Життя у ритмі новин

Категорія: Новини світу

  • Вибухи і дим: Москву атакували невідомі БпЛА

    Вибухи і дим: Москву атакували невідомі БпЛА

    Увечері 26 жовтня Москву атакували невідомі безпілотники. Російська влада, як завжди, заявляє, що всі дрони нібито були збиті. Однак мешканці міста повідомляють про численні вибухи, що лунали в різних частинах столиці. Про це свідчать повідомлення керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка та російські ЗМІ, інформує РБК-Україна.

    Коваленко обмежився коротким повідомленням про атаку дронів на Москву, не вдаючись у деталі. Натомість російські ЗМІ активно публікують фото й відео з місць подій: очевидці фіксують гучні вибухи та дим, що підіймається у небо над столицею. У місцевих чатах почалася паніка серед жителів Москви.

    Російські ресурси повідомляють, що один з українських дронів нібито влучив у багатоповерховий будинок. Однак аналітики припускають, що це могло бути випадкове влучення російської ППО, яка вже неодноразово відзначалася подібними інцидентами.

    Мер Москви Сергій Собянін заявив, що “все збито” і ситуація перебуває під контролем завдяки роботі російських сил протиповітряної оборони. Однак про дим у центрі столиці він коментарів не надає.

    Тим часом у мережі з’явилися світлини російського аналога мобільних вогневих груп: військові розмістили кулемет на пікапі неподалік Кремля для протидії дронам.

    Нагадаємо, внаслідок удару українських військових по Бєлгородській дамбі виникла проривна течія, що залишила підрозділи російської армії під Вовчанськом ізольованими від основних сил.

    Наслідки ударів по Бєлгородській дамбі видно з космосу

  • Наслідки ударів по Бєлгородській дамбі видно з космосу

    Наслідки ударів по Бєлгородській дамбі видно з космосу

    З’явились супутникові знімки, що ілюструють наслідки українських ударів по дамбі Бєлгородського водосховища на території Російської Федерації. Про це повідомляють Telegram-канали Exilenova+ та Dnipro Osint.

    У мережі опубліковано зйомки прориву дамби після сьогоднішніх атак. Видно масштаби затоплення територій нижче за течією водосховища, де значні ділянки опинилися під водою, а рівень затоплення поступово збільшується через продовження руху води.

    Водночас звертається увага на відсутність офіційних заходів із евакуації населення із затоплених територій. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков досі не прокоментував подію, як і міністерство з надзвичайних ситуацій. Існує ймовірність, що російська сторона намагається уникати широкого розголосу ситуації.

    Нагадаємо, вночі на 26 жовтня дрони завдали ударів по дамбі, що спричинило витік великої кількості води через греблю. Рівень води у водосховищі швидко знизився більше ніж на метр. Район поруч із дамбою має стратегічне значення – там розташовані позиції одиниць російських військ, серед яких 128-ма, 116-та, 68-ма та 136-та бригади. Затоплення вже вплинуло на бліндажі цих підрозділів.

    Також повідомлялося, що командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив, що удар здійснили оператори 1-го окремого Центру СБС. За його словами, конструкція дамби отримала тріщини після цієї операції.

  • Литва розгляне обмеження транзиту до Калінінграда

    Литва розгляне обмеження транзиту до Калінінграда

    Президент Литви Гітанас Науседа запропонував обмежити транзит до Калінінградської області та закрити кордон із Білоруссю на тривалий період через аеростати контрабандистів, котры регулярно порушують повітряний простір країни. Про це інформує DW у неділю, 26 жовтня.

    Очікується, що Науседа обговорить заходи на міжвідомчій нараді 28 жовтня.

    Метеозонди з території Білорусі регулярно потрапляють у повітряний простір сусідніх країн ЄС, зокрема Латвії та Польщі, тоді як Литва лише з початку 2025 року зафіксувала вже 500 таких випадків.

