Президент США Дональд Трамп пригрозив новими ударами по Тегерану, відреагувавши на заяву міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі про продовження збагачення удару. Про це американський лідер написав у соцмережі Truth Social. Глава Білого дому згадав слова Арагчі про дуже серйозні пошкодження та руйнування ядерних об’єктів Ірану.
“Звісно, що так – я ж казав! І ми зробимо це знову, якщо буде потрібно!” – наголосив Трамп.
У Північному морі виявили британський військовий корабель HMS Nottingham, потоплений під час Першої світової війни. Судно виявила міжнародна команда дайверів, яка працювала під керівництвом проекту ProjectXplore. Про це повідомило Sky News 21 липня.
HMS Nottingham, легкий крейсер типу Town, був останнім зниклим кораблем Королівського флоту часів Першої світової війни, пошуки якого тривали понад сто років. За даними істориків, судно було потоплене 19 серпня 1916 року внаслідок трьох торпедних ударів із німецького підводного човна U-52. З екіпажу вдалося врятувати капітана, 20 офіцерів та 357 моряків, але 38 осіб загинули.
Пошукова команда складалася з дайверів Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Іспанії. Вони здійснили детальне дослідження доступних суднових журналів, телеграм та карт, щоб визначити потенційний район місцезнаходження судна. За допомогою гідролокаційного сканування корабель було знайдено за 60 миль від берега – на глибині 82 метри на морському дні.
Зазначається, що для виявлення HMS Nottingham були застосовані сучасні сонарні технології, які дозволили точно визначити форму та розміри затонулого судна.
Цікаво, що археологічні пошуки затонулих кораблів у різних куточках світу тривають. На дні Чорного моря знайшли давньогрецьке торгове судно приблизно за 80 кілометрів від узбережжя Болгарії. Воно лежить у мертвій зоні на глибині близько двох кілометрів.
Судно датується приблизно 500 роком до нашої ери. Це одне з найдавніших суден, які добре збереглися до сьогоднішнього дня.
У Середземному морі знайшли корабель, що затонув 3,7 тисячі років тому
У Білому домі заявили, що ізраїльські авіаудари по Сектору Гази стали несподіванкою і викликали певну напругу у відносинах між Сполученими Штатами та Ізраїлем. Про це сказала речниця президента США Дональда Трампа Керолайн Лівітт, повідомляє Associated Press.
Бомбардування єдиної католицької церкви у Газі, а також військові дії Ізраїлю в Сирії, за словами речниці, “стали несподіванкою для глави держави”.
Як повідомляє видання, після отримання інформації про події в Газі й Сирії Трамп негайно зателефонував прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньягу, щоб висловити своє невдоволення такими діями.
Американська адміністрація вважає, що використання ізраїльською стороною збройних сил на території Сирії викликає “додаткову нестабільність” і відбулося “у вкрай невдалий момент”.
Попри це, у Вашингтоні досі впевнені, що анонсована Трампом мирна угода між Ізраїлем та ХАМАС для припинення бойових дій у Газі може бути укладена найближчим часом. Ізраїль більше не наполягає на збереженні контролю над кількома районами анклаву.
У Білому домі заявили, що ізраїльські авіаудари по Сектору Гази стали несподіванкою і викликали певну напругу у відносинах між Сполученими Штатами та Ізраїлем. Про це сказала речниця президента США Дональда Трампа Керолайн Лівітт, повідомляє Associated Press.
Бомбардування єдиної католицької церкви у Газі, а також військові дії Ізраїлю в Сирії, за словами речниці, “стали несподіванкою для глави держави”.
Як повідомляє видання, після отримання інформації про події в Газі й Сирії Трамп негайно зателефонував прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньягу, щоб висловити своє невдоволення такими діями.
Американська адміністрація вважає, що використання ізраїльською стороною збройних сил на території Сирії викликає “додаткову нестабільність” і відбулося “у вкрай невдалий момент”.
Попри це, у Вашингтоні досі впевнені, що анонсована Трампом мирна угода між Ізраїлем та ХАМАС для припинення бойових дій у Газі може бути укладена найближчим часом. Ізраїль більше не наполягає на збереженні контролю над кількома районами анклаву.
Іран висловив готовність до переговорів зі Сполученими Штатами щодо нової ядерної угоди, але з однією важливою умовою: це може відбуватися виключно в непрямому форматі. Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі в інтерв’ю телеканалу Fox News у вівторок, 22 липня.
За словами міністра, Тегеран відкритий до співпраці з американською стороною, якщо метою є пошук взаємовигідного рішення.
Арагчі наголосив, що Іран готовий до будь-яких кроків для зміцнення довіри та підтвердження мирного характеру своєї ядерної програми. Він запевнив, що Іран не прагне створення ядерної зброї і це залишиться незмінною позицією країни.
Зі свого боку Тегеран очікує скасування американських санкцій як умови для переважання конструктивного діалогу.
Арагчі охарактеризував запропонований формат як можливість досягнути вигідних результатів для обох сторін, однак Іран наразі не готовий до прямого діалогу, надаючи перевагу посередницькому шляхові.
“Це гра, в якій виграють усі, і ми готові взяти в ній участь. Ми не можемо розпочати ці переговори у прямому порядку та все ще віддаємо перевагу непрямому діалогу”, – додав глава іранського уряду.
Непрямі переговори мають специфічний формат і передбачають взаємодію через посередника, а не пряме спілкування між сторонами. Такий підхід застосовується у випадках конфлікту, глибокої політичної ворожнечі або невизнання однією стороною іншої.
Нагадаємо, що наприкінці червня Дональд Трамп допустив можливість пом’якшення санкцій стосовно Ірану.
Однак водночас він застеріг Тегеран від відновлення ядерної програми, підкресливши, що будь-які нові об’єкти також будуть знищені.
