керуватиме країною до нових виборів. Протестувальники наголошують, що їхні цілі ще не досягнуті, і вимагають уряду, який близький до народу. Мадагаскар стикається з глибокою бідністю і нестачею ресурсів, а середній річний дохід становить близько $600.
-
ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна
Зараз діючі санкції проти російського режиму не забороняють в’їзду в країни для президента Путіна та міністра закордонних справ Лаврова. Це дозволяє їм планувати зустріч з президентом США Трампом у Будапешті. Журналісти запитали представника ЄС, чи не суперечить ця зустріч існуючим санкціям ЄС, на що отримали відповідь, що вони не обмежують в’їзд. У той же час, у Європі постає питання про льотну логістику Путіна до Будапешта, оскільки ЄС закриває повітряний простір для російських літаків. Російські чиновники також обговорюють питання організації саміту, у той час як Угорщина вже заявила, що не буде заарештовувати Путіна під час зустрічі з Трампом, незважаючи на ордер Міжнародного кримінального суду. Угорщина також заявила, що не консультуватиметься з іншими країнами щодо візиту Путіна, оскільки вважає себе суверенною країною.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Рада ЄС і Європарламент погодили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, закупівлю зброї державами та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування у розмірі 300 млн євро через Інструмент підтримки України. Також угода встановлює обмеження на використання компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів у виробництві оборонної продукції. Крім того, EDIP впроваджує механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів. Програма також передбачає створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Ці кошти будуть використані на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року.
-
Стало відомо, чому Трамп припинив перемовини з Путіниним на Алясці
Російський президент Володимир Путін на саміті в Анкориджі на Алясці відмовився від пропозиції президента США Дональда Трампа про скасування санкцій в обмін на припинення вогню в Україні. Путін виголосив історичну тираду про спільну історію українців і росіян, що роздратувало Трампа. Після цього Трамп скоротив зустріч і скасував обід, погрожуючи новими обмеженнями для Росії. Ця подія стала точкою розвороту у політиці Трампа щодо України. Путін залишається впевненим у своїй перемозі, вважаючи, що може перемогти. Також відбулася телефонна розмова між Трампом і Путіним, після якої було оголошено про майбутню зустріч у Будапешті.
-
Довга розмова: чи привабив Путін знову Трампа
Президент США і президент Росії провели телефонну розмову, під час якої Путін запропонував переговори. Ця ініціатива виявилася успішною, оскільки в дипломатії важливий час, і Кремль вдало спланував цей дзвінок. Деталі розмови та чи привабив Путін Трампа не розголошуються.
-
ЗМІ: Лукашенко прагне нормалізувати відносини з ЄС
Білорусь пропонує країнам Європейського Союзу розпочати переговори з метою виходу з політичної ізоляції, в якій вона опинилася з 2020 року. Посольство Білорусі в Парижі розіслало листи до кількох країн, запрошуючи їх на зустріч з послом республіки у Ватикані. Білорусь виражає бажання допомогти у врегулюванні конфлікту між Росією та Україною та в переговорах щодо європейської безпеки. США розпочали налагоджувати відносини з Білоруссю після повернення Дональда Трампа до влади, знявши санкції з авіакомпанії Белавіа. Лукашенко пропонував укласти “велику угоду” з Трампом, сподіваючись на скасування санкцій та відновлення доступу до балтійських портів для відвантаження калійних добрив.
-
Перша за сім років зустріч ЄС і Китаю закінчилася суперечкою через Україну
Китайські депутати на зустрічі в Брюсселі висловили свою думку про те, що НАТО не має існувати і підтримали російські тези щодо війни в Україні. Зустріч була напруженою, і китайська сторона поставила під сумнів легітимність НАТО, вважаючи, що після розпаду СРСР немає потреби в існуванні альянсу. Депутати Європарламенту висловили занепокоєння щодо порушень прав людини в Китаї, але не отримали відповіді на свої запитання. Китайці також звинуватили Євросоюз у підтримці США у конфлікті між Ізраїлем і ХАМАСом у Газі.
-
Зустріч депутатів ЄС і Китаю закінчилася суперечкою через Україну – ЗМІ
На зустрічі в Брюсселі китайські депутати висловили свою думку про те, що НАТО не повинне існувати і висловили підтримку російських тез про війну в Україні. Зустріч відбулася між представниками Європарламенту та китайськими депутатами після того, як Китай скасував санкції проти європейських політиків. Під час зустрічі китайці висловили сумніви у легітимність НАТО, вказавши на відсутність причин для його існування після розпаду СРСР. Європейські депутати висловили здивування тим, як настійно китайці підтримують російську позицію щодо ролі НАТО у війні в Україні. Крім того, було зазначено, що під час зустрічі не було можливості обговорити питання прав людини у Китаї, такі як ситуація в Тибеті, Сіньцзяні та Гонконгу.