    Минулими тижнями проблему ускладнили повітряні кулі з контрабандним вантажем, котрі підлітають упритул до аеропорту Вільнюса. Через це там запроваджують обмеження на польоти, які можуть тривати кілька годин. Лише у жовтні такі обмеження вводили чотири рази, зокрема тричі – протягом минулого тижня. Через зони також доводилося тимчасово призупиняти роботу аеропорту Каунаса.

    Уряд Литви покладає частину відповідальності за ситуацію на бездіяльність білоруської влади, яка, за словами прем’єрки Інгри Ругінене, не перешкоджає контрабандистам. На цьому тлі Литва вже тимчасово закривала пункти пропуску на кордоні з Білоруссю.
    Через гелієві кулі: Литва закрила кордон з Білорусю та два аеропорти

  • Бессент прокоментував санкційні наслідки для РФ

    Бессент прокоментував санкційні наслідки для РФ

    Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що спецпредставник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв є російським пропагандистом, котрий хибно оцінює наслідки санкцій для російської економіки. Про це він зазначив в етері CBS News.
    Ведуча Маргарет Бреннан зауважила, що США запровадили санкції проти провідних нафтогазових компаній РФ, тоді як Дмитрієв стверджує, що вони “ніяк не вплинуть на економіку РФ”.
    “Вважаю, що РФ відчує удар одразу. Можу заявити, що Індія вже повністю зупинила закупівлі російської нафти, тоді як багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися”, – відповів глава Мінфіну США.
    Продовжуючи, Бессент назвав Дмитрієва пропагандистом, зазначивши, що представнику Путіна більше нічого сказати, окрім брехні.
    “Маргарет, ви справді маєте намір цитувати те, що говорить російський пропагандист? Що він ще скаже – що це жахливо і змусить Путіна сісти за стіл переговорів?” – запитав міністр.
    Бессент додав, що зростання російської економіки воєнного часу практично нульове, водночас інфляція перевищує 20%. Він акцентував, що дії США спрямовані на те, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. На його переконання, санкції США суттєво скоротять прибутки економіки РФ.

  • Бессент оцінив санкційні наслідки для Росії

    Бессент оцінив санкційні наслідки для Росії

    Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що спецпредставник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв є російським пропагандистом, котрий хибно оцінює наслідки санкцій для російської економіки. Про це він зазначив в етері CBS News.
    Ведуча Маргарет Бреннан зауважила, що США запровадили санкції проти провідних нафтогазових компаній РФ, тоді як Дмитрієв стверджує, що вони “ніяк не вплинуть на економіку РФ”.
    “Вважаю, що РФ відчує удар одразу. Можу заявити, що Індія вже повністю зупинила закупівлі російської нафти, тоді як багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися”, – відповів глава Мінфіну США.
    Продовжуючи, Бессент назвав Дмитрієва пропагандистом, зазначивши, що представнику Путіна більше нічого сказати, окрім брехні.
    “Маргарет, ви справді маєте намір цитувати те, що говорить російський пропагандист? Що він ще скаже – що це жахливо і змусить Путіна сісти за стіл переговорів?” – запитав міністр.
    Бессент додав, що зростання російської економіки воєнного часу практично нульове, водночас інфляція перевищує 20%. Він акцентував, що дії США спрямовані на те, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. На його переконання, санкції США суттєво скоротять прибутки економіки РФ.

  • Бессент прокоментував заяви про “безпечність” санкцій для РФ

    Бессент прокоментував заяви про “безпечність” санкцій для РФ

    Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що спецпредставник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв є російським пропагандистом, котрий хибно оцінює наслідки санкцій для російської економіки. Про це він зазначив в етері CBS News.
    Ведуча Маргарет Бреннан зауважила, що США запровадили санкції проти провідних нафтогазових компаній РФ, тоді як Дмитрієв стверджує, що вони “ніяк не вплинуть на економіку РФ”.
    “Вважаю, що РФ відчує удар одразу. Можу заявити, що Індія вже повністю зупинила закупівлі російської нафти, тоді як багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися”, – відповів глава Мінфіну США.
    Продовжуючи, Бессент назвав Дмитрієва пропагандистом, зазначивши, що представнику Путіна більше нічого сказати, окрім брехні.
    “Маргарет, ви справді маєте намір цитувати те, що говорить російський пропагандист? Що він ще скаже – що це жахливо і змусить Путіна сісти за стіл переговорів?” – запитав міністр.
    Бессент додав, що зростання російської економіки воєнного часу практично нульове, водночас інфляція перевищує 20%. Він акцентував, що дії США спрямовані на те, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. На його переконання, санкції США суттєво скоротять прибутки економіки РФ.

