Президентка Республіки Молдова Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни. Про це свідчить відповідний документ, оприлюднений на сайті президента.
Рішення ухвалили після консультацій із парламентськими фракціями.
“Бажаю успіхів у формуванні уряду, котрий здобуде довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки та підвищення рівня життя людей”, – заявила глава держави.
Згідно з указом, Мунтяну має представити парламенту склад уряду та програму діяльності для отримання вотуму довіри.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що фракція партії “Дія і солідарність” (PAS) офіційно запропонувала Мунтяну як кандидата на посаду прем’єра. Лідер партії Ігор Гросу після зустрічі із Санду заявив, що “після видання указу Олександру Мунтяну буде запропоновано кабінет міністрів і програму його діяльності”, після чого кандидат розпочне консультації з парламентськими фракціями.
Раніше видання Ziarul de Gardă повідомляло, що Мунтяну є бізнесменом, котрий понад 20 років проживає в Україні.
Категорія: Новини світу
-
Санду визначилася з кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови
-
Вибух на військовому заводі у Росії: 11 людей досі не можуть знайти
Після вибуху на заводі у Копейську Челябінська область РФ невідомим залишається місцезнаходження 11 осіб, кількість постраждалих збільшилася до 29. Про це повідомив губернатор Олексій Текслер у Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.
“Підтверджено загибель 12 людей. Уточнюється місцезнаходження 11 осіб. 29 – отримують медичну допомогу: з них шестеро госпіталізовано, п’ятеро – у тяжкому стані. Інші спостерігаються амбулаторно”, – написав глава регіону.
Раніше повідомлялося про 12 загиблих та 19 постраждалих.
-
Китай підтвердив: Сі відвідає Південу Корею під час візиту Трампа
Президент Китаю Сі Цзіньпін здійснить державний візит до Південної Кореї наступного тижня – уперше за 11 років. Поїздка триватиме з 30 жовтня до 1 листопада на запрошення президента Лі Чже Мьона. Про це повідомляє Anadolu Ajansı з посиланням на МЗС КНР.
Сі прибуде до міста Кьонджу, де також відбудеться саміт АТЕС, який Південна Корея прийматиме 31 жовтня — 1 листопада. Під час поїздки китайський лідер проведе зустріч із президентом США Дональдом Трампом 30 жовтня, підтвердив Білий дім.
Це буде перший візит Сі Цзіньпіна до Південної Кореї з 2014 року, коли він відвідав країну за президентства Пак Кин Хє. Тоді відносини між Сеулом і Пекіном перебували на піку, але погіршилися у 2017 році після розгортання американської системи ПРО THAAD.
Китай і Південна Корея встановили дипломатичні відносини у серпні 1992 року. Торговельний обіг між країнами у 2024 році сягнув $267,6 млрд.
Стало відомо, що президент США Дональд Трамп та лідер Китаю Сі Цзіньпін планують зустрітися наступного четверга, 30 жовтня, під час візиту Трампа до Азії. Раніше повідомлялося, що міністерство закордонних справ КНР нині не має інформації щодо того, чи відбудеться зустріч лідерів Китаю і США – Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа – наприкінці жовтня у Південній Кореї.Трамп анонсував візит у Китай та назвав строки
-
Угорщина шукає спосіб обійти санкції США проти нафти РФ – Орбан
Угорщина працює над пошуком способу обійти санкції США проти російських нафтових компаній. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан у п’ятницю, 24 жовтня, в інтерв’ю угорському радіо, передає Reuters.
За словами Орбана, він розмовляв з угорською нафтогазовою компанією MOL щодо санкцій, які нещодавно запровадив американський президент Дональд Трамп проти компаній Роснєфть і Лукойл.
Як відомо, нафтопереробні заводи MOL в Угорщині та Словаччині, загальна потужність яких становить 14,2 млн тонн нафти на рік, залежать від російської нафти, що транспортується трубопроводом Дружба. Торік MOL зіштовхнулася з проблемами з постачанням, коли Україна ввела санкції проти Лукойл. Тоді компанія уклала угоди про придбання права власності на “уражені” обсяги нафти на кордоні Білорусі та України, щоб зберегти постачання. -
WSJ: Трамп відкинув суворіші санкції проти Москви
Президенту США Дональду Трампу запропонували три варіанти санкцій проти Росії, і він обрав середній за рівнем жорсткості. Про це повідомили поінформовані джерела The Wall Street Journal (WSJ).
Найсуворіший варіант був спрямований проти російської промисловості та вищого керівництва країни, середній – проти енергетичного сектору, а найм’якший передбачав “обмежені заходи”. У результаті Трамп запровадив санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії – Роснєфти та Лукойла, а також їхніх дочірніх структур.
На рішення президента США вплинули російські удари по Україні, які щоразу відбувалися після його “хороших” телефонних розмов із главою РФ Володимиром Путіним. За словами співрозмовників видання, терпіння Трампа урвалося, коли він дійшов висновку, що Путін “просто водить його за ніс” і тягне час.
Як зазначає CNN, обговорення можливих санкцій в адміністрації президента тривали місяцями, але сам Трамп до останнього вагався, чи варто їх запроваджувати. Він побоювався, що такі кроки можуть зашкодити потенційним переговорам із Путіним.