Всесвітня організація охорони здоров’я звинуватила ізраїльську армію в обстрілах своїх приміщень у Смузі Гази під час активних бойових дій у регіоні. Про це у вівторок, 22 липня, інформує The Guardian.
Згідно з повідомленням, кілька атак було спрямовано на штаб-квартиру ВООЗ у Газі та житловий блок, де перебувають працівники організації та їхні родини.
Видання зазначає, що ізраїльські сили не лише обстріляли ці об’єкти, але й допитували співробітників під загрозою зброї. Чотирьох осіб – двох співробітників і двох членів їхніх сімей – було затримано. Згодом троє з них були звільнені та повернулися додому.
ВООЗ підкреслює, що гуманітарна ситуація в Газі критична. Регіон страждає від гострої нестачі палива та медичних ресурсів, що фактично паралізує нормальне функціонування системи охорони здоров’я.
Нагадаємо, у ЦАХАЛ (армія Ізраїлю) оголосили про початок наземних операцій у Дейр-ель-Бала – одному з небагатьох районів у центрі сектора Газа. Однак раніше армія не застосовувала сухопутний наступ.
Нагадаємо, раніше ЗМІ писали, що мирна угода стосовно сектора Гази може бути досягнута найближчими днями, бо Ізраїль більш не наполягає на збереженні контролю над кількома районами анклаву.
26 липня Папа Римський Лев XIV проведе у Ватикані офіційну зустріч із митрополитом Волоколамським Антонієм, який очолює Відділ зовнішніх церковних зв’язків Російської православної церкви (РПЦ). Про це у понеділок, 21 липня, повідомило агентство ANSA.
Повідомляється, що захід стане першою подібною аудієнцією представника РПЦ за час понтифікату нового Папи.
Раніше митрополит Антоній представляв патріарха Московського й усієї Русі Кирила на похороні Папи Франциска. У ході спілкування очікується обговорення низки важливих питань, серед яких і війна Росії проти України, що значно загострила взаємини між Ватиканом та Російською православною церквою.
Понтифік демонструє бажання відновити діалог із Московським патріархатом, який був перерваний після початку повномасштабного вторгнення російського диктатора Путіна в Україну у 2022 році.
Раніше Папа Римський Лев XIV заявив про готовність надати Ватикан як майданчик для прямих переговорів між Україною та Росією.
Однак Сергій Лавров дав зрозуміти, що православні країни не можуть вести переговори “на католицькому майданчику”.
Під час онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України у штаб-квартирі НАТО Рютте звернувся до міністрів оборони країн-членів НАТО із закликом активніше купувати американську зброю для допомоги Україні. Про це після зустрічі у понеділок, 21 липня, повідомила пресслужба Альянсу.
Генеральний секретар наголосив на важливості ініціативи, яку він спільно із президентом США Дональдом Трампом представив минулого тижня. Ініціатива передбачає розширення підтримки України через інвестування союзників з Європи та Канади у нові американські військові розробки.
Рютте також зазначив, що таке рішення допоможе країнам НАТО досягти трьох ключових завдань, які були визначені на саміті Альянсу в Гаазі: збільшення військових витрат, нарощування військового виробництва та всебічну допомогу Україні.
Дональд Трамп підкреслив під час зустрічі з Рютте у Вашингтоні, що подальше постачання зброї Україні від США відбуватиметься на платній основі. Витрати на її закупівлю мають покривати європейські держави та Канада.
Нагадаємо, 21 липня під керівництвом Німеччини та Великої Британії відбулось 29-те засідання Контактної групи з питань оборони України. Ця зустріч, що проходила в онлайн-форматі, стала першою для нового українського міністра оборони Дениса Шмигаля, який назвав ключові рішення на Рамштайні.
Раніше під час Рамштайну міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв, що його країна і США забезпечать постачання п’яти систем Patriot в Україну.
Також сьогодні стало відомо, що за два останні місяці Велика Британія надала Україні боєприпаси для ППО і артилерії на 150 млн фунтів стерлінгів (понад 200 млн доларів).
США досі не визначили точних строків передачі систем Patriot Німеччині, які мають замінити ті, що Берлін готовий передати Україні. Цю інформацію озвучив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє у понеділок, 21 липня, Укрінформ.
За словами Мерца, американський уряд загалом пообіцяв надати Patriot Німеччині та Євросоюзу, щоб останні змогли передати свої комплекси захисту Україні. Проте питання отримання заміни наразі залишається відкритим: точних гарантій чи строків поки не встановлено.
“Є загальна обіцянка з боку американського уряду передати нам, Німеччині і Євросоюзу, Patriot, аби ми передали зазначені системи Україні. Ми передаємо та отримуємо заміну. Але ця заміна поки що насправді не забезпечена”, – сказав він.
Канцлер також зазначив, що переговори з Сполученими Штатами щодо передачі систем тривають. Цю тему активно обговорюють на рівні міністрів оборони.
Його коментар пролунав під час конференції в Берліні, де він виступав разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Стере, підтримуючи прагнення Німеччини отримати визначеність у цьому питанні, заявив, що Берлін відіграє ключову роль у посиленні України новими системами протиповітряної оборони.
Норвезький прем’єр наголосив, що допомога Україні є не лише питанням дотримання міжнародного права та права на самооборону, а й важливим фактором для збереження стабільності в Європі.
Раніше в Німеччині пообіцяли сприяти наданню Україні п’яти систем Patriot. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який співголовує на 29-му засіданні Контактної групи з питань оборони України (у форматі Рамштайн) разом з британським колегою Джоном Гілі, підтвердив подальшу військову підтримку Україні.
ЗМІ дізналися про зміни у поставці Patriot Україні
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.
Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.