У новій звістці повідомляється, що в Росії практично припинився попит на депозити на строк понад рік, який складає менше 7%. Це пояснюється загальною недовірою до банківської системи та економічною нестабільністю країни. Більшість росіян розміщують свої гроші на депозитах строком до шести місяців, найпопулярнішими є тримісячні вклади, які складають 33,2%. Люди шукають швидку вигоду і уникають довгострокових ризиків. Банки змушені переглядати умови обслуговування та вигадувати нові “вигідні пропозиції” через зниження попиту на довгострокові депозити.
Категорія: Новини світу
-
Трамп анонсував завершення шатдауну
Президент США Дональд Трамп оголосив, що ситуація з шатдауном у країні наближається до кінця. За даними CNN, у Сенаті досягнута угода між республіканцями і демократами про фінансування уряду до 30 січня. Угода також передбачає голосування над законопроєктом про доступне медичне обслуговування у грудні. Ця угода скасовує рішення Трампа про звільнення федеральних службовців і забороняє подібні дії у майбутньому. Документ також гарантує фінансування продовольчих талонів на весь 2026 рік. Підтримку угоді вже виразили принаймні вісім сенаторів-демократів. Крім того, всім федеральним службовцям буде виплачено компенсацію за час, коли вони не працювали. Голосування у Сенаті щодо завершення шатдауну може відбутися найближчими годинами. Це сталося через беззгоду між республіканцями та демократами у Конгресі щодо фінансування різних сфер, зокрема охорони здоров’я. Шатдаун, що почався 1 жовтня, став найдовшим в історії США, проте тепер ситуація може розв’язатися.
-
Вдруге за місяць: у Словаччині зіткнулися поїзди
У неділю, 9 листопада, у Словаччині сталася аварія, коли два пасажирських потяги зіткнулися між Братиславою та містом Пезінок. За інформацією Aktuality.sk, багато пасажирів отримали поранення, і 11 осіб були госпіталізовані. Один потяг врізався у задню частину іншого, де перебувало близько 800 людей. Ця аварія спричинила припинення руху поїздів на даній ділянці.
-
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії обговорюють ідею надання “репараційної позики” для України, що дозволить використати заморожені у Бельгії російські активи на суму понад 100 млрд євро. Ця позика могла б стати заставою зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція ця виникла у зв’язку з потребою України у фінансуванні та опозицією з боку Бельгії, де знаходяться російські активи. Норвегія має значні фінансові можливості для надання такої позики через свій великий Суверенний фонд. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій для компенсування збитків, завданих війною, яку розпочала Росія. Але поки що проєкт стикається з опозицією з боку Бельгії, що гальмує його реалізацію.
-
Ракета Фламінго перевершує Tomahawk – ЗМІ
Україна розробила нову крилату ракету FP-5 Фламінго, яка перевершує за деякими характеристиками американську Tomahawk. Ця ракета має дальність польоту 3000 км, максимальну швидкість 900 км/год і може нести корисне навантаження вагою понад тонну. Фламінго вже використовувалася для ударів углиб російської території. Ця ракета оснащена реактивним двигуном радянських часів, які були викопані зі сміттєзвалищ. Важливою перевагою цієї ракети є те, що Україна має повний контроль над її використанням.
Крім того, українська компанія Fire Point, що розробила ракету Фламінго, виробляє також ударні дрони FP-1 і FP-2, схожі на російські Шахеди. Їх виробництво досить швидке і дешеве, бо корпуси друкуються на 3D-принтерах з пластику та карбону, а двигуни виготовляються на базі побутових моторів. Ці дрони оснащені сучасною електронікою, яка дозволяє їм обходити російські системи радіоелектронної боротьби і коштують приблизно 50 тисяч доларів, що в рази дешевше за російські аналоги.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що близько 60% озброєнь країни вже виробляють в Україні самостійно. У країні працюють десятки стартапів, які розробляють ударні дрони, ракети, системи наведення та засоби протидії ворожим безпілотникам. Зеленський також заявив, що до кінця 2025 року очікується масове виробництво крилатих ракет Фламінго.
-
Аеропорт у Вільнюсі зупиняв роботу через повітряні кулі з Білорусі
Увечері 9 листопада у Вільнюському аеропорту тимчасово припинили польоти через те, що білоруські контрабандисти використали повітряні кулі, які потрапили на траєкторію злету та посадки літаків. Радари зафіксували десять повітряних об’єктів, один із яких був реальною загрозою для безпеки польотів. Роботу аеропорту відновили пізно ввечері, але через інцидент деякі рейси були затримані, що спричинило незручності для близько 600 пасажирів. Такі випадки порушення роботи аеропорту з боку білоруських контрабандистів не є винятком, адже вже раніше подібні ситуації відбувалися.
-
Лавров зробив заяву щодо переговорів зі США
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив готовність зустрітися з держсекретарем США Марко Рубіо, але заявив, що Росія не збирається відмовлятися від своїх основних умов у вирішенні конфлікту. Минулого місяця президент США Дональд Трамп скасував плановану зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним у Будапешті. Кремль спростував повідомлення про “втрату довіри Путіна до Лаврова” після цього скасування. Лавров заявив, що готовий до особистих зустрічей з Рубіо для обговорення українського питання та двосторонньої програми. Крім того, він підкреслив важливість регулярного спілкування та готовність до особистих зустрічей за необхідності.
-
Прем’єр Іспанії виступив проти підвищення оборонних витрат
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступив проти ідеї збільшення витрат на оборону країн Євросоюзу до 5% від ВВП, яку підтримував президент США Дональд Трамп. Він вважає, що для Європи важливіше дотримуватися міжнародного права і зберігати єдність, а не збільшувати військові витрати. Однак, враховуючи ситуацію в Європі, Іспанія змушена збільшувати свої витрати на оборону. Санчес підкреслив важливість відданості НАТО і розміщення іспанських військ на сходному фланзі для захисту країн, що постраждали від дій Росії. Також було згадано про можливі торгові тарифи США проти Іспанії через незгоду у питанні витрат на оборону.
-
Росія посилює контроль над інтернетом
Уряд Росії надав право Роскомнагляду відключати Рунет від глобального інтернету та блокувати сайти з 1 березня 2026 року. Це стосується випадків, коли існують загрози для стійкості, безпеки та цілісності інтернету в Росії, такі як аварії, кібератаки, розрив взаємодії з іншими країнами. Роскомнагляд матиме повноваження давати операторам і провайдерам обов’язкові команди, перенаправляти трафік, активувати фільтри та блокування, а при необхідності – ізолювати Рунет. Влада РФ вже раніше обмежувала доступ до інтернету, блокуючи сайти та послуги, а з 1 вересня 2025 року ввела штрафи за пошук “екстремістських матеріалів” та ускладнила використання VPN.
-
У МАГАТЕ зреагували на обстріли українських АЕС
Україна стикається з критично нестабільною ситуацією в галузі ядерної безпеки через військові дії Росії. Хмельницька та Рівненська атомні електростанції змушені були знизити виробництво електроенергії після нападу на важливу електричну підстанцію. Міжнародне агентство з ядерної енергетики підкреслює, що ситуація з ядерною безпекою в Україні є надзвичайно нестабільною під час воєнного конфлікту. Генеральний директор агентства закликає до стриманості для запобігання радіаційним аваріям та підтримки ядерної безпеки. Українське Міністерство закордонних справ попереджає про ядерну загрозу внаслідок російських нападів на енергетичну інфраструктуру. В результаті нападів було зупинено роботу теплоелектростанцій Центренерго після обстрілів дронів та ракет.