Однак після того, як Трамп скасував зустріч із російським главою у Будапешті, він, за даними джерел CNN, сказав своїм радникам, що його “інстинкти” підказують: настав час змінити підхід у відносинах із Москвою.
Путін, коментуючи нові санкції, заявив, що вони матимуть для Росії “певні наслідки, але суттєво не вплинуть на економічний стан”. За його словами, такий “недружній” крок “не зміцнює російсько-американські відносини” й покликаний чинити політичний тиск.
Трамп у відповідь зазначив, що ефект від запроваджених ним санкцій можна буде оцінити через пів року. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що обмеження є “досить серйозними”. У Вашингтоні очікують, що вони створять тиск на Росію й завдадуть їй економічної шкоди. “Втрати будуть”. Путін відреагував на санкції США
-
Мерц очікує, що США звільнять німецький підрозділ Роснефті від санкцій
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц очікує, що санкції США не торкнуться німецького бізнесу Роснефті. Про це повідомляє DW в п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми обговоримо це (виключення з санкцій США – ред.) з американцями”, – заявив глава німецького уряду.
Німеччини прагне захистити німецькі дочірні фірми Роснефті від нових санкцій США. У низці банків вже повідомили, що американські санкції можуть завадити їм вести справи з “дочками” російської нафтової компанії в ФРН.
У міністерстві економіки та енергетики Німеччини повідомили, що санкції США не повинні торкнутися німецького бізнесу Роснефті, оскільки вони перебувають під державним управлінням.
Йдеться про дві німецькі фірми: Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році влада Німеччини позбавила Роснефть контролю над ними і перевела їх під зовнішнє довірче управління Федерального агентства з мереж.
У вересні 2025 року довірче управління Rosneft Deutschland було продовжено ще на рік. На Rosneft Deutschland припадає близько 12% потужностей із переробки нафти у Німеччині. У компанії є частки у трьох великих німецьких НПЗ.
Нагадаємо, 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами. Активи компаній в США будуть знерухомлені. “Втрати будуть”. Путін відреагував на санкції США
-
Частину Білого дому знесли задля бальної зали Трампа
У Білому домі повністю знесли історичну будівлю Східного крила задля реалізації ідеї президента Дональда Трампа з великою бальною залою для прийомів. Про це свідчать останні кадри з будівництва, повідомляє CNN.
Супутникові знімки демонструють, що задля бальної зали Трампа знесли усю будівлю Східного крила Білого дому, яка традиційно призначалася для офісу перших леді.
Колонада, що сполучала основну будівлю зі Східним крилом, також майже повністю знесена, крім фрагменту, що прилягає до основної будівлі.
Речниця Білого дому Керолайн Лівітт визнала, що масштаби проєкту розширилися, порівняно з першим задумом, але закликала “довіряти процесу”.
“Коли цей план презентували, і коли рендери були готові, президент розпорядився, щоб я вийшла сюди і показала їх вам. Я робила детальне звернення про те, яким буде цей проєкт. Із будь-яким проєктом будівництва з часом можуть ставатися корективи… Ми продовжимо тримати вас у курсі всіх змін, але просто довіряйте процесу”, – заявила вона.
-
Путін не має жодних результатів на фронті – посол США
Посол США при НАТО Меттью Вітакер висловив думку, що Володимир Путін не має можливостей досягти важливих результатів на військовому фронті і лише продовжує вбивства, які нічого не приносять. Вітакер зазначив, що російські досягнення на війні за останні десять місяців є незначними, незважаючи на величезні втрати. Він вважає, що Путін не досягає жодних стратегічних успіхів і лише підтримує безглузді вбивства на фронті. Також нагадаємо, що США ввели санкції проти ключових нафтових компаній Росії та закликали Москву зупинити військові дії в Україні. Пізніше президент США Трамп заявив, що наслідки нових санкцій проти Росії будуть відчутні для країни через шість місяців.
-
Санкції США призупинили купівлю Китаєм нафти РФ
Державні нафтові компанії Китаю припинили закупівлю російської нафти через морські шляхи після введення США санкцій проти Роснефті та Лукойл. Китайські компанії Sinopec, CNOOC і Zhenhua Oil припинили закупівлю, але незалежні нафтопереробні заводи і малі оператори продовжують імпортувати нафту. Однак державні компанії Китаю припинили закупівлю нафти через море, але продовжують робити це через трубопроводи. Індія також планує зменшити закупівлю російської нафти. Це може призвести до зростання цін на нафту, оскільки імпортери шукатимуть альтернативні джерела постачання.
-
Кім Чен Ин зробив заяву про військові зв’язки з Росією
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин оголосив про непорушний розвиток військових зв’язків між Північною Кореєю та Росією. Він заявив це під час церемонії відкриття меморіалу, присвяченого північнокорейським солдатам, які брали участь у боях на території Курської області разом з російськими військами проти Збройних сил України. Кім наголосив на важливості дружби між двома країнами та заявив, що виклики “домінування і тиранії” не можуть нашкодити їхнім зв’язкам. Раніше було повідомлено про загибель понад 2 тисяч північнокорейських солдатів, які відправилися до Росії на війну. Офіційні дані КНДР зазначають, що загальні втрати становили близько 350 осіб.