  • The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися

    The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися

    Економічні проблеми, спровоковані війною проти України, що викликають невдоволення населення, посилили страхи глави Росії Володимира Путіна щодо можливого державного перевороту. Про це повідомляє The Telegraph.

    У Путіна з’являється дедалі більше причин для занепокоєння: ЄС та США запроваджують нові санкції, бізнес паралізований високими відсотковими ставками, державний борг зростає, водночас міністр економічного розвитку Максим Решетников попереджає, що економіка перебуває “на межі рецесії”. За прогнозом російського Мінфіну, дефіцит бюджету Росії у 2025 році може досягти 2,6% ВВП або 5,7 трлн рублів, що у п’ять разів перевищує плановий рівень 0,5%. Запаси Фонду національного добробуту скоротилися удвічі: із майже 10 трлн рублів до 4,2 трлн рублів. Для покриття дефіциту влада змушена підвищувати податки. З початку війни інфляція перевищила 40%, навіть за даними Росстату.

    Ситуацію погіршує зростаюча залежність від Китаю та західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно запровадив обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії – Роснафти та Лукойлу через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай та Індія, головні покупці російської нафти, скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів.

    “Вперше за 3,5 роки Росія справді відчула біль”, – каже Тімоті Еш, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House. За його оцінкою, у Кремлі “назріває паніка”. Оточення Путіна шукає вихід через дискредитацію опозиції, щоб “показати, що Захід намагається розколоти Росію”, – зауважує Анджела Стент, почесна директорка Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень Джорджтаунського університету.

    Путін раніше вже поставав перед спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин очолив бунт і відправив танки на Москву через давній конфлікт із Міноборони. В останній момент він відмовився від задуму і зупинив найманців, а кілька місяців потому загинув у авіакатастрофі. Попри провал, бунт засвідчив нестійкість режиму Путіна, пояснюють експерти.

  • ЄС увійшов до трійки торгових партнерів Москви

    ЄС увійшов до трійки торгових партнерів Москви

    Попри санкції, запроваджені за війну проти України, Євросоюз залишається серед головних торговельних партнерів Росії – обсяг торгівлі у 2024 році сягнув €67,5 млрд. Про це повідомляє Bild із посиланням на Німецький економічний інститут.

    Загальний обсяг товарообігу між сторонами становив 67,5 млрд євро. Втім, більшість країн ЄС скоротили закупівлі в Росії. Зокрема Німеччина зменшила імпорт на 92% порівняно з довоєнним 2021 роком, проте, загальний обсяг торгівлі між країнами все ще сягає 9,5 млрд доларів.

    Різке падіння обсягів торгівлі з РФ також зафіксовано в Італії (-83%), Бельгії (-67%), Іспанії (-63%), Чехії (-51%) і Словаччині (-31%). Водночас Угорщина, навпаки, збільшила цей показник на 31%, до 6,2 млрд доларів. Товарообіг із Францією та Нідерландами становив по 6 млрд доларів для кожної.

    За підрахунками IW, у 2024 році загальний обсяг російського експорту зріс на 18% у річному вимірі – до 330 млрд доларів. Головним торговельним партнером Росії залишається Китай, на який припадає 244,8 млрд доларів товарообігу, переважно завдяки постачанню нафти, газу та вугілля. Загалом Москва продала Пекіну енергоносіїв на 130 млрд доларів. На другому місці серед імпортерів російських товарів опинилася Індія.

    Окрім того, торговельні відносини з Росією розширили Вірменія (+423%), Ізраїль (+240%), Узбекистан (+135%), Бразилія (+98%), Азербайджан (+76%), Єгипет (+70%) і Туреччина (+53%).

  • Росіяни використовують затонулий пором для шпигунства у Балтиці – ЗМІ

    Росіяни використовують затонулий пором для шпигунства у Балтиці – ЗМІ

    Російське Головне управління глибоководних досліджень кілька років тому встановило на затонулому поромі Естонія пристрої, котрі дозволяють точно орієнтуватися підводним дронам. Про це зазначили у спільному розслідуванні Sueddeutsche Zeitung та мовників NDR і WDR з посиланням на розвіддані кількох країн НАТО.
    Російське відомство підпорядковується Міноборони Росії та володіє кораблями, котрі підозрюють у шпигунстві на користь Росії, хоча офіційно вони проводять дослідження.
    Західні розвідувальні служби вважають, що російські військовослужбовці неодноразово пірнали та проводили навчання поблизу затонулого порома Естонія.
    “Є підозра, що там могли бути встановлені датчики для моніторингу руху кораблів і підводних човнів, а також для запису звуків гвинтів та інших характерних сигналів підрозділів НАТО”, – пише SZ.
    Затонулий пором розташований у стратегічному місці біля узбережжя Фінляндії біля входу у Фінську затоку. Дайвінг там заборонений.
    Розвідслужби підозрюють, що Росія має шпигунські системи у різних місцях Балтійського моря та інших вод. Мюнхенська газета зазначає, що Литва на початку 2024 року оголосила про виявлення гідролокатора російського зразка. Схожі відкриття також були зроблені у Великій Британії, Ірландії та Латвії.
    У розслідуванні зазначається, що російські датчики також можуть бути розташовані у німецьких територіальних водах, і “можливо, їх уже знайшли”. Пором Естонія, що прямував з Таллінна до Стокгольма, затонув у ніч з 27 на 28 вересня 1994 року в міжнародних водах біля узбережжя Фінляндії, ставши місцем останнього спочинку для більшості з 852 жертв. 137 людей врятували. Це була одна з найгірших морських катастроф кінця 20 століття.
    Раніше стало відомо, що патрульні кораблі ВМС Естонії, починаючи з 27 грудня охоронятимуть підводний кабель Estlink 1, що забезпечує енергетичні зв’язки між Естонією і Фінляндією.
    Швеція направить свої кораблі та літак у Балтику

  • У мережі показали карту ППО Москви

    У мережі показали карту ППО Москви

    У мережі оприлюднили карту, на якій нібито позначено розташування систем протиповітряної оборони Москви. Відповідну картку опублікував журналіст Радіо Вільна Європа Марк Крутов з посиланням на OSINT-дослідника Jembob.

    На схемі різними кольорами вказані місця розміщення зенітних комплексів.

    1/3 What was once a beautiful garden shop (https://t.co/j2MPDZTBbB) in one of Moscow’s famous and beautiful parks, Izmaylovo, was demolished in January 2023 and converted into S-400 air defense positions. 55.786807016325774, 37.766313738912295 https://t.co/dqnyz8IB76 pic.twitter.com/TxlqMpbkwI — Mark Krutov (@kromark) October 26, 2025

    Згідно з оприлюдненими даними, системи ППО розташовані у різних районах російської столиці, утворюючи кільце навколо неї. На схемі показали комплекси С-300, С-400 та радарні установки, котрі прикривають стратегічно важливі об’єкти.

    OSINT-джерела також зазначають, що в Ізмайловському районі Москви встановлено нову систему С-400.

    Інші комплекси С-300 та С-400 розміщені по периметру міста для створення багаторівневої оборони.

    Офіційного підтвердження від російського Міноборони наразі немає, втім, карта вже активно обговорюється у мережі.

    Раніше повідомляли, що Міноборони Росії вирішило відтворити радянське “мале кільце” ППО навколо Москви, яке мало захищати місто від атак країн НАТО, але не знайшло застосування за часів Холодної війни.
    ППО Росії не здатна захистити нічого, крім резиденції Путіна і Москви – ЦПД